Страшна кара. Як з Януковича зробили вундерваффе Путіна

Аргентинські правоохоронці знайшли в школі при російському посольстві не весь кокаїн. Валіз насправді було не 12, а, щонайменше, 13, і останній якимось чином до Москви все ж таки доїхав. Таке враження залишило вчорашній виступ Володимира Путіна перед Федеральними зборами і воно ж інколи виникало в ході сьогоднішньої прес-конференції Віктора Януковича.

Втім, з ростовським втікачем, схоже, все виявилося куди простіше. Як заявив сам Віктор Федорович, "Я повинен з повагою ставитися до господарів". І нехай це було сказано у спробі ухилитися від питання, за чиї гроші банкет і хто містить офіційно обессчетченного страждальця, ця репліка чудово характеризує і причини заходи, і практично все, що на ньому прозвучало.

Янукович в черговий раз відкатав стандартний кремлівський темник. Відкатав погано: пітнів, плутався, довго підбирав слова, і місцями це виглядало відверто смішно. Ну не можна всерйоз говорити про те, як збіднів середній українець, скаржитися, що тебе теж не оминула чаша сія ("мені ніхто зараз не заздрить") і відповідати на пряме запитання "Не лізьте в мою кишеню". Публіка не зрозуміє.

Втім, її намагалися привернути увагу до речей для російської влади істотнішим. Чи не єдиний прийом західних політтехнологій, який Кремль перейняв у повному обсязі: останні два тижні перед виборами - вирішальні, і чим сильніше лупити по мізками електорат, тим краще буде результат. Зрозуміло, в тому, що наступним президентом росії стане нинішній президент, не сумнівається ніхто. І все, звичайно, буде за законом, а все, що цьому твердженню суперечить, буде списано на незначні перегини на місцях та інші недосконалості людської натури.

Але це не пояснює, навіщо дістали з комори Януковича. А дістали його, щоб нагадати росіянам, що буває, якщо легітимного зрушують - хаос, розпад, радикали, "ось це ось все". Іншими словами, ВФЯ використовували як інтерактивний білборд з рекламою головного фетиша путінської епохи - стабільності.

Втім, поряд з цим надзавданням режисура передбачала ще кілька хоч і менш масштабних, але не менш значимих. По-перше, чергове сказання про ихтамнетах - причому без згадок про них. Мовляв, кримчани і жителі Донбасу, прийшовши в жах від перевороту в Києві та розгулу маргіналів, самі хотіли відділитися і шукати допомоги у Росії. Можна було б уявити, що "все ще легітимному" підсунули старий темник - але тут варто відзначити, що прес-конференція почалася з нарізки з псевдодокументального фільму про розстріли Майдану (італійська мова за кадром перемежовується з болгарськими субтитрами, що, мабуть, вказує на дуже нагальну підготовку). Так що публіці відразу підсунули логічний ланцюжок: коль скоро опозиція найняла грузинських і литовських снайперів для провокацій, чому ж південно-схід не міг захищатися будь-якими доступними способами? Втім, послідовність тут же сам порушив Янукович: він, мовляв, не від страху втік (і взагалі не втік), а щоб не було громадянської війни. І те, що вона почалася - заслуга київської влади та її віроломних західних покровителів. Цей пасаж про підступи Заходу, звичайно, донезмоги затасканий, але він виглядає як приспів до вчорашнього виступу Путіна.

Втім, і "мирний план Януковича" аж ніяк не новий. Фактично це все той же "почути Донбас", яке за поребриком трансформувалося в дипломатичне "сісти за стіл переговорів з представниками Донбасу". Але Януковичу все ж вдалося народити невелику сенсацію: виявляється, він у 2014 році закликав Путіна ввести в Україну не війська, а поліцейські сили. Чим чорт не жартує, такими темпами дійде і до вимоги за лист, зачитане Чуркіним на РБ ООН, судити чи перекладачів, то стенографістів - недарма ж Віктор Федорович смиренно ділився правом виступати зі своїм адвокатом. Та й взагалі, обіцянка лютого відплати всім кривдникам червоною ниткою пройшла через його виступ. Так що слова французького адмірала де Пана про роялистах "вони нічого не забули і нічому не навчилися" цілком можна віднести і до Януковича.

Якби не це, виступ можна було б без перебільшення назвати передвиборної агітацією за Путіна, дарма що з ним, як проговорився ВФЯ, все непросто: не шанує його ВВП ні увагою, ні спілкуванням.

Хоча використовує. Вчора, наприклад, погрожував світу страшною карою. А сьогодні показав Януковича. Дві години повторення старих казок та поганий оповідач з нудним особою - та ще катування. Втім, пройшли її отримали невелику винагороду: постійні вимоги до модератора українським журналістам говорити в залі лише російською мовою дуже погано поєднувалися з коханим путінським кліше про один народ.