Гарантовані неприємності. Які гарантії по Україні зможе отримати Москва

Заступник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Карен Донфрід у період 13-16 грудня відвідала Київ, Москву та Брюссель для переговорів з урядовцями щодо нарощування російського ударного угруповання біля кордонів України та інформування їх про позицію США.

Хід візиту

У Києві Донфрід зустрілася із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Як повідомила пресслужба МЗС України, співрозмовники скоординували позиції напередодні візиту Донфрід до Москви, причому американська сторона погодилася з принципом "Жодних рішень щодо України без України". Це підтвердила і Донфрід у відеозверненні, поширеному 14 грудня посольством США в Україні, запевнивши також, що США не підштовхуватимуть Україну до поступок у переговорах з Росією. Крім того, заступник держсекретаря підтвердила, що якщо Росія здійснить нові акти агресії проти України, до неї будуть застосовані максимально жорсткі санкції, які свідомо не застосовувалися у 2014 році.

"Ми тісно співпрацюємо з Україною та Росією, щоб перенацілити їхню увагу на виконання Мінських угод та знайти спосіб мирного розрядження конфлікту", – наголосила Донфрід.

Наступного дня, прибувши до Москви, Донфрід зустрілася із заступником міністра закордонних справ РФ Сергієм Рябковим та заступником голови АП РФ Дмитром Козаком. Донфрід відмовилася коментувати переговори. Російська сторона передала їй проєкти документів щодо гарантій нерозширення НАТО на схід. Помічник Путіна Юрій Ушаков довів інформацію про це до радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана та голови КНР Сі Цзіньпіна. Слід зазначити, що результати переговорів Путіна з Сі Цзіньпіном у відеоформаті, що також проходили 15 грудня, коментуються російською стороною у найоптимістичнішому ключі.

Втім, за оцінкою російських експертів, домогтися юридичних гарантій нерозширення НАТО проблематично, але можна демотивувати країни, які прагнуть Альянсу, від вступу до нього.

Після візиту до Москви Донфрід відправилася до Брюсселя, де консультуватиметься із союзниками по НАТО та партнерами по ЄС щодо зусиль щодо пошуку дипломатичного вирішення російсько-українського конфлікту.

Загальний фон

• За день до приїзду Донфрід до Києва, 12 грудня, Пєсков повідомив, що Путін та Байден можуть провести ще одні відеопереговори у зв'язку із ситуацією навколо України, після того, як їхні представники "пропрацюють тему напруженості", що виникла через накопичення військ Росії поблизу українського кордону, і підтвердив, що Байден пообіцяв Путіну фінансово ізолювати Росію у разі нової спроби збройної агресії. Дата зустрічі поки що не призначена.
• Олаф Шольц, Еммануель Макрон та Володимир Зеленський, за підсумками тристоронньої зустрічі у Брюсселі, закликали Росію до поновлення роботи в рамках нормандського формату.
• Двопартійна група конгресменів, які побували в Україні, закликала адміністрацію Байдена до рішучих дій, здатних утримати Росію від повторного нападу на Україну, та до розширення військової допомоги Україні.
• Група сенаторів-республіканців на чолі з Джимом Рішем, співголовою Комітету з міжнародних відносин, представила у середу, 15 грудня, проєкт закону про гарантії незалежності України шляхом посилення закону про оборону (GUARD Act). Проєкт передбачає додаткове, крім вже закладеного у військовий бюджет, збільшення підтримки України, включаючи фінансування закупівлі озброєнь, навчання та реформ в оборонній сфері, на загальну суму $450 млн у 2022 році, посилення санкцій щодо "Північного потоку-2", який названий проєктом, "покликаним завдати шкоди Україні, а у разі вторгнення Росії в Україну — присвоєння їй статусу держави — спонсора тероризму з усіма наслідками, що випливають із такого статусу вже автоматично".

