Передчуття громадянської війни. П'ять криз нинішніх виборів у США

Нинішні вибори в США стали, мабуть, найбільш напруженими в американській історії. Результати голосування в ключових "коливаючих" штатах, від яких залежить результат виборів, змінювалися кілька разів по мірі підрахунку голосів з точністю до протилежного, а остаточний переможець президентських перегонів невідомий й досі.

Техас, якому прогнозували роль головної сенсації виборів, так і залишився за республіканцями, що ще більше збільшило значення "коливаючих" штатів.

Протягом вечора 3 листопада обидва кандидати заявили про свої надії на перемогу. Найбільш вірогідним переможцем до кінця дня виглядав Дональд Трамп, чим відразу ж скористався, оголосивши в ніч після виборів про свою перемогу і написавши в "Твіттері", що його противники планують "вкрасти" вибори. "Твіттер", у свою чергу, позначив цю заяву, що вводить в оману контент.

4 листопада по мірі підрахунку бюлетенів, надісланих поштою, чаша терезів відчутно схилилася на користь Байдена. Для остаточної перемоги йому залишилося лише отримати шість голосів вибірників. Тим часом Трамп оголосив, що оскаржить результати підрахунку голосів.

Криза "нормальності"

У цій ситуації залишається безперечним лише одне: вибори оголили серйозну кризу американського суспільства, до того ж не тільки політичну або економічну, а й більш глибинну, ціннісну, що проявилася у всіх сферах життя людей. Виділимо лише деякі аспекти цього кризового стану.

Найвища напруга виражається в самій атмосфері, в якій проводяться вибори: в умовах бурхливої пандемії смертельно небезпечного вірусу, а також викликаних нею обмежень і економічного спаду; після низки багатомісячних вуличних заворушень і на тлі граничної поляризації суспільства. Основною його характеристикою є втрата базового почуття безпеки. У такій ситуації в очах багатьох американців пріоритетне значення стали набувати не симпатії або антипатії до кандидатів і навіть не раціональний розрахунок особистого благополуччя, а потреба повернути втрачене відчуття безпеки і "нормальності".

Найсильніше такі виборці реагували на речі, які безпосередньо стосуються цієї самої безпеки, тобто на найгостріші страхи і стресові фактори, що викликають максимальний дискомфорт.

Відповідно, не для такої вже малої частини виборців ці вибори стали не потребою визначення бажаного майбутнього країни, а складним процесом визначення "меншого зла" в складному сплетінні антирейтингів, страхів, тривог, проблем і надій на їх дозвіл.

Так само як, в першу чергу, пандемія коронавірусу, що поєднує в собі цілий набір стресових факторів, які тривають і викликають часто суперечливі реакції: страх зараження, незручності, що викликані карантинними обмеженнями, часом — розлука з близькими, крах планів, економічні труднощі, в ряді випадків — втрата роботи і т. д.

Друге джерело стресових факторів — протести Black Lives Matter, що почалися в кінці весни як акції проти поліцейського насильства, але потім переросли в заклики до боротьби з дискримінацією чорношкірих у будь-якій формі і навіть до перегляду американської історії. При цьому протестна хвиля знайшла чимало як прихильників, так і супротивників в американському суспільстві, викликавши не тільки страх насильства і безладів, а й небезпеку стихійного створення нових соціальних норм , що не приймаються частиною суспільства і загрожують обернутися "позитивною дискримінацією" на користь чорношкірих.

Наслідками цих факторів стала зміна традиційних мотивів для прийняття рішень американськими виборцями. Наприклад, раніше для американців на першому місці завжди була економічна ситуація і податкова політика претендента на президентський пост, тоді як корупційні скандали навколо нього в звичайних умовах могли істотно вдарити по рейтингу. Однак наслідком кризи стало різке зниження ваги всіх перерахованих факторів, включаючи тему іноземного втручання. Яскраві, коли вони присутні в інформаційному просторі, але, тим не менш, так і не стали визначальними.

Стресовий стан суспільства, з одного боку, посилив ірраціональну складову в прийнятті людьми рішень, але з іншого боку, привʼязав її до цілком конкретного запиту на вирішення певних проблем. До слова, небувалий раніше розвиток конспірологічних теорій теж можна назвати побічним наслідком високого рівня стресу.

