В тилу України. Навіщо Придністров'я оголосило мобилизацю

17 листопада влада невизнаної Придністровської Молдавської Республіки мають намір провести мобілізаційний збір. Місцем проведення намічений Республіканський стадіон в Тирасполі. За запевненням представників так званого головного штабу Збройних сил ПМР, захід займе всього сім годин, з 6:00 до 13:00 години дня. До участі у заході покликане чоловіче населення від 18 до 60 років. Передбачається, що спочатку люди будуть прибувати на місця попереднього збору для реєстрації, а потім їх доставлять на стадіон.

Збір на стадіоні свого роду фінал "тренування з мобілізаційного розгортання", як зазначається в офіційному повідомленні міністерства оборони невизнаної республіки.

Сама "тренування" проходить в два етапи. На першому етапі з травня по серпень співробітники міністерства оборони і міністерства внутрішніх справ вивчали мобілізаційний ресурс шляхом поквартирного обходу громадян чоловічої статі у віці від 18 до 60 років. А з 9 жовтня громадянам у віці від 18 до 50 років співробітники військкоматів повістки вручають під розписку. Особам від 50 до 60 років вручають запрошення.

Офіційно вважається, що збори спрямовані на підготовку чоловічого населення до випадків техногенних катастроф та природних катаклізмів. Перед початком роздачі повісток була проведена роз'яснювальна робота. Як заявив тоді військовий комісар ПМР Володимир Пальчинский: "Ми бачимо, що в світі зараз багато стихійних лих та катаклізмів. Міністерство оборони і міністерство внутрішніх справ мають бути готові в тому числі оперативно переформуватися в аварійно-рятувальні загони для ліквідації наслідків будь-якого роду катастроф".

Однак такі роз'яснення викликають щонайменше посмішку. Почнемо з того, що з катаклізмами Придністров'ю ну явно не щастить. Стихійні лиха траплялися. То Дністер розливався, то штормовий вітер поламав дерева, а взимку 2000 р. Придністров'ї постраждало від серйозного обмерзання, як, втім, і сусідні області України - Одеська та Вінницька. Але всі ці стихійні лиха явно не такого масштабу, щоб проводити мобілізаційний збір, причому виключно чоловічого населення. Зауважимо, що в Україні, де вже третій рік йде війна, подібні заходи не проводилися.

Відповідь, що називається, лежить на поверхні. І треба його дати на запитання: "Якщо завтра війна?". З 1992 р. уявна загроза ймовірної "агресії" з боку Молдови був постійним мобілізуючим фактором у невизнаної ПМР. І неважливо, що молдавська армія по ряду параметрів поступається армії сепаратистського анклаву.

Сьогодні армія ПМР - це чотири мотострілецькі бригади (з яких три неповного складу), окремий танковий батальйон (називається цифра 18 танків Т-64Б), артилерія, авіація, частини спеціального призначення. Ну і крім усього іншого, частини міністерства внутрішніх справ і міністерства державної безпеки. Забагато як для анклаву з населенням 475 тис. осіб. На цьому тлі оперативна група російських військ (ОГРВ) у Придністров'ї виглядає досить скромно: три мотострілкових батальйону без важкої бронетехніки і артилерії, всього близько 1500 осіб.

Але ось у чому заковика... Офіційні дані про чисельність населення можуть, скажімо так, не зовсім точно відображати реалії. Почнемо з того, що в ПМР проживає близько 130 тис. пенсіонерів, тобто кожен четвертий. Ситуація в економіці залишає бажати кращого (в 2016 р. падіння обсягів промислового виробництва склало більше 10%), і люди працездатного віку масово виїжджають на заробітки. А працездатний вік для чоловіків він же і призовної. Злі язики кажуть, що насправді в Придністров'ї зараз проживає на 100 тис. населення менше, ніж офіційно заявлено, тобто близько 350-370 тис. Скільки з них за фізичними даними можуть стати "під рушницю", ще питання.

Причому, якщо до 2014 р. основним противником вважалася Молдова, то з 2014 р. Придністров'ю доводиться побоюватися "війни на два фронти". Зовні придністровське керівництво веде себе дуже обережно і не робить заяв про приналежність Криму або в підтримку ДНР-ЛНР. Але інтенсивність навчань, які проводяться військовими ПМР, істотно зросла.

