ФСБ не підриває Туреччину. Поки
Терорист-смертник, який забрав життя десятки людей на стамбульській площі Султанахмет, 28-річний Набив Фатли, виявився співвітчизником Усами бін Ладена - в тому сенсі, що теж народився в Саудівській Аравії. У дитинстві, правда, він переїхав з батьками в Сирію. Цим пояснюється деяка плутанина в повідомленнях про особистості терориста: президент і прем'єр говорили про сирийце, газетярі ж не завжди обмежувалися їх цитуванням.
За тиждень до самопідриву Фатли став на облік в якості біженця. Здача відбитків пальців при цьому обов'язкова процедура - завдяки їм і його впізнали. Втім, така подвійність трактувань - характерна риса цієї історії.
Для початку варто відзначити, що вівторок для вибуху на площі Султанахмет - день не самий відповідний. Там завжди багатолюдно, але по вихідних народу все ж таки більше. Але все стає на свої місця, якщо взяти до уваги, що відбулося в понеділок виступ турецького міністра з європейських справ. Повернувшись із зустрічі з віце-президентом Єврокомісії Францем Тиммермансом, виражав незадоволення ЄС недостатніми, на думку Брюсселя, зусиллями, які докладає Анкара, щоб зменшити потік біженців через Егейське море в Грецію, Волкан Бозкир заявив, що турецький уряд має намір дозволити офіційне працевлаштування сирійських біженців. Причому вони можуть становити до 10% найманого персоналу - відповідний проект вже схвалено урядом і буде опубліковано в найближчі дні.
Психологічний ефект теракту з цього боку очевидний: роботодавець повинен розуміти, що сильно ризикує, беручи на роботу сирійця-біженця. Той, у свою чергу, повинен розуміти, що його шанси влаштуватися легально мінімальні, що б не говорив уряд Туреччини. В якій їх, до речі, вже понад 2,2 млн. При цьому було видано близько 7,3 тис. офіційних дозволів на роботу. Сотні тисяч працюють нелегально. Якщо така практика буде зберігатися, гуманітарна катастрофа стане неминучою, не кажучи вже про те, що екстремістські угруповання отримають практично невичерпний резерв.
Друга мета, яку переслідували організатори теракту на площі Султанахмет - це, як неодноразово говорилося, туристи. Якщо вірити турецьким ЗМІ, це чи не перший випадок, коли іноземець-терорист полював не на турків, а на іноземців же. І хоча, за словами міністра юстиції Німеччини Хайко Маасу, ніщо не вказує на те, що саме німці були його метою, факт залишається фактом: дев'ятеро загиблих і стільки ж поранених були громадянами ФРН. Навіть якщо це збіг, воно вельми показово - перше місце за кількістю відпочиваючих у Туреччині три роки поспіль утримують німці. На них припадає до 15% туристів, які відвідують країну. На другому були росіяни - 12,5%, але після інциденту зі збитим Су-24 цей показник впав. Так що можна припустити, що розрахунок на паніку серед саме німецьких гостей Туреччині все ж робився. Але навіть якщо це був просто удар по площах, на турсектор припадає 4,7% економіки країни - в минулому році він склав $31,5 млрд. Причому уряд розраховував до 2017-го вийти на рівень $35,5 млрд. Однак такі точкові удари цілком можуть поставити хрест на цих амбіції - і штовхнути близящуюся до стагнації економіку в прірву кризи.
Це, звичайно, цілком у стилістиці гібридної війни, і дуже до речі серед 69 заарештованих після теракту виявилися троє громадян РФ. Проте, наскільки відомо, їх звинувачують у зв'язках з Ісламською Державою, все інше - вигадки газетярів. В іншому випадку напевно не обійшлося б як мінімум без "зливів". Можна припустити, що ці троє - добровольці. Але, враховуючи, що їх пов'язали в Антальї, вони або рекрутери ІГ, або займалися трафіком. Можна, звичайно, припустити, що в цій історії вони взагалі персонажі випадкові, але однозначно не законослухняні громадяни. Один з них оголошений у розшук в РФ. Про це свідчить і той факт, що вони відмовилися від зустрічі з консулом. Це ж, до речі, може вказувати на те, що вони не пов'язані з російськими спецслужбами.
Втім, їм могли зліпити відповідні легенди. Крім того, ФСБ не вперше розігрувати терористів втемну. Але це, загалом, необов'язково. Участь російських верхів у схемах реалізації игиловской нафти через режим Башара Асада не є секретом приблизно з тих пір, як США ввели санкції проти Кірсана Ілюмжинова. І все ж, судячи з усього, ці троє ніякого відношення до теракту не мали - Анкара зробила окрему заяву про затримання причетного до його організації, але не назвала імені.
З іншого боку, насторожує те, що вже через день після теракту в Стамбулі стався ще один - в місті Чинар (провінція Діярбакир). Географія - населена переважно курдами провінція на південному сході країни, метод - начинена вибухівкою машина, а також мішень - поліцейський ділянка - це почерк Робочої партії Курдистану, про що, власне, і було заявлено вже в перші години після вибуху.
Так що формально ці два теракти начебто і не пов'язані. Проте не важко помітити, що в світових новинних стрічках це виглядає як "дуплет", що напевно посилить удар по турецькому туристичному сектору, дарма що Чинар, м'яко кажучи, аж ніяк не входить до числа найпопулярніших напрямків. Знову-таки, у повній відповідності з принципами гібридної війни, в якій інформаційна складова займає пріоритетне місце. І тут варто згадати про те, що посварившись з турками, Москва почала активно загравати з курдами. А РПК має давні зв'язки з російськими спецслужбами. Щоб не сказати більше: самим своїм існуванням вона значною мірою зобов'язана КДБ СРСР. До речі, перший президент Азербайджану Абульфаз Эльчібей стверджував, що до створення РПК був причетний змінив його Гейдар Алієв будучи головою КДБ Азербайджанської РСР - поряд з Євгеном Примаковим і колишнім відповідальним співробітником ЦК КПРС Карлом Брутенцом. Враховуючи, що Росія навіть не приховувала поставок зброї курдським ополченцям, знайти слід ФСБ у терактах РПК при бажанні не важко.
Але тут доречно припустити, що російські спецслужби - якщо знали про підготовлюваний - просто "не чинили опір злу" і не стали інформувати турецьких колег, на яких у них зуб ще з часів чеченських воєн. Крім того, Москва прекрасно усвідомлює, що відповіддю може стати серія терактів на російській території. А поки це однозначно суперечить її інтересам.
