Чорний понтифік і мусульманський реванш. Які релігійні війни чекають планету (ІНФОГРАФІКА)
Багато конфліктів на планеті мали, мають і, по всій видимості, будуть мати релігійну складову. У нинішньому столітті не доводиться очікувати ослаблення цієї тенденції, швидше навпаки.
Наростання релігійної нетерпимості тісно пов'язане з технологічним прогресом людства (хоча, звичайно, не прогрес тому провиною). Досить парадоксальним чином ця зв'язок проявляється в демографічних зрушеннях в масштабах планети.
Плата за прогрес
Суть проблеми коротко можна описати так. Країни, що підтримують високі темпи технологічного прогресу, поплатилися за це уповільненням або взагалі втратою темпів природного приросту населення. Як наслідок, їх частка у загальному населенні планети скорочується.
Це чітко видно за даними ООН. За 1950-2000 рр. частка Європи знизилася з 21,7 до 11,9%, Північної Америки — з 6,8 до 5,1%. У той же час частка Азії зросла з 55,2 до 60,6% (завдяки передусім зростання населення в Китаї, Індії і мусульманських країнах), Африки — з 9,1 до 13,3%, Латинської Америки — з 6,7 до 8,6%.
Однак до кінця XX ст. Азія помітно скоротила технологічне відставання від Європи та Північної Америки і при цьому сповільнила темпи зростання населення. У XXI ст. домінуючим ефектом світової демографії вперше за багато століть стає вибухове зростання населення в Африці. За 2000-2015 рр. частка африканців вже зросла з 13,3 до 16,1%, тоді як частка європейців скоротилася з 11,9 до 10%, частка азіатів — з 60,6 до 59,8%.
Експерти ООН зробили кілька варіантів демографічного прогнозу до кінця століття. Так от, варіант, вважається найбільш вірогідним і передбачає помірну народжуваність, каже, що населення Землі збільшиться з 7,3 млрд в 2015-му до 11,2 млрд у 2100 р. При цьому населення Африки зросте з 1,2 до 4,4 млрд, а його частка досягне 39,1% і майже зрівняється з часткою азіатів (43,6%, або 4,9 млрд).
Чисельність європейців у такому разі скоротиться з 738 до 646 млн, їх частка складе жалюгідні 5,8%. До речі, населення України за цим варіантом зменшиться до 26 млн.
І це ще не найгірший варіант. Він припускає, що технологічний прогрес спонукає африканців, як і азіатів, поступово скорочувати народжуваність, а в Європі тим часом народжуваність зросте (правда, станеться це завдяки мігрантам з Азії і Африки).
Якщо ж всюди в світі збережуться нинішні темпи народжуваності, то до 2100 р. на планеті буде вже 26 млрд людей. З них 60,8%, або 15,8 млрд, будуть проживати в Африці, 30,7% або 8 млрд, — в Азії, а в Європі — лише 2,2% або 561 млн. В Україні при цьому залишиться менше 19 млн.
Звідси випливає простий висновок: треба бути готовими до того, що епіцентр релігійних конфліктів переміститься в Африку. І там же можуть з'явитися нові бази міжнародного тероризму, питомого релігійним фанатизмом.
Конкуренція релігій
Звичайно, державні, етнічні та конфесійні межі не співпадають. У кожній частині світу населення неоднорідне в релігійному плані. Також ні в одній державі немає повного єдиновір'я. Тому питання про те, наскільки сильно зміниться релігійна карта планети в нинішньому столітті, ще більш складний, ніж прогнозування народжуваності, смертності та міграції у різних країнах.
Цим питанням вже вісім років предметно займається Pew Research Center — один з найбільших американських недержавних і непартійних мозкових центрів. У квітні 2015 р. він опублікував результати свого дослідження "Майбутнє світових релігій", де дав прогноз на 2010-2050 рр. Через два роки, 5 квітня 2017 р., цей центр оприлюднив уточнений прогноз "Мінливий глобальний релігійний ландшафт", що охоплює 2015-2060 рр. Таким чином, ми маємо можливість обговорювати найсвіжіші дані по цій темі.
