Кадрова футурологія. Як Макрон з Меркель багатоходівку навколо ключового єврокомісара будували
Великобританію запідозрили у зловживанні базою даних Шенгенської інформаційної системи (SIS) з метою відстеження нелегальних мігрантів, зниклих без вести людей, викрадених автомобілів і підозрюваних у злочині. Британія, як відомо, не входить в Шенгенську зону, але в 2015 р. отримала обмежений доступ до SIS, в якій знаходяться докладні персональні дані, ордери на арешт близько 500 тис. персон нон грата в ЄС і т. д. Як пише EUobserver з посиланням на конфіденційний звіт Євросоюзу, незважаючи на обмежений доступ, Великобританія була на другому місці за кількістю запитів в SIS (понад 514 млн, якщо точніше). У звіті, на який посилаються журналісти, були описані роки порушення правил користування SIS з боку британських властей. Зокрема, Лондон звинувачують у нелегальному копіюванні персональних даних та їх зберігання без дотримання належних заходів безпеки.
Мало того, копії з SIS отримували три приватні компанії - ATOS, IBM і американо-канадська фірма CGI, до всього ще й мали права адміністратора. IBM надавала сервіс-послуги міністерству внутрішніх справ Великобританії в дата-центрі, який Хоум-офіс орендував у компанії Atos. При цьому британське МВС підкреслило, що володіє правами на обладнання та інтелектуальну власність. Виправдовуватися відомству довелося, оскільки Сполучене Королівство входить в мережу обміну секретними даними "П'ять око", в якій також перебувають Сполучені Штати, чиї правоохоронці після теракту 11 вересня отримали широкі повноваження в отриманні доступу до даних SIS. У Лондоні запевняли, що всі три компанії не зобов'язані виконувати запит США на доступ до Шенгенської інформаційної системи.
З одного боку, якщо виходити з публікації EUobserver, може здатися, що це штурхан у бік Британії, вже не сприймається в якості повноцінного члена ЄС (хоча Brexit все відкладається і відкладається). але в першу чергу - Сполученим Штатам, а точніше, адміністрації Дональда Трампа, яку злюбили в Старій Європі, особливо у Франції та Німеччині. Однак з куди більшою часткою ймовірності має місце спроба перешкодити здійсненню багаторівневої комбінації, яка розігрується Берліном і Парижем. Комбінації, в якій Білому дому відводиться лише роль лякала.
Натяки на можливе використання Штатами бази даних Євросоюзу - просто для відводу очей. Головною мішенню є компанія Atos, а точніше, очолював її до 31 жовтня 2019 р. екс-міністр економіки Франції Тьєррі Бретон, який, до речі, керував і компанією GCI з 1990 по 1993 рр. Такий висновок напрошується, оскільки EUobserver з посиланням на цей же звіт вже публікувала аналогічний матеріал у травні 2018 р., але більшою мірою про зловживання Великобританії. Новий матеріал більш персоналізований: тепер наголос робиться на тому, що компанія Бретона незаконно зберігала ці дані.
Чим зумовлена зміна акцентів? Певно тим, що Тьєррі Бретон обраний єврокомісаром з питань внутрішнього ринку, промисловості, оборони та космічної галузі. І процес призначення його в команду нового президента Єврокомісії, екс-міністра оборони Німеччини Урсули фон дер Ляйен (поки не вступила на посаду) дуже навіть цікавий і, швидше за все, також був складовою горезвісної багаторівневої комбінації.
Сільвію на забій
Справа в тому, що спершу - 20 серпня цього року - на посаду єврокомісара президент Франції Еммануель Макрон висунув Сільвію Гулар, євродепутата (2009-2017 рр.), екс-міністра збройних сил в уряді Едуарда Філіпа. На цій посаді Гулар пропрацювала недовго - пішла у відставку після того, як 20 червня 2017 р. почалося розслідування схем при наймі помічників в ЄП, а точніше, за махінації з виплатами цим помічникам. Також вона використовувала помічників для виконання тієї чи іншої роботи для лос-анджелеського лівоцентристського мозкового тресту - Інституту Берггрюена (Berggruen Institute), який їй як приватному лобісту щомісяця платив 10-13 тис. євро. Саме це темна пляма і стало причиною, по якій європарламентарі її кандидатуру забракували.
У Парижі були розгнівані і звинуватили у провалі німецьких консерваторів в Європарламенті. Тобто соратників канцлера ФРН Ангели Меркель. На перший погляд дуже схоже на серйозний конфлікт між союзниками Францією і Німеччиною, спільно подминающими під себе Євросоюз. Якби не зв'язку Гулар. Інститут Берггрюена, який вона консультувала на платній основі, був заснований в 2010 р. мільярдером і власником Berggruen Holdings Ніколасом Берггрюеном, яка є громадянином та США і Німеччини.
