Болгарське великодержавництво. Софія вважає македонців придуманою нацією
У своєму ставленні до сусідів Болгарія дивним чином нагадує Росію: парадигма "один народ" стала інструментом зовнішньої політики Софії по відношенню до Північної Македонії
Поки вчені-теоретики доводять, що історія — це об'єктивна наука, яка має справу виключно з доведеними фактами, Балкани вкотре надали переконливе спростування цієї тези. Тут здавна прийнято дотримуватися суто своєї національної версії подій, що відбулися колись в регіоні і світі. Однак минулого тижня це історичне розмаїття вирвалося зі сторінок підручників і наукових трактатів в поле публічної політики й викликало грандіозний міждержавний скандал.
Македонці? Немає таких
Приводом для вибуху історичних пристрастей став меморандум, який Болгарія направила на адресу Робочої групи з розширення ЄС. У документі офіційна Софія представила своє бачення проблемних моментів на євроінтеграційному шляху сусідньої Північної Македонії. Головною перешкодою для старту процесу приєднання сусідньої країни до Європейського Союзу, на думку Болгарії, є... власне македонці — їхня мову, їхня історія і навіть їхня назва.
Сама по собі озвучена позиція не була новиною. Подібні заяви були не просто незліченну кількість разів озвучені представниками буквально всіх провідних політичних сил Болгарії, але й затверджені урядом, а потім проголосовані в парламенті. Але якщо раніше можна було говорити про внутрішні процеси на "болгарській політичній кухні", сподіватися на те, що таким чином болгарські політики намагаються сподобатися своєму електорату, або ж розмірковувати про регіональні особливості, згадуючи, що "балканські народи завжди щось не можуть поділити між собою", то тепер болгарсько-македонська суперечка перейшла на інший, набагато вищий рівень.
Болгарія недвозначно, навіть ультимативно, дала зрозуміти, що збирається блокувати вступ сусідньої країни в ЄС, поки Північна Македонія не зменшить кардинально свою "македонськість", і офіційно повідомила про це Брюссель.
Чого ж вимагає Софія від Скоп'є?
Югославський Генштаб
У меморандумі чітко вказано: термін "македонський" є позначенням географічного походження, а не національної ідентичності. "У Болгарії сотні тисяч болгар ідентифікують себе як "македонців з точки зору своєї регіональної приналежності", будучи при цьому етнічними болгарами.
Автори документа детально описують процес "штучного створення македонської нації". "Створював македонців" не "австрійський Генштаб", як в російській версії виникнення українців, а "югославський комуністичний лідер Йосип Броз Тіто" "після Другої світової війни". У меморандумі його діяльність названа "нав'язуванням нової "македонської" ідентичності в тогочасній Соціалістичній Республіці Македонія". "Проєкт Тіто був реалізований шляхом винаходу нової історії, яка заклала основу цієї нової "македонської" концепції, спрямованої на заміну традиційної болгарської регіональної ідентичності", — йдеться в документі.
Як констатують автори меморандуму, про створення окремої "македонської мови" було оголошено "мовознавцями" Антифашистської асамблеї національного визволення Македонії (АСНОМ) 2 серпня 1944 р. "Створення "македонської мови" в 1944 році в колишній Югославії було актом вторинної кодифікації (перекодифікаціі) на основі болгарської літературної мови, додатково збагаченої "народними формами", імітуючи, таким чином, "природний" процес, заснований на діалекті. Основа, на якій була проведена кодифікація, і спосіб її введення свідчать про те, що офіційна мова, що використовується в сучасній Республіці Північна Македонія, може розглядатися лише як письмова регіональна норма болгарської мови", — підкреслюється в документі.
Спадкоємці "інженерів Тіто"
У меморандумі зазначається: "македонська мова" і "македонська" етнічна приналежність існують тільки з 2 серпня 1944 р., і створення окремої "неболгарської ідентичності" було направлене на "розрив зв'язків" між населенням тодішньої Союзної Республіки Македонія (СРМ) і Болгарією.
У 1948-му було створено Історичний інститут СРМ, якому "було доручено розробити необхідні атрибути для нової національної ідентичності шляхом підробки документів та видалення всіх зв'язків з болгарським корінням, мовою і походженням цього населення". "Проєкт створення "македонської ідентичності" і "македонської нації" проходив, на думку болгарської сторони, "шляхом запозичення частин історії сусідніх країн". У меморандумі цей процес називається "етнічною інженерією".
У меморандумі зазначається, що євроінтеграційний шлях Республіки Північна Македонія дозволяє її керівництву порвати з "ідеологічною спадщиною і практикою комуністичної Югославії". На думку Софії, "процес розширення ЄС не повинен легітимізувати етнічну і лінгвістичну інженерію, яка мала місце під час попередніх авторитарних режимів".
Болгарія не згодна з тим, щоб сусідня країна продовжувала реалізовувати "політику Тіто", вона проти того, щоб "процес державного будівництва, який проходить в Республіці Північна Македонія", відбувався шляхом перегляду "спільної історії", "заперечення загальних етнічних і мовних коренів". "Ці прояви державної антиболгарської ідеології і практики суперечать європейським цінностям і не повинні легітимізувати приєднанням до ЄС", — зазначається в документі.
Македонську мову Болгарія пропонує називати "офіційною мовою Республіки Північна Македонія" або, в крайньому разі, "македонська мова" з зірочкою і наступним поясненням "відповідно до Конституції Республіки Північна Македонія".
Євроінтеграція за горизонтом
Всі історичні питання Софія пропонує узгодити в рамках роботи Спільної багатодисциплінарної експертної комісії з історичних і освітніх питань. По суті, це евфемізм, що означає отримання згоди македонців на визнання істинності саме болгарської версії історії.
Нині робота комісії гальмується Скоп'є. Країна, яка відмовилася від претензій на головного національного героя, Александра Македонського, поміняла державний прапор і свою назву, щоб догодити іншому сусідові — Греції, що блокувала вступ в ЄС і НАТО, не готова знову йти на поступки, причому значно більші. Адже шантаж Болгарії спрямований, по суті, на перегляд македонцями своєї ідентичності — просто кажучи, її заміну зручною Софії версією. І якщо раніше радикальними противниками компромісів з сусідами була патріотична опозиція, а також сили, підтримувані Росією (якій було вигідне блокування євроатлантичної інтеграції країни), то тепер в македонському суспільстві, судячи з усього, настав консенсус.
Опозиція вже проводить акції протесту проти переписування македонської історії, а уряд виступає з заявами, в яких право на самовизначення і самоідентифікацію називається "фундаментальними європейськими цінностями", унікальність македонської мови і македонської національної ідентичності проголошується незаперечним фактом.
Безумовно, і Скоп'є, і Софія змушені будуть під тиском Брюсселя продовжити переговори, засідання комісій та іншу демонстрацію своєї "доброї волі" і "готовності до компромісу". Але, судячи з усього, євроінтеграція Північної Македонії, і так не дуже близька, віддаляється взагалі кудись за горизонт.
Києву, маючи неймовірно проблемне історичне поле з більшістю сусідів, варто пильніше спостерігати за процесом. Тому що, коли ЄС коли-небудь вирішить розкрити перед нами свої двері, там нас з уже написаними меморандумами чекатимуть Польща, Румунія, Угорщина... А може, і хто-небудь ще.
