Справа хакера Селезньова. Чому 30 років — це не помста Росії

Сьогодні в США винесуть вирок росіянину Роману Селезньову, обвинуваченому в кибермошенничестве. Його справа давно обросла політичним контекстом - Роман не тільки громадянин РФ, а ще й син депутата Держдуми від ЛДПР Валерія Селезньова. Хакеру загрожує 30 років в'язниці. У Росії такий термін прокурори називають необґрунтованим. Ще один аргумент на користь пом'якшення вироку обвинувачений написав листа з визнанням і нібито розкаявся в скоєному.

"Викрадення" від Інтерполу

Селезньов був затриманий на Мальдівах в липні 2014 р. і замість екстрадиції в Росію доставлений в США. Звинуватили Роману у викраденні персональних даних власників кредитних карт і нанесенні збитків у розмірі близько $2 млн. Валерій Селезньов, батько хакера, розцінив затримання як викрадення і попросив допомоги у МЗС РФ.

Правоохоронці запевняють: затримання було в рамках закону, відповідно до "червоного повідомлення" Інтерполу і за його сприяння. Що стосується договорів про екстрадицію, то в разі міжнародних злочинів вони можуть діяти по-різному, і в даному випадку США не довіряють російському правосуддю. Є непоганий шанс, що вже в РФ Селезньова могли і "відмазати" від тюрми. У виправдання сина Валерій Селезньов заявив, що той... гуманітарій і не міг мати ні необхідними для кібершахрайства навичками, ні необхідною технікою. А після поранення в Марокко Роман ще й отримав інвалідність, що нібито могло перешкодити злочинної діяльності (цей аргумент дивно нагадує історію з Юлією Самойлової та "Євробаченням").

Після затримання суд міста Сіетл (штат Вашингтон) звинуватив Селезньова у хакерському зломі точок роздрібних продажів в 2009-2011 роках по всій території США. Зокрема, хлопець з допомогою шкідливого ПО керував серверами міжнародних карткових форумів, що допомогло йому красти і продавати дані кредитних карт. На ноутбуці обвинуваченого виявили 1,7 млн номерів карт, на рахунках - понад $18 млн. До речі, на ці гроші він купив дві квартири на Балі.

У серпні минулого року Селезньова визнали винним у зломі комп'ютерних систем і крадіжці інформації з подальшим продажем даних на суму в $170 млн. Присяжні вважають доведеною провину Селезньова по 38 з 40 епізодів правопорушень, більшість з яких - кібершахрайство. Звідси і термін до 30 років.

Буквально за кілька днів до вироку стало відомо, що Селезньов написав 11-сторінкові свідчення, в яких він кається у скоєному, просить прощення і зізнається, що боїться покарання. "Сподіваюся, що колись я вийду з в'язниці...Я зробив багато неправильних вчинків у житті і беру відповідальність за це", - пише Роман, який раніше категорично заперечував свою провину. За його словами, він сам готовий був розридатися, коли слухав свідчення своїх жертв в суді.

Російська влада, в свою чергу, заявили про політичну вмотивованість справи і недружньому акті США щодо РФ, адже батько обвинуваченого відомий своїми антизахідними поглядами. Американці заперечують, що справа проти Селезньова було порушено у 2011 р., ще до останньої кризи у відносинах США і РФ. Що стосується затримання, то це був штатний приклад співпраці різних країн.

Хакери-робінгуди і жартівники

Як аргумент необґрунтованість вироку щодо Селезньова багато наводять приклад 29-річного жителя Чикаго Едварда Маєрчика, який за створення фішингової схеми і викрадення інтимних фото зірок отримав всього 9 місяців в'язниці і штраф в $5700. Але Маєрчика не звинувачували в поширенні або продаж фото та нанесенні будь-якого іншого, крім моральної шкоди. І хоча за законом хакеру загрожувало 5 років, за домовленістю сторін термін скоротили.

Є в США приклади і куди менш м'яких вироків. Наприклад, в 2013 році в Нью-Йорку на 13-40 років (в залежності від майбутньої поведінки ув'язненого) засудили 27-річного українця Єгора Шевельова. Його ще 16 людьми звинуватили в торгівлі номерами кредитних карток на суму в $5 млн.

