Футбол майбутнього: технології "чесного голу" на Євро-2016
Технології досягли, нарешті, і такої консервативної сфери, як футбол. Цьогоріч у фінальній частині чемпіонату Європи у Франції вперше використали технологію Goal-Line Technology (GLT). Така система може абсолютно точно і неупереджено встановити, чи перетнув м'яч лінію воріт.
До того ж останнє слово у визначенні голи було за арбітром, а це так званий людський фактор, не виключає суддівські помилки і суб'єктивні переваги. Але навіть якщо арбітр гранично уважний і чесний, бувають ситуації, коли принципово важливий момент він знаходиться далеко від штрафного майданчика або його увагу щось відволікає. До того ж іноді м'яч потрапляє за гольову лінію всього на частку секунди, перш ніж відскакує і його голкіпер відбиває. У таких випадках суддя здатний зафіксувати гол тільки при швидкості м'яча до 12 км/год, оскільки фізично людське око не здатне бачити об'єкти, що знаходяться в полі зору менше 60 мс. А адже іноді швидкість польоту м'яча досягає 120 км/год, що далеко за межами людського зору.
Це принциповий момент, з яким пов'язана велика частина спірних моментів в історії футболу. Показовим був інцидент на Євро-2012, коли УЄФА визнав, що бригада арбітрів на чолі з угорцем Віктором Кашшаі допустила помилку під час матчу Англія–Україна, не зарахувавши забитий нашою командою гол в середині другого тайму. На 63-й хвилині матчу за рахунку 1:0 на користь британців форвард збірної України Марко Девіч пробив по м'ячу, і той від воротаря англійців Джо Харта полетів у ворота. Захисник збірної Англії Джон Террі вибив летів у ціль м'яч, але, як показав відеоповтор, вже з-за лінії воріт. Однак угорський арбітр Віктор Кашшаі прийняв рішення, що гола не було, і в підсумку наша збірна програла. Після того як помилку судді офіційно визнали, Кашшаї відсторонили від роботи на матчах плей-офф чемпіонату Європи з футболу 2012 р., але збірна України вибула з боротьби.
Саме тоді особливо гостро постало питання про необхідність впровадження системи Goal-Line Technology, яка на той момент вже існувала і проходила тестування. Приводом для створення цієї технології стала серйозна помилка суддівської бригади на матч 1/8 фіналу між збірними Англії та Німеччини в рамках чемпіонату світу 2010 року в ПАР. Після удару англійця Френка Лемпарда м'яч рикошетом від поперечини перетнув лінію воріт і вискочив назад у поле, однак його не зарахували, і матч завершився перемогою німецьких футболістів з рахунком 4:1. Тоді всі погодилися, що футбольний світ вимагає радикальних нововведень, проте представники УЄФА були проти, стверджуючи, що впровадження технічних систем істотно знизить інтригу, адже спірні ситуації забезпечують видовищність матчів.
А ветеран футболу Мішель Платіні, протягом восьми років очолював УЄФА, взагалі заявив, що суддівські помилки є невід'ємною частиною будь-якого матчу і без них не обійтися. До того ж, на його думку, нові технології напевно вб'ють "людяність" гри, яка так приваблює вболівальників. "Я не проти технології GLT, я проти впровадження технологій в принципі. За GLT напевно послідує електронна система для офсайду, потім для кутового, потім для 11-метрового. І все, немає більше цікавої гри, пристрастей, інтриги", — говорив Платіні. Показово, що після помилки Кашшаї на Євро-2012 старший офіцер УЄФА у справах суддівства П'єрлуїджі Колліна відмовився коментувати питання про впровадження електронної системи фіксації м'яча, не бажаючи вступати в конфлікт з Платіні, який на той час очолював УЄФА.
Противники впровадження футбольних технологій також відзначають, що додаткове обладнання для стадіонів вимагає значних інвестицій, що може в черговий раз провести грань між більш забезпеченими футбольними асоціаціями та країнами, які не можуть дозволити собі переоснащення стадіонів. В якості компромісу в європейських футбольних турнірах УЄФА ввело в практику запрошення додаткових асистентів арбітра, які розташовуються біля воріт. Однак, як показав згаданий матч Україна–Англія, це все одно не забезпечує справедливого суддівства. УЄФА таки довелося це визнати, і вже через пару тижнів після матчу Україна–Англія, 5 липня 2012 р., Міжнародна рада футбольних асоціацій, що відповідає за визначення єдиних правил гри в футбол у світі, схвалив використання GLT.
