Чинник Десантіса. Чому Україні варто готуватися до повернення Трампа

21 січня "Трамп 2.0" офіційно визнав поразку перед "альфа-версією" Трампа, тобто безпосередньо 45-м президентом США Дональдом Трампом; або ж "Трамп без багажу" поступився "Трампові з величезним багажем" у вигляді контроверсійних заяв і рішень чи дій, що стали підставами для двох процедур імпічменту і чотирьох кримінальних справ. Проте й для зростаючих рейтингів.

Власне, так у Сполучених Штатах називають губернатора Флориди Рона Десантіса – донедавна дуже перспективного і молодого кандидата в президенти від Республіканської партії, який у перегонах змагався на електоральній території Трампа.

Втім, Десантіс таки вийшов з боротьби. Сталося це після кокусів в Айові 15 січня і напередодні нового раунду первинних виборів кандидатів – праймеріз в Нью-Гемпширі, що відбудуться 23 січня.

Але ще сім місяців тому, коли 44-річний губернатор оголосив про свою участь у виборах, він видавався дійсно серйозним конкурентом, здатним вибороти у Трампа номінацію. Та й навіть раніше – коли його участь лише обговорювалася у медіа. На піку популярності Десантіс мав 35%, однак згодом його рейтинг знизився до 20%. Трамп натомість має близько 50%.

В експертному середовищі підставами карколомного падіння популярного губернатора Флориди вважають недостатню харизму – у порівнянні з Трампом, недостатньо яскраву кампанію – теж у порівнянні з Трампом. Тобто фактично головна причина його провалу – сам Трамп.

Але є й технічна складова, яка полягає у зволіканні його штабу з офіційним включенням у перегони. Іншими словами, до заяви про участь Десантіс мав дуже високий рейтинг схвалення, але його команда проґавила момент і він доєднався до боротьби із запізненням. Втрачений час політтехнологи Десантіса могли ефективно використати для посилення пізнаваності кандидата і створення потужного медійного образу. Водночас Трамп зміг витиснути чимало електоральних балів з кримінальних справ, порушених проти нього.

Гейлі – єдиний конкурент

Отже закономірним наслідком вищезгаданих політтехнологічних помилок стала поразка Десантіса на перших партійних кокусах в Айові, де Трамп отримав 51% голосів виборців-республіканців, а Десантіс – лише 21%. Третє місце отримала поміркована Ніккі Гейлі – колишня губернаторка Південної Кароліни і експредставниця США в ООН.

За тиждень після кокусів Рон Десантіс заявив, що знімається з перегонів на користь Дональда Трампа. Таким чином він став вже третім кандидатом-республіканцем, хто так вчинив. До нього були бізнес-зірка Вівек Рамасвамі, який ретранслює кремлівські наративи; а також сенатор від Південної Кароліни Тім Скотт.

Хоча ці два кандидати навіть і близько не могли стати конкурентами для Трампа. На відміну від молодшого Рона Десантіса, який міг би вдовольнити більшість республіканців. Однак зараз Ніккі Гейлі є єдиною, хто стоїть на шляху Трампа до номінації на Національному з’їзді РП 15-18 липня в Мілуокі.

Її шанси отримають підтвердження (або непідтвердження) на праймеріз в Нью-Гемпширі. І згідно останніх опитувань, Трамп ймовірно отримає 50%, Гейлі – 34%, а Десантіс мав би лише 5%.

Проте варто завважити, що ексгубернаторка може й не стати головним і переконливим візаві Трампа.

По-перше, виборці Десантіса у своїй переважній більшості підтримають Трампа, оскільки, хоч вони й обрали Десантіса як "кращу версію" Трампа, проте поміркована Гейлі для них вочевидь є менш прийнятним кандидатом.

По-друге, зважаймо на чинник впливу ультраконсервативної групи, зокрема і трампістів, на всю партію. Він дуже сильний і продовжує посилюватися попри те, що вони у меншості.

Ілюстрацією цього впливу був кейс Кевіна Маккарті, який дратував ультраконсервативних республіканців і, з рештою, їм вдалося усунути з посади спікера Палати представників 3 жовтня. Його наступником став трампіст Майк Джонсон, який як і Маккарті намагається балансувати між різними партійними групами. І кейс Джонсона теж є ще одним прикладом серйозного впливу трампістів на партію, адже вони, а саме конгресвумен Марджорі Тейлор Грін вже погрожує Джонсону усуненням з посади через його позицію щодо закону про тимчасове фінансування федерального уряду. До списку можна також додати і підтримку спікером необхідності надати Україні нові пакети допомоги.

Передвиборчі сценарії

Долю Джонсона, як і присутність Республіканської партії у Конгресі визначать вибори 5 листопада.

Зараз більшість у Палаті представників мають республіканці, у демократів, як відомо, Сенат і Білий дім. Якщо Трамп переможе на виборах, не виключено, що на його "спині", тобто популярності, республіканці заїдуть до обох палат Конгресу, тобто втримають більшість у Палаті представників, а на додачу – й у Сенаті. Аналогічна ситуація відбулася на виборах 2020 р., за результатами яких демократи отримали контроль і над Конгресом, і над Білим домом.

І це стане неабияким підсиленням для Трампа, якщо він повернеться до Овального кабінету. Звісно американський діпстейт намагатиметься гамувати Трампа, але його потенціал і можливості видаються більш обмеженими, аніж у 2016-2020 рр., оскільки, знов-таки, Трамп прагне реваншу і буде ще більш агресивним. Особливо, якщо виграє судові розгляди чотирьох кримінальних справ. Та хоча б навіть один з них.

Хоча, зазначимо, що до гіпотетичної перемоги Трампа, саме ці чотири справа можуть бути одночасно і стримуючим чинником, і додатковим джерелом його медійної і політичної активності.

У будь-якому випадку після виходу Рона Десантіса з боротьби нам слід готуватися до повернення Трампа до Білого дому зі всіма відповідними наслідками. Тобто напрацьовувати стратегії поведінки і комунікації з Вашингтоном з оглядом як на жагу Трампа до реваншу, так і на його вкрай суперечливі заяви щодо війни Росії проти України, ще й на тлі проблем з допомогою ще до потенційної перемоги Трампа на виборах. Тож не виключено, що в разі поразки Байдена цих проблем побільшає, на що й сподівається Росія.