Якщо завтра імпічмент. Майк Пенс готовий підсидіти Трампа
У середу ввечері на сайті Center for American Progress був опублікований анонсований раніше майже 50-сторінкову доповідь, присвячений втручання Росії в американські вибори і зв'язків оточення Дональда Трампа з російськими чиновниками. Автор документа Russiagate: The Depth of Collusion ("Россиягейт: глибина змови") - Макс Бергманн, старший науковий співробітник Center for American Progress, фахівець з американо-російських відносин і зовнішньої політики США.
Доповідь фактично є наочним посібником по маніпуляціям в американській політиці. Він у дусі "Карткового будиночка" оповідає не тільки про факти співпраці команди Трампа з росіянами, але й розписує, як і коли штаб республіканця відповідав, наприклад, на нові висновки правоохоронних органів. Мова не про фонових коментарях, а конкретних медіа-вкидання. Начебто зливу Wikileaks листів демократів, отриманих завдяки російським хакерам, у день публікації нового звіту Міністерства нацбезпеки і АНБ про втручання росіян у вибори, а також через 29 хвилин після початку сюжету про образливі висловлювання Трампа на адресу жінок, які запустили сексистский скандал і вилилися в "Марші жінок".
Бергманн напередодні дав інтерв'ю Buzzfeed і дозволив журналістам поглянути на доповідь до розміщення на сайті. До речі, не можна не згадати, що видання Buzzfeed раніше вже ставало причетне до гучних информатакам на Трампа. Коли з посиланням на так зване досьє Стіла писало про сексуальних утіхах не без збочень республіканця в московському готелі. Так от, BF пише, що доповідь адресований американським законодавцям-демократам: "Він містить аргументи на користь версії про змову між виборчим штабом Трампа та Росією. У доповіді, з чорновим варіантом якого BuzzFeed News ознайомився напередодні публікації, сміливо заявляє: "Тепер стало очевидно, що змова була", а також: "це найбільший в американській історії політичний скандал". Сам Бергманн пояснив, що документ "не включена яка-небудь нова інформація, але він знаменує заклик до того, щоб конгресмени-демократи серйозно змінили свій тон".
Автор використовує документ як стимул для законодавців, в першу чергу, демократів, стати більш рішучими і жорсткими в риториці. Він натякає на процедуру імпічменту, про яку йде мова в кінці доповіді. Де також згадується Уотергейтський скандал Ніксона.
Після прочитання всього доповіді виникає відчуття ясного розуміння всього, що відбувається у відносинах між кампанією Трампа та росіянами. Це публіцистично-аналітичний роман з чітким логічним викладом. Бергманн починає документ з Дональда Трампа-молодшого, оскільки він зараз в центрі уваги. Зокрема, автор наводить листування сина президента з музичним критиком Робертом Голдстоуном, якому російський бізнесмен Емін Агаларов запропонував компромат на Хілларі Клінтон. Емін - син власника Crocus Group Араса Агаларова, який пов'язаний з генпрокурором РФ Юрієм Чайкою. Згадується і спливла не так давно зустріч Трампа-молодшого і всім вже давно відомого Пола Манафорта з російським юристом-ФСБшницей Наталією Весельницкой, яка проходила 9 червня 2016 року в Нью-Йорку. На зустрічі, за даними ЗМІ, син майбутнього президента просив інформацію про Клінтон.
Далі в тексті йде ще більше конкретики. Наприклад, відомо, що партнери Трампа та близькі до Кремля фігури зідзвонювалися і зустрічалися щонайменше 18 і 10 разів відповідно. Завдяки розслідуванням The New York Times і The Guardian відомо, що такі контакти тягнуться ще з 2015 році. Екс-директор нацрозвідки США Джеймс Клеппер 8 травня на слуханнях в Конгресі розповів, що про це повідомили в свій час представники спецслужб Великобританії, Нідерландів, Німеччини, Франції, Польщі, Естонії та Австралії.
Хоча насправді павутина зв'язків між людьми Трампа, зазначає Бергманн, і кремлівськими фігурами в ряді випадків прядеться десятки років. А це вже є запорукою для певного рівня довіри. Сам Трамп на конкурсі "Міс Всесвіт" у Москві у 2013 році, організованому разом з Агаларовым, сказав, що "добре знав цих хлопців". Його син в Росію заїжджав, як мінімум, вісім разів з 2006 року: шість разів у період між 2006 і 2008 роками, а ще два рази - в 2011-2013 роках.
