Якщо завтра війна. Білоруська армія вже готова здатися Росії
Після публікації указу керівника Білорусі Олександра Лукашенка про фактичну легалізацію на білоруській території російських військ спеціального призначення, хтось "нагорі" зрозумів, що цей документ надто очевидно вкладається в систему, на якій будується версія про підготовку в 2017 році поглинання РБ Росією.
В результаті в минулу п'ятницю була зроблена спроба спростування "наріжного каменю" даної гіпотези - інформації про те, що Міноборони РФ має намір перекинути в Білорусь більше 4-х тисяч вагонів з озброєнням.
Вранці 16 грудня на сайті "Білоруська правда" вийшла стаття "Помилка або провокація? У 2017 році Росія перекине в Білорусь 400 вагонів військових вантажів, а не 4 тисячі".
У цьому матеріалі були наведені слова міністра оборони РБ Андрія Равкова, нібито сказані ним під час недавнього візиту до Латвії. Як стверджувалося в матеріалі, глава оборонного відомства Білорусі заявив, що Мінськ дійсно погодив з Москвою обсяги військових грузоперевозовок, проте рівно в 10 разів менше - 400 вагонів, або вісім ешелонів. Зазначимо, що ніде більше в інформаційному просторі ці слова не були відображені, хоча скандал з більш ніж 4000 вагонами військових вантажів з Росії в Білорусь був широко висвітлений у пресі і в Білорусі, і в Росії.
Втім, дана стаття провисіла на "Білоруської правді" недовго. Вже у другій половині дня редакція її зняла на вимогу минулого автора. Варто відзначити, що даний ресурс опозиційний, не є дуже популярним, природно, потребує в коштах. Загалом, очевидна спроба проштовхнути "джинсу", вигідну білоруським властям, але аж надто кустарного виробництва. Треба вважати, що найближчим часом побачимо щось більш легкотравне.
Між тим, наростає скандал. Опозиція б'є в дзвони, намагається закликати до патріотизму тих, хто більше двадцяти років отримує зарплату саме за захист держави. Так, на минулому тижні військова комісія Білоруського національного конгресу (опозиційний Олександру Лукашенко об'єднання) підготувала для Міноборони пропозиції про підвищення готовності армії до опору зовнішньої агресії. У них є і необхідність спиратися саме на білоруську військову історію з наданням військовим частинам імен своїх (а не російських) полководців, і створення відповідних фільмів, і вимогу присягати в готовності відбивати агресію звідки б вона не виходила, і підвищення фінансування армії до рівня мінімум 2% ВВП РБ.
Між тим, вже зараз можна зробити висновок про те, як держава, в особі його сьогоднішніх представників, має намір слухати тих, хто кричить про що насувається загрозу для суверенітету і незалежності Білорусі. Показовим тут є черговий раунд листування між опозиціонером, екс-кандидатом у президенти і політв'язням Миколою Статкевичем і міністром оборони РБ Андрієм Равковым.
Нагадаємо, після того, як російський політолог Валерій Соловей повідомив про те, що в білоруській армії було проведено опитування про ставлення офіцерів до перспективи об'єднання РБ і РФ (нібито 70-80% - "за"), міністр запевнив опозиціонера, що ніякого дослідження не було, а в збройних силах - одні патріоти. Статкевич спробував продовжити спілкування з главою військового відомства. В результаті чого на сайті Міноборони РБ з'явилося відверто хамське повідомлення. "У зв'язку з черговим зверненням цілеспрямовано спотворює дійсність громадянина Статкевича розміщуємо відповідь керівника військового відомства: "Якщо ви не згодні з міністром оборони - це ваші проблеми. Двічі не повторюю. А. Равков".
Невідомо, чи був насправді проведено в ЗС РБ згадуваний Солов'єм опитування, але про те, яка каша в головах у білоруських військовослужбовців, можна судити ще на одному прикладі. Так, 10 грудня на центральній площі міста Борисова відбулася урочиста церемонія прийняття військової присяги. Перед прийняттям присяги Білорусі, в якій взяло участь близько 300 новобранців, символічну присягу СРСР прийняли хлопці, одягнені в радянську форму.
Ініціатор перформансу - командувач військами Північно-західного оперативного командування РБ Олександр Вольфович, уродженець Казані, випускник Московського вищого загальновійськового училища та Військової академії Генштабу Росії, так пояснив необхідність даної акції: "Було завдання показати під час церемонії прийняття присяги спадкоємність поколінь. Сьогодні, як би на мить заглянувши в легендарне минуле, ми показали, як приймали присягу наші прадіди і діди у далекому 1918-му і 1941-му році, як приймали її за часів Радянського Союзу. І слідом за ними, дотримуючись спадкоємність поколінь захисників Вітчизни, принесли урочисту клятву на вірність нашій Батьківщині - Республіці Білорусь - і наші військові. Я думаю, що цей захід стане доброю традицією. Скріпивши слова клятви власноручним підписом, молоді вояки Робітничо-Селянської Червоної Армії в складних умовах відстояли незалежність молодої радянської держави. Саме з цими словами, наші батьки і діди йшли в бій з фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни. Не порушивши клятву, зробили крок у безсмертя в горах далекого Афганістану наші земляки".
Відчуття, що людина навіть не розуміє, що в події дивного, і чому йому доводиться пояснювати журналістам очевидні для нього речі: РБ-це спадкоємиця СРСР (разом з Росією, звичайно), де "наші" - це "червоні" і "радянські", де є "інтернаціональний обов'язок". І, відповідно, навпаки: бійці Білоруської Народної Республіки, антирадянські партизани та інші дисиденти - вороги. Треба ще пояснювати щось про безперспективність затії Статкевича і Ко.?
Підкреслимо, що товариш Вольфович - аж ніяк не виняток з правил. Він - саме, що "правило" в білоруській армії. Ось вам для порівняння ще вислів про ту ж присяги начальника головного ідеологічного управління Міністерства оборони (!) Володимира Макарова: "Можу запевнити, що присяга на вірність білоруського народу була прийнята відповідно до законодавством Республіки Білорусь, клялися білоруською і російською, - почав Макаров. - А перед гостями і новим поповненням була показана реконструкція ритуалу військової присяги солдатами різних періодів ХХ століття. Реконструкція була саме для гостей свята, було підкреслено, що наші батько та дід ішли в бій з фашистськими загарбниками в роки Другої світової війни".
В чому ідеологічна користь від присяги СРСР, Макаров пояснити не зміг, але підкреслив інше: "Ні в кого не повинно бути сумнівів, що незалежність, територіальна цілісність, суверенітет Білорусі буде забезпечений всією системою національної безпеки, у тому числі - збройними силами". Є сумніви, що РБ для нього - це псевдонім БРСР, а столиця його - Москва?
Загалом, складається враження, що Путіну після "закриття Новоросії" і невдач в Сирії для отримання чергового Криму (з відповідним електоральним божевіллям) далеко ходити не треба. Достатньо в Білорусь прийди і володій. Дешево і сердито.