Що стосується теми зовнішньої політики, вона і раніше хвилювала рядових пересічних громадян лише в контексті безпеки. У цьому сенсі серйозно вплинути на результат виборів були здатні лише знакові події на зразок припинення війни або зняття загрози війни, що тривалий час відчувалася в повітрі. Однак на сьогодні, по-перше, важко назвати гострі зовнішньополітичні теми, які по-справжньому хвилювали б жителів американської глибинки, а по-друге, як уже говорилося, наявність і відсутність почуття безпеки визначаються іншими факторами.

Економічна криза

Про цей фактор в останні місяці говориться досить багато. Дійсно, нинішнє покоління в масі своїй живе гірше, ніж його батьки, доходи середнього класу знижуються, освіта і охорона здоровʼя стають усе менш підйомними для пересічних американців і т. д. Протистояння промислової і фінансової еліт погіршилося технологічною революцією, яка обʼєктивно привела до неефективності і зниження конкурентоспроможності цілих галузей і окремих виробництв з "реального" сектора економіки. Перебудуватися на нові технології і отримати якісну сучасну освіту змогли далеко не всі, а це підштовхнуло американських роботодавців до залучення високоосвічених емігрантів.

При цьому швидкий розвиток IT-сектора привів до цінового дисбалансу. У тих регіонах, де зосереджені центри розвитку цифрових технологій, в першу чергу в районі Силіконової долини, ціни на нерухомість і в принципі вартість життя злетіли слідом за зарплатами працівників великих корпорацій, що ознаменувало серйозне падіння рівня життя для всіх інших.

Політична криза

На тлі нинішніх виборів виборча система Сполучених Штатів, яку раніше більшість американців вважала практично досконалою, піддається все більшій критиці. Згідно з останніми опитуваннями Gallup 61% висловлюються на користь скасування системи вибірників і обрання президента шляхом прямого голосування. Не меншим атакам піддалася і досить звична для Америки практика поштового голосування. Дональд Трамп ще влітку заявив, що голосування по пошті обіцяє стати "самим неточним і брехливим в історії виборів", і з тих пір неодноразово повторював це твердження, що тут же підхопили лояльні до нього політики.

При цьому чиновники американських виборчих комісій запевняють, що спотворити результати голосування поштою вкрай складно. Особиста інформація перевіряється при реєстрації виборця по різних базах даних, а на бюлетені є унікальний штрих-код, що дозволяє простежити рух документа. До того ж від виборця потрібний підпис на конверті з бюлетенем, який звіряється з наявним у виборчій комісії зразком. Проте, саме підведення підсумків поштового голосування стало на цих виборах масовим, яке затягнуло визначення кінцевого результату, що також сприяло збільшенню кризи.

Останні чотири роки також ознаменувалися тим, що традиційна американська система стримувань і противаг також піддалася різкій критиці, причому з боку обох партій. Як виявилося, система поділу влади не гарантує дотримання законності, оскільки всі гілки влади можуть виявитися під контролем однієї партії, а судді Верховного суду призначаються президентом, а критерієм їх призначення може стати банальна лояльність.

Американські спецслужби, особливо, ФБР, також виявилися в останні роки в центрі безлічі скандалів і були неодноразово звинувачені діючою адміністрацією в корумпованості, політизованості і необʼєктивності. В результаті рівень довіри населення до ФБР за станом на лютий 2019 р. суттєво знизився. В цілому ж суспільна довіра до уряду продовжує падати з рідкісними винятками протягом останніх 20 років.

Система висунення кандидатів також не влаштовує все більше американців. Рядові виборці скаржаться на радикалізацію по обидві сторони політичного спектра, відзначаючи відсутність у публічній політиці людей, здатних виразити їх погляди, в першу чергу — помірних консерваторів. Ці чинники все більше ставлять під сумнів доцільність збереження двопартійної системи.

Соціальна криза

Тісно повʼязана з попередніми. Крім економічних труднощів, психологічний клімат в американському суспільстві також істотно погіршувався протягом останніх 30 років. Природне відмирання старої пуританської етики з її строгістю, але в той же час непорушністю понять порядності у ділових стосунках, цінністю репутації і моральними нормами утворило ціннісний вакуум. У результаті досягнення "американської мрії" все більше перетворювалося в банальний соціал-дарвінізм, вже не обмежений мораллю.

Ці тенденції призвели до того, що за останні десятиліття рівень нездорової конкуретності в суспільстві викликав різке зростання психологічних проблем американців і зниження ефективності роботи бізнесу та держорганів, що викликане токсичністю робочої атмосфери. Так, за даними дослідження американської корпорації RAND, майже кожен пʼятий американський працівник піддається впливу ворожого або загрозливого соціального середовища на роботі.