Глобальна картина виглядає так. У 2015 р. найбільшими релігійними групами в світі були християни і мусульмани. До християнських конфесій ставилися 31,2% населення планети, до мусульманських — 24,1%. За оцінками Pew Research Center, до 2060 р. число жителів Землі зросте з 7,3 до 9,6 млрд (ці оцінки навіть більш обережні, ніж прогноз ООН в припущенні помірної народжуваності, який передрікає на ту ж дату 10,2 млрд людей). При цьому частка християн трохи зросте — до 31,8%, але їх майже наздоженуть мусульмани, чия частка досягне 31,1%.
Питання про співвідношення між двома найбільшими релігійними групами дослідники визнали настільки цікавим і важливим, що екстраполювали свій прогноз до кінця століття. Вони вирахували, що мусульмани досягнуть паритету з християнами в 2070 р. А до 2100 р. очікується, що мусульмани складуть 34,9% населення світу, тоді як християни — 33,8%.
Від Африки до Америки
Звичайно, щоб ці глобальні цифри не виглядали занадто абстрактними, потрібно бачити, які зміни очікуються на регіональному рівні. Автори дослідження виділяють шість регіонів. Правда, у свіжому прогнозі детальні цифри по кожному регіону не наведено, але їх можна знайти в прогнозі на 2010-2050 рр., оприлюдненому два роки тому. Для розуміння основних регіональних тенденцій цього цілком достатньо.
Африка на південь від Сахари — це регіон, який часто називають просто Чорною Африкою, в нинішньому столітті показує і буде показувати надалі найвищі темпи зростання населення. Там кількість жителів зросте в 2,3 рази за 40 років — до 1,9 млрд в 2050-м. І саме там будуть найбільш сильно, а можливо, і жорстко конкурувати християнство і іслам. Згідно з прогнозом християни залишаться найбільшою релігійною групою регіону, але їх частка зменшиться з 62,9 до 58,5%. А мусульманське населення буде рости найшвидшими темпами (в 2,7 рази за 40 років), та його частка збільшиться за ті ж роки з 30,2 до 35,2%. Частка всіх інших груп скоротиться з 6,9 до 6,3%, в т. ч. нерелігійного населення — з 3,2 до 2,7%.
Близький Схід і Північна Африка — це регіон, який об'єднує арабські країни та Ізраїль, продемонструє зростання населення в 1,73 рази — з 341 до 589 млн. Частка мусульман там збільшиться з 93 до 93,7%. При цьому частка нерелігійного населення як і раніше буде найнижчою на планеті — всього 0,6%. В тому немає нічого дивного. Як наголошується в дослідженні, з 2012 р. більше половини країн цього регіону мають закони, що забороняють віровідступництво (акт відмови від своєї віри), в деяких випадках в якості покарання застосовується смертна кара.
Європа — це єдиний регіон, де прогнозується неухильне скорочення населення. Загальне число жителів зменшиться за 2010-2050 рр. з 743 до 696 млн. При цьому ще число християн скоротиться з 553 до 454 млн, або з 74,5 до 65,2%. У той же час чисельність нерелігійного населення зросте з 140 до 162 млн, його частка підніметься з 18,8 до 23,3%. Це відбудеться зовсім не тому, що нерелігійні мами більше народжують дітей (навпаки, у них найнижча народжуваність), а з-за того, що багато європейців в юності або пізніше залишають християнство. Частка мусульман зросте з 5,9 до 10,2%, їх кількість збільшиться в 1,63 рази — з 43 до 71 млн, в основному завдяки міграції прихильників ісламу в Європу.
Азія і Океанія — це регіон, що тягнеться від Туреччини до Австралії, наскільки великий за розмірами, настільки ж і пестр за релігійним складом населення. Число жителів там виросте з 4,05 до 4,94 млрд. При цьому особливо помітно підніметься частка мусульман (з 24,3 до 29,5%), їх чисельність зросте в 1,48 рази, головним чином завдяки високій народжуваності. Також збільшиться частка індуїстів (з 25,3 до 27,7%) і християн (з 7,1 до 7,7%). У той же час зменшиться частка нерелігійних (з 21,2 до 17%), буддистів (з 11,9 до 9,6%) і прихильників народних релігій (з 9 до 7,4%), в основному через низьку народжуваність, а також через еміграцію в Північну Америку.
