Бацькина багатоходівка. Навіщо Лукашенко "раскулачивает" Богуслаєва
Як вже повідомляла "ДС", управління по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю генпрокуратури Республіки Білорусь відкрило кримінальну справу щодо керівників українського ПАТ "Мотор Січ" за статтею про перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки.
Нові неприємності
У заяві прес-служби відомства зазначається, що справу було порушено за результатами перевірки білоруського ВАТ "Оршанський авіаремонтний завод", близько 60% акцій якого належать української авіабудівної корпорації. В ході цієї перевірки, відповідно до їх попереднього заявою, знайдені докази, які "дозволяють говорити про серйозні порушення законодавства з боку колишнього керівництва заводу, призначеного українським акціонером, і посадових осіб ПАТ "Мотор Січ". Ці порушення призвели до зриву низки контрактів, укладених з іноземними підприємствами, а також білоруським замовником, що фінансуються з бюджету". Справу передано в Слідчий комітет Білорусі, який продовжить перевірку на предмет дотримання законодавства при виконанні ПАТ "Мотор Січ" інвестиційного договору, а також здійсненні фінансово-господарської діяльності ВАТ "Оршанський авіаремонтний завод"".
Це далеко не перші неприємності ПАТ "Мотор Січ" та його керівництва на території сусідньої країни. Ще півтора місяці тому в білоруських ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що влада республіки хочуть відібрати ОАРЗ в українського інвестора шляхом його націоналізації. І для цього влаштували жорсткий пресинг його керівнику В'ячеславу Богуслаєву, який наприкінці квітня з зборів акціонерів ОАРЗ був змушений повертатися на батьківщину звичайним рейсовим літаком, так як його особистий Як-40 заарештували на аеродромі Оршанського авіаремонтного в селищі Болбасово. Хоча за іншою версією, на той момент Богуслаєв вже готовий був віддати всі акції Мінську, а літак був заарештований з метою змусити "Мотор Січ", по-перше, відмовитися від стягнення з ОАРЗ заборгованості в $19 млн, а по-друге, ще й доплатити білоруської скарбниці неустойку за нібито невиконані зобов'язання за інвестиційним договором. Ці умови повинні були обговорюватися главою "Мотор Січі" та Адміністрацією президента Білорусі (або навіть особисто Олександром Лукашенком) минулого тижня, але Богуслаєв летіти на килим передумав. Хоча готовність відмовитися від акцій ОАРЗ підтвердив.
Тінь "ихтамнета"
Версій того, навіщо бацька санкціонував "розкуркулення" Богуслаєва, висловлюється безліч. Вони в основному сходяться в питанні, чому саме зараз, і пов'язують відповідь на нього з недавніми обшуками СБУ на запорізькому (головному) підприємстві "Мотор Січ". Про їх причини в українській спецслужбі заявили, що розслідується справа за статтею "підготовка диверсії". В його рамках ще восени минулого року були заарештовані 56% акцій "Мотор Січі", які Богуслаєв, за словами контррозвідників, незаконно продав іноземним компаніям, пов'язаним з китайською корпорацією Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co.
При цьому слідчі встановили, що з метою не привертати уваги до угоди завчасно акції продавалися іноземцям 10%-вими пакетами через офшори, а це викликає підозри, що новим реальним власником найважливішого для оборони України підприємства може виявитися зовсім не заявлена китайська компанія. А з урахуванням того, що керівництво "Мотор Січі", за словами СБУ, могло навіть вивести єдиного в країні виробника авіадвигунів в китайський Чунцін (завод там вже будується) разом з технологіями, обороноздатність країни була б поставлена під серйозну загрозу. Адже власники-китайці, локализировав підприємство на своїй території, могли б просто ліквідувати його на українській, щоб позбутися від конкурента (це в їх стилі). А в гіршому випадку, особливо якщо в цій угоді реальними партнерами (кінцевими покупцями) відомого своєю пророссийскостью Богуслаєва виступали не китайці, запорізькі авіадвигуни, вироблені в Чунціні, могли повернутися в Україну в російських бойових вертольотах з "ихтамнетами" на борту.
Зрозуміло, що при наявності подібних звинувачень від українських правоохоронців керівництву "Мотор Січі" набагато важче відбиватися від білоруських силовиків. По-перше, тому, що рідній державі як би важче буде надавати підтримку бізнесменам, яких воно ж звинувачує у держзраді і підготовці диверсії. А по-друге, тому, що білоруси можуть поставити Богуслаєва і Ко перед можливістю висунення проти них подібних звинувачень. Після яких якщо не сам Богуслаєв, то хтось із його оточення може опинитися перед загрозою вже не добробуту або навіть свободи, а життя: в РБ досі існує смертна кара (в минулому році було винесено п'ять смертних вироків, а один приведений у виконання). Так що рішення почесного директора "Мотор Січі" не повертатися в Білорусь за залишеним "в заставу" особистим літаком може бути продиктовано не тільки небажанням платити неустойки.
Але якщо в тому, чому Олександр Григорович вибрав саме цей момент для наїзду українського інвестора, оглядачі у своїх міркуваннях загалом сходяться, то щодо причин, які його на це спонукали, одностайності не спостерігається.
