Борці з сексуальним насильством: Хто і за що отримав Нобелівську премію миру
Деніс Муквеге працює гінекологом у східній Демократичній республіці Конго. У клініці в горах над Букаву Муквеге рятує життя тисячам жінкам, які потрапляють до нього в двох кроках від смерті. Клініку лікар заснував у далекому 1999-му на початку Першої конголезької війни, коли зґвалтування стало засобом ведення війни. Жінок масово ґвалтували заради залякування та помсти.
Госпіталь розрахований на 400 ліжок. За 19 років Муквеге надав допомогу більш ніж 85 тис. пацієнткам.
Допомога у медичній діяльності лікаря надав Німецький інститут медичного місіонерства.
При цьому Деніс активно розповідає світу жахливі історії конголезок, привертаючи увагу до трагічної ситуації в країні, пише The New York Times.
Зокрема, в 2012-му він виступив з тематичним доповіддю ООН.
Через місяць після цього чотири озброєних молодиків увірвалися в будинок лікаря, коли того не було вдома. Нападники взяли в заручники дочок Муквеге і почали його чекати. Першим у захоплений будинок увірвався охоронець, якого бойовики відразу ж застрелили. Самому лікарю вдалося вціліти. Після спроби вбивства він поїхав у Париж, але менше ніж через рік повернувся.
Пацієнти самі зібрали кошти на його квиток, продаючи ананаси і цибулю.
"Мої думки - з жінками моєї країни, які так багато страждали. Я бачив, що з ними робили. Я чув розповіді про те, як озброєні військові ґвалтували їх і вбивали їхніх чоловіків, гвалтували їх і вбивали їх дітей", - розповів правозахисник.
У 2016-му він увійшов до сотні найвпливовіших людей за версією журналу Time.
Надя Мурад була серед тисяч жінок і дівчат з курдської меншини єзидів, яких викрали бойовики ИГИЛ після атаки північного Іраку в 2014-му. 19-річна Надя неодноразово була жертвою тортур і групового зґвалтування. Коли один з її кривдників залишив двері будинку, де її утримували, відкритою, Надя змогла втекти. Завдяки допомозі однієї небайдужої сім'ї, дісталася до табору для біженців.
Тоді як більшість жінок таких трагедій мовчать і приховують своє ім'я, Надя наполягла, щоб журналісти назвали її і сфотографували. Вона розпочала всесвітню кампанію, розповівши свою історію Раді безпеки ООН, Палаті громад Британського парламенту, конгресу США та іншим організаціям.
Її дії переконали США визнати геноцид її народу від рук ИГИЛ. У 2016-му вона стала послом доброї волі ООН. Надя випустила автобіографічну книгу "Остання дівчина" і заснувала організацію Nadia's Initiative для допомоги жертвам насильства.
Всього на нагороду цього року претендували 217 осіб та 112 організацій.