Північна Америка — там населення зросте з 345 до 435 млн, багато в чому завдяки імміграції. При цьому частка християн скоротиться з 77,4 до 65,8% з тих же причин, що і в Європі. Чисельність нерелігійного населення зросте майже вдвічі, а його частка підніметься з 17,1 до 25,6%. Частка інших груп зросте з 5,5 до 8,6% завдяки притоку мусульман, індуїстів, буддистів та ін.
Латинська Америка і Кариби — там населення зросте з 590 до 749 млн. Це станеться головним чином завдяки підвищенню тривалості життя. Частка християн трохи зменшиться (з 90 до 88,9%), і трохи збільшиться частка нерелігійних (з 7,7 до 8,7%).
Нове обличчя християнства
Тепер можна перейти до питання, як зміниться вигляд найбільших релігійних груп і нерелігійної частини людства. Що стосується християн, то станом на 2010 р. близько половини їх були католиками, 37% належали до протестантських церков (включаючи Англіканську), 12% — до православних, а 1% — до різних псевдохристианским сект типу мормонів, свідків Єгови і т. п.
Згідно з останнім дослідженням Pew Research Center, до 2060 р. етнічний склад християн різко зміниться. 42% всіх християн будуть проживати в Африці на південь від Сахари, 22% — у Латинській Америці, 14% — в Європі, 13% — в Азії та Океанії, 9% — у Північній Америці. Це відіб'ється і на співвідношенні між конфесіями.
Відомо, що Чорну Африку облюбували різноманітні протестантські церкви, які успішно змагаються там з католицькими місіонерами. За даними Pew Research Center, у 2015 р. південніше Сахари проживали 592 млн християн. За даними свіжого випуску Ватиканського статистичного щорічника (The Pontifical Yearbook 2017), у всій Африці в 2015 р. налічувалося 222 млн католиків. Таким чином, серед християн Чорної Африки вже лише близько третини є католиками, а дві третини належать до протестантів. Також і в Латинській Америці поступово збільшується частка протестантів. Тому через кілька десятиліть вже більше половини християн будуть ставитися до протестантів, причому більшість протестантів будуть жити на південь від Сахари.
За даними згаданого щорічника, в 2015 р. 48,9% всіх католиків жили в Америці (Латинській та Північній сумарно), 22,2% — в Європі, 17,3% — в Африці, 11,6% — в Азії і Океанії. Схоже, через кілька десятиліть основна маса католиків буде проживати в Латинській Америці і Чорній Африці. Нинішній Папа Римський Франциск — з Аргентини. Цілком можливо, що колись настане черга і понтифіка, наприклад, з Демократичної Республіки Конго.
У православних на відміну від протестантів і католиків немає можливостей для експансії в Африці. Тому їх частка серед християн незабаром впаде нижче 10% і буде падати далі.
Лінії розколу серед мусульман
Етнічний склад мусульман до 2060 р. теж зміниться, хоч і не так різко, як у християн. Половина всіх мусульман будуть проживати в Азії та Океанії, 27% — в Африці, на південь від Сахари, 20% — у Північній Африці і на Близькому Сході, 3% — у Європі. При цьому в Європі мусульмани будуть переважати не тільки в Албанії та Косово, а й у Македонії, а також у Боснії і Герцеговині. Крім того, вони будуть становити понад чверть населення Чорногорії.
Існують дві основні гілки ісламу — суніти (87-90%) і шиїти (10-13%). До шиїтів відноситься більшість населення в Ірані, Азербайджані, Іраку і Бахрейні, близько половини мусульманського населення Лівану і понад третини жителів Ємену.