Збільшилася інтенсивність навчань і тренувань і в ОГРВ. Молдавський експерт Росиан Василой зазначав, що в 2016 р. російські військові провели 48 навчань, а до травня 2017 р. - вже 32. Є і офіційні дані за 2017 р. і російської сторони. За повідомленням прес-служби Західного військового округу, за минулий навчальний рік з особовим складом ОГРВ було проведено близько 20 навчань і більше 70 тренувань з протидії тероризму. Протягом року в ході 200 практичних занять водії автомобільної та бронетанкової техніки ("Урал-4320" і БТР-70) вчилися долати різні перешкоди і водні перешкоди. При проведенні заходів бойової підготовки в 2017 навчальному році витрату боєприпасів і імітаційних засобів збільшився на 5% в порівнянні з 2016 навчальним роком.

Звертає на себе характер і легенда навчань. Тільки деякі приклади.

Червень 2015 р. - російські військові відпрацьовують зрив атаки штурмовика типу Су-25 і ударного вертольота типу Мі-24. На озброєнні Республіки Молдова немає Су-25 і Мі-24. Але вони є у України.

Серпень 2016 р. - 50 військовослужбовців і 10 одиниць техніки відпрацьовують відбиття атаки терористів. За легендою, умовна терористична група проводила розвідку підступів до вузла зв'язку для захоплення військового об'єкта і виведення з ладу всіх наявних ліній зв'язку.

Серпень 2017 р. - плануються навчання за форсування річки Дністер, що викликало протести з молдавської сторони, оскільки дані вчення "порушують існуючий механізм миротворчої місії".

Вересень 2017 р. - мотострілецький батальйон ОГРВ військ на планових навчаннях відпрацьовує взаємодія з артилерійськими підрозділами придністровської армії. Погодимося, що вельми спірне заняття для миротворців. І не менш спірне - для армії ніби незалежного, але невизнаної держави.

Таким чином, військові формування придністровських сепаратистів є не тільки резервом для російського військового контингенту (останнім часом ряди ОГРВ поповнюються за рахунок місцевих жителів, що мають російське громадянство), але і де-факто частиною російської армією.

І все-таки... У новій Військовій доктрині України до числа актуальних військових загроз віднесено "присутність військового контингенту Російської Федерації в Придністровському регіоні Республіки Молдова, який може бути використаний для дестабілізації ситуації в південних регіонах України". А ось про незаконних збройних формуваннях невизнаної ПМР не сказано.

Може, є сенс внести уточнення? Для додання більшої конкретності. І для зайвого остраху. А то придністровське керівництво, якщо що, "в дурня" може зіграти: мовляв, ми окремо, російські військові окремо, ми їх любимо, але Україну теж, давайте налагоджувати стосунки. Адже намагався ж глава Придністров'я Вадим Красносельський поліпшити імідж Придністров'я, запросивши нещодавно українські ЗМІ на територію анклаву.

І ще. Наприкінці липня нинішнього року парламент Молдови прийняв заяву про виведення російських військ з території країни. У серпні постійний представник Молдови в ООН Віктор Морару звернувся до Генасамблеї ООН з проханням включити до порядку денного засідання питання про виведення з території Молдови російських військ, які "представляють загрозу миру і міжнародної безпеки". Але ось проблема - ця тема, схоже, виявилася нікому не цікавою. Навіть Україні.

А 23 жовтня Генеральна асамблея ООН відклала розгляд питання про включення в порядок денний засідання пункту про виведення іноземних військ з Молдови на невизначений термін. Такі справи.

Втім, не виключено, що причиною, що спонукала придністровські влади провести мобілізаційну тренування, було зовсім не бажання перевірити готовність співгромадян встати на захист невизнаної республіки. Проблеми в економіці і падіння рівня життя вже викликають глухе ремствування серед жителів анклаву. Нещодавно в Тирасполі відбувся мітинг, організований Партією комуністів Придністров'я. Кількість учасників називалося в межах від 200 (офіційна статистика) до 500 (організатори). Для Придністров'я, де не звикли до акцій протесту, це досить багато. І, як відомо, кращий спосіб відволікти суспільну увагу від внутрішніх проблем - зовнішня загроза.

Тому не варто сіяти паніку. А, навпроти, уважно стежити за тим, що відбувається на території сепаратистського анклаву. Загрози мають бути адекватно оцінені.