Два саміти. Чи оформиться українська формула миру в нову безпекову систему

11-12 липня у Вільнюсі відбудеться саміт Організації Північноатлантичного договору (НАТО), щодо якого в українців є певні сподівання та надії. А саме щодо того, що захід надасть сильного імпульсу інтеграції України до Альянсу, над чим останні тижні дуже активно працює дипломатичний корпус.

Втім, усе ж не варто перебувати у полоні надмірних очікувань, оскільки попри широку підтримку України союзниками серед них є чимало країн, які вважають доцільним розглядати питання членства після війни, до чого і партнери, і українці докладають чимало зусиль. Чи то пакетами військової допомоги, чи то політико-дипломатичним інструментарієм.

Власне, до останнього відносяться дві події. Одна вже відбулася, інша починається у п’ятницю – це четвертий саміт Ради Європи у Рейк’явіку і 49-й саміт "Групи семи" у Хіросімі.

В тіні Другої світової

За підсумками четвертого саміту РЄ, який організатори вже назвали "історичним", що відбувся у столиці Ісландії 16-17 травня, за участі 46 країн було прийнято абсолютно проукраїнську декларацію.

Та й у принципі ця подія була присвячена саме Україні, російській агресії, шляхам завершення війни на нашу користь і новій архітектурі безпеки в Європі. Архітектурі, а також ледь не знищеним Росією принципам, які були відлунням іншої жахливої війни – Другої світової, про що і йдеться на самому початку декларації:

"Рада Європи була заснована після Другої світової війни, народжена з переконання, що "прагнення до миру, заснованого на справедливості та міжнародному співробітництві, є життєво важливим для збереження людського суспільства та цивілізації". Це мирний проект, побудований на обіцянці "ніколи знову", обіцянці, яка була фундаментально поставлена ​​під сумнів через війну Росії проти України".

Це важливо, адже розв’язана Росією війна РЄ сприймається не тільки як агресія проти України, а й проти самої сутності демократії і Європи. І, до речі, саме це дзеркалить російський диктатор Владімір Путін міфом про те, що проти Росії воює весь Захід, з метою утримати контроль над плебсом, а отже і свою владу.

Таким чином – спільним проживанням у "тюрмі народів 2.0" — Путін намагається уникнути відповідальності за скоєні злочини, до якої, вже очевидно, Україна та союзники мають стійкий намір його притягнути через відповідні механізми трибуналів та міжнародних судів.

Це вже тренд. І звісно ж його було закріплено в Рейк’явікській декларації: "Ми вітаємо міжнародні зусилля, спрямовані на притягнення до відповідальності політичного та військового керівництва Російської Федерації за її агресивну війну проти України".

Створення спецтрибуналу підтримали 41 країна з 46. Чітко проти виступили, очікувано, Угорщина, а також Туреччина та союзний їй Азербайджан. Ще дві держави – Сербія та Вірменія – вирішили утриматися.

Ці ж країни, а ще плюс Боснія і Герцеговина не підтримали створення реєстру доказів та претензій щодо збитків, спричинених повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Реєстр є важливим кроком для створення ефективного механізму компенсації збитків насамперед за рахунок Росії, чому, звісно ж, активно пручається режим Путіна та його "гаманці", залучаючи залишки свого впливу на європейську агентуру.

Тим не менш у Рейк’явіку були прийняті дуже важливі рішення для України і для Європи в цілому. Так, є кілька надто обережних ще держав або баламутів на кшталт уряду Віктора Орбана, але найважливішим є те, що більшість країн, в тому числі лідерів ЄС, на нашому боці. Рада Європи підтримали мирний план Києва. І вони бачать Україну членом європейської родини. І, наприклад, як повідомив в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" наш посол у ФРН Олексій Макеєв, Берлін має намір допомагати Києву у підготовці до старту перемовин про вступ до Європейського союзу.

Велика сімка

Саміт семи найрозвинутіших країн світу – США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії і Канади – розпочнеться 19 травня у японській Хіросімі і триватиме до 21 травня, коли американський президент Джо Байден має намір повернутися додому задля врегулюванню внутрішньої кризи.

Порядок денний цього, вже 49-го, саміту "Групи семи" теж включає питання російської війни проти України. Лідери країн планують напрацювати нові та посилити існуючі механізму примусу Москви до завершення війни і виведення нею окупаційних сил.

Так, за інформацією Reuters, на саміті мають узгодити посилення антиросійських санкцій в частині енергетики та експорту, ймовірно у сфері торгівлі Росією діамантами. А якщо ще точніше: санкції діють, але Москва почасти налагодила функціонування паралельного експорту, і лідери "Сімки" зосереджуються на заходах, спрямованих на протидію ухиленню від санкцій третіми країнами; і звісно ж планують завдати чергового болісного удару по виробництву енергії в Росії.

Окрім того, знов таки за даними агенції, але вже за посиланням на джерела в ЄС, "Група семи" буде говорити про використання заморожених російських активів і актуалізує мирну формулу, запропоновану Києвом, через підготовку спеціального мирного саміту. Не виключено, що цікавість до цього заходу виявить і Китай, чий спецпредставник у питаннях Євразії Лі Хуй з метою пошуку мирного рішення для закінчення війни днями відвідав Київ, де для нього очільником ОПУ Андрієм Єрмаком було проведено детальний брифінг.

З іншого боку, пам’ятаймо і те, що окрім Росії "Сімка" дуже багато уваги приділить агресивній політиці Китаю як загалом у світі, так і в Індо-Тихоокеанському регіоні зокрема, де Сполучені Штати і Велика Британія посилюють взаємодію з іншими опонентами КНР – Японією, Південною Кореєю, Австралією, Новою Зеландією. Тож Пекін може використати свій вплив на Москву (або його залишки) як предмет для геополітичного торгу.

В будь-якому випадку тенденція підтримки України задля її перемоги не тільки зберігається, як бачимо з цих двох самітів, але й значно посилюється.