Барселона у вогні. Навіщо Путіну черговий шторм в Каталонії
У Каталонії знову неспокійно - як і в 2017 р., на вулиці виходять тисячі, перекриваються автомагістралі, блокують і намагаються захопити міжнародний аеропорт "Ель-Прат" в Барселоні, з-за чого туристи змушені добиратися туди пішки. До речі, ця прогулянка вже коштувала життя 65-річному французу, у якого стався серцевий напад на парковці біля терміналу № 2. Акції протесту тривають вже четвертий день, а спровокували їх вердикти Верховного суду Іспанії від 14 жовтня у відношенні 12 лідерів каталонських сепаратистів, з яких дев'ятеро отримали серйозні терміни - наприклад, колишній віце-президент Женералитета Оріоль Хункерас сяде на 13 років, а екс-глава парламенту автономії Марія Карму Форкадель - на 11,5.
На додаток до вироками Верховний суд в той же день видав міжнародний ордер на арешт фронтмена каталонського сепаратизму Карлеса Пучдемона, який втік до Бельгії в 2017 р. Сам Пучдемон на це рішення вирішив відповісти ескалацією - закликав до проведення нового референдуму про незалежність Каталонії.
У ніч на 17 жовтня протести стали ще більш запеклими. Увечері в середу в Барселоні пройшов черговий багатолюдний мітинг (за деякими даними, в ньому брали участь близько 220 тис. осіб). Все було мирно, але після дев'ятої вечора група молодих людей попрямувала до охоронюваного будівлі МВС і напала на правоохоронців. Натиск було серйозним. Настільки, що молодим людям в капюшонах вдалося навіть змусити поліцію здати свої позиції і відійти. Зіткнення доповнювалися повсюдними підпалами. Демонстранти палили сміттєві контейнери, застосовували "коктейлі Молотова" і навіть намагалися піротехнікою збити поліцейський вертоліт. Загалом, як повідомляють місцеві влади, в місті за ніч сталося близько 45 пожеж. А станом на ранок четверга, повідомляє El Pais, затримані 33 людини і близько ста звернулися за медичною допомогою.
Протистояння точно не стихне, незважаючи на те, що Мадрид направляє в Барселону чотири групи спецпідрозділів поліції кількістю в 200 чоловік. Навряд чи цього буде достатньо, щоб придушити протестну активність. Навпаки, є ризик, що насильство проти демонстрантів у ще більшою мірою мобілізує тих, хто намагався не виходити за межі мирних акцій протесту.
"Подарунок" під вибори
З одного боку, цілком зрозуміло бажання іспанської влади домогтися справедливості стосовно осіб, підривають основи державності. І бажання, можливо, було зумовлено прагненням мінімізувати ризики напередодні парламентських виборів. З іншого боку, саме з-за виборів рішення Верховного суду було несвоєчасним.
Мадриду слід було діяти обережніше і м'якше, оскільки Іспанія не виходить з перманентної політичної кризи щонайменше останні чотири роки. Причиною його став криза економічна. Консерватори з Народної партії Маріано Рахоя обіцяли з ним впоратися після перемоги на виборах 2011 р., але не змогли. У 2015 р. відбулися чергові вибори в Генеральні кортеси, в результаті яких Іспанія 10 місяців сиділа без уряду через різномаїття парламенту - чіткої більшості не було ні в кого. У результаті нові вибори - і нове прем'єрство Рахоя. Але його уряд меншості протримався два роки. Кабінет Рахоя відправив у відставку корупційний скандал, а самому прем'єру коштував політичної кар'єри. Його місце зайняв лідер Іспанської соціалістичної робочої партії (ІСРП) Педро Санчес.
Справи пішли на лад? Немає. Парламент "зарубав" проект бюджету, запропонований соціалістами, і були призначені нові дострокові вибори, що відбулися 28 квітня 2019 р. На них соціалісти здобули перемогу (28,7%), в той час як "Народна партія" вже під проводом Пабло Касадо "просіла" майже на 16% порівняно з виборами 2016 р. до 16,7%. Але і ці вибори не поклали край політичній кризі, який продовжився через гризню за посади в уряді між ІСРП і левопопулистскими союзниками Unidas Podemos Пабло Іглесіаса. Як результат - нові дострокові вибори, намічені на 28 листопада поточного року.
Розкачати Каталонію
І в цей непростий час, коли в "Центрі" провідні політичні сили намагаються видертися на парламентський та урядовий Олімп, Каталонію знову починає трясти. На перший погляд, зважаючи на загрозу втрати регіону ключові гравці мали б згуртуватися, але події останніх років показали, що це неможливо.
Цим, власне, і можуть зацікавитися зовнішні сили, зацікавлені в дестабілізації Європейського Союзу. Перш за все Росія. Тим більше, що відповідний досвід втручання у справи Іспанії у неї є.
