"Барбекю", "Чорний Че" і російські посли. Що відбувається в Гаїті і чим це загрожує США

Наприкінці лютого в цій країні, одній з найбідніших в Латинській Америці, до того ж, так і не відновленій після руйнівного землетрусу 2010 р., низка банд, які подекуди очолюють колишні поліцейські, об’єднавшись розвернули жорстоку і повномасштабну війну з урядовими силами, захопивши ключові державні установи.

Вони фактично взяли під контроль більшу (близько 80%, за оцінкою ООН) частину столиці – 3-мільйонного Порт-о-Пренсу, з якої до Маямі літаком летіти якихось дві години.

Кілька поліцейських дільниць були атаковані або ж навіть знищені, аеропорт теж було захоплено і заблоковано. Окрім того, банди влаштували масову втечу в’язнів (близько 5 тис. осіб) з двох найбільших в’язниць країни. Втім, офіційна версія інакша: в'язнів довелося відпустити, тому що тримати за гратами та годувати їх просто нікому: поліція розбіглась.

Тим часом в місті спостерігається гостра нестача продуктів, води, ліків, палива, енергоносіїв, тощо. З 15 лікарень, як кілька днів тому повідомив BBC місцевий представник UNFPA (Фонду ООН у галузі народонаселення) Філіп Дежерньє, працює лише одна. І працює, знов-таки в умовах тотального дефіциту потрібних медикаментів та обладнання, яке ще й до того ж цуплять невідомі. Як це, наприклад, було в головному морському порту Порт-о-Пренсу, де розграбовано контейнер з товарами першої потреби для матерів та немовлят.

Кореспонденти відомих інформагенцій повідомляють про тіла, які періодично знаходять на вулицях; а також про численні випадки зґвалтувань. Зокрема й у донедавна відносно спокійних і тихих багатих районах столиці на кшталт Петьонвіля, де бандити скоїли напад на місцевих жителів вранці 18 березня.

Причини ескалації

Хаос не припиняється попри те, що на вимогу банд Аріель Генрі 11 березня пішов з посади прем’єр-міністра, яку він посів після вбивства найманцями президента Жовенеля Моїза у 2021 р. Власне, Моїз і збирався призначити Генрі головою уряду, але не встиг. Тому Генрі став в.о. прем’єра. Однак в очах населення і банд він так і не набув легітимності, до того ж вперто відмовлявся проводити нові президентські вибори в країні.

Втім, у Гаїті розпочався процес створення перехідного уряду, на завершення якого дуже сподіваються і в США, і в Європі, оскільки, на їхню думку, це допоможе стабілізувати ситуацію й уникнути їхньої безпосередньої або в рамках місії ООН участі у наведенні ладу. Однак ватажок об’єднання банд Джиммі Шеріз'є на прізвисько "Барбекю" вже виступив проти цього перехідного уряду і пообіцяв полювати на його представників.

Але що мають на меті Шеріз’є та його "союзники"? Чи дійсно головним триггером був прем’єр-міністр Аріель Генрі?

Так, Гаїті – це не тільки єдина держава, яка здобула незалежність (1 січня 1804 р.) внаслідок тривалого і кровопролитного повстання рабів проти французів-колонізаторів, але й країна як у свій постколоніальний період пережила 32 перевороти.

Звісно, враховуючи історичний багаж, те, що зараз відбувається в країні, можна вважати 33-м. Але завважимо, що відбувається це аж надто своєчасно. І за винятком окремих нюансів, ситуація підозріло нагадує подібні кризи, зокрема, в африканському Сахелі, де Росія декларує курс на зближення і демонструє вплив. Нагадаємо, за відносно короткий проміжок часу військова хунта захопила владу у таких країнах, як: Малі, Буркіна-Фасо, Нігер і, не виключено, що наступним стане Чад. В цих країна заколотники спершу теж не афішували своїх зв'язків із Росією, але це разом з інтенсифікацією співпраці з Москвою все ж сталося згодом.

