Що Україні запропонувати США: більше протестантів і не поспішати в ЄС
Менше ніж через тиждень, 23 вересня, Володимир Зеленський відвідає США не тільки для участі в Генасамблеї ООН, а й заради зустрічі з американським урядом і Дональдом Трампом. Для Зеленського ця дата є крайнім терміном для відповіді на одне з головних питань: для чого Україні потрібні двосторонні американо-українські відносини? Саме на основі цієї відповіді і повинні вибудовуватися відносини між двома країнами і, зокрема, переговори між двома президентами 23 вересня.
Двосторонніх американо-українських відносин давно не існує. Положенням справ в Україні цікавиться небагато людей що в Сенаті, що в Палаті представників. Співробітники департаментів США з питань економіки, фінансів, оборони та Державного департаменту слухають про ситуацію в Україні уважно, але тільки тому, що у них така робота. Щоб встановити робочий контакт, потрібно бути дуже виразними і говорити на мові американських інтересів. А для цього Зеленському належить зрозуміти, що конкретно Україні потрібно від двосторонніх відносин з США.
Гарантування безпеки залишається самою очевидною роллю США в американо-українських відносинах як підписанта Будапештського меморандуму. "Мінськ" не працює і вичерпав себе і будь-які переговорні формати з українського питання без США є безперспективними.
Пріоритет порядку входить співпраця у військовій сфері, яке в першу чергу буде розвивати український ВПК.
В прямих інвестиціях із США Україна потребує набагато більше, ніж у фінансовій допомозі американського уряду. Чим більше інвестицій буде вкладено в українську економіку, тим більше американське уряд буде зацікавлена в стабільній Україні. Однак інвестиції дуже опосередковано пов'язані з офіційними двосторонніми відносинами. Набагато більше значення в цьому питанні має, наприклад, дозвіл кейса "Криворіжсталі", ясність шляхи і терміни завершення судової реформи. А також бездоганне виконання судових рішень, з чим в Україні спостерігаються значні труднощі.
Американцям зараз ніколи фантазувати на предмет американо-української
порядку. Тому місце для сміливих ініціатив і пропозицій вільно. Але і без виразних ініціатив з боку Зеленського нова українська влада буде так само
нудна для Вашингтона, як була нудна і минула влада.
Для чого Україна Сполученим Штатам?
Головне питання американських політиків і чиновників - what's in it for us - поки має
відповідь тільки в рамках геополітики. Україна зможе стати окремим суб'єктом зовнішньої політики США тільки в тому випадку, якщо її офіційні особи зможуть запропонувати ініціативи, пов'язані з зовнішньополітичними пріоритетами США. Україна буде цікава, якщо запропонує конкретні вигідні для США і союзників предмети кооперації в зв'язку з російською загрозою або цікаві бізнес-проекти. І Україні є що запропонувати.
Наприклад, модернізація і реформування військових сил та інфраструктури України і спільне виробництво зброї на території України. Сполучені Штати зацікавлені в стабільній і сильною країною на кордоні з Росією, яка не буде сприйматися у Вашингтоні як зона хаосу і дестабілізації. Київ повинен виходити з того, що для США важлива не сама безпеку України, а безпека Європи в цілому. Завдяки зміцненню військових сил і реформування військово-промислового комплексу Україна може стати важливою ланкою оборони на Балто-Чорноморському фланзі НАТО. Саме на реформування ЗСУ спрямовані зараз зусилля американців за військову допомогу Україні. Вони хочуть бути впевнені, що військово-технічна допомога і, зокрема, летальна озброєння (що стало можливо при адміністрації Трампа) буде використовуватися українськими військовими за призначенням.
Українські розробки, зроблені під час війни, а також можливість випробування нових зразків зброї у реальних бойових умовах, цікавлять багатьох. Не тільки американців, але і їх торгових суперників - китайців. Яскравим прикладом тому служить стурбованість американських властей з приводу продажу 50% акцій українського підприємства "Мотор Січ" китайської компанії. Радник президента США з національної безпеки Джон Болтон спеціально прилетів в Україну для того, щоб переконати українську державу, яке володіє 25% акцій в особі "Укроборонпрому", заблокувати цю ідею.
Монополія "Укроборонпрому", який пов'язують з корупційними скандалами, заважає руху в напрямку тісного військового співробітництва. Без реформування нормативно-правової бази сьогодні фактично неможливо пряме інвестування американських компаній у проекти з виробництва і модернізації озброєнь поза концерну "Укроборонпром".
