ЄС розблокував фінансування для України. Коли США зроблять те саме

Євросоюз нарешті погодив багаторічний план підтримки України

Лідерам Європейського союзу 1 лютого вдалося здолати деструктивний опір прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана і погодити план довгострокової макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 млрд євро в межах саме бюджету ЄС, що, як завважила, президентка Європарламенту Роберта Метсола "додасть надійності, легітимності та передбачуваності, яких від нас чекають, тому що безпека України – це безпека Європи".

Відповідне ж голосування, також повідомила вона, відбудеться на пленарному засіданні Європарламенту, що почнеться вже 26 лютого.

Власне шанс на позитивне рішення помітно зріс після першого с початку повномасштабної війни РФ проти України візиту очільника МЗС Угорщини Петера Сійярто до України, а саме до Ужгорода, де він провів перемовини з українським колегою Дмитром Кулебою і керівником ОПУ Андрієм Єрмаком.

Остаточну ж згоду Орбана, як повідомляє Politico з посиланням на європейських дипломатів, було забезпечено на вранішній зустрічі з угорським прем’єром низкою лідерів – канцлера Німеччини Олафа Шольца, президента Франції Емманюеля Макрона, очільниці уряду Італії Джорджії Мелоні, президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і голови Європейської Ради Шарля Мішеля.

Попри зміну позиції Будапешту, що стала очевидною в Ужгороді, Орбан і після перемовин доклав ще трохи зусиль, аби зберегти обличчя – висунув подобу ультиматуму щодо допомоги України, а саме вимагав щорічного перегляду бюджету.

Однак за словами Дмитра Кулеби, включення цієї умови до рішення Угорщині домогтися не вдалося.

Натомість, за інформацією Politico, лідери ЄС запропонували Орбану три інші опції: щорічний звіт ЄК про реалізацію пакету допомоги Україні, дебати лідерів щодо неї і, за необхідності, перегляд нового бюджету за два роки. І бонусом безпосередньо для Віктора Орбана, чий уряд жорстко критикують у Брюсселі за порушення прав і свобод людини, став пункт про "справедливу й об’єктивну" оцінку верховенства права в Угорщині. Чи порушувалося під час зустрічі питання замороження або ж розмороження коштів для Будапешту, наразі достеменно невідомо.

Тож сьогодні відбулося довгоочікуване зрушення в процесі пролонгації підтримки України Євросоюзом у протистоянні з країною-терористом – Росією.

Законодавчий впин

Сьогоднішнє рішення Європейської Ради вселяє певинй оптимізм в контексті можливостей продовження боротьби з російською агресією і на тлі подій по той бік Атлантики.

Йдеться, звісно, про стагнацію щодо подальшої допомоги Україні на Капітолійському пагорбі, де республіканці і демократи досі не можуть досягти згоди щодо об’єднаних в один законопроект цього питання і питання посилення заходів безпеки на кордоні США.

З метою схилити терези на користь України, тобто переконати у надважливості підтримки українців, в тому числі і для інтересів США і НАТО, до Вашингтона приїздив генсек Альянсу Єнс Столтенберг, який 30 січня провів низку зустрічей з американськими посадовцями і законодавцями, серед яких був і спікер Палати представників, республіканець Майк Джонсон.

Характерно те, що після зустрічі зі Столтенбергом Джонсон, як повідомляє The Hill з посиланням на власні джерела, повідомив трьох лідерів парламентів країн Балтії про ймовірне розділення треків допомоги України і посилення південного кордону США.

Тобто гіпотетично все ж Конгрес, озираючись на сьогоднішнє рішення Євроради, може, нарешті, зрушити місця і погодити нові пакети допомоги, а Сполучені Штати, відповідно до сподівань Білого дому, які висловив нещодавно спікер адміністрації Байдена Джон Кірбі "повернуть собі лідерство" в питанні підтримки України. Опосередковано про це також свідчить синхронний з перемовинами в Ужгороді візит до Києва заступниці держсекретаря Вікторії Нуланд, яка пообіцяла Путіну певні "сюрпризи" у 2024 р., а до купи підтвердила повідомлення ЗМІ про надання Штатами Україні високоточних бомб GLSDB 

Втім, усе одно варто зважати на розбіжності між республіканцями і демократами, що можуть завадити або знов відтермінувати ухвалення потрібного нам рішення. Та й під Джонсоном теж крісло може захитатися, адже деякі трампісти вже погрожують йому відставкою.

До речі про трампістів, чия впевненість у власних силах ще більше зросла після перемог Дональда Трампа на перших праймеріз. І про Столтенберга теж. Генсек НАТО в інтерв’ю CNN недаремно висловив упевненість у тому, що в разі повернення Трампа, з яким йому вже доводилося працювати, США з Альянсу не вийдуть і залишаться надійним союзником через підтримку Організації обома партіями. Та й критика на адресу НАТО з боку Трампа стосувалася насамперед недостатніх витрат на оборону деякими союзниками, додав Столтенберг.

Це цілком продуманий крок на випередження в межах потенційного сценарію, за якого Трамп повертається до Білого дому. Звісно, це не надає 100-відсоткової гарантії, що він не відмовить Україні в допомозі з усіма відповідними наслідками. Але й просто сидіти в НАТО теж дозволити собі не можуть. І в європейській частині Альянсу дуже добре усвідомлюють ризики залишитися сам на сам з російською агресією без підтримки США.

Звідси і вояж Столтенберга, і заклик Шольца до союзників докласти більше зусиль у підтримці Києва, і ще більша активізація союзництва між Україною та Великою Британією. Адже всередині НАТО ще існує певний страх перед можливим конфліктом з Росією, який значно підсили нещодавні публікації у ЗМІ про ймовірну агресію РФ. І тому деякі країни НАТО також досі більше схиляються до неквапливості в питанні інтеграції України до Альянсу. Про що, зокрема, 30 січня нагадав журнал Foreign Policy, зі слів джерел якого, Вашингтон і Берлін "кулуарно" протидіють союзникам, зокрема Польщі та країнам Балтії, які наполягають на тому, щоб під час цьогорічного саміту Україна отримала запрошення до НАТО.

З іншого боку, саме тому Київ по собі інтенсифікує дипломатичні зусилля на цьому напрямку, наприклад, через спеціально створену нову групу Расмуссена-Єрмака, спрямовану передусім на євроатлантичну інтеграцію, – з метою переконати союзників в тому, що убезпечення України шляхом її вступу до НАТО є набагато вигіднішим, аніж постійні поступки Росії через її погрози всьому Альянсу.