Нова загроза. Чому рано вважати, що Путін відмовився від ескалації

Скандал у Чехії з вибухами на військових складах у 2014 р., які, швидше за все, організували агенти ГРУ РФ, виходить на новий рівень. Інциденти у Врбетіце виявляються все тісніше пов'язані з Болгарією. І не тільки тому, що власником чеських складів був болгарський збройовий бізнесмен Омелян Гебрев, що поставляв боєприпаси в Україну під час активної фази вторгнення росіян, якого ГРУ двічі травило "Новачком", але і тому, що є підстави припускати: російські спецслужби стояли за подібними інцидентами в самій Болгарії.

У 2014 і 2015 рр. на місцевих підприємствах, що виробляють зброю і боєприпаси, також сталися вибухи.

Наприклад, у селі Горішній-Лом, що розташоване у Видинській області недалеко від кордону з Сербією, чиє керівництво, до слова, досить лояльно по відношенню до Кремля, в 2014 р. у результаті вибуху загинули 15 осіб.

21 березня в селищі Іганово на державному машинобудівному заводі "Сопот", який виробляє, серед іншого, протитанкові боєприпаси і зенітні ракети, теж лунали вибухи. І не раз. Через три тижні після першого інциденту через вибухи була зруйнована частина великого комплексу.

Згідно журналістському розслідуванню "Радіо Свобода", прокуратура Болгарії з якоїсь причини публічно повідомила про розслідування лише випадку в Горішньому Ломі. Але в підсумку всі четверо підозрюваних були виправдані.

Однак журналісти встановили (або їм підказали обізнані служби), що і в 2014, і в 2015 рр. у Болгарію постійно приїжджали громадяни РФ, яких вони ідентифікували як агентів ГРУ, і залишалися в країні на термін від трьох до 11 днів: Володимир Мойсеєв ( Володимир Попов), Денис Сергєєв (Сергій Федотов), Сергій Лютенко (Сергій Павлов), Микола Єжов (Микола Кононихін), Іван Терентьєв (Іван Лебедєв), Олексій Калінін (Олексій Нікітін), Єгор Гордієнко (Георгій Горшков).

Вони ж брали участь в отруєнні Гебрева. Перший замах було скоєно через два тижні після вибуху в Іганово, 28 квітня 2015 р. Тоді в Болгарії перебував Єгор Гордієнко.

Розвідка російського міноборони робила все можливе, щоб перешкодити тісній військовій співпраці між Софією та Києвом, зокрема йдеться в розслідуванні, зірвати поставки боєприпасів і зброї для ЗСУ.

Вибухи в Болгарії — це поряд з чеським кейсом ще один елемент операції РФ по підриву обороноздатності України.

Операцію можна вважати проваленою по низці причин: по-перше, Україна все ж вистояла і змогла знайти потрібні їй боєприпаси; по-друге, агенти ГРУ наламали дров і були розкриті.

Правда, не відразу. Але все ж через кілька років їх імена і зовнішній вигляд відомі всім.

Як і те, що намагаючись послабити Україну, Москва схвалила проведення відверто ворожих актів у країнах Європейського Союзу, що є і членами Організації Північноатлантичного договору (НАТО).

Тепер м'яч на полі ЄС і Альянсу. Є відомості, що підтверджують проведення Росією диверсій у країнах-членах. І вони, ці відомості, вже є перевіркою на цілісність і прихильність своїм принципам для Євросоюзу і НАТО. Тобто або ЄС і НАТО створені і функціонують на принципах взаємодопомоги, підтримки і союзництва, або та ж стаття 5 Північноатлантичного договору залишається лише набором літер — і не більше.

З одного боку, Захід (США, Британія, Литва, Латвія, Естонія, Італія, Словаччина і т. д.) потужно продемонстрували солідарність з Чехією, аналогічно видворивши різну кількість російських шпигунів, які прикриваються дипломатичними паспортами.

Притому керівні структури Євросоюзу і НАТО офіційно підтримали дії Праги і назвали обгрунтованим рішення вислати 18 дипломатів РФ.

У цілому США, Великобританія і країни ЄС оголосили персонами нон грата рекордну кількість російських дипломатів — 150 чоловік.