Соціологи з тривогою відзначають зростання атомізації суспільства, якому не змогли протистояти навіть звична для американців культура волонтерства та благодійництва. У 2019 р. газета The Nation відзначала, що самогубства перетворилися в Америці в справжню епідемію, а за даними соціологічних досліджень, їх кількість збільшилася на чверть за останні 15 років. При цьому вчені відзначають, що дана тенденція повʼязана багато в чому не стільки з економічними, скільки з соціальними причинами. Дійсно, падіння життєвого рівня в США поки не настільки катастрофічне і не є таким сильним стресовим фактором, як токсичність навколишньої атмосфери, необхідність постійно відстоювати свої інтереси і неможливість довіряти партнерам без ретельно прописаного договору і консультацій юриста.

Світоглядна криза

Усе перераховане тісно повʼязане з глибокою ціннісною і світоглядною кризою, що вразила американське суспільство. Саме протистоянням цінностей частина американців пояснює незвичайно високий рівень поляризації суспільства, що проявився на виборах. На відміну від прагматичного підходу, віра в несумісність і протилежність декларованих цінностей змушує кожну зі сторін бачити в іншій воістину екзистенціальну загрозу, що активно використовують обидві партії. При цьому передвиборча кампанія оголила досить високий запит виборців на ціннісну повістку з обох сторін.

Багато хто з прихильників Трампа підтримали його якщо не як виразника, то як мінімум як захисника і оборонця консервативного світогляду. Він і сам підкреслював свою релігійність, не приховував, що хоче повернути згадку про Бога в американські школи, підтримував євангельські церкви і противників абортів, призначав до Верховного суду суддів консервативних поглядів і т. д. Останнім часом Трамп найбільш активно став використовувати ціннісну складову свого образу і втілювати імідж справжнього державника, який охороняє "закон і порядок", а також традиційне розуміння американської історії.

У свою чергу, багато противників Трампа з 2016 р. робили акцент на тому, що обраний президент, на їхню думку, був руйнівником базових американських цінностей. До цих цінностей вони відносять поняття правди, свободу слова, патріотизм, боротьбу за права людини (Трампу дорікають в зраді американських інтересів за кордоном, симпатії до диктаторів і в расизмі) і т. д.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що як мінімум частина виборців визнає: "їх" кандидат не є виразником декларованих ним цінностей. Це відчуття створює атмосферу лицемірства, що лише поглиблює ціннісну кризу. Демократи дорікають Трампу щодо брехні, корупції, аморальної поведінки і діях, що диктуються особистою вигодою, а зовсім не міркуваннями патріотизму. З іншого боку, за демократичним істеблішментом стоять представники крупного капіталу, корпорацій і спецслужб, які реалізують у своїй політиці той самий соціал-дарвіністський підхід, про який говорилося вище.

Сюди додається і розмитість понять "правого" і "лівого", консерватизму і лібералізму. Наприклад, той же Трамп, позиціонуючи себе як опору і останній захист капіталізму і консерватизму, реалізує у своїй економічній програмі деякі цілком "соціалістичні" риси, що виражаються в патерналістському ставленні до економіки і в опорі на робітничий клас, до того ж, як правило, некваліфікованих робочих, які потребують державної підтримки.

У результаті розмитості цінностей і моральних норм, на противагу лякаючої тенденції розгулу цинізму в американських університетах стала формуватися нова етика, яка проголошує основою щасливого життя особистості і суспільства співчуття, альтруїзм, подяку і т. д. Судячи з численних застережень викладачів, подібний підхід сприймається в сучасному світі досить скептично, однак попри це все молодь більше вживає його.

З іншого боку, нове покоління американців поки що не може знайти конструктивної точки прикладання сформульованого їм запитом на гуманізм. Звідси виникають крайнощі начебто зростання радикально лівих ідей і новоявлених навчань на кшталт "критичної расової теорії", що ставить приналежність до певної раси вище будь-яких інших характеристик і заслуг особистості і, по суті, підміняє категорію прав людини правами групи. Однак описувана тенденція не зводиться тільки до расових питань і екстремістських проявів, а відображає більш широкий запит молодої частини суспільства на справедливість, гуманізм і мораль.

Усі перераховані кризи визрівали в американському суспільстві роками, а деякі — десятиліттями, і новому американському президенту в будь-якому випадку дістанеться нелегка спадщина і копітка робота по обʼєднанню гранично розколотого суспільства.