Діалог з Росією. Сотня американських дипломатів і чиновників закликала змінити політику США (ЛИСТ)

Група відомих і авторитетних екс-посадовців, експертів і послів вважають, що з Росією час налагодити діалог і відмовитися від масиву санкцій на користь точкових обмежувальних заходів

Журнал Politico опублікував скандальний лист, в якому міститься заклик до США переглянути відносини з Росією.

Лист підписали 103 експерти з міжнародної політики, серед яких: заступник держсекретаря з контролю за озброєннями і міжнародної безпеки Роза Геттемюллер (2014-2016 рр..), старший директор з Росії у Апараті Ради національної безпеки Томас Грем (2004-07 рр..); старший директор з європейських і російських справ в апараті Ради національної безпеки Фіона Гілл (2017-19 рр.), посли США у РФ: Джон Гантсман (2017-19 рр.), Томас Пікерінг (1993-96 рр.); Джеймс Коллінз (1998-2001 рр..), Джон Байерлі (2008-12 рр.); посол США в Україні Стівен Пайфер (1998-2000 рр.), держсекретар Джордж Шульц (1982-89 рр.), міністр енергетики Ернест Дж. Моніш (2013-17 рр.); в. о. директора ЦРУ Джон Маклафлін (2000-04 рр..); колишні сенатори, включаючи скандального Геррі Гарта, який програв праймеріз через скандал із подружньою зрадою; заступники і помічники міністра оборони, помічники держсекретаря, дипломати, експерти та військові.

Відносини США і Росії зайшли в небезпечний глухий кут, та є загрозою національним інтересам США. Загроза збройної конфронтації, яка може перерости в ядерну, знову стала реальністю. Ми близькі до напруженої гонки ядерних озброєнь, а наш зовнішньополітичний арсенал зводиться здебільшого до реакцій, санкцій, публічного осуду та резолюцій Конгресу. Глобальна пандемія Covid-19 і спричинений нею серйозний спад світової економіки, замість того, щоб допомагати зміцненню співробітництва, лише посилює тенденцію до загострення відносин.

Між тим колосальні виклики для всього світу і нашого добробуту, які вимагають співпраці між США і Росією, включаючи екзистенціальну загрозу ядерної війни і зміну клімату, залишаються без уваги. І зараз ставки вже дуже високі — як ризики, що ними спричинені, так і відповідні витрати – ми вважаємо вкрай необхідним провести ретельний, неупереджений аналіз і змінити наш поточний політичний курс.

Ми приступаємо до цього цілком свідомо. Росія створює проблеми для нашої діяльності і порушує наші плани, в особливості на своїй величезній європейської та азіатської периферії. Вона захопила території Україні і Грузії. Чим поставила під сумнів нашу роль як світового лідера і кинула виклик світовому порядку, який ми допомагали створювати. Вона втручається в нашу внутрішню політику, посилюючи розбіжності і кидаючи тінь на репутацію нашої демократії. У кращому випадку наші відносини збережуться на рівні гібрида конкуренції і співробітництва. Завдання ж політики полягає в тому, щоб визначити найбільш вигідний і безпечний баланс. Тому ми пропонуємо шість загальних рекомендацій для політики США.

• Спершу нам потрібно знайти спосіб ефективно боротися із втручанням Росії в американські вибори і, що важливіше, запобігти будь-яким спробам зірвати процес голосування. Зміцнення нашої виборчої інфраструктури, санкції проти росіян, які використовують викрадену інформацію як зброю, і протидія спробам Росії зламувати наші системи – це все першочергові заходи. Як і викривати російську дезінформацію. Проте ми також маємо залучити Росію до перемовин з акцентом на можливості кожної сторони завдати серйозної шкоди критично важливій інфраструктури іншої сторони.

• Немає ніякого сенсу в тому, що у двох країн, які можуть за півгодини знищити один одну і відому нам цивілізацію, немає повноцінних дипломатичних стосунків. Після української кризи головні канали звʼязку з урядом були закриті, консульства припинили роботу, а штат посольств різко скоротився. Занадто часто ми помилково вважаємо, що дипломатичні відносини – це нагорода за гарну поведінку, хоча вони служать просуванню наших інтересів і передачі жорстких меседжів. Ми маємо потребу в них, оскільки вони є найважливішим засобом гарантування безпеки, що дозволяє звести до мінімуму неправильні уявлення і прорахунки, які по собі можуть призвести до небажаної війні. Відновлення нормальних дипломатичних контактів має стати головним пріоритетом для Білого дому і має знайти підтримку у Конгресу.

