Філософія мафії. Як сенатори США зустріч Трампа з Путіним готували
Конгрес США одноголосно прийняв резолюцію, в якій висловлюється підтримка НАТО. Американські законодавці охарактеризували організацію як "найважливіше і критичне ланка у сфері безпеки між Сполученими Штатами і Європою". У резолюції також сказано, що Конгрес підтримує збереження санкцій проти Росії.
Хто такий Річард Шелбі
Цей документ цікавий тим більше, що був прийнятий після першого за кілька років відвідин Москви групою американських сенаторів. Колись раніше сказали б, що це було протокольне, формальний захід, рутина міжпарламентських зв'язків. Навіть в 2014-2015 рр. в Росію приїжджали молоді простаки, яких охмуряла "Громадська палата" заради того, щоб вони сказали, що "в Росії все нормально". Якщо добре пригощають, то чому б і не підморгнути? Але сенатори — це, звичайно, інший коленкор. Візит розцінювався як пробна куля перед зустріччю Дональда Трампа з Володимиром Путіним в Гельсінкі. Але без подібного кулі можна було б спокійно обійтися після відвідин Кремля радником з національної безпеки Джоном Болтоном. Втім, не можна виключати, що законодавча влада, з одного боку, і Республіканська партія — з іншого просто показували свій норов". Але і російська пропаганда, як і у випадку з суперечливими заявами Трампа, звичайно, отримала свій шматок пирога.
Основною фігурою делегації стали проводить у верхній палаті американського Конгресу уже тридцять перший рік сенатор-республіканець від Алабами 84-річний Річард Шелбі (до 1994 р. — демократ). Справи республіканців в Алабамі сьогодні кепські, місце нинішнього генпрокурора Джефа Сешенса було втрачено на користь демократа Дага Джонса, оскільки на праймеріз консерваторів при підтримці прихильників Трампа переміг ймовірний педофіл Рой Мур.
Шелбі — один з найбільш консервативних американських політичних діячів, за свою рекордну за тривалістю кар'єру, подібно Оррину Хетч від Юти, очолював практично всі мислимі комітети. Сьогодні він керує сенатським комітетом по видатках, зовнішня політика від його профілю далека, хоча у 2001 р. він коротко очолював комітет з розвідки. Підтримка з його боку на адресу Дональда Трампа, треба сказати, завжди була досить стриманою, і пред'явити йому лобізм російських інтересів, принаймні з відомого, неможливо.
Схоже, тому заяви сенатора Річарда Шелбі про можливості поліпшення американо-російських відносин прозвучали дещо несподівано для широкої громадськості. Разом з тим заради подібних заяв у конфліктних ситуаціях такі поїздки відбуваються. Правда, ініціатива все одно закінчилася скандалом, але про це трохи нижче.
Увагу в першу чергу американської преси привернули саме заяви Шелбі, тон яких був відверто примирливим. "Я не приїхав сюди сьогодні, щоб звинувачувати Росію в тому чи іншому або третьому. Я кажу, що ми всі повинні прагнути до кращих відносин", — сказав сенатор Шелбі, звертаючись до спікера Думи В'ячеславу Володіну. До речі, цікаво, чи відомо Шелбі, протягом десятиліть воюющему з легалізацією в США гей-шлюбів, що, на думку засновника московського руху гей-прайду Миколи Алексєєва, нинішній спікер Держдуми аж ніяк не кращий співрозмовник у таких принципових питаннях? Навряд чи. Правда, американська преса ревниво спостерігає за правлячою партією (не кажучи вже про Трампа), так як після травми виборів-2016 майже тотально пройнята духом зради. Втім, відчуттям фейку від своїх зустрічей з владою перейнялися в Росії навіть найбільш доброзичливо налаштовані американські гості. Адже те ж стосується і зовнішньої політики, і будь-яких мало-мальськи важливі тим — все в Росії зовсім не те, чим здається, і навіть Дума — не парламент.
Не дивно, що за словами одіозного автора мема про "спущене з Карпатських гір арійське плем'я із зайвою хромосомою", члена Держдуми В'ячеслава Ніконова, онука безпосереднього співучасника сталінських злочинів В'ячеслава Молотова, "це була одна з найбільш легких зустрічей" у його великої практики зустрічей з американськими законодавцями. Питання про втручання Росії в американські вибори був дозволений, за його словами, швидко, оскільки про нього говорили... в загальних словах. Правда, виявилося, що Ніконов, як, втім, і практично завжди, збрехав — не дивно, адже він очолює думський комітет з освіти, в російській системі якого вирують скандали щодо плагіату і торгівлі ректорскими посадами. Багато років Ніконов очолював відомий фонд "Русский мир", безсумнівно формировавший в безлічі країн світу вербовочную базу з перспективою на підрив державності надміру гостинних господарів.
