Швидкозшивач Байден. Що буде робити 46-й президент США

У день інавгурації Джозефа Байдена в Вашингтоні як для січня стояла чудова погода. Вперше за 30 років, з інавгурації Рональда Рейгана, було сонячно.

Багато оглядачів, у тому числі провідні трансляції, яку вів Інавгураційний комітет Байдена, побачили в цьому добрий знак.

Деякі ж були не такі оптимістичні і озвучували більш похмурі алюзії. Наприклад, відзначали той факт, що Байден — другий в історії США президент-католик. Першим був Джон Кеннеді.

З урахуванням обставин — розколу, панує в Сполучених Штатах, і недавнього штурму Капітолію — натяк більш ніж зрозумілий.

Утім, хоча в ФБР побоювалися масових заворушень і повторення подій 6 січня, церемонія пройшла тихо-мирно.

Частково виною тому пандемія, через яку людей на Національній алеї не було, їх замінили 200 тис. зоряно-смугастих прапорів — по примірному числу глядачів церемонії, які там збираються.

А почасти завдяки 20 тис. бійців Нацгвардії, яких розгорнули в столиці після атаки прихильників Дональда Трампа на Капітолій.

Сам Трамп, як і обіцяв, не з'явився на інавгурацію візаві, якого і всіх, кого тільки можна, звинувачував у крадіжці його перемоги. І більш того — він порушив звичай, не відправивши президентський літак за наступником, через що подружжю Байденів довелося добиратися до Вашингтона чартерним рейсом.

Хоча в деякому роді ритуал дотримання наступності влади був дотриманий, оскільки на інавгурації разом з дружиною був присутній Майк Пенс, що відмовив 6 січня Трампу в проханні провести неконституційний відкат результатів виборів.

Знову-таки, якщо взяти до уваги неординарність поточної політичної ситуації в США, передача влади з рук Пенса — ще стерпна альтернатива. І — цілком можливий пролог до його участі в наступних президентських перегонах.

Що до Трампа, то з Байденом він все ж наостанок перетнувся. Не особисто, а за допомогою відносно молодої традиції залишати лист з напуттям своєму наступнику.

У ЗМІ зараз гуляє інформація і нібито скріншот цього листа. Мовляв, Трамп написав одну фразу: "Джо, ти знаєш, що виграв я".

Однак чи це правда, невідомо. Ні Джен Псакі (нова-стара речниця Білого дому), ні сам Байден зміст листа не розголошують. Байден просто сказав, що лист було generous (благородний, щедрий).

У будь-якому випадку в команді Байдена дуже поспішають завершити главу 45-го президента. І почали з такого потужного емоційного інструменту, як інавгурація — церемонії зі своїми таїнствами і традиціями, але також шоу, що дозволяє в доступній і розважальній формі поряд з більш нудними виступами політиків передати ключові послання американцям.

Розважали ж американців Леді Гага, яка виконала гімн США; Дженніфер Лопес виконала пісню фолк-виконавця Вуді Гатрі This Land Is Your Land, що актуалізувала сьогодні заклик до американців любити свою країну.

Не менш символічною була і композиція Fireworks, яку виконала Кеті Перрі на завершення інавгурації під салют. Перрі заспівала про "зруйнований картковий будиночок", про "бажання почати все з нуля", для чого, мовляв, і буде потрібно "іскра", з якої потрібно розпалити полум'я "в ніч на кшталт, як 4 липня" (День незалежності США).

Текст пісні перегукується із загальними наративами демократів про те, що темна ніч у Штатах завершиться, якщо всі зможуть об'єднатися.

Про це ж багаторазово в своїй інавгураційній промові заявляв Джо Байден.

Перед 46-м президентом зараз стоїть завдання подолати розкол між американцями: зупинити війну між "червоними і синіми, селянами і городянами, консерваторами і лібералами".

Своїми пріоритетами Байден позначив боротьбу з пандемією коронавірусу (до слова, поки це єдиний пункт в однойменному розділі на оновленому сайті Білого дому); наслідками економічної кризи, викликаної Covid-19, расизмом і зміною клімату.

Говорячи про ці виклики, Байден раз по раз підкреслював, що вони самі по собі не нові: вірус раз у століття спустошує країну, економічні кризи теж трапляються расизм і нативізм — непостійні явища.

Але з усіма проблемами, за його словами, американцям вдавалося впоратися, коли вони об'єднувалися.

Ось і зараз він просить співгромадян об'єднатися, обіцяючи стати президентом для всіх американців і констатуючи, що розкол є, але незгода з його політикою — не привід для насильницьких акцій.

La Casa Blanca

Мігранти, які нелегально живуть у США (при цьому справно платять податки), яких президентство Трампа, м'яко кажучи, лякало, натхнені тим фактом, що в Білий дім прийшов Джо Байден.

Але не поспішають аж надто радіти. Деякі скаржаться на те, що новий президент жодним словом не обмовився про них під час свого 23-хвилинного виступу на сцені перед Капітолієм.

Так, не згадав. Байден багато говорив про расизм і необхідність об'єднатися, але не торкнувся міграційної проблематики.