Між тим не всі хакери отримують величезні терміни. Так, вважається одним з найнебезпечніших хакерів Джеремі Хаммонд з Чикаго на даний момент відбуває 10-річний термін за злом електронної пошти розвідувально-аналітичної фірми Stratfor. Дані були опубліковані на сайті WikiLeaks. У випадку з Хаммонд це не перший термін і арешт - у 2006 р. його засудили на два роки за викрадення даних п'яти тисяч карток з сайту консервативної політорганізації. Але тут вирок пом'якшили, адже витрачати гроші хакер не збирався. Подібним шкідництвом, заявляє Хаммонд, він бореться з радикалами і консерваторами - до того комп'ютерного генія затримували за бійки з противниками гей-параду", учасниками з'їзду Республіканської партії, під час демонстрації в Чикаго, на мітингу проти націонал-соціалістів і т. д.

Частина хакерів в США після відбування покарання кидають небезпечну роботу і стають консультантами, викладачами або редакторами. Наприклад, відомий хакер Кевін Поульсен, який працював під ніком Dark Dante, свого часу зламав телефонні лінії KIIS-FM, після чого виграв Porshe і інші призи, які розігрували в ефірі. У той же час він відстежував і здавав владі користувачів, які шукали в мережі дитяче порно. А пізніше зламав базу даних ФБР, отримавши доступ до секретної прослуховування. На цьому терпець спецслужб скінчилося, і Поулсен отримав 5 років в'язниці. Зараз колишній хакер працює головним редактором журналу Wired News і пише про свої колишні подвиги.

Ще один "благородний хакер", що працює не заради наживи, Адріан Ламо. Він отримав прізвисько "бездомний хакер", оскільки в основному використовував публічне підключення до інтернету в кафе, готелях і бібліотеках. Серед його досягнень - внесення себе в базу експертів New York Times. Також він зламував безпека Yahoo!, Bank of America і інших компаній, після чого повідомляв їм про помилку безпеки. Відсидівши лише 6 місяців, Ламо одумався - тепер він читає лекції і консультує фірми з питань безпеки. Інший відомий хакер, який став тепер викладачем в університеті Массачусетса, - Роберт Тэппет Морріс. Він був першою людиною, звинуваченим у кибермошенничестве. У 1988 році винайдений ним вірус паралізував роботу 6000 комп'ютерів в США.

У свій час титул самого небезпечного хакера в світі заслужив Кевін Митник, який спеціалізувався у 1980-90-х на телефонному зломі. У нього було кілька судимостей, лікування від "комп'ютерної залежності", заборона на зв'язок і своєрідне почуття гумору. Вийшовши з в'язниці в 1990-му, Митник тут же заблокував телефон наглядача, зламав банківський рахунок свого судді і видалив з бази даних суду дані про себе. У підсумку Митник був знову засуджений, вийшов на початку 2000-х і поки в незаконних справах помічений не був - керує компанією з комп'ютерної безпеки і співпрацює з поліцією.

А ось Гері Маккинону - шотландському хакера, якого Британія вже 15 років не видає США для суду, загрожує куди більше, ніж Селезньову - до 70 років в'язниці. У 2001-2002 роках хакер зламав сотні комп'ютерів NASA і міноборони США. Пентагону Гарі залишив послання: "Ваша безпека - лайно", а у військовому окрузі Вашингтона на добу заблокував більше 2000 комп'ютерів. Також хакер припинив постачання боєприпасів і видалив важливі файли. При цьому Гері стверджує, що війна його не цікавила - він шукав матеріали... про НЛО.

Найбільш сумною історією хакера стала доля Джонатана Джеймса. У 15 років він зламував бази міноборони США і атакував бази даних НАСА, викравши їх програмне забезпечення вартістю в $1,7 млн. Після покарання Джонатан вів законослухняний спосіб життя, але в 2007 році був знову звинуватили у зломі бази даних компанії TJX з метою викрадення даних карт. Хакер не визнав свою провину і застрелився у віці 24 років.

Простіше кажучи, у справі винесення вироків хакерам США не керується політичними мотивами. Найбільший шанс отримати термін, аналогічний тому, який світить Селезньову, - злочини з розкраданням коштів і злом баз даних Пентагону. Жартівливе хакерство і хакерство з метою розкрити діри в безпеці закінчується менш плачевно.

Так що вважати цю справу політичним можна тільки з тієї точки зору, з якої США розуміють суть політичної системи РФ - навряд чи за океаном вірять у справедливе правосуддя в Москві. А що стосується російських мантр про те, що Селезньов-то покаявся, а значить повинен бути прощений, то в щирості такого каяття після трьох років заперечення легко засумніватися. Що і зробила сторона обвинувачення.

P. S. Тим часом суд Сіетла засудив Романа Селезньова до 27 років в'язниці.