Синхронність і жорсткість дій і заяв говорить про те, що в НАТО розуміють: операції спецслужб РФ — це серйозна загроза безпеці Альянсу і його членів, що є цілком вагомим приводом для "запуску" П'ятої статті статуту Альянсу.

Питання в тому, що в ЄС і Штатах планують робити далі. Зайдуть вони далі заяв, видворення дипломатів і зважаться, наприклад, на нові санкції відносно безпосередньо російської верхівки, в тому числі, як його назвав Джо Байден, "вбивці" Путіна? Як-не-як, це диверсії — тобто прямі акти агресії. Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель раніше, 19 квітня, говорив, що введення нових санкцій не обговорюється.

Що далі?

З іншого боку, про які санкції може йти мова, якщо керівництво самої Чехії — президент Мілош Земан і прем'єр Андрей Бабіш — продукують суперечливі тези про вибухи в Врбетіце.

Глава чеського уряду заявив, що диверсії були не "актом державного тероризму", а "нападом на товари, що належать болгарському торговцю зброєю".

Заява, м'яко кажучи, спірна, оскільки іноземні агенти, ймовірно, влаштували вибухи на території ЧР, у результаті яких загинули люди і було завдано величезних матеріальних збитків.

І не дивно, що Бабіша різко розкритикували в самій Чехії. У зв'язку з чим йому довелося вибачатися за своє трактування події.

Чеське суспільство зараз дуже гостро сприймає будь-які спроби виправдати росіян. Тому рейтинги проросійських партій, у першу чергу Комуністичної партії Чехії і Моравії, знижуються. До слова, в Чехії навіть зареєстрували петицію з вимогою заборонити КПЧМ.

Зараз політичне керівництво країни консолідовано в засудженні дій Росії. Охочих захищати Москву в принципі немає. І Мілош Земан до цього теж не особливо прагне, оскільки в іншому випадку просто не досидить два роки, в кріслі президента.

Але при цьому він все ж намагається якось розмити серйозність скандалу. Так, 25 квітня він підкреслив, що у слідства є дві версії щодо інциденту в Врбетіце: первісна — необережне поводження з боєприпасами і "свіжа" друга — причетність іноземної розвідки. Якщо підтвердиться остання, то Земан запевняє: Росія повинна буде понести покарання. І в той же час його "сумніви" дали можливість кремлівській пропаганді розігнати тези про те, що чеський президент, фактично не вірить у причетність Росії до вибухів.

Разом з тим Брюссель у цілому зайняв вичікувальну позицію в плані введення нових обмежувальних заходів відносно Москви. Що, судячи з усього, стало результатом зіткнення інтересів "старожилів" і "новачків" Євросоюзу.

Якщо Балтія, наприклад, виступала за те, щоб вже готувати новий пакет санкцій проти РФ за ескалацію в Україні і по кейсу Навального, то в Західній Європі вважають за краще притримати коней. Навіть незважаючи на чеський скандал, Берлін закликає вирішувати кризу дипломатичним шляхом. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас напередодні виступив проти посилення санкційного тиску на Москву. Його прикладу послідував і канцлер Австрії Себастьян Курц.

Тим часом прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький скликав екстрене засідання глав урядів "Вишеградської четвірки" (Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії) для обговорення російських диверсій у Чехії, ескалації ситуації в Україні та Білорусі.

Для "Вишеграду", в першу чергу для Польщі поточна криза, що супроводжується прагненням керівництва Німеччини не нагнітати обстановку, є відмінною можливістю підвищити свою політичну вагу всередині Європейського Союзу. До того ж активне реагування "Вишеградської групи" на кризу більш раціональне, ніж позиція Берліна, оскільки оголошення Москви про відведення військ від українських кордонів аж ніяк не означає, що ситуація стабілізувалася.

Кремль відповідає на дипломатичний демарш Заходу не тільки дзеркальним видворенням дипломатів.

Деякі із заходів виглядають, звичайно, слабо. Як той же указ Путіна від 23 квітня про створення переліку "недружніх країн", куди вже внесені США, і яких Москва покарає забороною наймати російських громадян.

У той же час президент РФ підписав і інший указ — про призов солдатів і офіцерів запасу на військові збори в цьому році. Це є продовженням військової ескалації. Отже, Кремль готує нові провокації і не має наміру знижувати градус протистояння, як могло здатися Брюсселю і "старої" Європи.