Федеральний злочин. Чим загрожує Трампу звинувачення у порушенні закону про шпигунство
Експрезидент США незаконно зберігав у своїй резиденції секретні документи, які мав передати до Архіву після виїзду з Білого дому
Пророки світу мультиплікації – The Simpsons – в 17-му епізоді 11 сезону (2000-й рік), як відомо, передбачили президентство Дональда Трампа. І не як подію у майбутньому, а вже як те, що сталося – коли країну очолила вже доросла Ліза Сімпсон. Власне, про президентство Трампа вже тоді йшлося з негативними для нього (і для країни) конотаціями: "Як відомо, президент Трамп лишив нам у спадок непростий бюджет…Ми банкрути".
Якщо ж повернутися до реального світу, то Трамп, звісно, непростий бюджет американцям не лишив. Але щодо банкрутства, в нього є цілком конкретні пропозиції, які лунали під час нещодавніх двопартійних суперечок через стелю держборгу. А саме: він пропонував оголосити дефолт, вірогідно, через сподівання, що найнегативніший сценарій знищить шанси не тільки Джо Байдена, але й демократів загалом зберегти Білий дім у 2024 р.
Та й, у принципі, якщо ми вже заговорили про минуле й майбутнє Трампа, спадок 45-го президента дійсно вражає.
По-перше, він — перший президент, щодо якого двічі ініціювали процедуру імпічменту. Навіть одна процедура для політичної історії США – це рідкість. Тож тут є чим "пишатися".
По-друге, вже за лічені дні після інавгурації він та його оточення потрапили у скандал через контакти з росіянами, серед яких тодішній посол РФ Сергій Кісляк. Ці контакти коштували, наприклад, Майклу Флінну посади радника з питань національної безпеки та стали підставою для розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера й подальшого оголошення імпічменту Палатою представників.
По-третє, Трамп тривалий час применшував ризики і наслідки пандемії Covid-19, що призвело до високого рівня захворюваності в країні, збільшення впливу антивакцинаторів і противників безпекових заходів.
По-четверте, його запеклий спротив під час президентських виборів (спроби схилити окремих посадовців, зокрема зі штату Джорджія до внесення коректив у результати виборів, що зараз розслідує прокуратура) спричинив заворушення під стінами Капітолію.
По-п’яте, вже після втрати Білого дому він став першим президентом США, якому біло висунуто кримінальне обвинувачення у справі про купівлю мовчання декількох осіб перед виборами 2016 р.
По-шосте — і навряд чи це фінальний пункт — він також віднедавна є першим експрезидентом США, якому висунуто також обвинувачення федеральним великим журі.
Секретні документи
Велике журі у Федеральному окружному суді Маямі за обвинувальним актом, поданим офісом спецпрокурора Джека Сміта і Міністерством юстиції США, висунуло обвинувальний висновок щодо Трампа у справі про незаконне зберігання секретних документів. 13 червня Трамп має з’явитися в окружному суді, тобто лише за два місяці після того, як він завітав до суду у Нью-Йорку у справі про домагання до порнозірки Стормі Деніелс.
Деталі висновку не оприлюднені. Але адвокат 45-го президента Джим Трасті того ж дня ввечері повідомив, що його клієнтові було висунуто звинувачення за сімома пунктами у справі про порушення Трампом закону про шпигунство, серед яких також є неправдиві заяви і "перешкоджання", вочевидь, діяльності федеральних відомств та служб. Адже йдеться про гучну справу щодо близько 180 документів, які Трамп забрав з Білого дому до своєї резиденції Мар-а-Лаго у Флориді. Серед цих документів були щонайменше 100 файлів з грифом "таємно". Зокрема, інформація що стосується ядерного потенціалу Сполучених Штатів.
Для Трампа особисто становище погіршило його вперте небажання повертати ці документи Національному управлінню архівів та документації, що він зобов’язаний був зробити. Зрушення відбулося лише після минулорічних обшуків у Мар-а-Лаго, які провели агенти ФБР.
Трамп, звісно ж, свою провину заперечував, як і взагалі те, що він буцімто зберігав якісь секретні документи. Власне, він і після висунення федеральних звинувачень називає себе "невинною людиною". Але, як повідомляв у травні CNN, прокуратура отримала аудіозапис, що містить визнання Трампом володіння секретною документацією.