Однак, крім розбіжностей між сунітами і шиїтами, є й інші питання, що розділяють мусульманський світ. Наприклад, Pew Research Center в 2013 р. опитав мусульман в 39 країнах, хочуть вони, щоб закони шаріату — норми, засновані на Корані і інших ісламських писаннях, — були офіційним законом в їх країні. Відповіді на це питання сильно розрізняються в різних країнах. Майже всі мусульмани в Афганістані (99%) і більшість в Іраку (91%), Палестині (89%) і Пакистані (84%) виступають за офіційний статус законів шаріату. Але в деяких інших країнах, особливо в Туреччині (12%), Албанії (12%), Казахстані (10%), Азербайджані (8%), досить мало прихильників застосування законів шаріату на державному рівні. Як бачимо, з цього питання немає єдності серед сунітів, ні серед шиїтів.
Відомо, що максимально суворо впроваджує закони шаріату "Ісламська держава", захопила частину території Сирії та Іраку. Опитування, проведене в 2015 р., показав, що у багатьох країнах з переважно мусульманським населенням більшість людей висловлюють негативну думку про "Ісламському державі". У Лівані так вчинили практично всі респонденти, в Йорданії — 94%. Але в деяких мусульманських країнах значна частина, а в Пакистані — більшість (62%) населення воліє тримати свою думку про "Ісламському державі" при собі і йти від цього питання.
Ще одне спірне питання в мусульманському світі — про ісламський екстремізм. Нерідко мусульмани кажуть, що вибухи смертників і інші форми насильства проти мирних жителів в ім'я ісламу не мають виправдань. Зокрема, за даними опитування 2013 р., так вважають 92% мусульман в Індонезії і 91% в Іраку. Але в декількох країнах більше чверті мусульман кажуть, що ці акти насильства принаймні іноді виправдані. Так вважають 40% мусульман у Палестині, 39% - в Афганістані, 29% - в Єгипті і 26% - у Бангладеш.
Понад двох третин населення Нігерії (68%) і Лівану (67%) заявили в 2015 р., що вони дуже стурбовані ісламським екстремізмом у своїй країні. І ця частка значно збільшилася порівняно з 2013 р. Але все ж навряд чи можна впевнено передбачити, які погляди будуть домінувати в мусульманському світі через кілька десятиліть. Залишається сподіватися, що релігійні фанатики залишаться в меншості.
Майбутнє інших релігій
Частка прихильників усіх інших релігій, за прогнозом Pew Research Center, за 2015-2060 рр. скоротиться з 28,7 до 24,6%. Третьою за чисельністю релігійною групою залишаться індуїсти, але їх частка знизиться з 15,1 до 14,5%. Як і зараз, переважна більшість їх (96,5%) буде жити в Індії та Непалі. Нагадаємо, що в сучасному індуїзмі виділяються кілька традицій. Головні з них — вишнуизм, відрізняється поклонінням богу Вішну і його втіленням Крішни і Рами, і шиваїзм, організований навколо поклоніння богу Шиві.
Частка буддистів впаде з 6,9 до 4,8%, а їх кількість зменшиться з 499 до 462 млн. Це стане результатом старіння буддистського населення і низького коефіцієнта народжуваності порівняно з іншими релігійними групами. Як і зараз, переважна більшість буддистів (97,9%) будуть жити в азіатських країнах — Китаї, Таїланді, Бірмі, Японії, Камбоджі, В'єтнамі, Шрі-Ланці та ін.
З 5,7 до 4,6% скоротиться частка народних релігій, до яких автори дослідження відносять культи, тісно пов'язані з певним народом або плем'ям. У деяких випадках елементи тих чи інших світових релігій змішуються з місцевими віруваннями і звичаями. У цих віросповідань часто немає формальних канонів або священних текстів. Приклади таких релігій включають китайські та в'єтнамські народні релігії, традиційні африканські релігії, вірування корінних американців і австралійців.
Частка сповідують іудаїзм залишиться на рівні 0,2%. Більше половини їх будуть жити в Ізраїлі, інші — головним чином у США і Європі.
Частка всіх інших релігій скоротиться з 0,8 до 0,6%, кількість їх прихильників — з 59,7 до 59,4 млн. В цю залишкову категорію автори дослідження включили різнорідні релігії, число послідовників яких часто не вимірюється окремо ні в перепис, ні в соцопитуваннях. У неї потрапили сикхи, даоси, бахаї, джайни, синтоисты і т. п. Найбільшою з цих груп є сикхи, число яких в 2015 р. склало близько 25 млн.