Кеннеді. Не з тих
Справа в тому, що колега Шелбі, сенатор-республіканець від Луїзіани Джон Нілі Кеннеді дав інше трактування цієї бесіди: "Я попросив наших друзів не втручатися в наші вибори в цьому році, я попросив їх піти з України і дозволити їй обрати свій шлях. Я попросив про те ж стосовно Криму. Я попросив їх допомоги у встановленні миру в Сирії. Я попросив їх не дати Ірану отримати плацдарм в Сирії". Сенатор Кеннеді назвав розмову "біса відвертим". Іншими словами, Кеннеді (ні, не родич) передав російським у звичайній ввічливій формі все той же сигнал, на якому погодилися правляча в США партія, уряд і апарат в Білому домі і навіть сам президент Трамп. Правда, враження таке, що Трампа турбує швидше втручання Росії на боці демократів — і справді, раптом Кремль найняв фонд Клінтонів для лобіювання імпорту валянок і балалайок?
Прямота 67-річного Кеннеді, мабуть, пов'язана з тим, що цей колишній скарбник штату Луїзіана вперше обраний у сенат США в минулому році і не обріс ще лобістським панциром лицемірства. І, варто сподіватися, у своєму зрілому віці вже і не обросте — якщо поглянути на його кар'єрний шлях, то виявиться, що цей уродженець Міссісіпі пройшов приблизно ту ж дорогу, що і його земляк, автор юридичних трилерів Джон Грішем, коли-то теж колишній законодавцем штату. Тільки Грішем став письменником, а Кеннеді прорвався таки в федеральні сенатори, а ось моральний базис у них схожий, центристський. І здавалося б, де та Луїзіана, а де Україна, і ось на тобі". Завдання тих, хто не самим етичних причин хотів би навести криві кримські мости з Москвою в обхід України, сенатором Кеннеді була в Росії успішно провалена.
Більш того, після повернення додому Джон Нілі Кеннеді посилив свою оцінку. Так, у США хочуть, щоб Росія видала 13 своїх громадян, які, на думку Вашингтона, причетні до втручання в президентські вибори в Сполучених Штатах, заявив він за підсумками візиту до Москви у складі делегації конгресменів. "Якби Росія пішла нам назустріч і видала цих людей США, з тим щоб вони могли постати перед американським судом, то російська влада побачили б, що докази вини цих людей є", — не без іронії зауважив правник.
Сенатор нагадав, що в США у зв'язку з передбачуваним втручанням Росії у президентські вибори були висунуті звинувачення в адресу 13 громадян РФ, причетних до роботи Агентства інтернет-досліджень у Санкт-Петербурзі ("Ольгине", "Савушкіна", нині "Лахта-центр"). "При цьому ми попередили наших співрозмовників: якщо Росія продовжить втручатися у внутрішні справи США і зробить це на листопадових виборах в Конгрес, наша реакція буде миттєвою і дуже жорсткою", — додав він. Синхронно, як відомо, ЄС знову продовжив санкції проти Росії на півроку, незважаючи на диверсійні дії Москви і вистави Трампа.
Не вірю російською
Але після повернення додому парламентарі по-справжньому відірвалися, що навіть змусило Дмитра Пєскова пояснити настільки діаметрально протилежні інтерпретації "русофобским пресингом істеблішменту" в США.
Справа в тому, що пізніше, вже перебуваючи на землі вільного світу, Кеннеді заявив у коментарі державному "Голосу Америки", що російському президенту Володимиру Путіну не можна довіряти, і порівняв роботу з Москвою "контактів з мафією". Він заявив, що закликав Росію "забратися зі сходу України і дозволити їм самовизначитись", а також "геть з Криму і дозволити Криму самовизначитися".
Кеннеді додав, що він також закликав Москву "перестати витрачати час даремно в Сирії і допомогти США врегулювати цей розвал, а також не дозволити Ірану закріпитися на півдні Сирії". "Тому що якщо це станеться, то відбудеться ще одна війна", — додав він, виступаючи на Капітолійському пагорбі. Сенатор зазначив, що зустрічі часом носили напружений характер, і назвав Лаврова задиракою.