"В умовах бездіяльності адміністрації я розробив закон, який забезпечує негайну матеріальну підтримку України", — заявив Джим Ріш. "Цей закон спонукає президента Байдена прискорити надання військової допомоги Україні для стримування Росії до її вторгнення. Постачання летальної зброї нагадають Путіну про реальні та конкретні наслідки у разі будь-якої спроби анексувати Київ", — заявив інший автор законопроєкту, сенатор Інхоф, старший республіканець у комітеті з питань збройних сил.

Раніше, 2021 року, США вже виділили Україні близько $450 млн на аналогічні завдання. Зокрема, у жовтні передали Україні 30 протитанкових комплексів Javelin та 180 ракет до них.

• Коментуючи пропозиції Кремля з розробки юридичних гарантій безпеки Москви, Пєсков заявив, що Сергій Рябков, уповноважений вести переговори з російської сторони, "готовий у будь-який момент вилетіти в будь-яку нейтральну країну" для їх початку.
• Районний суд у Ростові, який розглядав справу про розкрадання в російській армії, вказав у вироку, що розміщеним на позиціях в ОРДЛО російським військовим, яких, за російською версією, там немає, раз на два тижні відправляли 1300 тонн продовольства з Ростовської області.
• Саміт держав ЄС та східних партнерів Євросоюзу ухвалив спільну декларацію, в якій повідомив про офіційне визнання формату "Тріо асоційованих партнерів" щодо розширення співробітництва з ЄС, створеного Україною, Молдовою та Грузією, і братиме до уваги посилену координацію між ними з питань, пов'язаних з імплементацією Угод про асоціацію та вільну торгівлю та співпрацю в рамках Східного партнерства. У документі також згадуються агресивні дії Росії.

І, нарешті, новини четверга, 16 грудня.

• Голова Федерального мережевого агентства Німеччини Йохен Хоманн повідомив, що рішення про сертифікацію "Північного потоку-2" не буде ухвалено щонайменше до середини 2022 року. Процедуру сертифікації проєкту було припинено в середині листопада, оскільки для отримання дозволу на експлуатацію в Німеччині компанія Nord Stream AG, зареєстрована у Швейцарії, зобов'язана створити компанію відповідно до німецького законодавства.
• Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції, проведеної за підсумками двосторонньої зустрічі в Брюсселі, відкинув заклики Росії виключити Україну з числа претендентів на майбутнє членство в Альянсі та засудив провокаційне нарощування військової могутності Москвою.

"Ми не підемо на компроміс щодо права України вибирати свій власний шлях. Ми не підемо на компроміс щодо права НАТО захищати та захищати всіх союзників по НАТО", — сказав Столтенберг, наголосивши, що будь-яке рішення про членство України в НАТО є справою України і країн, які вже стали членами Альянсу. Столтенберг також заявив, що відкидає будь-які компроміси з Росією щодо партнерства НАТО з Україною, назвавши його важливим для обох сторін.

"З 2014 року, з початку війни, я вважаю, що в основному Росія підштовхнула Україну до НАТО, — сказав він. — І сьогодні Росія сама прокладає важкий шлях України до НАТО".

Голова Альянсу також повідомив, що поки що немає ознак уповільнення нарощування Росією свого ударного угруповання поблизу кордонів України.

• Сенат США схвалив проєкт оборонного бюджету на 2022 рік, у якому закладено $300 мільйонів на підтримку ЗСУ. Документ спрямовано на затвердження президенту США Джо Байдену.

Що з цієї мозаїки складається в цілому?