• Наша стратегічна концепція має бути тотожною тій, яка так добре слугувала нам під час холодної війни: збалансована прихильність стримуванню і розрядці. Тому, зміцнюючи нашу оборону, ми також маємо залучити Росію до серйозного і регулярного стратегічного діалогу, який допоможе позбутися більш глибинних причин недовіри та ворожості; і водночас зосередитися на важливих і невідкладних проблемах безпеки, з якими стикаються обидві країни:

◦ Вкрай необхідно відродити лідерство США і Росії у контролі над ядерним світом, який став ще небезпечніший через технологіх, що дестабілізують ситуацію; через зміну ставлення до застосування ядерної зброї, а також через відмову від ядерних угод і нові, вельми напружені ядерні відносини. Це означає, що термін дії нового Договору про СНО потрібно продовжити і якомога швидше здійснити перехід до наступного етапу контролю над озброєннями для зміцнення ядерної стабільності, яка буде відповідною світу з безліччю ядерних гравців.

◦ Вкрай необхідно зробити безпечнішим і стабільнішим військове протистояння, що спостерігається в найбільш нестабільних регіонах Європи – від Балтики до Чорного моря; активно працюючи над збереженням діючих обмежень на кшталт Договору про відкрите небо, який нині перебуває під загрозою; та Віденського документа 2011 р., а також через створення нових заходів, спрямованих на зміцнення довіри.

• Успіх американо-китайської політики сильно залежатиме від того, чи дозволить поточний стан відносин між США і Росією реалізувати тристоронню співпрацю з ключових питань. Наша поточна політика підкріплює готовність Росії підтримувати найменш конструктивні аспекти американської політики Китаю. Дуже складно буде перевести стрілку в протилежному напрямку, але це має стати нашою метою.

• Щодо тих важливих питань, де інтереси США і Росії перебувають у серйозному конфлікті (Україна і Сирія), США мають твердо дотримуватися принципів, які поділяють наші союзники і які мають вирішальне значення для справедливого результату. Однак потрібно більше зосередитися на сумарному впливі на наші відносини, що сформують вивірені та поетапні кроки, що по собі сприятиме поліпшенню відносин для подальшого їх розвитку.

• Хоча санкції мають залишатися елементом нашої політики відносно Росії, вони все ж мають бути продуманими і застосовуватися у поєднанні з іншими елементами державної сили, особливо з дипломатією. Санкції, що постійно вводяться Конгресом у відповідь на дії Росії у Криму і на сході України, за отруєння в Солсбері, за порушення договору про РСМД і за втручання у вибори, позбавляють Москви стимулів для зміни своєї поведінки, оскільки вона сприймає ці санкції як постійні. Нам необхідно повернути гнучкість режиму санкцій, зосередившись на точкових санкцій, які можна швидко послабити в обмін на дії Росії, які сприяють просуванню перемовин аж до прийнятного для всіх вирішення поточних конфліктів, включаючи відмову Росії від втручання у наш виборчий процес. Для цього потрібна політична воля як Білого дому, так і Конгресу.

Реальність така, що Росія за Володимира Путіна діє в стратегічних межах, коріння яких у націоналістичних традиціях, які сприймаються як елітам, так і громадськістю. Можливий наступник, навіть якщо він буде продемократичним, швидше за все, діятиме в тих же межах. Було б помилкою вважати, що американська політика здатна і має змінити таку структуру влади. Точно так само було б нерозумно вважати, що у нас немає іншого вибору, окрім як дотримуватися нинішньої політики. Ми маємо сприймати Росію такою, якою вона є, а не такою, якою ми хочемо, щоб вона була. Для чого ми маємо на повну використовувати наші сильні сторони, залишаючись відкритими для дипломатії. Зосередившись на цьому, ми зможемо вирішити проблеми, які створює Росія, і зробимо наші відносини більш конструктивним. Інакше ми заплатимо занадто високу ціну.