Що привіз нам прем'єр Канади

Домінуючий інформаційний сюжет останніх тижнів - саміт НАТО у Варшаві - не міг не зробити певного впливу і на важливу подію традиційно близьких відносинах між Україною і Канадою, в якій проживає 1,2 мільйона етнічних українців. Так, якщо в рамках атлантичної драми звертають увагу на те, що (досить несподівано) варшавська зустріч повертає НАТО до позицій, які займав Альянс у рік свого першого масштабного розширення на Схід в 1999 році, то варто згадати і про те, що візит останнього прем'єр-міністра Канади від Ліберальної партії Жана Кретьєна (1993-2003) в нашу країну так само відбувся в 1999 році. Тепер до Києва завітав відносно недавно переміг на виборах Джастін Трюдо - теж ліберал, і теж франко-канадець.

Це варто підкреслити, тому що від Трюдо і лібералів очікували проведення більш м'якої політики по відношенню до Росії. Адже при його попереднику, консерватора Стівена Харпері, який відвідував Україну немислиму кількість разів - у 2010-му, двічі в 2014-му і зовсім недавно, в 2015 році - офіційна Оттава проводила максимально жорсткий курс по відношенню до Москви, ввівши санкції однією з перших. Тому в Східній Європі з деякою тривогою спостерігали за виборчою кампанією в Канаді - враховуючи те, що політичні коментатори відгукувалися про Трюдо як про "північному" варіанті Барака Обами. А зовнішньополітична концепція Обами, як сказав би британський бюрократ, "кілька революційна".

Що ж, ці побоювання виявилися здебільшого марними - так і з Канади попит менший. Незважаючи на те, що батько нинішнього прем'єр-міністра Канади - очолював уряд у 1968-1979 рр П'єр Трюдо - був переконаним лівим, він був не менш переконаним канадським державником і успішно боровся з проявами квебекського сепаратизму.

За словами Трюдо, Транстихоокеанское угода (ТРР) все ж слід уважно вивчити перед ратифікацією, проте ніяких радикальних кроків досить молоде уряд лібералів (в якому відповідальні портфелі міністра міжнародної торгівлі та міністра праці займають належать етнічним українкам - Христі Фріленд і Мері-Енн Мигичук відповідно) ще не зробив. Відрадно, що Трюдо знайшов час відвідати Україну де-факто перші півроку свого кабінету - це вказує на розстановку пріоритетів Мзс, який очолює соціолог Стефан Діон, значну частину своєї кар'єри присвятив руйнування ідеологічної бази квебекського сепаратизму і аж ніяк не кадровий дипломат. Тим не менше - і особливо відразу ж після схвалення самітом НАТО спеціальних програм для України та відновлення її статусу у відносинах з Альянсом - і сама по собі порядок денний українсько-канадських взаємин надзвичайно насичена.

Насамперед, ще в січні 2015 року тодішній міністр міжнародної торгівлі Канади Ед Фаст та міністр економіки України Абромавичюс домовилися прискорити переговори щодо угоди про вільну торгівлю. Далі, у рамках робочого візиту Арсенія Яценюка до Канади, 14 липня 2015 року в Оттаві було підписано документ про завершення переговорного процесу щодо проекту створення ЗВТ. Його положення забезпечують, зокрема, поглиблення торговельного та економічного співробітництва, в тому числі в частині торгівлі промисловими та сільськогосподарськими товарами, захисту інтелектуальної власності, регулювання державних закупівель. Відразу після вступу договору в силу, підписання якого входить в програму нинішнього візиту, Канада відкриє українським експортерам вільний доступ до 98% свого ринку товарів. Зате Україна, перш ніж лібералізувати ринок, повністю скасувавши імпортні мита, буде розташовувати певним перехідним періодом.

Це перша угода, підписана Україною з розвиненою країною-членом ОЕСР - крім угоди 2010 року з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ - Норвегія, Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн), яке багато в чому анігілюється проходять ратифікацію асоціативною угодою з ЄС. Для України це дуже великий крок вперед - і деяка, в перспективі, обхідна альтернатива ЗВТ з ЄС (мало що з нею буде через ту ж морально-етичної нестабільності в нідерландському істеблішменті). Тому що Канада, так чи інакше, будує відносини на заході і сході в рамках двох гігантських торгових зон, Транстихоокеанской (ТРР) і Трансатлантичної (ТАР). Вони повинні були увінчати зовнішньополітичний курс Барака Обами і Ангели Меркель, але в силу всім відомих подій дещо відійшли на другий план (нітрохи не втративши своєї епохальної). Що ж, канадський шлях на Захід, нічим не гірше раздвигания решіток міжурядової бюрократії ЄС.

Примітно, що в ході візиту в Україну Трюдо також відвідає канадських інструкторів, що працюють на Яворівському полігоні - і це неспроста. Справа в тому, що Канада входить до групи з п'яти країн-членів НАТО, що працюють над питанням підвищення обороноздатності української армії. До речі, посол України в Канаді Андрій Шевченко анонсував підписання угоди про військово-технічне співробітництво в ході візиту Трюдо. Подібна угода була підписана між Україною і Польщею в ході варшавського саміту Альянсу. Очікується, що у майбутньому виявляться і три інших учасника цього ключового для України процесу у сфері оборони.

Слід також сказати, що у Оттави є певне право пильно спостерігати за українською політичною і економічною життям. Незважаючи на невеликий товарообіг ($362 млн у 2015 році - зокрема, саме тому ЗВТ є кроком назустріч з боку Канади) та обсяг інвестицій - інфраструктурна допомогу з боку Канадського агентства з міжнародного розвитку (СIDA) з 1991 року досягла близько $400 млн, трохи меншу суму становили недавні суверенні кредити українському уряду.

Існують, однак, дві теми, педалювати які у спілкуванні з Оттавою не варто. Це, по-перше, вимога подальшого поглиблення ізоляції Росії, оскільки Канада вже зробила для цього допустимий максимум, зазнавши помітних втрат у розрізі скорочення товарообігу. По-друге, це підкреслення тих чи інших суперечливих тем в культурній порядку денному - якщо на Заході і існує країна перемігшого мультикультуралізму, то це, безсумнівно, саме Канада, вельми дбайливо відноситься до міжетнічній та міжконфесійної злагоди на своїй території.

Канадсько-українські відносини, звичайно, в тому числі є частиною широкого спектру євроатлантичного співробітництва, в центрі якого знаходиться Вашингтон. У Канаді, безсумнівно, досить нервово спостерігають за президентською кампанією у сусідів - адже, принаймні, на словах, Дональд Трамп має намір зруйнувати НАТО і НАФТА, і в такому гіпотетичному випадку Канаді доведеться досить швидко піти на зближення з Європейським Союзом (або з Китаєм, який теж піддається вербально-протекціоністським атак майже офіційного республіканського кандидата).

Незважаючи на об'єктивну географічну віддаленість, Канада є одним з ключових донорів українського економічного відновлення і модернізації українського військово-політичного сектора. І, як бачимо, незалежно від змін урядів і політичних переконань правлячих партій. А таке партнерство дорогого коштує.