Добити рядового Путіна. Чому треба допомагати з виведенням капіталу з Росії
В умовах різкого скорочення нафтогазових прибутків РФ заощадження росіян є ледь не останнім способом для Кремля знайти кошти на війну
"Медовий місяць" нафтогазової галузі Росії і країни-терориста загалом закінчився. Так, високі ціни на нафту і газ у 2022 році дозволили Москві отримати надприбутки від експорту енергоносіїв – рекордні з 1995 року $383,7 млрд. Однак ці надприбутки шаленими темпами з’їдає війна і бодай якимось чином компенсувати витрати Кремлю не вдається саме завдяки санкціям.
Режим Володимира Путіна, вирішивши розв’язати наймасштабнішу з часів Другої світової війну у Європі, через брак достовірної аналітики не очікував такої консолідованої і масштабної реакції Північноатлантичної спільноти, яка почала працювати над новими жорсткими санкціями щодо Росії одразу після включення квазі-республік "ЛНР" і "ДНР" до складу РФ 22 лютого 2022 року. Вже тоді Сполучені Штати, Велика Британія та країни Європейського союзу почали відповідні дискусії, а коли Росія розпочала повномасштабну інвазію до України два дні потому, вона зіткнулася з безпрецедентними наслідками неспровокованої війни. Вже за лічені тижні російська економіка виявилася практично відрізаною від усього світу: було запроваджено обмеження на фінансові операції, імпорт сировини, експорт великої групи товарів та послуг, золотовалютний резерв заморожено, заборонено інвестиції в країну. Всі ці заходи були спрямовані на позбавлення Росії коштів на продовження війни.
Паралельно з цим головний покупець російських енергоносіїв – Європа – почав і вдало закінчив перебудову ланцюгів постачання від нових експортерів нафти та газу. Як наслідок, на кінець 2022 року імпорт РФ скоротився у 8 разів. Якщо до вторгнення частка російської нафти в Європі складала 33%, то у грудні 2022 року – лише 4%. Натомість найбільшими експортерами нафти до ЄС стали США (18%) та Норвегія (17%).
Аналогічна ситуація спостерігалася із російським газом завдяки штучному дефіциту блакитного палива (піковий показник влітку минулого року – більше $3 тис. за 1 тис. кубометрів), спровокованому Росією. Проте диверсифікація та санкції не тільки викинули РФ з європейського ринку (частка РФ впала з 50% до 11%), але й забезпечили вже наприкінці березня 2023 року падіння спотової ціни на газ до $434 за тисячу кубометрів.
Отже Росію було позбавлено одного з інструментів шантажу. І, звісно, прибутки РФ від експорту енергоносіїв катастрофічно знизилися. А це, нагадаємо, є головною статтею надходжень до держбюджету. Як наслідок почались серйозні проблеми в російській економіці.
Вже за підсумками 2022 року ВВП Росії, за різними оцінками, скоротився на 2,1-3,9%. Тим часом дисконт російського сорту нафти Urals до еталонного Brent виріс із $20 до $30 за барель, а 14 березня світові ціни на нафту впали до рекордних з січня 2022 року $74,8 за барель, Urals – до $55 за барель. Щоправда, наступного дня 9 з 23 країн ОПЕК+ виступили з заявою про зменшення видобутку, що спричинило зростання цін до близько $80 за барель, однак насправді експортери, серед яких, наприклад, і Саудівська Аравія, лише стабілізували ринок на рівні грудня 2022 – березня 2023. Що Росію не врятує, адже разом з обмеженнями поставок нафти та газу сумарні доходи РФ від їх експорту у січні 2023-го було зафіксовано на 40% нижче порівняно з довоєнним січнем попереднього року. А у березні, порівняно з березнем 2022-го, падіння було ще більш відчутним – на 75,5%.