Подібність кризових явищ в Африці і Гаїті просто кричуща. Особливо, якщо мати на увазі ключову ідеологічну програму Кремля з розширення впливу в Африці, а саме його мантру про "західних неоколонізаторів", боротьбу з якими нібито очолює Росія сьогодні.

Гаїті теж має складний колоніальний бекграунд і відповідні травми. Примітно те, що вона, як і більшість африканських країн, де до влади прийшла військова хунта, мала зв’язок із Францією.

Але на відміну від вищезазначених африканських держав, в історії Гаїті є вкрай негативні періоди, пов’язані також зі Сполученими Штатами. Це і тривале небажання Вашингтону визнавати незалежність країни, і відправка експедиційного корпусу у 1915 р. до Гаїті Вудро Вільсоном, стривоженим рівнем впливу Німеччини на країну, де американські військові впровадили воєнний стан і надмірно жорстко "наводили порядок".

На ці постколоніальні травми накладається вельми кепський стан економіки, поширена корупція і перманентні політичні кризи. На виході отримуємо ідеальне середовище для політичних експериментів за участі зацікавлених міжнародних акторів.

І, зазначимо, перші ластівки наближення нової кризи до Гаїті були помічені ще кілька років тому, а помітна активізація банд почалася з убивства Жовенеля Моїза три року тому.

Дійові особи

Жовенель Моїз

Цей місцевий політик і бізнесмен обійняв посаду президента у 2017 р. за результатами виборів 2016 р., проведених наново після масштабних протестів через масові фальсифікації у 2015 р.

Моїз, як і переважна більшість гаїтянських лідерів, не набув широкої популярності. І, знов-таки, як і більшість з них, його позбавили влади попри його волю. При цьому позбавили й життя під час нападу на його приватну резиденцію у вже згаданому вище Петьонвілі. Що характерно, під час атаки нападники також скидали гранати з дронів, а це, як відомо, новація, що набула згодом відомосоті з фронту війни, розв’язаної Росією проти України.

Проте, згідно з даними розслідування, проведеного як гаїтянськими, так і американськими правоохоронними органами, росіян серед учасників нападу помічено не було.

Загалом ідентифіковано 28 осіб, причетних до організації та виконання вбивства Моїза – це 26 колумбійців і два американці гаїтянського походження.

Змова з метою усунення Моїза виглядала так. Фінансові зобов’язання, за даними слідчих, на себе взяла компанія Worldwide Investment Development Group, розташована у Флориді. Її керівником є еквадорець Вальтер Вейнтемілла.

Вербуванням найманців займалася ПВК CTU Security (Маямі) венесуельця Антоніо Антрьяго, для чого Worldwide Investment Development Group надала їй $865 тис. CTU Security займається постачанням охоронного устаткування і надає послуги з охорони клієнтів. Власне, колумбійці, коли їхали до Гаїті, вважали, що їдуть охоронцями Жовенеля Моїза.

Але замах не виконується просто так, тобто хтось же мав замінити Жоїза. І наступником-невдахою стала вкрай дивна особа, що вважала це своїм священним обов’язком – 63-річний американський гаїтянин, лікар і теолог Емманюель Санон, невідомий гаїтянській діаспорі. Людина сумнівної вдачі і не менш сумнівних джерел походження коштів на замах. Іншими словами, взагалі незрозуміло, де Санон, який претендував на посаду прем’єр-міністра, їх узяв, враховуючи, що у 2013 р. заявляв про банкрутство.

Слідчі встановили, що Санон, вдома в якого знайшли зброю і боєприпаси, в межах підготовки замаху проводив у Флориді і Домініканській Республіці консультації з низкою "спеціалістів", серед яких був економіст, ад’юнкт-професор на пенсії Парнелл Дюверже; гаїтянський бізнесмен Родольф Жаар і навіть радник ООН з юридичних питань Франц Гіло (одразу пригадується БАПОР, місія ООН у Палестині, чиї співробітники брали участь у катуваннях і вбивствах євреїв), який надавав консультації з кримінального права Гаїті.