Запис було отримано від адвоката Трампа Евана Коркорана, який допомагав йому у цій справі. Прокуратура у березні 2023 р. надала переконливі для суду докази того, що поради адвоката щодо документації, якими скористався Трамп, посприяли вчиненню злочину, і завдяки цьому змогла обійти конфіденційність відносин адвоката та клієнта.
Ще сумнівніше виглядає несподіване затоплення працівником водою з басейну серверної Мар-а-Лаго, де зберігалися записи з камер відеоспостереження через два місяці після обшуків. Втім, прокурори встигли отримати доступ до цих записів, але знищення комп’ютерів все одно здалося їм вкрай підозрілим.
Як це вплине на передвиборчу кампанію
Особисто для Дональда Трампа новий візит до суду – це, очікувано, новий епізод історії "полювання на відьом", який він максимально трансформує у підтримку з боку виборців; і, окрім того, як засіб для медійної контратаки на Байдена.
Справа Трампа про секретні документи дійсно, може відбитися на нинішньому президентові, оскільки після обшуків у Мар-а-Лаго адвокати Байдена також виявили 10 секретних документів в офісі Центру дипломатії та глобальної вдаємодії імені Пенна-Байдена при Університеті Пенсильванії і в гаражі Байденів у Вілмінгтоні з часів, коли він був віцепрезидентом Барака Обами. І попри те, що адвокати не зволікали, не пручалися як Трамп, і одразу повернули документи до Архівів.
Для ядерного електорату Трампа це є не доказом безневинності його візаві, а навпаки – свідченням подвійних стандартів та "полювання на відьом" щодо кандидата-республіканця.
І, власне, нові звинувачення проти Трампа використовують і його однопартійці. Насамперед з метою не допустити розколу і втрати електорату. Саме тому, провідні республіканці, як то Кевін Маккарті (спікер Палати представників), губернатор Флориди Рон Десантіс (головний конкурент Трампа серед "слонів"), різко засудили дії Мінюсту і заявили про політичне переслідування опонентів адміністрацією Байдена.
Засудив навіть ексвіцепрезидент Трампа Майкл Пенс, який 7 червня заявив про свої президентські амбіції, хоча разом з тим він критикує Трампа за тиск на нього під час спільної роботи і через спроби скасувати результати виборів у 2022 р. Зокрема Пенс заявив, що його "колишній бос ніколи більше не має бути президентом Сполучених Штатів". Але в контексті федеральних звинувачень Пенс ухвалив радше політичне рішення, не в останню чергу і через те, що свого часу секретні документи було знайдено в його будинку у Кармелі (Індіана).
Щодо шансів Трампа на повернення до Білого дому, то насправді всі ці його пригоди у судах хоч і є загрозою для нього особисто, але з відкладеною перспективою, оскільки дуже ймовірно, що до виборів вироків ще не буде (перший судовий процес почнеться у березні), а брати участь у перегонах Трамп усе ж може, як пояснили американські правники.
З іншого боку, хід судових розглядів може негативно вплинути на його позиції всередині Республіканської партії попри публічну підтримку. Оскільки стілець під Трампом хитається в умовах, коли у нього дійсно є вельми серйозний конкурент в особі Рона Десантіса, якого кожен новий скандал за участі Трампа теж посилює. Зокрема й у змаганні за голоси на електоральному полі 45-го президента. Звідси і неприємні для України заяви Десантіса щодо небажаності допомоги нам у війні, розв’язаній Росією, тотожні трампівським.
Враховуючи позицію Трампа щодо військової допомоги для України і обіцянки за 24 години закінчити війну (навряд на нашу користь), постає питання, чи матиме для Києва негативні наслідки його перемога на виборах?
З одного боку, це викликає серйозне занепокоєння. З іншого боку, вона – позиція – не є екстраординарною для нього і для України. Згадаймо хоча б спроби Трампа отримати якийсь бруд на Байдена від Києва в обмін на військову допомогу.
Під час його каденції стримуючими факторами були окремі посадовці, які не виконували кожну забаганку Трампа; і державна система США загалом. Тож в разі його перемоги ці чинники можуть зберегтися.
Водночас не варто забувати про реваншизм Трампа, який почувається ображеним через нібито вкрадені в нього вибори. Тож політична турбулентність гарантована. Тому, звісно, будь-який інший переможець з Республіканської партії був би "спокійнішим" варіантом. В тому числі в контексті партнерства США і України. Попри не менш одіозні заяви цих республіканців з амбіціями, на кшталт того ж Десантіса або Вівека Рамасвамі.