Паралельно в Росії спостерігається стрімке зростання заборгованості із виплати заробітної плати бюджетникам – у 15 разів, з 10 млн рублів у січні до 152 млн рублів у березні. Заборгованість перед вчителями зросла у 12 разів – до 162 млн, перед лікарями – на 37% за один місяць.
Це чергове свідчення повної неготовності Росії до тривалої війни. Зараз кошти йдуть на військову інфраструктуру та виробництво ракет. Зокрема, у бюджеті 2024-2025 років заплановано 9 трлн рублів на силовиків та на війну, а це 32% від усіх витрат. При цьому третина бюджету вже засекречена. Станом на 21 березня Росія вже витратила за секретними та не уточненими статтями 2,4 трлн рублів. Загалом ж, у порівнянні з аналогічним періодом 2022 р., фінансування секретних статей витрат бюджету зросло на 130%.
І попри це грошей вже не вистачає: у березні вже було перевищено дефіцит бюджету, закладеного на 2023 рік у розмірі 2,93 трлн рублів. Аналітики KSE Institute вважають, що цього року дефіцит зросте ще більше — в 3-4 рази у порівнянні з минулим роком, а головна "кубишка" Кремля – Фонд національного добробуту — буде вичерпано до кінця року. Зараз ФНД використовується для зменшення дефіциту через розпродаж 7,5 млрд юанів та – вперше – золота (11,8 т), що належать Фонду.
В таких умовах звісно, єдиним шляхом для Кремля буде пошук інших джерел надходжень до бюджету для фінансування війни – це великий бізнес і звичайні громадяни, передусім середній клас, який ще не виїхав.
Російські високопосадовці та топові пропагандисти на початку цього року розпочали кампанію "розкуркулення" підприємців у формі разового "добровільного внеску" до бюджету з прибутків 2022 року у сумі 200-250 млрд рублів. До того ж у грудні 2022-го уряд РФ провів перерахунок податків, завдяки чому забезпечив собі надходження ще 1,8 трлн рублів.
Можливо, "разовий внесок" міг би стати традицією, але тут виникає проблема, адже і бізнес, і громадяни активно виводять кошти за кордон, намагаючись їх врятувати. Скільки, наприклад, вивезли із собою росіяни, що втекли з РФ після початку інвазії та потім після "часткової мобілізації", наразі підрахувати важко, оскільки навіть точна цифра втікачів (найоптимістичніші оцінки – 500 тис. осіб) невідома.
Тим не менше, очевидно, що російську економіку зараз руйнують і власні громадяни, зокрема через виведення депозитів – останньої фінансової опори агресора – до європейських банків, які приймають кошти росіян за розпорядженням США. Ця втеча капіталу була закладена в початковий дизайн санкцій, тому відкриття росіянам рахунків і карток на Кіпрі, у Швейцарії та Нідерландах ніяк не суперечить санкційному плану, навпаки, працює на нього, день у день залишаючи Росію без коштів не тільки на ведення війни, але й на існування. За 2022 рік з Росії було виведено щонайменше $200 млрд приватного капіталу, на депозитних рахунках залишилося ще близько 40 трлн рублів. Ці кошти теж мають залишити територію РФ якнайшвидше. Бо зараз вклади росіян вже обклали податком на прибуток для поповнення військового бюджету, а в умовах падіння економіки цей бюджет зменшуватиметься ще більш стрімко і режиму Путіна доведеться піти на неприкритий грабунок росіян – вилучати кошти на війну. Звідси й запроваджені обмеження на переказ коштів, що ускладнюють відтік капіталу, та активний піар банківських вкладів. Однак російські економісти очікують на продовження виведення грошей цього року — називаються цифри від $68 млрд до $124 млрд.
І чим більшою буде ця сума — тим швидше Росія втратить кошти для фінансування військових потреб. Необхідно сприяти виведенню капіталу з економіки агресора — так санкції розкриються на повну силу, у ворога не залишиться коштів на бомбардування мирних мешканців, — і Україна швидше прийде до перемоги у війні.
