Дев'ять імпічментів і вісім дружин. Чим знаменитий південноафриканський приятель Путіна

Президента ПАР Джейкоба Зуму звинувачують в отриманні хабарів, у тому числі і від Росії, а також у сексуальних злочинах. Щоб не опинитися в'язниці, він готує собі в наступники колишню дружину і заохочує вбивства білих фермерів

Дев'ята спроба оголосити вотум недовіри президента Південно-Африканської Республіки має відбутися 3 серпня. Всі попередні подібні починання провалювалися через більшості в парламенті (зараз 249 мандатів з 400) президентської партії Африканський національний конгрес (АНК). Цілком можливо, що і в цей раз все закінчилося б також, якби голосування відбулося 18 квітня (як планувалося раніше). Але опозиція зажадала таємного голосування з цього питання, цілком резонно припускаючи, що президент дістав вже і значну частину своїх однопартійців. Хоча б тим, що його політика позначається на рейтингах АНК: у минулому році партія на муніципальних виборах втратила близько 8% голосів. І мало не втратила контролю над Йоганнесбургом - найбільшим містом країни, званим також її економічною столицею. Внаслідок чого політика президента перестала влаштовувати не тільки борців з корупцією, але і корупціонерів, які втрачають грошові потоки.

І опозиція вже досягла певних успіхів. На початку липня конституційний суд постановив, що регламент парламенту наділяє спікера повноваженнями для оголошення голосування таємним. Остаточно це питання вирішиться у другій половині липня після внутрішньопарламентських консультацій.

Нинішня політична криза почалася після рішення президента відправити у відставку авторитетного міністра фінансів Правіна Гордхана та його заступника за "несанкціоновану" поїздку в США. Це сталося 30 березня, одразу ж потягнувши за собою падіння і так не особливо високого курсу південноафриканського ренда на 2,5% вкупі зі зниженням агентствами Standard&poor's і Fitch рейтингу країни до "спекулятивного" (одного з найнижчих) рівня. Населення також не особливо повірило звинуваченням прихильників президента на адресу екс-міністра у непокорі і навіть у змові, слідством чого стали масові маніфестації, найбільша з яких (стотисячна) відбулася 12 квітня. Але найбільше надихає опозицію те, що незгоду з діями свого лідера висловили і видні діячі ПАРТІЇ - член виконавчого комітету партії Джоел Нетшитенз і навіть віце-президент Сиріл Рамафоса. Останній заявив, що прямо "сказав президенту, що не згоден з ним". Таким чином, шанси на успішний імпічмент при таємному голосуванні дійсно зростають.

Тим більше, що аргументів проти чинного президента достатньо. Тут і уповільнення економічного зростання з рекордним безробіттям, в результаті чого половина населення країни вважається бідною, і спроби зімбабвійського сценарієм "розкуркулити" білих фермерів на користь чорношкірих, які вилилися в вбивства чи тортури понад 1,5 тис. і міграцію половини 60 тис. білих фермерів (на думку багатьох експертів, саме через незгоду з цією політикою президента, яка, як і в країні "вічного Мугабе", може привести до краху сільського господарства, і був звільнений міністр фінансів). Ну і, звичайно ж, корупційні скандали, які переслідують керівництво ПАР майже настільки ж інтенсивно, як і керівництво Бразилії - ще одного партнера Росії і Китаю по БРІКС (п'ятий член об'єднання - Індія - при цьому активно дрейфує на Захід).

Не так давно Джейкоб Зума був змушений повернути в держскарбницю півмільйона євро, які суд визнав незаконними витратами на ремонт приватної резиденції президента. Необхідність виділення на ці цілі 15 млн євро обґрунтовувалися міркуваннями посилення безпеки першої особи держави. Але якщо вертолітний майданчик ще якось вписувалася в даний критерій, то будівництво нового басейну цілком обґрунтовано викликала у суду сумніву. Все це відбувалося на тлі постійних публікацій преси про зв'язки Зуми з найбільших олігархічних сімейством Гупта, яке впливало навіть на призначення високопоставлених чиновників. А в кінці минулого місяця південноафриканський суд анулював міжурядову угоду з Росією про будівництво атомних електростанцій. І Зума був змушений розповідати, що суд виніс таке рішення за вогкості документа, а зовсім не з-за того, що він отримав хабар від "Росатома", в інтересах якого весь проект будівництва південноафриканських АЕС і просувався (розвиток скандалу, тим більше на тлі розслідування обставин участі компанії Siemens в постачаннях турбін в окупований Крим, може посилити в очах світової економічної громадськості "токсичність" бізнес-зв'язків з Кремлем).

Але, мабуть, Джейкоб Зума поки не налаштований особливо переживати з приводу звинувачень у корупції. Адже вони не тільки не привели до успіху вісім попередніх спроб імпічменту, але навіть не перешкодили йому стати президентом ПАР в 2009 р. (у 2005 р. Зума позбувся посади віце-президента як раз із-за чергового корупційного скандалу, а його радника "запроторили" на 15 років).

