Скільки має померти чиновників, щоб Путін перестав бути убивцею
Британський суддя і голова відкритого судового розгляду Роберт Оуен явив світу остаточний звіт у скандальній справі про загибель екс-офіцера КДБ і ФСБ Олександра Литвиненка в 2006 р. Королівський суд прийшов до висновку, що, по-перше, колишній фсбшник Андрій Луговий і бізнесмен, екс-гендиректор консалтингової фірми "Джирса" Дмитро Ковтун отруїли Литвиненка полонієм-210 , а по-друге, у Володимира Путіна, тоді в. о. президента РФ, і колишнього керівника ФСБ, а нині секретаря Радбезу Миколи Патрушева були мотиви для вбивства.
"Швидше за все, Луговий отруїв Литвиненко за вказівкою зі схвалення ФСБ Патрушева і Путіна. Я впевнений, що Литвиненко помер, прийнявши дозу полонію-210 в розмірі 4.4 Гбк з чаєм в барі готелю "Міленіум" 1 листопада 2006 року. Він зробив це не випадково і не з метою вчинити самогубство. Він був навмисно отруєний", - йдеться в доповіді.
Російська сторона зі зрозумілих причин на цей доповідь відреагувала дуже бурхливо. Сам Луговий ображено пирхнув: представлені у Лондоні результати розслідування лише підтвердили антиросійську позицію Великобританії, так і сам процес він вважає "театральним фарсом з тривалими антрактами", адже Лондон знехтував "вичерпними показаннями" російської сторони. Враховуючи, що тепер вже чітко позначилася загроза Путіну, свою позицію висловив і російське Міністерство закордонних справ, вдавшись до допомоги гострою на язик Марії Захарової. Вона, зокрема, заявила, що нічого іншого Росія від британців і не чекала, і констатувала серйозної шкоди відносинам двох країн. "Очевидно, що рішення про призупинення коронерського розслідування і початку "публічних слухань" мало яскраво виражене політичне підґрунтя", - додала Захарова, яка впевнена, що доповідь "підводили під потрібний результат".
До речі, британська газета The Times справедливо підкреслила, що в доповіді не уточнюється "ступінь передбачуваної причетності Путіна". "Але одне лише згадування його імені посилить тертя між Лондоном і Москвою", - зауважили журналісти. Що стосується погіршення відносин (правда в нинішніх реаліях їх важко назвати хоча б теплими), то і російські дипломати, і британські журналісти, безумовно, потрапили в точку. Після оприлюднення доповіді російський посол буде викликаний на килим у МЗС Великобританії. Керівник британського МВС Тереза Мей поінформувала, що дипломата покличуть, щоб озвучити "глибоке незадоволення", але більш важливо інше її повідомлення про намір ввести санкції відносно Лугового і Ковтуна, активи яких будуть заморожені. Вдова ж Литвиненко Марія зажадала посилити економічні санкції проти РФ, заборонити в'їзд вищевказаним суб'єктам в країну і взагалі вислати всіх співробітників російської розвідки.
Незважаючи на такі заклики і антиросійську позицію Лондона, поки рано говорити, що глава уряду Девід Кемерон принаймні найближчим часом піде далі точкового удару по Луговому і Ковтуну. Крім того, в дипломатичних колах Королівства присутні дуже обережні особистості, які, як повідомила британська газета The Guardian, відмовляли напередодні Кемерона від введення нових економічних санкцій. Тут важливо розуміти, що століттями формувалася політична культура британців не дозволяє їм робити необачні кроки і рубати зопалу, без багаторазових розмірковувань, зважування всіх аспектів проблеми. До речі, такого роду зовнішньополітичний підхід також властивий і німецької дипломатії, в той час як США воліють "приголомшити", а потім спостерігати за реакцією. Обидві методи по-своєму ефективні. Але суть в тому, що в контексті процесу по справі Литвиненка держапарат Великобританії прорахує всі мінімальні зусилля, яких буде достатньо для досягнення результату. А саме - максимально ефективно використовувати доповідь для надання тиску на Москву. До слова, як та ж заявила Тереза Мей, Кемерон підніме питання про підсумки розслідування на наступній зустрічі з Путіним.
Крім того, в ході процесу сплив також ряд досить цікавих і болючих для Путіна фактів, які були вказані в доповіді і які, справедливості заради відзначимо, вже щонайменше півтора десятка років не є таємницею для пострадянського простору. Зокрема, наголошується, що нинішній глава адміністрації президента РФ Сергій Іванов і сам глава держави дуже тісно пов'язані. Вони разом будували кар'єру, а також обидва були замішані у зв'язках з кримінальним світом Санкт-Петербурга.
До того ж Путін був задіяний у схемах відмивання грошей для колумбійського наркокартелю. Звичайно ж, у всьому цивілізованому світі це вважається серйозним звинуваченням, особливо в адресу державних діячів, але для росіян це стане черговим "підступами ворогів". Також в наведеній статті Литвиненко, яка вважається однією з найбільш гострих і критичних по відношенню до російського лідера, зазначається, що нездорові нахили Путіна позначилися на його кар'єрі в ФСБ.
Після закінчення інститут Андропова, що є путівкою в іноземну розвідку, Путін, як не дивно, виявився в низах КДБ Ленінградської області. До такого рішення керівництво КДБ прийшло після того, як дізналася, що випускник схильний до педофілії. Ризикувати і відправляти за кордон настільки неблагонадійного агента, хоч і побіжно говорить на німецькій, було не можна. А багато років тому, коли Путін все ж піднявся по кар'єрних сходах і зайняв крісло начальника ФСБ, був дан старт пошуку і знищення всіх компрометуючих матеріалів, в тому числі і відеозаписів. Очевидно, що тиражування інформації про те, що президент РФ є педофілом, може вкрай негативно позначитися на всенародній любові і обожнювання.
Іншими словами, зараз Лондон змалював контури загрози для Кремля. Але, перш ніж зробити які-небудь серйозні кроки, уряд покаже свої "малюнки" керівництву Росії. Таким чином, викликане з тимчасового забуття справа Литвиненка може чудово вписатися в сьогоднішню картину світу, де Штати і Євросоюз намагається урезонити разошедшегося не на жарт господаря Кремля. Це раз. А два - це цілком можлива хвиля непояснених смертей чиновників в Росії, які хоч якимось чином мають відношення до даного випадку. Керівництву РФ ризикувати не можна, і будь-хто може представляти для нього загрозу.
