Навіть не "калашников". Вакцину "Супутник V" визнали бодягою

У журналі The Lancet, який скомпрометувати публікацією неперевірених даних про російську вакцину Covid-19, 12 травня з'явилася, нарешті, і критична стаття — точніше, відкритий лист — про "Супутник V".

Його авторами стала група біологів і епідеміологів з ряду країн, включаючи, до речі, і Росію, а саме: Енріко Буччи з Темплського університету (США), Йоханнес Берхоф, Лекс Боутер і Гаурі Гопалакрішна з Медичного центру Амстердамського вільного університету; Андре Жільберт з Університетського госпітального центру Руана (Франція), Раффаеле Калоджеро з Туринського університету (Італія), Костянтин Андрєєв з Медичного інституту Говарда Хьюза (США), Флоріан Ноде з Університетського госпітального центру Ренна (Франція) і Василь Власов (не є депутатом Держдуми від ЛДПР, звичайно) з московського Національного дослідницького університету "Вища економіка".

Вивчивши всі надані раніше інститутом ім. Гамалії (який створив вакцину разом з виробником біологічної зброї 48-м ЦНДІ) дані, вони поставили під сумнів їх достовірність. І, зокрема, вказали на підозрілий збіг результатів дослідження вакцини в різних вікових групах. Незалежно від того, скільки років випробуваним, яких, до слова, було досить мало для повноцінного випробування, "Супутник V", нібито, показав чи не однакову ефективність.

У статті наголошується, що проблема спостерігається і з даними 1/2 фази дослідження, і з третьою, заключною фазою. До речі, третя фаза фактично і не відбулася, оскільки в гонитві за піаром Кремль дав вакцині "зелене світло" до її закінчення, а тому випробовувані, що приймали плацебо, змогли отримати до неї доступ.

Загалом, все мінуси і підводні камені описані в цьому листі досить детально і в повній мірі будуть зрозумілі лише людям з відповідною освітою.

Власне, цей лист — явна шпилька на адресу редакції The Lancet, що дала хід публікацій про "Супутник V", не спромігшись провести перевірку наведених даних (до честі редакції, вона критику опублікувала); по-друге, це ще один серйозний удар по репутації російської вакцини, яку Москва просуває по всьому світу, наслідуючи приклад Китаю з його "вакцинною м'якої сили".

Серед країн, які погодилися придбати "Супутник V", не чекаючи вердикту Європейського агентства з лікарських засобів (EMA), що вивчає зараз вакцину, наприклад, виявилася Словаччина. Рішення було прийнято екс-прем'єр-міністром Ігорем Матович і, власне, тому у нього і з'явилася приставка "екс". Для укладення контракту з росіянами Матович використовував лазівку в законодавстві, чим спровокував серйозну політичну кризу.

Здавалося б, криза, а також заява Державного інституту контролю за лікарськими засобами Словаччини про те, що поставлений в країну "Супутник V" не відповідає опису в The Lancet, повинні були поховати плани Москви щодо виходу на словацький ринок.

Однак навіть перестановки в уряді ні до чого не привели. Наступник популіста Матович Едуард Хегер не звернув співпрацю з РПФІ.

У Братиславі вердикт регулятора не те щоб проігнорували, але вирішили провести ще одну перевірку, вже в іншому місці — в Угорщині, що першою схвалила "Супутник V". Угорські колеги, однак, ніяких проблем і розбіжностей очікувано не виявили. Що, проте, не змінило думки словацьких учених. Не в останню чергу тому, що і бразильці відмовилися купувати "Супутник V", знайшовши в її складі аденовірус, здатний до репродукції.

Загалом, застереження наукової спільноти, по всій видимості, вірні: вакцина небезпечна і її ефективність сумнівна. І все ж керівники окремих країн готові піти на такий ризик, оскільки соцопитування показують високий рівень довіри населення до російської вакцини. Такий результат свідчить про те, що російська пропаганда на низовому рівні виявилася досить дієвою. Думка рафінованих вчених простого обивателя не цікавить.

З іншого боку, не можна не помітити, що ця пандемія все ж різко підвищила рівень самоосвіти і люди вивчили нові терміни, обізнані більш-менш про вакцини і особливості коронавірусу. Відповідно, є шанс, що чим більше буде таких експертних оцінок, як в Lancet, переведених згодом на зрозумілий широкому загалу мову, тим імовірніше, що "Супутник" та інші сумнівні продукти не вийдуть на великий ринок.

Між іншим, в цьому відмінність "Супутника" від автомата Калашникова, з яким, посилаючись на анонімного "європейського фахівця", цю вакцину порівнював Володимир Путін.

А в іншому — і справді суцільні подібності. Історія створення вакцини обплутана таємницею і супроводжувалася численними кібератаками російських хакерів в минулому році на західні наукові і медичні установи. АК-47, як відомо, став розвитком німецької штурмової гвинтівки StG-44 (MP-43) 1943 року і створювався не так Михайлом Калашниковим, скільки колективом її автора Хуго Шмайсера, вивезеного після Другої світової в СРСР.

Обидва твори — АК-47 і "Супутник V" — достатньо прості, але ефективність обох чимало страждає від якості збірки. Але якщо "калашу" ця простота дозволила стати найпоширенішою зброєю, то з вакциною цей варіант не спрацьовує. Ймовірно, тому, "дороблювати" конструкцію, засновану на чужих напрацюваннях, довелося самостійно — і в дуже стислі терміни, які диктуються керівництвом РФ.

Якщо ж вакцина не буде схвалена ще і EMA, то РПФІ не врятують навіть домовленості з іншими країнами про виробництво "Супутника" на їхніх підприємствах. А Росія вкрай потребує цих угод, адже своїх потужностей для виробництва необхідної кількості вакцини у неї немає. Тому вона, здебільшого, і не виконує вже укладені контракти.

Велика ймовірність того, що "Супутник V" так і залишиться третьосортним товаром, який можна пропонувати лише своїм громадянам, окупованим територіям, бідним країнам і парі-трійці настільки ж бідних союзних режимів (відсутність багатих союзників, до слова, — красномовний симптом стану і курсу нинішньої зовнішньої політики РФ).

Втім, з урахуванням того, що вакцин стає все більше, а в світі все частіше всерйоз обговорюють відмову від їх патентування, на "Супутник" в результаті махнуть рукою і бідні країни.