Гарантії з Лондону. Що нам дає конференція з відбудови України
Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі друзі України у Лондоні зобов’язалися надати підтримку у відновлення нашої держави
У Великій Британії 21-22 червня відбувається міжнародна конференції з відбудови України (Ukraine Recovery Conference), організована Лондоном та Києвом. Вона є як продовженням Конференцій щодо реформ в Україні, що проводилися щорічно з 2017 р., так і конференції з відбудови, яка пройшла минулого року у Лугано (Швейцарія).
З назви лондонської конференції зрозуміло, що її лейтмотив – допомога Україні з боку партнерів і союзників в плані формування соціо-економічної стабільності в умовах війни, включно з фінансуванням відновлення інфраструктури, підприємств, тощо.
З цією метою до столиці Сполученого Королівства завітали високі гості з країн-союзниць і, звісно, ж Європейського союзу.
Довготривала програма підтримки
Власне ЄС виступає в якості одного з найбільших донорів. Так, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про пропозицію країнам-членам профінансувати відновлення України через гранти, кредити і заморожені російські активи.
Зокрема, частково компенсувати загальний дефіцит коштів, який до 2027 р. становитиме 110 млрд євро. З яких 60 млрд євро – це дефіцит у податковій системі України, а 50 млрд – вартість швидкого відновлення. Тож очільниця ЄК пропонує компенсувати 45% усіх потреб нашої країни у фінансуванні відновлення на найближчі чотири роки.
Втім, на додачу до ЄС на конференції пролунали конкретні пропозиції щодо відбудови України і від конкретних держав.
Сполучені Штати, як повідомив держсекретар Ентоні Блінкен, який саме повернувся з Китаю, виділять $1,3 млрд на фінансування енергетичних та інфраструктурних потреби України.
Також очільник британського уряду Ріші Сунак анонсував надання великого пакету фінансової підтримки для Києва у розмірі $3 млрд, які буде спрямовано в якості гарантій для розблокування кредитування Світовим банком, та ще 240 млн фунтів стерлінгів вже двосторонньої допомоги.
Свій великий і тривалий план підтримки готує і Франція. Вже цього року Париж обіцяє надати нам 40 млн євро на невідкладні потреби в контексті відбудови.
Плюс міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна повідомила про ще один важливий крок її уряду, який в перспективі може стати прецедентом для інших наших союзників, яких Київ закликає вже зараз заходити з інвестиціями: Париж створить страховий механізм для інвесторів. Тобто бізнесу, який працює або працюватиме з Україною, французький уряд надасть певні гарантії – у разі збитків, завданих російською агресією, інвесторам їх компенсують. У поєднанні зі зміцненням української ППО цей механізм може справді посилити цікавість інвесторів до нашої країни.
Росія мусить заплатити
Однак допомога від ЄС та окремих держав – не єдине джерело фінансування відбудови України. Як зауважила фон дер Ляєн, окрім грантів та кредитів йдеться про російські активи, заморожені в Європі, США та інших країнах.
Їх використання для відшкодування шкоди Україні — цілком раціональне і справедливе рішення. Країна-агресорка має сповна матеріально спокутати свої злочини, навіть якщо вона досі відмовляється це робити. Країна-терористка, що настільки зухвало попрала міжнародні правила і законодавства, втратила моральне право вирішувати, що вона має робити або не робити.
І задля цього наступним кроком після замороження активів РФ, як, наприклад, зазначив прем’єр-міністр Латвії Криш’яніс Каріньш, має бути створення конкретних механізмів конфіскації та передачі цих активів Україні. Ну, і, звісно, трибунал для керівництва Росії як вишенька на торті.
Зрозуміло, що формування таких механізмів, далебі, не є надто простим завданням. Не стільки через лобізм з боку кремлівської агентури на Заході, скільки через безпрецедентність такого кроку. Адже раніше питання відшкодування вирішувалося шляхом репарацій, але надій на те, що Кремль погодиться їх виплачувати їх, майже немає. Особливо на тлі окремих заяв російської опозиції, яка сподівається заїхати до влади на плечах української армії.
Тому й лунають пропозиції притягнути Росію до відповідальності вже зараз і таким чином, щоб тягар відбудови не ліг на плечі лише українців та наших союзників.
Власне, український прем’єр Денис Шмигаль, який теж перебуває зараз у Лондоні, напередодні написав колонку для The Guardian, в якій окреслив конкретні чотири кроки, що базуються на заклику Генасамблеї ООН створити відповідний механізм компенсації і на створенні реєстру збитків під час саміту Ради Європи у Рейк’явіку: створення міжнародної комісії, члени якої визначатимуть обсяг компенсації, використовуючи вищезгаданий реєстр; внесення законодавчих змін в країнах, спрямованих на передачу заморожених активів РФ Україні; створення спеціального фонду, де ці кошти накопичуватимуться (це також може спростити контроль над коштами); і останнє – це вже використання вилучених коштів на відбудову.
Наші партнери вже вдаються до певних заходів в контексті створення такої універсальної системи компенсації, яка у майбутньому може використовуватися і щодо інших авторитарних країн-агресорок. Майно та активи, афілійовані з Росією і режимом Путіна, вилучаються ще з минулого року. Але питання полягало в тому, що далі робити з цими замороженими активами, оскільки подальші кроки потребували змін у законодавстві.
Тому, завважимо, напередодні конференції у Лондоні, наприклад, до Сенату США було внесено двопартійний законопроект Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity, який розширює можливості вилучення російських активів (а це близько $300 млрд по всьому світу і $39 млрд безпосередньо у США) з подальшим напрацюванням механізму спрямування цих коштів на відбудову України.
Окрім очевидної вигоди для Києва, цей законопроект в разі ухвалення допоможе заспокоїти окремих республіканців, які наполягають на скороченні (а трампісти – на повній відмові) допомоги Україні.
На тлі вступу до ЄС і НАТО
Загалом міжнародна конференції у Лондоні – це також про гарантії, але не безпеки, хоча вони також її забезпечують, а в принципі підтримки України на тривалий термін. Не виключено, що навіть до нашої інтеграції до Євросоюзу.
В принципі, вона є авансом попри гіпотетичні "проблеми" з цією інтеграцією. Оскільки, як повідомила агенція Reuters напередодні, проміжна оцінка виконання нами рекомендацій щодо членства у ЄС буде "помірковано позитивною", але також йтиметься про те, що наразі Україна виконала лише дві з семи відповідних умов. Оцінка і конференція мають спонукати Київ реалізувати всі рекомендації.
І водночас слугуватимуть певною компенсацією напередодні саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липні, де, вочевидь, від частини наших союзників лунатимуть заклики щодо більшої конкретики про інтеграцію України. Це, ймовірно, будуть Польща, Латвія, Литва, Естонія, можливо Фінляндія. А також Франція — джерела Le Monde повідомили, що у Емманюеля Макрона планують підтримати членство України у НАТО в якості гарантії безпеки, меседжу Кремлю і, заразом, можливого стимулу для Києва погодитися на перемовини з Москвою. Хоча останній пункт радше буде обумовлено успіхом наступу Сил оборони України.
Водночас США, Німеччина та інші країни пропонують насамперед зосередитися на поточних потребах України, а вже предметно про членство у НАТО говорити після завершення війни. Хоча, насправді, і не тільки на поточних потребах. Бо генсек Альянсу Єнс Столтенберг в інтерв’ю Handelsblatt повідомив, що у Вільнюсі союзники ухвалять багаторічний пакет допомоги, спрямований на подальшу модернізацію української армії.
