F-16 проти режиму Путіна. Як Україна стала елементом передвиборчих кампаній у США та Німеччині

На тлі новин про надання Україні перших винищувачів F-16, що є ілюстрацією чергового епізоду рішучості Європи, канцлер Німеччини Олаф Шольц в ефірі Augsburger Allgemeine Live завважив, що Захід не має наміру якось сприяти поваленню режиму Володимира Путіна, чого боїться російський диктатор. Проте фактор ордеру МКС ніхто не скасовував, звісно.

Також він знов натякнув, що майбутнє України все ж у ЄС. "Йому (Путіну, — ред.) доведеться жити з тим, що поряд з ним знаходиться Європейський Союз – як спільнота відкритих суспільств, ліберальних демократій – і певним чином сподіватися, що свобода – це не вірус", – сказав Шольц і вже абсолютно прямо зазначив, що "відповідальність за свою диктатуру несе лише він сам, це – не наша тема". Іншими словами: проблеми туземців росіян всередині їх країни Європу не цікавлять – хай самостійно вирішують свої проблеми і борсаються у своїй величі. Опозиція, що збирається на посиденьки в європейських столицях, може образитися, але з іншого боку, і користі від цих нескінчених дискусій жодної.

Втім, ця заява Шольца може засмутити і українців, адже ми розуміємо, що без демонтажу режиму Путіна і притягнення Росії до відповідальності сподіватися на більш-менш спокійне майбутнє марно сподіватися.

Проте нам варто теж розуміти, що все ж аудиторією є насамперед росіяни, а також розглядати ці слова як частину загальної – північноатлантичної стратегії, яка містить кілька сценаріїв.

Оскільки разом з тим, як раніше заявив міністр фінансів ФРН Крістіан Лінднер, Берлін має намір надавати Україні щорічно близько 5 млрд євро допомоги.

По-друге, власне ми маємо позитивне рішення від авіаційної коаліції у вигляді згоди двох (поки що) її учасників надати нам F-16, про яку вони заявили під час візиту української делегації до Данії і Нідерландів.

Зокрема прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським повідомила про передачу нам 19 винищувачів: перші шість літаків планується відправити до України вже в поточному році, ще вісім – у 2024 р., і ще п’ять – у 2025 р.

Щодо Нідерландів: очільник уряду цієї країни Марк Рютте конкретну цифру F-16, які королівство надасть Україні, не озвучував. На пресконференції разом з Зеленським він лише нагадав, що таких літаків у Нідерландів на озброєні є 42. Водночас Зеленський, має він на те підстави або ні, впевнено заявив, що йдеться саме про всі 42 одиниці для України. Тож подивимось.

Вишенька на торті, спеченого під час турне до Швеції, Данії і Нідерландів, — це, як повідомив український президент, виробництво шведських ББМ CV90 безпосередньо в Україні.

Як бачимо, про передачу шведських винищувачів JAS 39 Gripen виробництва компанії SAAB в офіційних повідомленнях не йдеться, що може спровокувати чергову хвилю зради, попри величезні обсяги військової допомоги Україні (і, зазначимо, дуже якісної зброї) з боку Швеції. Але треба взяти до уваги такий чинник, як інтеграція цієї країни до НАТО. Допоки Стокгольм не матиме чіткого розуміння щодо вступу до Альянсу, він не зможе визначити, яку ще техніку він може передати Києву в межах військової допомоги. Тож – терпіння.

Елемент виборчої кампанії

Зрушення у питанні F-16 відбулося одразу після п’ятничної заяви радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана про надання схвалення Вашингтоном надання Києву винищувачів; і після заяви Джо Байдена у Кемп-Девіді на зустрічі з керівництвом Японії та Південної Кореї про те, що війна Росії проти України "виходить далеко за межі Європи". Фактично це була відповідь Байдена республіканцям на питання щодо доцільності подальшої підтримки України, адже він завважив, що ігнорування "найбільшого з часів Другої світової війни вторгнення" стало б сигналом для всього світу і для Китаю, якого "слони" називають пріоритетною ціллю в контексті стримування, щодо Тайваню.

Окремо завважимо, що заяви пролунали після оприлюднення CNN на початку серпня результатів опитування, згідно з яким, 51% американців вважають, що для підтримки України США зробили вже достатньо. Протилежної думки дотримуються 48%. При цьому 55% респондентів підтримали блокування додаткового фінансування для України. Очікувано припинення підтримки підтримує більше республіканців – 59%. Демократів – 38%.

Це питання у Сполучених Штатах піднімається вже не перший місяць. І найбільш активно – саме членами Республіканської партії, насамперед трампістами. Але варто зазначити, що водночас в цій партії є прихильники допомоги Україні – це організація "Республіканці за Україну", яка вже запускає рекламну кампанію вартістю $2 млн з метою довести доцільність подальшої підтримки України консерваторами.

Таким чином, мусимо констатувати, що Україна все ж остаточно стала елементом виборчої кампанії у Сполучених Штатах – елементом протистояння між більшістю демократів і консерваторами-скептиками.

І опосередковано й елементом виборчих кампанії у Німеччині. Так, днями Шольц завітав до Мюнхену за шість тижнів до виборів у федеральній землі Баварія. У Мюнхені він взяв участь у передвиборному заході, на який завітали протестувальники від проросійської ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини", яка, як відомо, вимагає припинення підтримки України.

Власне Шольц під час виступу звернувся саме до них. І доволі жорстко. По-перше, він пояснив, чому Берлін допомагає Україні, в тому числі зброєю; по-друге, заспокоїв присутніх в тому, що ФРН і НАТО загалом роблять все, аби не бути втягненими у пряме протистояння з Росією; а по-третє, завважив тим, хто закликає "якнайшвидше припинити війну", що говорити українцям, що вони мають віддати свою країну загарбниками, не має нічого спільного з любов'ю до миру. На додачу порівняв АдН не з "голубами миру", а з "занепалим янголом з пекла".

Тож повертаючись до його слів про те, що повалення режиму Путіна не цікавить Європу, і з урахуванням вищенаведеного, зазначимо: все це є меседжами для Кремля про те, що він має дві опції.

Перший меседж: внутрішні справи РФ, а насамперед стійкість і життєздатність путінського режиму Захід може не хвилювати; він готовий не працювати на переформатування влади в РФ.

З іншого боку, якщо такі завуальовані гарантії Путіна не влаштовують (а його та інших яструбів вочевидь вони не влаштують), тому є друга опція: союзники надають Україні авіацію (а разом з нею і додаткове озброєння для F-16), яка значно посилить військовий потенціал України і матиме серйозний вплив на перебіг бойових дій. Не на користь Росії звісно.

Втім буде це не тут і зараз, на жаль. Тобто у Путіна є час на те, щоб оформити збереження свого диктаторського обличчя і забратися геть. Якщо ні, то…терміни можуть змінюватися, звісно. Як і ставлення до життєздатності його режиму.