Байден, Путін і СНО-III. Коли з Білого дому подзвонять на Банкову

Джо Байден на шостий день свого президентства зідзвонився з російським лідером Володимиром Путіним. Тим самим чітко давши зрозуміти, що, не дивлячись на внутрішні проблеми, російський напрямок американської зовнішньої політики знаходиться в списку пріоритетів.

Правда, Путін виявився не першим світовим лідером, з ким новий президент США переговорив, а шостим. Або сьомим, якщо брати до уваги, що відбулася напередодні телефонна бесіда Байдена і генсека НАТО Йенса Столтенберга.

Першими, з ким поспілкувався Байден, звичайно ж, стали сусіди — прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо і президент Мексики Андрес Обрадор, з якими його попередник Дональд Трамп грунтовно зіпсував відносини, просуваючи нову торговельну угоду і свою міграційну політику.

До слова, з Обрадором через три дні після Байдена, 25 січня, і перед власними переговорами з новим президентом США спілкувався і Путін.

Згідно з повідомленням прес-служби Кремля, обговорювали лідери співробітництво в боротьбі з пандемією Covid-19, і Путін, користуючись нагодою (у президента Мексики якраз виявили коронавірус), запропонував йому російську вакцину "Супутник V".

Розмова відбулася на тлі повідомлень про те, що мексиканський бізнесмен Алехандо Коссіо нібито зголосився забезпечити цією вакциною мексиканський штат Веракрус.

Тільки ось в самій Росії з якоїсь причини факт співпраці з Коссіо заперечують. Що, можливо, і стало однією з тем телефонної бесіди Путіна з Обрадором. Кроме того, не можна виключати ймовірності, що Путін також спробував вивідати у Обрадора хоч якусь інформацію про його бесіду з Байденом. Просто це залишилося за дужками офіційного повідомлення.

Тобто господар Кремля, очевидно, готувався до розмови з американським візаві. Втім, як і президент США, який 24-26 січня провів переговори з канцлером ФРН Ангелою Меркель, главою Франції Емманюулем Макроном і, власне, генсеком НАТО.

Розмовами з ними Байден підтвердив свій намір поліпшити трансатлантичне співробітництво, включаючи НАТО, і, звичайно ж, торкнувся теми стосунків з Росією, а також підтримки України.

Брехня Кремля

І тільки після дзвінків ключовим союзникам Сполучених Штатів в Європі, в тому числі в протистоянні російській агресії, настала черга російського президента. Але головне тут все ж то, як Кремль і Білий дім поінформували про розмові, оскільки подача у прес-служб президентів кардинально відрізняється.

Кремль вирішив не розголошувати ряд тем, які виставляють Путіна в невигідному світлі. Зокрема, в прес-релізі на сайті Білого дому зазначається, що Байден в першу чергу підняв питання продовження Договору про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III, або New Start) і підкреслив, що Сполучені Штати все так же підтримують суверенітет України.

Крім того, новий президент акцентував увагу на масштабній і тривалій (з весни поточного року) кібератаці на урядові структури США з боку російських спецслужб; на повідомленнях про те, що Росія платила талібам за вбивство американських військових в Афганістані (Трамп цю тему спустив на гальмах); на втручанні в американські вибори в 2020 р. і на отруєнні Олексія Навального.

У Кремлі, в свою чергу, заявили, що переговори Байдена і Путіна носили "ділової і відвертий характер".

Теза про підтримку Америкою України назвали "внутрішньоукраїнських врегулюванням", а теми хакерської атаки, втручання у вибори і отруєння Навального взагалі загубилися.

У Путіна зосередилися, в першу чергу, на просуванні наративу про здатності домовлятися нового президента США, чому підтвердженням, мовляв, служить його готовність продовжити СНО-III.

Таким чином Кремль намагається переконати співгромадян у тому, що прихід Байдена в Білий дім відповідає інтересам РФ. Мовляв, на відміну від Трампа, той хоче нібито нормалізувати відносини з Росією, відмовившись від гонки озброєнь.

Частково — підкреслимо, лише частково — це так. Демократи дійсно хотіли б уникнути гонки озброєнь. Про це, наприклад, коментуючи переговори Байдена і Путіна, заявила в Twitter сенатор від Демпартії Даян Файнстайн.

Чи не перезавантаження

Але все ж мухи окремо, котлети окремо.

Цей договір, підписаний Дмитром Медведєвим і Бараком Обамою, чиїм віце-президентом був Байден, закріплює скорочення кількості стратегічних наступальних озброєнь (ядерних боєголовок — до 1550, міжконтинентальних балістичних ракет — до 700).

СНО-III дозволяє адміністрації Байдена і Пентагону скоротити асигнування на підтримку боєготовності і модернізацію ядерних сил, перевести фінансування на розробку і модернізацію високоточної зброї. Отже, Байден закладає основи для подальшого нарощування військового та технологічного відставання Росії від Сполучених Штатів.

У той же час продовження договору об'єктивно вигідно і Росії — зокрема, комплекси Р-36М "Воєвода" (вони ж "Сатана") без планового обслуговування фахівців "Південмашу" деградують набагато швидше, ніж планувалося. Відповідно, їх потрібно терміново знімати з чергування і озброєння. Але при цьому, зрозуміло, російські частини РВСН переозброюються "Тополь-2" і "Ярсамі", яких можна розгорнути менше. А це вже плюс для російської економіки.

Так що не дивно, що Путін оперативно — одразу після розмови з Байденом — вніс до Держдуми РФ законопроект про продовження терміну дії СНО-III до 5 лютого 2026 р

В той факт, що в цьому питанні Байден і Путін знайшли спільну мову, насправді не варто шукати зради інтересів ні США, ні України.

Тому що, по-перше, см. пункт про технологічне відставання; по-друге, см. список претензій Білого дому до Москви.

Джо Байден гранично ясно дав зрозуміти, що ще запитає з Росії і за кібератаку, і за винагороди для талібів.

І перед своєю розмовою з Путіним президент США дав прес-конференцію, під час якої повідомив журналістам про те, що запросив свіжу доповідь з усіх проблемних питань у відносинах з Росією.

"Я попросив відповідні відомства, щоб вони ретельно мене поінформували з усіх цих питань, щоб мені надали оновлену інформацію, — сказав Байден. — Я без вагань буду піднімати проблемні питання з Росією".

Що він, як бачимо, і зробив. Причому російська агресія проти України закріплена в списку пріоритетних питань. До речі, підтримка України Штатами продовжиться і навіть, можливо, посилиться. На це вказують і відповіді затвердженого Сенатом якраз 26 січня на пост держсекретаря відомого критика Кремля Ентоні Блінкена під час слухань у верхній палаті Конгресу минулого тижня: він виступив за надання Україні військової допомоги.

Загалом, у держави Україна немає причин турбуватися щодо прагнення Сполучених Штатів зберегти і розвинути партнерсько-союзницькі відносини. Але вони, очевидно, є у її керівництва. Адже хай Україна і не внизу зовнішньополітичного порядку Байдена, але з Володимиром Зеленським він ще не розмовляв — і, ймовірно, ще не скоро зробить це за власною ініціативою. Відсутність комунікації змушує задуматися про рівень співпраці США і України. Наскільки вона буде інтенсивною? І чи не буде адміністрація Зеленського лише відігравати роль спостерігача — при нагоді дивлячись, як адміністрація Байдена "дресирує" Кремль і відпускаючи личащі моменту коментарі?

Такий сценарій цілком можливий, адже поки Банкова за винятком обіцянок розібратися з септетом українців, що втручалися в американські вибори, серед яких і член президентської партії, нічого не зробила.