Бухарестський Майдан. Як громадяни номенклатуру перемогли
Завидующие румунам українці активно постять в своїх акаунтах фотографії залюдненій площі Перемоги — головній площі румунської столиці. В пам'яті мимоволі виникають такі ж фотографії трирічної давнини, але з київського Майдану Незалежності. І заздрити є чому. Кілька сотень тисяч румунів протягом кількох днів на знак протесту проти спроб уряду пом'якшити антикорупційне законодавство виходили на площу Перемоги в Бухаресті, на площі Клужа, Ясс, Сібіу, інших румунських і європейських міст, де проживає румунська діаспора.
Власне, самі акції протесту стартували ще на початку минулого тижня, коли тільки стало відомо про намір уряду внести зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів країни. Дані поправки встановлювали, зокрема, мінімальний поріг в 200 тис. лей (приблизно 45 тис. євро), починаючи з якого порушення вважається кримінальним, і розширювали категорії осіб, що не підпадають під дію законів про заступництво правопорушників. Крім того, передбачалася амністія осіб, обвинувальний вирок яким не перевищував п'яти років. А саме такі терміни найчастіше і отримували звинувачені у зловживанні службовим становищем і корупції.
Ініціатор змін, міністр юстиції Флорін Иордаке, мотивував своє рішення тим, що з допомогою цих поправок можна буде вирішити проблему переповнення тюрем, де знаходяться на 9 тис. ув'язнених більше, ніж допускає простір місць ув'язнення. Але цей аргумент не був прийнятий.
В останні роки в Румунії проводиться масштабна кампанія по боротьбі з корупцією, яку порівнюють з операцією "Чисті руки" в Італії 90-х років. За ґратами опинилися колишні міністри, депутати, мери. Випадково чи навмисно, але серед засуджених за корупцію досить велика соціал-демократична прошарок.
Вказують і на особисту зацікавленість у прийнятті поправок лідера соціал-демократів Удаі Умвс. У 2016 р. він був засуджений до двох років тюремного ув'язнення з відміною відбування терміну покарання за спробу шахрайства на референдумі 2012 р. щодо імпічменту президента Траяна Бесеску. Зараз у відношенні вождя есдеків проводиться судовий розгляд в касаційному суді. Він звинувачується в перевищенні службових повноважень. Справа у чому "класичне". Умвс сприяв прийняттю в органи влади двох колег по партії. Їх фіктивний праця оплачувалася з державної казни, в результаті чого було завдано шкоди в розмірі 24 тис. євро. Зрозуміло, що в разі прийняття поправок Умвс звільнявся від кримінальної відповідальності.
Судячи з усього, уряд не вважав акції протесту гідними уваги і у вівторок увечері 31 січня було ухвалено відповідний указ, що вводить поправки. Відповіддю стали маніфестації, за оцінками, найпотужніші після повалення режиму Чаушеску в 1989 р.
Президент Румунії Клаус Йоханнис назвав вівторок траурним днем, а рішення уряду — знущанням. Вже в четвер глава держави заявив про намір оскаржити законодавчі нововведення в Конституційному суді. На його думку, "це конфлікт між урядом, з одного боку, і системою юстиції і парламентом — з іншого".
Таким чином, протестувальники і президент виступили єдиним фронтом. У Клауса Йоханніса є свої мотиви для протистояння з урядом і не тільки вищого порядку. Трохи історії. У 2014 р. Йоханнис здобуває перемогу над соціал-демократом Віктором Понтою. У жовтні 2015 р. відбувається трагедія в одному з нічних клубів Бухареста. В результаті пожежі 32 людини загинули, а ще 200 постраждали. Багатотисячні маніфестації вимагають відставки прем'єр-міністра Віктора Понти. Понта йде, однак Йоханнису вдається проштовхнути ідею технократичного уряду на чолі з Дакианом Чолошем. Після перемоги соціал-демократів на парламентських виборах 2016 р. та формування чергового партійного уряду стосунки президента з соціал-демократами не стали краще. Каменем спотикання став державний бюджет на 2017 р., який зверстаний з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати. Підняли мінімалку, до речі, теж соціал-демократи напередодні виборів. І у Йоханніса є всі підстави побоюватися, що в новому бюджеті вдасться утримати дефіцит від перевищення норми на 3%. Крім того, соціал-демократи вирішили почати розслідування відносно технократичного уряду Чолоша, зокрема, виконання державного бюджету. Цілком зрозуміло, що такий поворот подій не влаштовував президента Румунії, чиїм ставлеником був Чолош.
Спочатку нинішній уряд ігнорував акції протесту, мотивуючи це тим, що на парламентських виборах соціал-демократи і їх союзники — союз лібералів і демократів — отримали більшість і, отже, наділені довірою більшості громадян. В якійсь мірі подібна позиція себе виправдовувала. Найбільш масові акції протесту розгорнулися в Бухаресті та інших містах, де соціал-демократи не отримали достатньої підтримки.
Але тим часом піддалося випробуванню єдність партійних рядів. У відставку подав міністр у справах підприємницького середовища Флорін Жиану, який заявив, що він хоче мати право дивитися в очі своїм дітям і не бажає брати участь у прийнятті постанови, яка може практично зняти судимості з десятків офіційно звинувачених у корупції. Деякі депутати рангом нижче вийшли з партії, інші почали відкрито критикувати уряд і однопартійців. Так, мер міста Ясси Міхай Кирика заявив про необхідність відкликання скандального закону і відставку його автора — міністра юстиції Флоріна Иордаке.
Зіграв свою роль і зовнішній фактор. Так, посольства Франції, Німеччини, Нідерландів, Бельгії, Канади та Сполучених Штатів Америки висловили заклопотаність у зв'язку з подіями останніх днів. У спільній заяві вони наголосили, що прийняті урядом поправки підривають прогрес в області верховенства закону і боротьби з корупцією, а також позиції Румунії в міжнародному співтоваристві. Стурбованість подіями висловили голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер і його перший заступник Франс Тиммерманс.
Але це не означає, що все закінчено. Мітингувальники на площі Перемоги тепер вимагають відставки кабінету. У соціал-демократів також є чимало прихильників, хоча, можливо, і не настільки політично активних. Уряд також вирішив вдатися до вуличної тактиці, мобілізувавши своїх прихильників. У неділю кілька тисяч людей зібралися перед президентським палацом Котрочень з вимогою відставки президента Клауса Йоханніса.
Примітно, що в ході масових акцій протесту поки не було згадок про "російський" або "американському" слідах, хоча і уряд, і урядові мас-медіа неодноразово заявляли про "спробу державного перевороту". Безумовно, причиною політичної кризи в Румунії є виключно внутрішні причини. Однак об'єктивно ця криза послаблює країну, яка є найбільш активним провідником інтересів НАТО в Чорноморському регіоні.