В цілому ситуація начебто ясна: в той час як християнство і особливо іслам розширюють свій вплив, інші релігії поступово здають позиції, швидше або повільніше. Але потрібно розуміти, що світові релігії нерідко не стільки витісняють, скільки поглинають інші вірування, і багато неофіти зберігають відданість своїм старим культів.
Тому варто обережно ставитися до таких, наприклад, цифр, як усього лише 3% послідовників традиційних племінних релігій в Чорній Африці. Не виключено, що в деяких африканських країнах старі культи будуть затребувані політиками, так і народними масами, якщо знадобиться зміцнити бойовий дух перед обличчям будь-якої зовнішньої загрози. Взагалі, від Африки в нинішньому столітті можна чекати багатьох сюрпризів. І малоймовірно, щоб вона просто поділилася на "християнську" і "мусульманську".
Острови нерелигиозности
Автори дослідження відносять до нерелігійній ("непов'язаному") населенню атеїстів, агностиків і взагалі всіх тих, хто не ідентифікує себе з жодною конкретною релігією. Правда, багато хто з них все-таки мають релігійні переконання, лише розпливчасті. Наприклад, серед дорослих китайців, не приписують себе до жодної релігії, 7% вірять в бога, богів, духів, привидів чи Будду. Серед дорослих французів, які не відносять себе ні до якої церкви, 30% вірять в бога або "вищу силу". А в США серед дорослих жителів, не зв'язують себе ні з якою релігією, 68% вірять в бога або якийсь "вселенський дух".
І все ж не слід недооцінювати такого роду нерелигиозность. Ці люди (нехай навіть вони вірять в бога або абстрактну "вищої інстанції") індиферентно або скептично ставляться до конкретних церков і віровчень, а тому не схильні брати участь у міжконфесійних суперечках (якщо тільки це не міжетнічні або міждержавні по своїй суті конфлікти).
За прогнозом Pew Research Center, частка нерелігійних людей за 2015-2060 рр. впаде з 16 до 12,5%. При цьому їх чисельність збережеться на рівні 1,2 млрд. З них майже дві третини (66%) будуть жити в Азії та Океанії, 14% — в Європі, 10% — у Північній Америці, 5% — у Латинській Америці і стільки ж — в Чорній Африці. Зовсім непомітні вони будуть тільки в арабському світі.
Якщо подивитися на прогноз по країнах, то побачимо, що в середині століття нерелігійними будуть 50,8% жителів Китаю, 67,7% населення Японії, 46,3% — Південної Кореї (а також 71,3% — у Північній Кореї), 45,1% — Нової Зеландії, 42,1% — Уругваю, 40,4% — Австралії. Серед європейців найбільш нерелігійними будуть чехи (78,9%), естонці (59,1%), нідерландці (49,1%), латвійці (45,1%), французи (44,1%) і британці (38,9%). Рівень нерелигиозности буде рости в Європі майже всюди. У числі рідкісних винятків — Україна, де він впаде з 14,7% у 2010 році до 6,6% у 2050-м.
Таким чином, нерелигиозность буде поширена на планеті дуже нерівномірно. Де-то її рівень буде в кілька разів вище середнього, а десь- у кілька або багато разів нижче середнього рівня. Подібна картина спостерігається і зараз, але з часом вона стане ще більш контрастною.
Можуть тенденції змінитися
Автори прогнозу врахували всю інформацію про демографічні тенденції в релігійних групах у різних країнах світу, яку тільки змогли знайти. "Прогнози описують те, що станеться, якщо зібрані дані точні і поточні тенденції збережуться, — зазначає Pew Research Center. — Але багато подій — наукові відкриття, збройні конфлікти, соціальні рухи, політичні потрясіння, стихійні лиха, мінливі економічні умови тощо — можуть непередбачувано змінити демографічні тенденції".