Не забув Бергманн і про хакерські атаки росіян, і про російських ботах на службі у Трампа, і про зятя Джареде Кушнере, який зізнався, що просив посла РФ Сергія Кисляка про закритому від американських спецслужб каналі зв'язку; про звільнення з посади директора ФБР Джеймса Комі і його визнання; про тиск на спецпрокурора Роберта Мюллера; про загальному сервері Trump Tower, російського Альфа-Банку і Spectrum Health; і про багато іншого, що раніше вже спливало в безлічі матеріалів провідних ЗМІ та доповідях правоохоронців. До того ж автор склав список порушень американських законів, який має передумови до розширення: взлом мереж політичних партій і простих громадян, розкрадання електронних листів, шахрайство з використанням електронного і телефонного зв'язку, допомогу іноземному державі в її спробах втрутитися у вибори в США, тиск на правоохоронні органи, брехня під присягою і перешкоджання правосуддю.
У висновку до доповіді Бергманн без увиливаний демонструє кінцеву мета доповіді - імпічмент. Він визнає, що Мін'юст раніше заявляв про те, що чинного президента не знімуть з посади, але також нагадав, що особливо важкі звинувачення відкривають дорогу до цього.
Якщо 50-сторінковий заклик до демократів, так і помірним республіканцям спрацює, то інформаційне переслідування Трампа та його оточення ще більше посилиться. Примітно і те, що одночасно з публікацією документа Associated Press підкреслює глибокий розкол між Білим домом і "слонами" в Конгресі. Гучного розриву не було, але крок за кроком республіканці Сенату відвернулися від президента Дональда Трампа. Чому? Демарш проти скасування Obamacare, захист генппрокурора Джеффа Сешнса і санкції проти Росії, всупереч запереченням адміністрації. "Ми працюємо на американський народ. Ми не працюємо на президента", - сказав у вівторок сенатор Тім Скотт з Південної Кароліни.
А Newsweek не забув "ущипнути" Трампа, написавши, що президент лінується важко працювати, розпещений і т. п. І почав критику з курйозної паралелі між Трампом і Обамою. Ще в 2011 році над Штатами нависла тінь дефолту, що сильно вдарило по рейтингах тодішнього президента. Обама обіцяв вирішити кризу, а після виступу вирішив трохи відволіктися і зібратися з думками - поїхав зіграти в гольф. Це було в суботу. У понеділок Трамп написав у Twitter, що, мовляв, який поганий Обама - грає в гольф, коли такі проблеми. Гру в гольф республіканець згадував демократу дуже часто. Так, на зустрічі з прихильниками в серпні 2016 року він запевнив: "Я буду працювати на вас. У мене не буде часу грати в гольф". І що ж? Ставши президентом, Трамп не відривається від гольф-полів у Мар-а-Лаго або Бедминстере. Узагальнюючи, зазначимо, що цей матеріал Newsweek - ще одна цеглинка в активно просувний образ Трампа-дитини. Як така людина може керувати провідною країною світу - головний посил.
З іншого боку, навіть "яструби", ймовірно, не залишають надії, що готовність до жорстких дій зробить Трампа корисним для партії. Один з них - сенатор Ліндсі Грем - після критики за наїзди Трампа на генпрокурора Джеффа Сешнса, отстранившегося від розслідування "Россиягейта", несподівано захвалил президента. В інтерв'ю NBC News, опублікованому 2 серпня, розповів про бесіду з господарем Овального кабінету, який запевнив, що готовий до війни проти КНДР і "вбивати тисячі північнокорейців". Пхеньян - загроза. І це факт, який не викликає сумнівів у Трампа в порівнянні з Росією.
"Слони" вірять (або хочуть вірити), що Трампа можна повністю контролювати, з допомогою розслідувань зокрема. Підписання закону про нові санкції - тому свідчення.
Якщо демократи зважаться на масштабну кампанію за імпічмент, то республіканці не підключать, поки їм не стане ясно, що з Трампом каші не звариш. Ризикувати своїм (нехай і таким президентом нерозумно.
Але в них є гідна заміна. Навіть краща, ніж чинний лідер країни. У разі відставки естафету підхопить віце-президент Майк Пенс. Це надійний республіканець і досвідчений чиновник, тому-то його відібрали на пост віце-президента. Ретельний відбір зумовив дискусії про президентство Пенси ще під час виборчої гонки. Розмови посилилися вже при Трампа в Білому домі. 17 травня на сайті Politico з'явилася стаття: "Консерватори починають шепотіти: президент Пенс".
Не минуло й трьох місяців, як вже оглядач німецькій Süddeutsche Zeitung Беата Вільд зачепила цю тему. За її словами, Пенс останнім часом інтенсифікував спілкування з великими донорами Республіканської партії. І для цього влаштовує невеликі "посиденьки" у своїй резиденції у Військово-морської обсерваторії США, куди заїжджають банківські менеджери, промислові магнати, лобісти і політики-республіканці. До того ж у нього напоготові є політичне співтовариство Great America Committee, завданням якого є збір коштів на вибори 2018 року, але який також може стати гаманцем для власної кампанії 2020 року. І Вільд додає, що зараз Пенс в рази популярнішою Трампа серед однопартійців. Так що ось і відповідь на питання, що буде якщо Дональд Трамп покине Білий дім, спіймавши облизня.
