Діагностика по Хаусу. Трамп, Лавров і Клімкін - парад голих королів
Медійний шлейф, який тягнеться за вашингтонським вояжем Сергія Лаврова і Павла Клімкіна, наводить мене на думку, що чутки про популярності "Доктора Хауса" сильно перебільшені. Бо як інакше можна не згадати про кредо, покладеному в основу роботи кіношного діагноста-генія? Всі брешуть.
Бреше Дональд Трамп, виставляючи себе миротворцем. Бреше анонімний представник Білого дому, який заявив CNN, що росіяни кинули адміністрацію США, опублікувавши фотографії з переговорів Трампа з Лавровим. Брешуть українські дипломати, розкручуючи скороминущу і малоістотну зустріч як видатне досягнення. Бреше прес-секретар російського Мзс Марія Захарова, звинувачуючи у брехні CNN (хоча навіть не заяви вона цього досвіду минулих трьох років цілком достатньо, щоб стверджувати, що Москва завжди бреше).
Але в цьому переплетенні брехні, в суті, не так вже важко розібратися. Уявіть кількох голих королів в одній тронній залі: кожен бачить наготу іншого, але натужно робить вигляд, що ось сам-то він одягнений і одягнений досить. Кому там фотосесію? - Звольте поглянути, з ким доводиться мати справу!
Що вийшло в результаті? Незручність моменту зустрічі з Лавровим - якраз після відправки у відставку директора ФБР, та на тлі породжує нескінченні скандали розслідування зв'язків команди 45 президента з Росією - треба було чимось компенсувати. І - вуаля - виявляється, ця зустріч відбулася не тому, що в ній зацікавлені обидві сторони і того вимагав етикет, а тому що "Путін умовив". На всякий випадок зустріч зробили закритим для ЗМІ. А то мало що, знову fake news все перекрутять. На жаль, піарники Білого дому не врахували одного нюансу: різниці з московськими візаві в роботі з інформацією. У США немає державних ЗМІ, і тому з ними зазвичай спілкуються. У Росії ж державні медіа являють собою становий хребет інформаційного поля - і їм зазвичай наказують. І косяк цей обернувся неприємностями. Тому що зі знімків, зроблених включеним в делегацію штатним фотографом ТАСС, до публікації було відібрано не просто ті, які демонстрували рівність приймаючої сторони і візитерів, а ті, де підкреслено видно їх взаємне розташування - щоб не сказати: симпатія. Але що ще гірше - на них зображений ще й "токсичний" внаслідок шпигунських скандалів і "антитрамповского" розслідування ФБР посол Сергій Кисляк, хоча його присутність на зустрічі передбачено протоколом. А тут ще й Комі... Ой як незручно!
Але чи можна вважати кидаловом зовсім звичний для Москви стиль ведення справ? Тим більше, що її інтерес тут читався абсолютно виразно? Однак зізнатися у власному нехлюйстві Білий дім, зрозуміло, не міг. А в чому, власне, збрехала Захарова, запитаєте ви? А в тому, зокрема, що стверджує, ніби американські ЗМІ відмовляються брати фото про зустріч Трампа з Лавровим з неамериканських джерел - Politico, наприклад, без проблем розмістив тассовскую, придбану через Getty Images.
Але пікантності історії додає те, що і сам Білий дім відверто смухлевал. Зустріч з Павлом Климкиным і - знову-таки, за протоколом - з послом Валерієм Чалим -, що відбулася в той же день, виявилася хоч і не тузом, але цілком собі валетом в рукаві. Демонстрацією і конгресу, і Європі, що про "велику угоду" по Україні ніхто і не думає. Та й Москви зайвий раз потролити - теж не гріх.
Ось тільки ця п'ятихвилинка дружби в Овальному кабінеті була, схоже, експромтом. Адже напередодні вищим представником США на урочистостях в українському посольстві з нагоди ювілею встановлення дипломатичних відносин була другий заступник держсекретаря Бріджит Брінк. Вона, звичайно, професіонал, але з нашого боку був цілий міністр... Не стану говорити, що справа в злопамятстве Трампа та його команди, але у вік інтернету забуття - розкіш. А тут раптом і віце-президент Майк Пенс шанує, і сам Трамп. Та ще один за іншим. І це при тому, що раніше ці зустрічі взагалі ніяк не афішувалися. Це практично неймовірно, беручи до уваги патологічну пристрасть нашої влади до майбутніх новин. Тут можна згадати і півдюжини "точних" дат безвиза для України, і той пікантний момент, що ледь Рада ЄС затвердила його - за своїм календарем, Петро Порошенко вже розрекламував той же режим і стосовно ще 35 країн. Так що Клімкіну довелося в авральному порядку прикривати свого, скажімо так, не зовсім правильно поінформованої патрона. Це, звичайно, інша історія, але вона лише підтверджує: якби домовленості про цих зустрічах - Київ не встояв би перед спокусою похвалитися.
Так що доводиться припустити наявність скоріше фарту, ніж плану. І - фотосесії з парою ритуальних личать нагоди фраз замість переговорів.
Фотосесії, завдяки якій піарники Білого дому провернули той же фокус з українськими гостями, який російські гості провернули з господарем Білого дому. Р-р-раз - і Трамп уже не ділок, а миротворець, який зустрічався з путінськими миньонами заради доброї справи. Ну а ракурси... особисто мені цікаво, чи усвідомлено Клімкін порушив табу, позуючи перед об'єктивом. Можна малювати скільки завгодно фотожаб, обігруючи композицію, в якій немає ні натяку на рівноправність. Ось тільки спиратися на стіл в Овальному кабінеті публічно дозволяється лише одній людині. Аж ніяк не гостю.