"В Росії немає політичної філософії. Це як задаватися питанням, у чому полягає політична філософія мафії", — сказав Кеннеді. "Їх філософія — гроші і влада. Така філософія Путіна. Він править залізною рукою. Він диктатор", — додав сенатор. Він заявив, що у Росії немає "вільної преси" і існує великий розрив в добробуті між багатими і пересічними громадянами. Російський народ заслуговує кращого", сказав він. За словами Кеннеді, він нічого не має проти майбутнього саміту Трампа і Путіна, хоча і не чекає ніяких серйозних проривів. "Не можна довіряти Путіну, — сказав Кеннеді. — Думаю, найкраще, що ми можемо зробити, це спробувати стримати його".
Інший сенатор Джеррі Моран, теж республіканець, також заперечував, що зустрічі в Москві були легкими. "Ні одна із зустрічей не була легкою або приємною", — заявив він. "Мені здається очевидним, що російські ЗМІ або російський уряд намагаються просувати свою інтерпретацію подій, — сказав він. — Я не вірю руським, коли вони кажуть, що не втручалися у вибори, і я не вірю їм, коли вони представляють зустрічі зовсім не такими, якими вони були". Моран повідомив, що обговорювані теми включали російське військове вторгнення в Україну, роль Росії в конфлікті в Сирії і втручання на виборах в США і Європі.
За словами Морана, "в питанні про втручання на виборах не було ніякої невизначеності", але реакція представників Росії на запитання з цієї теми в основному складалася "з заперечень, навмисного заплутування, викривальних промов і численних скарг на США".
До експромтів готовий
Але чи можуть ці зустрічі законодавців-республіканців задати тон американо-російського саміту? Швидше фон, тим більше що апарат жорстко дезавуював необережне "подивимося" Трампа щодо Криму. Правда, в Гельсінкі президент США прибуде під враженням від саміту НАТО, члени якого порадували його згодою прискорено довести свої витрати на оборону до 2% ВВП. І потім, поки йому, здається, все вдалося: і наїхати на Німеччину (причому на цей раз — у справі), і гідно виконати обов'язки лідера демократичного світу.
Офіційно 11 червня президент США Дональд Трамп назвав загрозу з боку РФ, поряд з тероризмом і міграцією, в числі головних викликів для НАТО. Так що в Гельсінкі Трамп зможе хіба що поскаржитися Путіну на дармоїдів з Альянсу, поторгуватися про ціну російського зради іранців в Сирії, видати кілька експромтів, протерти путінську лисину, яку зараз ще тугіше натягують хірурги, — мабуть, це і все.
Варто також враховувати, що, як сінгапурський саміт з Кімом був, по всій видимості, проведений з метою піару обох сторін, цілком можливо, і саміт у Гельсінкі послужить тієї ж мети. Між тим Трамп сприймає риторичні фігури ввічливості обіцянки. Тому Путін, при всіх своїх здібностях вербувальника, ризикує змусити президента США роздратувався проти себе, а Трамп абсолютно неотходчив і злопам'ятний.
Та й взагалі його підхід до зовнішньої політики не ортодоксален — так, з'ясувалося, що, незважаючи на отговаривание і шок його апарату, Трамп прямо запитував, чому не можна вирішити питання Венесуели військовим шляхом. Виявилося, що 45-й президент США — шанувальник операцій часів Рейгана на Гренаді та в Нікарагуа (не дивно, це час його молодості) і цілком може поставити подібне завдання, незважаючи на протидію бюрократів, весь час бояться, як би чого не вийшло, і воліють воювати з допомогою паперів. Дональд і справді не дуже хоче воювати, орієнтуючись на тривале неприйняття виборцем політики Джорджа Буша-молодшого, проте почалася розмова про повернення чи калічать санкцій проти Ірану часів Обами, то нафтового ембарго все-таки потребує пояснення позиції Москви у цьому регіоні.
Тому візит сенаторів в Росію не потрібно розглядати як сигнал про наміри адміністрації Трампа, парламентарії набагато частіше діють незалежно від адміністрації. Та й сам Володимир Путін не захотів зустрічатися з американськими сенаторами — то говорити не про що, то й справді його чергове зникнення пов'язане з пластичними операціями, причому проведеними в деякій поспіху.
Не чекати ж Дональда, щоб розгладив.