Загалом правоохоронці кажуть, що у таких зустрічах брали участь понад 20 осіб. Втім, деякі з них, зокрема затримані, стверджують, що не знали про підготовку вбивства президента Гаїті. Проте воно сталося.

Жан-Шарль Моїз

Одразу завважимо, що це не родич вбитого президента Жовенеля Моїза. Принаймні сам він заперечує можливі зв’язки з покійним.

Жан-Шарль Моїз – колишній сенатор, лідер партії Pitit Desalin, названої так на честь генерала Жан-Жака Дессаліна, під проводом якого Гаїті здобула незалежність. Моїз також є відомим прихильником венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро і кубинського лідера Фіделя Кастро.

У липні 2018 р. Жан-Шарль Моїз очолив протести з вимогою відставки Жовенеля Моїза через підвищення цін на пальне.

6 серпня 2019 р. він у Венесуелі, в готелі Karibe, мав зустріч з Владіміром Заємським, посолом Росії в цій країні, а також за сумісництвом в Гаїті і Домініканській Республіці.

До речі, у 2020 р., Заємського, якому на той час виповнилося 68 років, змінив молодший Сєргєй Мєлік-Багдасаров (1968 р.н.) – російський дипломат з таємничою біографією, який після випуску з "МГИМО" (відома кузня шпигунських кадрів) у 1994 р. виконував невідомо яку дипломатичну роботу у період з 1996 по 2012 р. (що може свідчити про приналежність Мєліка-Багдасарова до шпигунів з дипломатичним прикриттям).За кілька місяців після його призначення послом в Гаїті і розпочалися перші серйозні зіткнення за участі банд, але про це трохи згодом. А вже у липні 2021 р. вбито президента Жовенеля Моїза.

Проте повернімося до іншого Моїза. У січні 2022 р. він повертався з Нігерії до Гаїті через Маямі, в аеропорту якого його було затримано. Через зв’язки з Мадуро і зустріч із "сірим кардиналом" венесуельского лідера, головою наркокартелю Діосдадо Кабельо, йому анулювали візу і депортували зі Сполучених Штатів.

У 2022 р. як відлуння протестів 2018 р. почалися нові заворушення, спровоковані скасуванням субсидій на пальне і, відповідно, зростанням цін на нафтопродукти. Тоді на тлі нових протестів, що супроводжувалися насильством банд на чолі з вищезгаданим Джиммі "Барбекю" Шеріз’є, банда цього гангстера захопила термінал Варре у Порт-о-Пренсі, що належить конгломерату West Indies Group і на який припадає 70% постачання бензину та інших нафтопродуктів. Гаїті, не маючи власного виробництва пального, імпортує з США (приблизно 60 тис. барелів на добу). Після початку наступу силовиків "Барбекю" 6 листопада 2022 р. пішов на перемовини і скасував "паливну блокаду".

Через три місяці після тих подій, у лютому 2023 р., Жан-Шарль Моїз у соцмережах відрапортував про свій візит до Санкт-Петербургу та інших міст Росії з метою "налагодження тісніших відносин" між Гаїті та РФ.

А у жовтні того ж року на пресконференції у Гаїті він повідомив, що також мав зустріч з російським диктатором Владіміром Путіним. Вже за рік – у 2024 р – в країні починається заколот банд і повалення Аріеля Генрі.

Жан-Шарль Моїз тим часом намагається брати активну участь у спробах заповнити вакуум влади в Гаїті і є противником ідеї створення перехідного уряду.

Гі Філіпп

З цією метою Моїз об’єднав зусилля з Гі Філіппом, який у 2004 р. долучався до перевороту проти президента Жана-Бертрана Арістіда.

Філіпп — у минулому корумпований офіцер поліції, який обрався до Сенату у 2016 р., але не встиг офіційно стати сенатором, адже його заарештували за хабарі від постачальників наркотиків до США. Його екстрадували до Штатів, а в листопаді 2023 р. він повернувся до Гаїті і, коли почалися війни банд, одразу заявив про свої президентські амбіції, порівнюючи себе з Уго Чавесом, Нельсоном Манделою та Лулою да Сілвою.