По-перше, він належить-таки на "єдність партійних рядів" АНК, якому відставка лідера з посади президента може загрожувати подальшим зниженням рейтингу. По-друге, хоче поставити на чолі партії, а потім і країни свою колишню дружину Нкосазану Дламіні-Зума, що займала в різний час посади міністра охорони здоров'я, міністра закордонних справ, міністра внутрішніх справ, а також посаду голови Африканського союзу (колишня Організація африканської єдності). Критики стверджують, що хоча сама пані Дламіні-Зума в корупції не звинувачувалася, але, по-перше, є питання до її оточенню, а по-друге, вона "залишається найкращим для Зуми кандидатом, так як вона за нормами культури буде вважати себе зобов'язаною захищати його".

Але якщо Джейкоб Зума не побачить перспективного захисника у колишньої дружини, у нього ще залишиться небагато часу, щоб виростити наступника з супроводжувала його на саміт "Великої двадцятки" Бонги Нгема-Зума - однієї з п'яти нинішніх дружин, раніше займала високі посади у фінсекторі країни (якщо, звичайно, він зможе уникнути імпічменту). Адже, незважаючи на критику, Зума продовжує слідувати зулуською традиції багатоженства. І навіть, ймовірно, бажав би збільшення свого "гарему". У будь-якому випадку, веде він себе як сексуальний хижак. Підозрюють, що у нього є не тільки 18 офіційних дітей, але і ще четверо позашлюбних, а крім того, в 2006 р. 64-річного Зуму судили за зґвалтування 31-річної ВІЛ-інфікованої дочки його друга.

Майбутньому президентові, який займав у той час посаду голови національної ради по боротьбі зі Снідом, вдалося переконати суд, що секс був за "взаємною згодою", та ще й з ініціативи потерпілої. Остання з вердиктом не погодилася і в 2007-му році попросила політичного притулку в Голландії, де його і отримала. Найбільшу увагу ЗМІ тоді привернули слова Зуми про те, що він знав про те, що жінка є носієм ВІЛ, але не скористався презервативом з-за його відсутності, а щоб самому не заразитися, одразу ж прийняв душ. Мало того, що це "підмивало" його версію про "взаємну згоду", але ще і викликало бурю критики, адже саме секс без презерватива вважається головною причиною поширення ВІЛ в Африці (ПАР в той час посідала друге місце в світі з поширення цієї хвороби). Однак ці звинувачення також не завадили Джейкобу Зумі незабаром очолити країну.

За роки його правління найбільша на континенті економіка відкотилася від 5% зростання середини минулого десятиліття до 0,5% падіння в минулому році (після початку протестів з-за звільнення міністра фінансів центробанк країни знизив прогноз зростання економіки на поточний рік з 1,2 до 1%). Збільшується бюджетний дефіцит, державний борг вже становить 50,7% ВВП. Рівень безробіття становив близько 27%.

Цього, звичайно, "допомагали" і зовнішні фактори типу затяжного спаду у світовій торгівлі після кризових 2008-2009 років, зниження світових цін на сировину, ослаблення китайського попиту на південноафриканське сировину, а також посуха - найсильніша за останнє сторіччя.

Проте опозиція вважає, що загруз в корупційних і сексуальних скандалах президенту просто ніколи виводити країну з кризи. І бажання відправити його на відпочинок породило "немислиму коаліцію" з представляє білу буржуазію "Демократичного альянсу" і відкололися від АНК "Борців за економічну свободу" - чорних лівих радикалів-популістів (вони себе іменують марксистами-ленінцями, а ЗМІ їх називають троцькістами). У разі поглиблення розколу в правлячій партії, їх намір цілком може реалізуватися.

Але і президент з прихильниками не сидить склавши руки і бореться за своє політичне виживання. Вони продовжують "гнути лінію" на те, що злидні більш ніж половини населення країни викликана несправедливим розподілом ресурсів між представниками рас. За їх словами, десятивідсоткове біле меншість володіє 90% багатств ПАР, що вимагає негайного "справедливого" перерозподілу. На це спрямовані деякі законодавчі ініціативи. Вони передбачають не тільки вищезгадане "розкуркулення" білих фермерів, при якому, за словами Зуми, "там, де це необхідно і неминуче, це може включати експропріацію без компенсації". Але і перерозподіл активів в інших галузях економіки.

І бачачи, що його діям починають надавати все більше опору не тільки опозиція, але і однопартійці, що може-таки закінчитися імпічментом, 19 липня Зума закликав молодь бути радикальною у досягненні своїх цілей. Втім, прихильники президента і без таких закликів нерідко поводяться як типові гопники - якими, власне, і є.

Так що кримчанам не варто бачити в південноафриканських потенційних учасників конкурсу з водолазному багатоборства (2-9 серпня) їх провісників майбутнього виходу з міжнародної ізоляції. Вийти отдута вони зможуть тільки через Україну. А ПАР цілком може приєднатися до інших учасників змагань - Венесуелі, Ірану, Росії, Сирії - у клубі міжнародних парій.

Українським дипломатам треба б звернути увагу (свою і партнерів) на можливу участь південноафриканських військових у змаганнях на території незаконно анексованої АРК. Ще є час відвернути нашого нового постачальника антрациту від цього невірного кроку. А то потім з тими ж закупівлями південноафриканського вугілля скандалів не оберешся ("Може Кремль для цього підопічних Зуми і запросив?" - подумають, мабуть, конспірологи).

Втім, незалежно від того, як у Зуми підуть справи надалі, він, безумовно, є яскравим прикладом того, наскільки специфічних друзів підшукує собі Москва. Що, втім, і не дивно: "скажи мені, хто твій друг..."