Важливий для США питання - участь у миротворчих операціях українських військових, які мають унікальний досвід ведення війни на Донбасі. Український конфлікт є полігоном для випробування новітнього зброї і методів ведення бою. Але поки, на жаль, новітні види озброєнь переважно відчуває на Донбасі Росія.
Американська сторона постійно акцентує увагу на важливості внеску України у миротворчі та антитерористичні операції і, здається, цінує його більше самих українців. Крім того, саме ті українські підрозділи і офіцери, які брали участь у багатонаціональних військових навчаннях під егідою НАТО, демонстрували на сході України кращий рівень боєздатності. Активну участь України в антитерористичній коаліції у миротворчих операціях може бути вигідним і для України, і для США.
Ще один напрям взаємовигідної співпраці - енергетична галузь. І це не лише диверсифікація постачання ядерного палива разом з "Вестінгхаус". Це можливість поставок зрідженого газу (для чого необхідна відповідна інфраструктура), це і можливості будівництва нових потужностей атомної та альтернативної енергетики, можливості для інвестицій в енергетичну інфраструктуру і розвиток електротранспорту та ін. Можливо, не так гостро і критично, як у ВПК, проте в енергетичному секторі теж стоїть питання створення прозорих конкурентних сприятливих умов для американського бізнесу.
І тут ми приходимо до найважливішого аспекту - здатності українського уряду проводити реформи й стабілізувати ситуацію в країні. Дональд Трамп відійшов від традиційного для США "експорту демократії" і робить акцент на самостійності і стабільності держав-партнерів. Америці потрібні надійні союзники, з якими вигідно розвивати відносини.
Як діяти?
Наполегливо ставити питання про виконання Будапештського меморандуму перед США і Великобританією як гарантами перед договору. До подій у Криму й на Донбасі Україна була найуспішнішим прикладом американських зусиль по ядерному роззброєнню. Особливо на тлі ядерних програм КНДР і Ірану. Невиконання умов Будапештського меморандуму його підписантами посилить прагнення інших країн зберегти за собою ядерне озброєння чи створювати його. Апеляція до Будапештського меморандуму і тези про наслідки ігнорування цього договору можуть бути озвучені українським президентом з трибуни Генасамблеї ООН. Зміцнення України і перетворення Києва в надійного регіонального партнера буде сприяти режиму нерозповсюдження ядерної зброї.
Новій владі необхідно не повторювати помилок попередників. А саме - не посилати кабінетах Вашингтона суперечливі сигнали, які погубили репутацію Порошенка в очах американської влади. Зокрема, американцям повинно бути гранично ясно, яке місце Коломойського та інших "олігархів" в новому пристрої влади. Слова Зеленського та його чиновників повинні точно збігатися з подальшими справами.
У Вашингтоні є впевненість, що Порошенко напередодні президентських виборів в США 2016 р. зробив ставку на одну з партій. Зеленському треба постаратися не повторити цю помилку і не робити ставку на який-небудь з протиборчих таборів всередині США.
На Генеральну Асамблею ООН Зеленському слід приїхати з чітко сформульованим поясненням ситуації навколо "ArcelorMittal Кривий Ріг". Зокрема, чому СБУ і сам президент здійснювали тиск на підприємство, вибірково відкриваючи кримінальні справи. Подібна позиція української влади ніяк не сприяє приходу американських інвестицій в Україну.
Незадіяним ресурсом є залучення впливових американських релігійних і культурних груп в Україні. Наприклад, заохочення поширення протестантських церков в Україні. Чим активніше ці групи будуть в Україні, тим більше буде підвищуватися інтерес американських властей до їх безпеки, тим більше в США будуть дізнаватися про можливості України.
У середньостроковій перспективі сильний хід для України - стати авангардом світового демократичного республіканського руху, новим лідером впровадження республіканських цінностей в державне управління. Стати європейською Америкою, реалізуючи ідеї і цінності, які спочатку були вкладені в основу створення Сполучених Штатів. Це неминуче приверне увагу і інтерес американського уряду і громадськості (і не тільки американської) до нашій країні. Відсутність членства ЄС у цій справі є швидше перевагою, ніж недоліком. Оскільки зобов'язання перед Європейським Союзом поставили б занадто багато рамок, які сковують свободу політичного маневру.