З іншого боку, команда нового президента в перший же день повернула іспаномовну версію сайту Білого дому, яку прибрали практично відразу після приходу Трампа.

По-друге, перші укази Байдена стосувалися саме міграційної політики.

Після інавгурації Байден скасував ряд указів свого попередника: повернув США у ВООЗ і Паризьку кліматичну угоду; зняв заборону на в'їзд жителям 13 мусульманських країн; зупинив будівництво стіни на кордоні з Мексикою.

Крім того, новий президент підписав документ, який зобов'язує міністерство внутрішньої безпеки і генпрокурора зберегти програму DACA, що захищала від депортації мігрантів, які потрапили в Штати нелегально ще дітьми. Цю програму Трамп хотів скасувати.

Ще одне рішення Байдена — ввести 100-денний мораторій на депортацію.

А вишенька на торті — це спрямований в Конгрес проєкт закону, що дозволить мігрантам, які нелегально проживають у США, в перспективі отримати громадянство: через п'ять років — грінкарту, а ще через три — заповітний американський паспорт.

Паралельно Байден забракував рекомендації неурядової комісії, що була створена Трампом, куди не ввійшов жоден історик, повернення патріотичного виховання в школи.

Рекомендації дозволили б Трампу цементувати архаїчні американські традиції серед своїх прихильників, потенційно новонавернених адептів Партії патріотів, яку, як писав 20 січня The Wall Street Journal, подумує створити Трамп.

Трішки Трамп

Байден з перших хвилин на практиці почав реалізацію відмови від трампівської політики ізоляціонізму і егоцентризму, про це повинні сигналізувати повернення в ВООЗ і Паризьку кліматичну угоду.

Але він дав зрозуміти, що це лише початок. Підходи США до зовнішньої політики змінюються глобально.

У своїй інавгураційній промові, звертаючись до тих, хто "знаходиться за межами наших кордонів", Байден недвозначно підкреслив подолання Америкою нових випробувань, які зробили її сильнішою.

"Ми відродимо наші союзи і знову будемо співпрацювати зі світом, але не для вирішення вчорашніх проблем, а для вирішення сьогоднішніх і завтрашніх проблем", — зазначив Байден.

Однак не з усією спадщиною Трампа Байден має намір порвати. Так, з тим, що сучасний Китай являє собою загрозу для Сполучених Штатів, згодні і демократи, і республіканці. І жорстку заяву вже колишнього держсекретаря Майка Помпео перед інавгурацією про геноцид уйгурів у Китаї, за яке він і ще ряд чиновників уряду Трампа потрапили під санкції Пекіна, є містком між двома адміністрації, що забезпечує спадкоємність у китайській політиці Вашингтона. Тим більше що виборчий штаб Байдена ще в серпні політику Китаю щодо уйгурів аналогічно називав геноцидом.

А присутність на інавгурації представника Тайваню Сяо Мейцінь вперше з 1977 р. — чіткий сигнал Пекіну: Вашингтон при Байдені продовжить політику Трампа щодо Піднебесної, але діяти буде не настільки грубо. Більшою мірою, переймаючи багаторівневу політику Джиммі Картера, з яким Байдена пов'язує багаторічна дружба.

Що запропонуєте?

Незмінним при Байдені залишиться і ставлення Вашингтона до Росії та її агресивної поведінки.

Навіть більше: політика США в цьому напрямку стане жорсткішою після того, як розкрився факт багатомісячної кібератаки російських хакерів на комп'ютерні системи різних відомств.

Природно, протидія Кремлю з боку адміністрації Байдена буде включати в себе і підтримку тих держав або організацій, які в найбільшій мірі страждають від російської агресії. Зокрема України. Проте Банковій і "слугам" не слід цьому радіти. Адже наміри і плани Байдена щодо РФ і України не означають, що між Києвом і Вашингтоном автоматично встановляться прекрасні відносини і співробітництво.

Ні. Всі гріхи Офісу Зеленського були враховані і задокументовані: спроби допомогти Трампу в пошуку компромату, полювання Руді Джуліані на цей компромат в Україні, скандальні рішення і призначення і т. п.

Пам'ятають у Вашингтоні, причому на рівні істеблішменту, а не тієї чи іншої партії, і про втручання в американські вибори окремих українських політиків. Серед яких, як відомо, є і нардеп від "Слуги народу" Олександр Дубінський, влітку отримав пост лідера партії в Київській області.

Під завісу каденції Трампа мінфін США ввів санкції щодо Дубінського, а також Олександра Онищенка, Костянтина Кулика, Андрія Теліженка, Дмитра Ковальчука, Антона Симоненка і Петра Журавля.

Загалом, Банковій та Білому дому ще буде про що поговорити.

Але вже зараз Києву дійсно необхідна гранично чітка і ефективна американська політика.

Про що, власне, після інавгурації в Twitter повідомив голова української дипломатії — Дмитро Кулеба, за словами якого, в МЗС вже почали обговорювати кроки по виведенню "стратегічного партнерства на якісно новий рівень довіри і взаємодії".

Головне, щоб рефлексивно-хаотична адміністрація Зеленського не втручалася в цей процес і не заважала справжнім дипломатам. Що, на жаль, малоймовірно.