Франція проти "Вагнера". Чому ЄС згортає військову місію в ЦАР

Брюссель вирішив тимчасово згорнути роботу EUTM RCA — військово-навчальної місії в Центральноафриканській Республіці. Як зізнався в інтерв'ю британській The Times французький генерал Жак Ланглад де Монтгрос, який замінив португальця Пауло де Абреу і обійняв посаду лише 14 вересня поточного року, причиною цього стали дії російських найманців із ПВК "Вагнер", підконтрольної Євгену Пригожину.

За словами де Монтгроса, проблема полягає в тому, що найманці переманюють місцевих бійців, навчених інструкторами з Євросоюзу. Тому в Брюсселі воліли не допомагати росіянам у посиленні свого впливу у цій країні.

Рішення повною мірою логічне та виправдане.

Адже, по-перше, країни — члени ЄС просто викидають зараз гроші на вітер, навчаючи людей, які в результаті, швидше за все, працюватимуть на ПВК "Вагнер", а через неї – захищатимуть інтереси Москви.

По-друге, зусилля та засоби, які йдуть на місію, – це також інвестиції ЄС у стабільність регіону та вплив на ЦАР.

Африка, зазначимо, стала одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики ЄС ще до обрання нового керівництва у 2019 р. Але з призначенням Урсули фон дер Ляєн на пост президента Єврокомісії та Шарля Мішеля – головою Євросоюзу Європа помітно активізувалася.

Величезні сподівання Брюссель покладав на Аддис-Абебу, столицю Ефіопії, де розміщені штаб-квартири найвпливовіших міжнародних організацій. Керівництво ЄС з ентузіазмом почало брати участь у місцевих самітах на найвищому рівні.

Проте в Ефіопії, яка свого часу щільно співпрацювала ще з СРСР, підозріло своєчасно вибухнула війна між урядовими військами та силами регіону Тиграй.

У результаті Брюсселю поки що не вдається "централізувати" свою політичну та економічну експансію в Африці, де багато країн вже перебувають на орбіті Китаю, а дещо менша їхня кількість – під впливом Росії через її гібридні інструменти на кшталт "Вагнера" та груп так званих політичних консультантів.

Щоб рухатись далі, ЄС довелося змінювати підходи, адаптуватися. І, можливо, не в останню чергу під впливом Парижа. Не тільки тому, що французький бригадний генерал особисто переконався в тому, що виконання завдань військово-навчальної місії під питанням через дії Росії, а й тому, що Москва шкодить інтересам Франції та ЄС не лише в ЦАР, а й в інших країнах Африки.

Зокрема, у колишній французькій колонії — Малі, де 24 травня стався переворот, внаслідок якого військові затримали президента Ба Ндау, прем'єра Моктара Уану, міністра оборони Сулеймана Дукуре. Незабаром після цього хунта виявила інтерес до послуг найманців Пригожина, які були у Малі вже у серпні цього року.

На це офіційний Париж висунув ультиматум новому керівництву країни, яка досі перебувала у його зоні впливу: або відмовляєтесь від послуг російських найманців, або ми виводимо миротворців і звертаємо допомогу.

Бамако вибрав перший варіант, як бачимо. І 13 грудня Рада ЄС на засіданні затвердила санкції щодо "Вагнера" та пов'язаних з нею компаній за їхню причетність до конфліктів в Україні, Сирії та Лівії, а саме до списку потрапили: засновник ПВК Дмитро Уткін, найманці Денис Харитонов, Сергій Щербаков, Андрій Трошев, Андрій Богатов; компанії "Велада", "Меркурій" та "Євро Поліс", які освоювали сирійські газ та нафту.

Тут треба згадати один із принципів діяльності російської ПВК – Москва оплачує її роботу не в повному обсязі; брак фінансів ті компенсують за рахунок підозрілих бізнес-акцій у країнах перебування. У тому числі у ЦАР.

Відповідно, ЄС б'є не лише по виконавцях волі Пригожина та Путіна, а й по джерелах фінансування. Аналогічно Захід – США та Європа – вчиняли щодо бойовиків "Ісламської держави".

І на злочинах "вагнерівців" в Україні, Сирії, Лівії Брюссель (і Париж) не збираються зупинятися, звернувши увагу на ситуацію в Малі.

На цьому ж засіданні Рада ЄС також підготувала ґрунт для оперативного запровадження санкцій щодо фізичних та юридичних осіб, які втручаються у внутрішні справи Малі. Європа намагається стабілізувати ситуацію в цій країні та забезпечити цивілізований політичний перехід, який виключить Росію із рівняння.

Але якщо Європа хоче, щоб її плани щодо поширення впливу в Африці були успішними та ефективними, їй спочатку потрібно зробити це – виключити з рівняння Росію, що діє поза правилами та рамками.

З Китаєм, який нехай і часто спирається на корупційну складову при створенні відносин з країнами Африки, ЄС здатний конкурувати за допомогою тих же інвестицій та допомоги.

А це означає, що перш за все Брюсселю слід розібратися з "Вагнером". Якщо не стерти цю та аналогічні ЧВК з лиця землі, то хоча б послабити їх настільки, що Москва не зможе ефективно використати своїх гібридів за кордоном. І, звичайно, це буде тільки на руку Україні.

Санкції, підготовка до санкцій та згортання місії – це все схоже на ознаки того, що ЄС не відмовляється від Африки, але модернізує свою стратегію протидії РФ у ЦАР, де російська мова вже стала обов'язковою у внз; і на континенті загалом.