Макрон знайомий з мільярдером. Є в них і спільне фото. Брат Ніколаса Берггрюена Олів'є був донором президентської кампанії Макрона. Крім того, ще в 2013 р., будучи радником екс-президента Франсуа Олланда з питань економіки та фінансів, Макрон в якості модератора брав участь у конференції "Європа: Наступні кроки", яку проводив той самий Інститут Берггрюена. До речі, у заході брали участь і сам Олланд, і фон дер Ляйєн, і на той час міністр фінансів ФРН, давній соратник Меркель Вольфганг Шойбле, і екс-прем'єр Італії Маріо Монті, разом з яким Сільвія Гулар випустила книгу "Про демократію в Європі. Забігаючи вперед".
З Берггрюенами напевно знайома і особисто Ангела Меркель. На це вказує не тільки співпраця її однопартійців з інститутом мільярдера, але і те, що ще 2 лютого 2007 р., як писала Berliner Morgenpost, канцлер була присутня на похороні Хайнца Берггрюена, батька Ніколаса Берггрюена, в Мюнхені. Берггрюен-старший, який помер 23 лютого 2007 р. у Парижі, - відомий меценат, колекціонер, почесний громадянин Берліна, продав федеральному уряду Німеччини 165 цінних творів мистецтва в цілях створення музею свого імені в столиці ФРН.
Таким чином, враховуючи зв'язок між Меркель, Макроном і Берггрюенами, є сенс припустити, що історія з висуненням Сільвії Гулар - не те, чим здається. Не міг Макрон не знати, що з таким багажем Гулар просто не вийде сухою з води під час слухань у Європарламенті. Як і звинувачення в адресу консерваторів Меркель, все це скидається на спектакль, розіграний з однією метою - забезпечити посаду єврокомісара для реального кандидата Меркель і Макрона, а саме для Тьєррі Бретона, який в порівнянні з Гулар буде просто-таки ідеальним претендентом. Іншими словами, її просто злили заради "правильної" кандидатури.
Фантаст-бізнесмен
Тьєррі Бретон - фігура більш ніж цікава. По-перше, він прихильник наукової фантастики. І не просто шанувальник, але і автор. У віці 29 років, в 1984 р. він видав свій технотрилер Softwar, що є однією з перших книг на тему комп'ютерних вірусів як нової світової загрози. До своєї книги працював у цій сфері - в 1981 р. заснував компанію Forma Systems, що спеціалізується на аналізі систем та обчислювальної техніки. Посаду гендиректора залишив п'ять років потому заради проекту "Футуроскоп Пуатьє", французького тематичного парку.
Потім почалася його стрімка і вкрай успішна кар'єра в світі великого бізнесу (GCI, France Telecom і т. д.), де він зарекомендував себе як відмінного криза-менеджера. Після його приходу на керівні посади в ту або іншу компанію, що має певні труднощі, її доходи починали рости. Успіхи Бретона оцінили по достоїнству, і в 2005 р. він став міністром економіки при президентові Франції Жаку Шираку. На цьому посту він також показав себе з кращого боку: дефіцит і держборг знизилися, ВВП зріс, рівень безробіття в лютому 2007 р. досяг найнижчого за 24 роки показника -8,4%. З посади пішов у 2007 р. і вже в листопаді 2008 р. став головою правління Atos, яка брала участь у фінансованому з союзного бюджету проекті по розширенню потенціалу ЄС у сфері високопродуктивних обчислень.
Крім того, Тьєррі Бретон, як розповів у коментарі Financial Times Ніколя Базир, член ради директорів Atos і боярин Ніколя Саркозі, має дуже хороші зв'язки з урядами Франції та Німеччини. На виборах президента першій 2016 р., зауважимо, Бретон підтримував Алена Жюппе, але коли той провалився, переметнувся до Макрону, ставши одним із перших відомих в ЄС діячів, його підтримали. Разом з французьким президентом він літав навесні 2018 р. до Вашингтона на зустріч з Дональдом Трампом.
Ниточка в Берлін
Подібно Сільвії Гулар, Тьєррі Бретон у цій історії є одним з сполучних ланок між Меркель і Макроном - але, судячи з усього, з набагато ширшими можливостями. Як розповів Politico чиновник Єврокомісії з перехідною команди фон дер Ляйєн, новий президент ЄК зустрічалася з Бретоном кілька років тому за рекомендацією Вольфганга Шойбле, того самого, який засвітився у співпраці з Інститутом Берггрюена.