Можна назвати два вельми вірогідних процесу, здатних суттєво вплинути на глобальні тенденції в релігійному демографії. По-перше, це політична трансформація Китаю. Зараз в КНР проживає понад половини нерелігійного населення планети. Зрозуміло, що це результат насамперед ідеологічної монополії Компартії Китаю, офіційно сповідує атеїстичне вчення. Аналогічне зауваження можна зробити і щодо Північної Кореї. Якщо в цих країнах яким-небудь способом встановиться ідеологічний плюралізм, то там можна буде очікувати помітного зниження рівня нерелигиозности, як це чверть століття тому сталася на території колишнього СРСР. У такому разі частка нерелігійного населення на планеті різко зменшиться, а зросте частка буддистів і прихильників місцевих народних релігій.
З іншого боку, навряд чи найбільші країни мусульманського світу та Індія зможуть внести вагомий внесок у технологічний прогрес людства, якщо там не з'явиться помітна (і притому не піддається остракізму) прошарок людей, які звикли піддавати все сумніву, в тому числі і панівні релігії.
Досі ці країни прекрасно обходилися без такого прошарку — і тим не менш демонстрували часом значний економічний ріст. Тут немає нічого дивного. Поки стоїть завдання копіювати і впроваджувати чужі технології, критичне мислення як раз не потрібно, воно навіть шкідливо. Для цієї задачі важливо приймати на віру і виконувати вказівки авторитетів у відповідній сфері.
Але якщо на державному рівні і, що не менш важливо, у мислячої еліти визріють амбіції зробити технологічний ривок, тоді тверді релігійні шори стануть перешкодою. І чим вище буде підніматися рівень життя в цих країнах, тим значніше буде такий перелом.
Він не займе багато часу. Немає ніяких підстав вважати, що утримувати прошарок нерелігійних людей, які скептично ставляться до багатовікових традицій, — це по якомусь неисповедимому божого промислу ексклюзивний доля християнського Заходу. На Сході є приклад Японії і пішла тим же шляхом Південної Кореї. Обидві ці країни в лічені десятиліття піднялися на дуже високий технологічний рівень, отримавши при цьому дуже високу частку нерелігійного населення.
І якщо вже говорити мовою конкуренції релігій, то мусульманський реванш настане тоді, коли кількість прихильників ісламу перевищить число християн. Щоб стати врівень з християнським Заходом по технологічному могутності, мусульманського світу доведеться заплатити ту ж ціну: приборкання фанатизму і фундаменталізму, допущення і заохочення вільнодумства, нарешті, зниження народжуваності аж до демографічної кризи.
І при всьому при тому Сходу і Заходу доведеться спільно вирішувати проблему, що робити з Чорною Африкою, яка стрімко йде до того, щоб скласти собою половину людства.
Звідки взялися цифри прогнозу
Pew Research Center розташований у Вашингтоні і фінансується благодійними фондами П'ю (The Pew Charitable Trusts), чиї активи оцінюються більш ніж в $5 млрд. Зроблений ним прогноз базується на даних про віковому складі, народжуваності, смертності, міграції та релігійних зміни з більш ніж 2500 переписів, обстежень та реєстрів населення, зібраних по всьому світу.
У прогнозі враховано припущення Відділу народонаселення ООН про те, що в країнах з високим рівнем народжуваності цей показник буде поступово знижуватися в міру зростання рівня освіти у жінок. Також прогноз припускає, що в більшості країн зростатиме тривалість життя.
У цифрах про релігійному складі населення враховані і діти, навіть немовлята. Як пояснюють автори дослідження, в своїх оцінках і прогнозах вони припускають, що діти схильні наслідувати релігійну ідентичність (або відсутність такої) своєї матері аж до юності, коли деякі воліють змінювати свою релігійну приналежність.
Дослідження релігійних перемикань показують, що це явище найчастіше відбувається в молоді роки, приблизно між 15 і 29 роками. Зміни в релігійної приналежності можуть статися, коли молоді люди йдуть від своїх батьків і знаходять партнерів серед представників інших груп.
Використовувані моделі прогнозування враховують оціночні показники зміни релігії в основних релігійних групах. Ці оцінки базуються на реальних соціологічних даних з 70 країн, де є інформація про частку респондентів, які повідомили в ході опитувань, що вони більше не належать до тієї релігійної групи, в якій були народжені.