Чи небутерброд Навальний? Який торг Кремль може запропонувати Європі
Москва підвищує ставки перед зверненням президента РФ до Федеральних зборів
Європа на тлі провокаційних дій Росії на Донбасі, в Криму та Чорному морі і навіть після розкриття причетності спецслужб РФ до диверсій на території ЄС не забуває про кейс Олексія Навального. Російський політик, який перебуває нині в колонії і має все більш серйозні проблеми зі здоров'ям, як і раніше, знаходиться в шорт-листі пріоритетів європейців.
Одним із заходів тиску на Кремль вже є проєкт резолюції ПАРЄ, керівництво якої доклало стільки зусиль для повернення делегації РФ, із закликом до Москви звільнити опозиціонера до 7 червня. Резолюцію Асамблея має намір проголосувати в четвер, 22 квітня. В Європі не залишають надії, що Москву вдасться все ж примусити до дотримання прав і свобод людини і випустити Навального на свободу. Естонія, ось, навіть готова надати йому притулок. У той же час Німеччина, де Навальний лікувався після отруєння "Новачком", вимагає, щоб російська влада допустила до нього її лікарів (втім, цей конфлікт не заважає Ангелі Меркель лобіювати будівництво "Північного потоку-2" — мовляв, газ, який піде по ньому, не гірше будь-якої іншої російської сировини).
"З великою тривогою ми спостерігаємо за тим, як здоров'я Олексія Навального продовжує погіршуватися. Йому негайно повинна бути надана можливість скористатися своїм правом на медичне обслуговування", — заявив в інтерв'ю Bild міністр закордонних справ ФРН Хайко Мас.
В Євросоюзі все частіше висловлюють побоювання з приводу стану здоров'я Навального і допускають самі що ні є негативні варіанти розвитку подій.
У той же час далі прийнятих вже санкцій у цій справі Євросоюз не піде.
Не мають наміру в Брюсселі, як повідомив Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, ініціювати і загальноєвропейські санкції у зв'язку з дипломатичним скандалом між Чехією і Росією.
Хоча, на секундочку, з'ясувалося, що офіцери російського ГРУ несуть відповідальність за вибухи на складі боєприпасів в ЧР в 2014 р., що забрали два життя.
Нехай Боррель і розлючений на росіян за власне приниження в Москві і в крайньому ступені стурбований стягуванням російських військ до українських кордонів, він, як і керівництво ЄС, робить ставку на те, що нинішню кризу у відносинах з Росією можна буде вирішити мирним шляхом. Це, в свою чергу, дає Москві в деякому роді важелі тиску на Європейський Союз. Лавіруючи між інтересами ЄС, режим Володимира Путіна може запропонувати Брюсселю банальний геополітичний торг, натискаючи на "запалені" точки.
Перша — це, власне, Навальний, якого в Брюсселі і Вашингтоні хочуть бачити на волі.
Друга — ескалація на Донбасі, російські війська в Криму і біля українських кордонів, а також збільшення військово-морського угруповання РФ в Чорному морі.
Для України, Європи і США ці два треки абсолютно різні і лежать в різних площинах. У той же час в парадигмі Кремля мухи і котлети знаходяться на одному геополітичному блюді. І якщо хтось проявляє інтерес до "мухи", то повинен забути про "котлети". І навпаки.
Тобто Росія цілком може підштовхнути Захід до вибору. Мовляв, якщо ви хочете, щоб ми випустили Навального з в'язниці, давайте обговорювати, що ви готові запропонувати натомість, наприклад, щодо українського напрямку.
Що важливо, на даний момент Москва підвищує ставки по обом треках. Вона вже відправила меседж в ПАРЄ, яка планує проголосувати за резолюцію по Навальному.
Меседж наступний. Якщо Асамблея приймає неприйнятну для Кремля резолюцію, то Росія нібито готова вийти з Парламентської асамблеї Ради Європи, куди окремі європейські політики з таким трудом і всупереч агресії РФ проти України цю саму Росію повернули, побоюючись втратити її внески.
Про це напередодні, зокрема, заявив голова комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Леонід Слуцький.
Тепер щодо українського напрямку. Тут Кремль також провокує подальше зростання напруги.
Останній красномовний його крок — це незаконне рішення міноборони РФ закрити три райони Чорного моря для проходу іноземних кораблів і суден на термін з 24 квітня до 31 жовтня. Всі райони знаходяться біля окупованого Росією Криму: акваторії від Севастополя до Гурзуфа, біля Опукського природного заповідника та біля західного краю півострова.
Таким чином Москва відповіла як на регулярні розвідпольоти американців над Чорним морем, так і на рішення Лондона, про яке писала вчора The Times, відправити туди есмінець і протичовновий фрегат.
Вашингтон турбує це рішення. Держдепартамент США оперативно відреагував на нього, заявивши, що це, по-перше, "приклад неспровокованої ескалації в рамках триваючої кампанії Москви з метою підірвати і дестабілізувати [ситуацію] в Україні"; по-друге, Вашингтон, як і раніше, "непохитно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України".
Тим часом до Польщі, як висловився спікер Пентагону Джон Кірбі, для участі в "рутинних" навчаннях прибули кілька десятків американських винищувачів F-15 і F-16.
Ще більш серйозною ознакою зростання напруги є рекомендація Федерального управління цивільної авіації США (FAA) авіакомпаніям триматися подалі від українсько-російського кордону.
"Зростаюча регіональна напруженість може призвести до несподіваних зіткнень на кордоні, підвищенню військової активності і (або) конфлікту", — йдеться в повідомленні. У Штатах, значить, допускають, що ситуація може вийти з-під контролю і цілком ймовірне повторення трагічної ситуації з MH17 в 2014 р.
Не можна не помічати й того, що напруга зростає шаленими темпами якраз під звернення Володимира Путіна до Федеральних зборів, яке відбудеться 21 квітня.
Москва сама задала потрібний їй таймінг для переформатування геополітичної ситуації. Вона розпалила обстановку до білого і тепер може "продати" Заходу деескалацію. Але лише по якомусь одному "лоту", який повинні вибрати західні союзники.