Goal-Line Technology — це загальна назва технологій, які визначають, чи перетнув м'яч лінію воріт. Офіційно сертифікували кілька систем, що базуються на двох основних принципах роботи: камерах, здатних вести зйомку з високою частотою кадрів, і систем, що використовують датчики магнітного поля.
До останньої категорії належить GoalRef, розроблена німецькими інженерами з Фраунгоферовского інституту інтегральних схем (IIS) і фахівцями датської компанії Select Sport. За словами Інгмара Бретца з Фраунгоферовского інституту, система заснована на взаємодії низькочастотного магнітного поля воріт з котушками і пасивної мікросхемою всередині м'яча. В штангах воріт встановлюють генеруючі низькочастотне магнітне поле котушки, при попаданні в яке м'ячі виникає електричний струм, що живить мікросхему.
При перетині гольовий лінії м'яч подає відповідний сигнал котушок воріт, як це відбувається в супермаркеті при крадіжці товару з RFID-ярликом. Його фіксує комп'ютер і посилає на наручні дисплеї суддів. За словами Бретца, система GoalRef чудово проявила себе у матчах датської суперліги, а її основними перевагами є швидка реакція — сигнал надходить до 0,1 сек., відносно низька ціна і невисокі експлуатаційні витрати.
Цікаво, що прототипом стала система GoalRef Cairos GLT — спільна розробка компанії Adidas і німецької Cairos GLT system. Технологія випробовувалася в матчах, але не показала достатньої точності. Однак принцип детектування магнітного поля згодився IIS і Select Sport, які створили на цій основі свою вдосконалену версію.
Робота двох інших систем автоматичного визначення голів — британської Hawk-Eye і німецької GoalControl 4D, створених однойменними компаніями, базуються на високошвидкісних камер, які фіксують події і потім можуть показати всі найцікавіші моменти матчу, а також візуалізувати траєкторію польоту м'яча.
У Hawk-Eye, яка використовувалася на Євро-2016, застосовуються сім камер, спостерігають за воротами з різних ракурсів. Паралельно спеціальне програмне забезпечення відстежує м'яч на зображеннях і зі швидкістю менше 0,5 сек. перераховує ці дані в тривимірні координати з точністю менше 5 мм. Коли м'яч перетинає лінію воріт, камери це фіксують і відправляють сигнал на наручний дисплей головному арбітру матчу. Насправді Hawk-Eye вже давно використовується в різних видах спорту: в тенісі для визначення аутів, а також у крикеті, снукер, гольфі. А ось у футбол ця технологія прийшла відносно недавно. Зокрема, її застосовували під час матчів англійської Прем'єр-ліги в сезоні 2013/14. Hawk-Eye добре себе зарекомендувала, і УЄФА збирається встановити систему на стадіонах під час матчів Ліги Європи сезону 2017/18.
Одночасно буде застосовуватися технологія GoalControl 4D, яка працює за таким же принципом, що і Hawk-Eye, тільки використовує 14 камер, встановлених по периметру стадіону. Сім з них орієнтовані на одні ворота, сім — на інші. Таким чином, система безпомилково визначає, чи перетнув м'яч гольову лінію чи ні. Як і в інших аналогічних системах, інформація надходить на комп'ютер, а він, після обробки даних, посилає сигнал про перетинання м'ячем лінії воріт на годинник головного судді матчу. Системи Hawk-Eye і GoalControl 4D в рази дорожче, ніж GoalRef, але вони того варті: технології візуалізують реальну траєкторію м'яча в будь-який момент матчу, дозволяють вболівальникам подивитися особливо цікаві моменти, тоді як тренери і гравці можуть проаналізувати траєкторії і швидкості м'яча.
Безумовно, технології Goal Line зможуть значно зменшити кількість спірних моментів і помилкових суддівських рішень у важливих матчах. Автоматичні системи підтвердження результату активно застосовуються зараз майже у всіх видах спорту, і саме час впровадити їх у футболі, який явно відстав у розвитку. Передбачається, що автоматична система визначення голів на перших порах не буде обов'язковою і футбольні асоціації самі зможуть вирішувати, чи потрібна вона їм чи ні у внутрішніх чемпіонатах. Однак для міжнародних турнірів це стане стандартом. У той же час в недалекому майбутньому техніка навряд чи замінить людей: незважаючи на використання Hawk-Eye, під час Євро-2016 арбітр, а також додаткові судді стежили за подіями в карному майданчику.