Москва, прораховуючи дії НАТО, ЄС та США в рамках чистої прагматики, на кшталт Realpolitik, розраховувала на те, що Захід визнає підтримку України надто витратною для себе. З цією метою в Кремлі максимально підняли ставки: створили загрозу нового спалаху тліючого конфлікту і вдалися до прямого ядерного шантажу Заходу, прагнучи блокувати надання допомоги Україні. У сумі з енергетичною залежністю ЄС від російського газу, з потужною п'ятою колоною російських агентів та корумпованих Росією політиків у країнах ЄС, із труднощами США, як внутрішніми, так і у відносинах з КНР, а також із демонстрацією готовності Москви переорієнтуватися на Китай, замкнувшись від Заходу, це, за розрахунками кремлівських аналітиків, мало призвести до здачі Заходом України. По суті, Москва, яка постійно копіює то СРСР часів Сталіна, то Третій Рейх, розраховувала на повторення мюнхенського сценарію 1938 р. — або новий пакт Молотова-Ріббентропа. Здавалося б, операція має пройти з повним успіхом — проте витівка явно забуксувала. Охочих зіграти Ріббентропа у парі з Лавровим у ролі Молотова не знайшлося, хоча спочатку від претендентів не було відбою. Але тут у Німеччині змінилася канцлерін – найімовірніша виконавиця на цю роль, і все пішло шкереберть. Новий уряд виявився не те щоб антиросійським – це просто неможливо в сучасній Німеччині, але принаймні не схильний бездумно слідувати в кремлівському фарватері. Навіть якщо по його дну прокладено газопровід, яким можна отримувати дешевий газ.

Щойно сценарій забуксував, з'ясувалося: московські гопники відверто та нахабно блефували. Росія не готова до тривалої війни, оточення Путіна не хоче від'їхати до Раю, наважившись на ядерний удар, а співпраця з Китаєм не зможе замінити Москві співпраці з ЄС та США.

При цьому поки не йдеться про пряме військове втручання з боку США чи НАТО. Ідеться лише про економічні санкції та про військово-технічну допомогу ЗСУ, але й цього виявилося достатньо, щоб у Москві стали різко гальмувати. І хоча в тоні російських пропагандистів ще далеко не зникла колишня нахабність, у ньому виразно з'явилися нотки невпевненості.

Чи можна стверджувати, що все скінчилося? Безперечно, Кремлю необхідно зберегти обличчя і спробувати виторгувати хоч що-небудь — або, щонайменше, створити в російській аудиторії враження хоч якихось успіхів, яких було досягнуто. Повномасштабний напад вже малоймовірний, але дрібні систематичні провокації продовжуватимуться. Можливі, наприклад, дії з використанням кремлівських проксі – зокрема, провокації на кордоні з Білоруссю.

Проте пік цієї кризи вже явно пройдений. Втім, він не останній, будуть і нові. Доки Росія залишиться лубочним виданням сталінського СРСР і Третього Рейху в загальній обкладинці кольорів російського триколору, міцного миру на східному кордоні у нас не буде.

Але все-таки, чому по-своєму логічний і непогано прорахований план Кремля дав збій? Тому є кілька причин.

Ключова, як не дивно, – вибори: і вже минулі у ФРН, і майбутні, 2022 року: у Франції – президентські, в США – у Палату представників, нижню палату Конгресу. Зусиллями Путіна&Ко у Росії склалася сьогодні надто погана репутація, щоб німецькі, а за ними — американські та французькі виборці з розумінням поставилися до ідеї здачі України Кремлю. Це досить рідкісний в останні десятиліття випадок, коли демократичні цінності, поділювані громадянами країн, виявилися не фігурою мови, а цілком реальним чинником впливу, переваживши прагматичні розрахунки.

Щодо політиків, то, здається, на Заході поступово розуміють, що кожна поступка, зроблена Путіну, породжує у кремлівських стратегів чергову спокусу провернути ще одну багатоходівку з вимогою нових поступок. Кремль-2021 у цьому плані дуже схожий на Рейхсканцелярію-1938, і хоча їхня найближча спорідненість ще не цілком усвідомлюється на Заході, але сильна схожість, здається, вже помічена.

Отже, хоча Кремль і отримав деякі гарантії щодо України, вони виявилися зовсім не тими, яких він добивався.