Зустріч ця, очевидно, пройшла в 2016 р., коли Бретон презентував Урсулі фон дер Ляйєн, тоді міністра оборони Німеччини, концепцію Європейського оборонного фонду. Цю ініціативу він обговорював також з Шойбле, Олландом, екс-прем'єром Франції Мануелем Вальсом, чинним головою ЄК Жан-Клодом Юнкером і екс-головою Європейського Центробанку Маріо Драгі. В інтерв'ю Le Journal du Dimanche Тьєррі Бретон розповів, що головні цілі цього фонду полягають у залученні інвестицій в оборону і розподілі і зниження боргового тягаря за допомогою випуску 50-річних облігацій за вигідними ставками. Бретон прогнозував, що завдяки цьому фонду борг Франції знизиться з 95 до 61% від ВВП, а Німеччини - з 73 до 56%.
Європарламент 328 голосами проти 231 схвалив створення спільного фонду оборони 18 квітня цього року. На його функціонування було рекомендовано виділити 13 млрд євро. Формування такого фонду повною мірою вписується в цю Берліном і Парижем модель єдиної оборони ЄС і ослаблення впливу США в рамках масштабного проекту переформатування Союзу "многоскоростную Європу". По суті, Тьєррі Бретон є ідеологом цієї моделі або одним з таких.
Епоха кібервійн
Проте одним лише Європейським оборонним фондом діяльність Тьєррі Бретона не обмежується. Цей футуролог, попереджав про загрозу комп'ютерних вірусів 35 років тому, має цілісне бачення забезпечення безпеки Євросоюзу та її відповідності сучасним викликам. Посаду єврокомісара з індустріальної політики, внутрішнього ринку, оборони та космічної галузі стане для нього величезною підмогою в реалізації своїх задумів, так і франко-німецьких планів.
Одним з напрямків крім, власне, оборони, буде кіберпростір. Так в інтерв'ю Les Echos, опублікованому 5 липня цього року, Бретон заявляв, що Франція вступила в епоху кібервійн, тому цифровий світ підлягає регулюванню, а Євросоюз потребує оновленої промислової політики з урахуванням шкідливого впливу киберинструментов на промисловість.
Ще один вектор - відстеження загрози, яку представляють, безпосередньо люди. Колишній міністр економіки Франції в 2013 р. також активно просував впровадження нової законодавчої бази для обробки персональних даних і оновлення Шенгенської інформаційної системи. Як раз в тому ж році, зауважимо, заробила SIS II - система другого покоління, створити яку Європарламент погодився в 2006 р. Але Тьєррі Бретона вона не влаштувала через скандал з американською програмою стеження Prism і після викриттів Едварда Сноудена. Бретон хотів кращого захисту персональних даних та інфраструктури ЄС від Сполучених Штатів. Тому він у статусі гендиректора Atos, пише німецьке видання Archimag, обговорював SIS (ймовірно, нову модель) з Олланд і Меркель. Олланд змінив Макрон, але планам по впровадженню нової SIS це не завадило. У 2018 р. в Брюсселі домовилися про модернізацію системи, яка повинна завершитися до 2021 р.
Отже. Берлін і Париж планомірно рухаються до створення в Євросоюзі своєрідного інформаційно-оборонного бастіону, в стінах якого, пам'ятаючи про концепції "двошвидкісної Європи", місця на всіх учасників блоку може і не вистачити. З урахуванням, як виявилося, величезної ролі Тьєррі Бретона у поточних процесах, стає очевидно, чому саме за нього було завдано медиаудар. Ким саме? У таких людей, як Бретон, зазвичай ворогів предостатньо. І репутація у нього неоднозначна. Одні називають його блискучим стратегом, іншим не подобається його зарозумілість, треті не в захваті від призначення єврокомісаром людини, чия компанія отримувала субсидії від Євросоюзу. Так що це може бути як представник ряду країн ЄС, які перебувають в опозиції до Берліну і Парижу (Польща, Угорщина, наприклад), так і не отримав номінації в команду фон дер Ляйєн чиновник. Або навіть Сільвія Гулар, якщо припустити, що її розіграли втемну. Наскільки ефективним буде такий хід? З одного боку, виходить, що людина, який лобіював створення нової SIS, цією ж системою незаконно користувався, а з іншого боку, екс-глава Atos, очевидно, має підтримкою найвпливовіших на сьогоднішній день лідерів Європейського Союзу.