Шкурний інтерес
Припущення російських і проросійських ЗМІ про те, що Лукашенко діє за замовленням Петра Порошенка, який, у свою чергу, діє на замовлення "Ролс-Ройса" або інших провідних виробників авіадвигунів, які прагнуть усунути українського конкурента, розглядати не будемо в силу його маячні.
Малоймовірною виглядає і версія про те, що бацька діє в інтересах білоруського акціонера Оршанського авіаремонтного заводу — компанії "Системи інвестицій та інновацій", що володіє 40%-им пакетом. На користь цієї версії говорять тільки конфлікти, які останнім часом виникали між її власником Олександром Садовим і В'ячеславом Богуслаєвим. Однак наявність у білоруських силовиків претензій і до Садового, а також те, що передбачувана націоналізація заводу "розкуркулить" і його, спростовує цю версію (як би не була вона близька нашим коментаторам, які звикли до корпоративних скандалів в українських акціонерних товариствах).
Більш правдоподібним виглядає припущення про те, що Мінськ дійсно незадоволений виконанням "Мотор Сичью" своїх інвестзобов'язань, а аргументи про тяжке становище запорізького підприємства із-за російської агресії в Україні і неможливості виконувати російські замовлення перестали на бацьку діяти. І він вирішив скористатися моментом і об'єднати став збитковим ОАРЗ з подібним підприємством в Барановичах. Перед цим Оршанський авіаремонтний збанкрутять (боргів у нього на $35 млн), як це не так давно зробили з польсько-австрійською компанією "Склозавод "Елизово"", викупленої (під чуйним керівництвом держави) минулого місяця Гродненським стеклозаводом. Хоча призначення в жовтні минулого року директором ОАРЗ колишнього начальника управління авіаційної техніки держпідприємства "Белспецвнештехника" Павла Случака, говорить на користь версії про те, що акції оршанського заводу будуть передані саме цьому білоруському спецекспортеру озброєнь.
Але є версія і про те, що завод, а точніше, його злітно-посадкова смуга дуже сподобалася білоруської компанії "Бремино Груп", яка будує поруч мультимодальний логістичний центр. Як відомо, бацька не чужий до заохочень від бізнесу, не тільки бере хортенятами, а великими будівництвами, що демонструють білорусам його батьківську турботу про них (раніше він мав особливу пристрасть до палаців спорту, але транспортно-логістичний центр, та ще здатний влитися в китайський мегапроект "Один пояс, один шлях", нітрохи не гірше).
Є припущення і про те, що Лукашенко нацькував своїх прокурорів на "Мотор Січ" не за внутрішніми, а по зовнішньополітичних причин. Одна з версій вказує на тиск Москви, незадоволеною українсько-білоруським військово-технічним співробітництвом, допомагає Києву протистояти російській агресії на Донбасі (були чутки про те, що в Орші ремонтувалися українські бойові вертольоти, але їх незмінно спростовував білоруський акціонер). Правда, українські силовики зараз авіацію проти російсько-терористичних бандформувань не використовують, але в РФ нагнітається істерика з приводу нібито підготовки ЗСУ до ліквідації ЛДНР на початку червня, коли Кремль буде занадто стурбований можливістю бойкотування чемпіонату світу, щоб допомагати "республіках". Але є припущення і про те, що Кремль керувався не скрепным, а цілком шкурних інтересом: на ОАРЗ готувалися випускати модифікацію вертольота Мі-8, яка завдяки новому українському двигуну значно перевершує конкурента, просувається "Вертольотами Росії", — Мі-17. Але чим би не керувалася Москва, бацька цілком міг скористатися можливістю догодити їй, не особливо конфліктуючи з Україною, та ще і повернувши завод в казну.
Знову китайські товариші
Іншої зовнішньої силою, сподвигшей Лукашенко на націоналізацію ОАРЗ, могли виступити китайці, націлені на отримання через Оршу того, чого не змогли отримати з Запоріжжя в рамках зірваною СБУ операції з продажу контрольного пакету акцій "Мотор Січі" укупі з технологіями й фахівцями (а то і з обладнанням, як писали найбільш гнівні українські ЗМІ). Наїзд Мінська на "Мотор Січ" практично збігся з візитом до Білорусі китайського міністра оборони. І активізація білоруської влади "розкуркулення" українського інвестора може бути викликана прагненням не дати Києву (а можливо, і що стоїть за ним Заходу) перешкодити китайцям отримати те, що Богуслаєв і Ко вже встигли передати білоруським партнерам.
Так що СБУ варто було б поквапитися з закінченням тягнеться вже два роки розслідування проти Богуслаєва. Хоча б тому, що догляд ОАРЗ з власності "Мотор Січі" в білоруський ВПК може зробити неможливим доступ наших правоохоронних органів до його документації, а там може знайтися багато цікавого і про "китайської угоді". Адже не дарма ж Богуслаєв так швидко погодився віддати бацьку завод. Не потім, щоб послабити зв'язок підприємства з Україною, а значить, і з компетентністю наших правоохоронних органів? Так що активізація українських слідчих, особливо в плані ознайомлення з документами, вилученими у "Мотор Січі" білоруськими колегами, могла б дати цінні відомості про СБУ зв'язках Богуслаєва з китайцями (або не тільки з ними). А можливо, і дала б підстави заперечити аргументи Мінська, якими він обґрунтовує свої бажання відібрати ОАРЗ в українських акціонерів.