Тут перемкнемося на інший регіон та інша подія. У лютому 2019 р. розслідувальна група Bellingcat встановила особу третього співробітника ГРУ, який пов'язаний з отруєнням Скрипалів у Солсбері і з'являвся у Британії перед референдумом щодо виходу з ЄС, - це Сергій В'ячеславович Федотов. Під таким ім'ям він подорожував по Європі. За даними Bellingcat, реальне його ім'я - Денис В'ячеславович Сергєєв. Групі на той момент було відомо, що він високопоставлений офіцер ГРУ і випускник Військово-дипломатичної академії. Однак 28 червня 2019 р. ВВС повідомило, що Сергєєв носить звання генерал-майора, є керівником оперативної групи. Крім Великобританії Федотов також двічі побував у Болгарії в 2015 р., коли "Новачок" відправив до лікарні болгарського бізнесмена, власника збройового заводу EMKO Омеляна Гебрева і його сина Христо.
Цей самий Федотов/Сергєєв заїжджав в Барселону і теж двічі - в листопаді 2016 р. і восени 2017 р., коли проводився референдум з питання відділення Каталонії від Іспанії. Ймовірно, як керівник оперативної групи він контролював "процес" на місці. Тим більше що російська військова розвідка, ГРУ, привернула до підривним діям в Каталонії та інтернет-тролів.
На причетність росіян до розгойдування ситуації неодноразово звертали увагу іспанські ЗМІ. Зокрема, на початку жовтня газета El Mundo повідомила, що ідею з референдумом у соцмережах просувала група російських тролів під керівництвом голови фінансується Кремлем "Антиглобалістського руху Росії" Олександра Іонова. За даними газети, на фінансування руху виділялися десятки тисяч доларів.
У тому ж 2017 р. - 28 листопада - іспанський журналіст Итсу Діас на сторінках американської The Daily Beast надав більш повну картину іноземного втручання. Діас писав, що з 5 млн повідомлень про Каталонії в соцмережах лише 3% не були написані російськими або венесуельськими користувачами. Якщо конкретно, то на тролів режиму Ніколаса Мадуро доводилося 32% вивчених повідомлень, 30% - анонімні акаунти, розганяють контент кремлівських пропагандистів із RT і Sputnik; 25% - боти, 10% - офіційні акаунти RT і Sputnik.
Тоді ж звинувачення на адресу Росії з преси перекочували в офіційні заяви. Тодішній спікер уряду Іньїго Мендес де Вигота і міністр оборони Марія Долорес де Коспедаль підтвердили: так, російські і венесуельські хакери втручаються в ситуацію з Каталонією. 14 травня 2018 р. у підтримці сепаратистів звинуватив Росію глава Федеральної служби захисту конституції (BfV) Ханс-Георг Маасен, пославшись на розвідінформацію. Через тиждень вперше офіційно це визнала розвідслужба Іспанії, відповідальна за киберзащиту, - Національний криптологический центр (CCN).
Україні на замітку
Логічним буде очікувати, що Кремль скористається поточною кризою в Іспанії та Каталонії, якщо ще не скористався або навіть не оперативно зрежисирував його до моменту винесення вироків сепаратистам Верховним судом Іспанії. До того ж, як зазначає аналітична група Da Vinci AG, російська військова розвідка, ймовірно, була причетна до організації блокування аеропорту "Ель-Прат" і магістралей після публікації вердикту суду. До того ж є інформація, що заклики до цих акцій поширювалися саме через соцмережі - втім, роль і ступінь участі тролів в цьому процесі ще належить визначити.
Однак тут кидається в очі вибір об'єктів для масових акцій. Якщо подумати, навіщо рядовим обуреним вердиктами демонстрантам захоплення аеропортів і залізничних станцій? Такі дії більше підходять учасникам путчу, прагнуть паралізувати регіон і взяти під контроль інфраструктуру. Наступний крок - організація референдуму або "референдуму", як це було в Криму.
Каталонія входила і входить в сферу інтересів Кремля - там благодатний грунт для розкачки європейської човни і впровадження у свідомість європейців думки про правомірність і, може навіть, буденності сепаратистських референдумів. Звідси безліч уваги до регіонів ЄС з активними осередками сепаратизму - до Каталонії, Країні Басків, Шотландії, Фландрії, Корсиці і т. д.
Україна, у свою чергу слід пильно спостерігати за тим, що відбувається зараз в Каталонії. І не тільки з метою відстеження технології легітимації анексії Криму, але і в плані Донбасу. Бо як Каталонія - приклад того, що чекає Україну, якщо нинішня влада таки погодиться на нав'язувану Кремлем модель реінтеграції Донбасу. Реінтеграції на словах, звичайно, тому що навіть президент Володимир Зеленський під час бесіди з ветеранами 9 жовтня визнав, що на виборах в ОРДЛО все одно "переможуть місцеві "авторитети". І якщо раптом когось з цих "авторитетів", майбутніх вчорашніх терористів з скоринкою українського депутата, раптом захочуть притягнути до відповідальності за ті чи інші правопорушення, моментально розгориться полум'я народного гніву. Звичайно, не сама по собі. Будуть і інтернет-тролі. І серед протестуючих виявиться безліч гарячих молодих людей, які набили руку на розпалюванні протестів за кордоном, готових кинутися в атаку на правоохоронців, як в Барселоні.