І Філіпп, і Моїз, зазначимо, користується підтримкою лівацького сайту з красномовною назвою marxist.com, який виступає проти перехідного уряду, а до купи поширює наратив про те, що це США і особисто президент Джо Байден "підштовхнули" Україну до війни з Росією, та й узагалі затято воює з "американським імперіалізмом", використовуючи тему цієї війни.

Джиммі "Барбекю" Шеріз'є

Втім і Моїз, і Філіпп виглядають радше бенефіціарами кризи в Гаїті. А от "виконавцем" схоже є саме Шеріз’є, який не один рік "кошмарить" цілу країну.

Шеріз’є – колишній офіцер поліції з спецпідрозділу підтримки порядку, який стверджує, що своє прізвисько отримав ще в дитинстві, бо його мати тоді мала точку з продажу смаженої курки. Але місцева преса пише, що насправді він став "Барбекю" через причетність до масових вбивств і спалення будинків і людей у 2017-2019 рр.

Зрештою у грудні 2018 р. його звільнили з лав національної поліції, а вже у червні 2020 р. (див. посол РФ Сєргєй Мєлік-Багдасаров) Шеріз’є у відеозверненні в YouTube оголосив про створення "революційних сил "Сім’я та союзники G9", осередком яких є комуна Дельмас.

Банда G9 впродовж 2021 р. поширювала свій вплив на інші столичні райони. Видання Insight Crime між тим зазначає, що G9, начебто, була афілійована з покійним Жовенелем Моїзом і мала протекцію від переслідування поліцією.

Тож виходить, що після вбивства президента колумбійцями на замовлення дивної групи осіб латиноамериканського походження, Шеріз’є втратив свого "шефа" і почав активно діяти проти Аріеля Генрі. На початку ж 2024 р. "Барбекю" заявив, що йому вдалося об’єднати банди Порт-о-Пренсу в альянс Viv Ansanm ("Жити разом"), які зараз спільно воюють з поліцією і військовими на вулицях столиці і водночас чинять супротив спробам політиків створити перехідний уряд.

"Путін прийди"

Іншими словами, банди підтримують вакуум влади, допоки, цілком вірогідно, його не заповнять інші люди. Наприклад, той же Жан-Шарль Моїз, Гі Філіпп чи хтось ще. А там не виключено, що як в Малі чи Буркіна-Фасо ці нові лідери звернуться по допомогу до Москви.

Такі пропозиції, до речі, вже лунають. Саме наприкінці лютого, під час російського пропагандистського шоу "міжнародний рух русофілів" у Москві якийсь "представник Гаїті" Джефферс Лакруа, якого російська "преса" називає "чорним Че Геварою", попросив Путіна допомогти Гаїті, що "гине від рук США". Його оцінки цілком подібні до офіційних коментарів Москви, яка, зокрема, через представницю МЗС РФ Марії Захарової звинуватила США у "системній кризі" в Гаїті.

Є в цій історії ще один вимір — явний слід наркотрафіку. Вище керівництво РФ з Карибським басейном пов'язують не лише сантименти щодо СРСР, але й багаторічний спільний бізнес, що, зафіксовано як вердиктом Високого суду Лондона, так і скандальною історією про валізи з кокаїном у російському посольстві в Аргентині. Гаїті є важливим транзитним пунктом в глобальному обороті наркотиків, і безвладдя — точніше, кримінальна влада — дуже сприяє посиленню його важливості.

Отже, є сенс припустити, що Росія, яка буквально днями провела тріумфальні так звані вибори Путіна, почне з новими силами вже на їх "задньому дворі" дестабілізувати Сполучені Штати, де зараз триває вкрай непроста передвиборча кампанія. І тут питання в тому, як діятимуть США, їх союзники та ООН…Ні, як діятиме ООН, в принципі і без того зрозуміло. У будь-якому випадку, якщо на Гаїті очікує доля низки країн африканського Сахелю, то у Вашингтону є всі підстави для неабиякого занепокоєння.