• USD 41.3
  • EUR 43
  • GBP 51.7
Спецпроєкти

Баня і холодний душ для Тихановської. Який вибір Лукашенко зробив перед самітом ЄС

Перед самітом ЄС, на якому може бути прийняте рішення покарати Лукашенка санкціями, в Білорусі були жорстоко придушені акції протесту

Зіткнення білоруських поліцейських з учасниками мітингу протесту проти результатів президентських виборів у Мінську, 11 жовтня 2020 р.
Зіткнення білоруських поліцейських з учасниками мітингу протесту проти результатів президентських виборів у Мінську, 11 жовтня 2020 р. / EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

На сьогоднішньому засіданні Ради Європейського Союзу міністри закордонних справ держав-членів поговорять про відносини з Москвою через призму отруєння Олексія Навального і кризу в Білорусі, що почалася після серпневих президентських виборів, а також підтримку білорусів.

Перед заходом в ЄС в Мінську та інших містах Білорусі пройшли масові акції протесту. Силовики, були дещо зменшили запал, у свою чергу, розійшлися не на жарт. Під час зіткнень вони застосовували світлошумові гранати і поливали демонстрантів помаранчевою рідиною з водометів. Співробітники ОМОНу і люди в цивільному били учасників акцій протесту. Загалом, розважалися віповідно до наказу, сил і фантазії.

"Правоохоронці" стверджують, що затримані були лише кілька десятків людей. У той же час правозахисники ці заяви спростовують. Зокрема, правозахисний центр "Вясна", який не отримав реєстрацію в Білорусі, надав інші дані — 617 осіб на момент написання цього матеріалу.

Характерною рисою вчорашніх подій стала оголошене силовиками полювання на журналістів. Чому передувала зміна МЗС Білорусі 2 жовтня порядку акредитації іноземних репортерів і анулювання їхніх посвідчень. За останньою інформацією, 11 жовтня силовики затримали понад 40 журналістів, причому "пов'язали" навіть кількох неопозиційних, включаючи працівників російського ТАРС. Майже всіх відпустили протягом ночі. Повідомляється, що затримували журналістів в рамках ст. 23.4 КоАП (непокора законному розпорядженню або вимозі посадової особи при виконанні нею службових повноважень), яка передбачає штраф у розмірі 540–1350 руб. (6750–16 875 грн).

Ідіть у лазню

Силовики діяли 11 жовтня дуже жорстко, не церемонилися з демонстрантами, як і на самому початку акцій протесту 9–12 серпня.

Хоча, як зазначає TUT.by, "багато хто припустив, що силовики під час недільної акції протесту поводитимуться менш жорстко", після того як Олександр Лукашенко несподівано нагрянув в СІЗО КДБ, де 4,5 години спілкувався з членами Координаційної ради та Об'єднаного штабу .

Реклама на dsnews.ua

Всього у зустрічі брали участь 12 осіб, серед яких, зрозуміло ж, Лукашенко, а також колишній кандидат в президенти Віктор Бабарика, член його штабу Юрій Воскресенський, чоловік Світлани Тихановської Сергій, член президії Координаційної ради Лілія Власова, політтехнолог Віталій Шкляров.

Про що говорили — ні у Лукашенка, ні опозиція не повідомляють. Єдине що, як розповів адвокат Шклярова Антон Гашинський зі слів його підзахисного, "розмовляли про майбутнє Білорусі, протести і конституційну реформу", і взагалі розмова була дуже "відвертою".

Більше ніяких важливих подробиць адвокат не повідомив. Хіба що розповів про знакове, з панського плеча, розпорядження Лукашенка відправити політв'язнів в лазню на прохання Шклярова. "Тоді Лукашенко сказав одному зі своїх охоронців: "Діма, організуй". Де точно в лазні вони були, Віталій не знає, але їх усіх відвезли в лазню без конвою. Дали можливість спокійно помитися і поспілкуватися між собою", — розповів адвокат.

Тобто виходить, що, поки опозиціонери парилися і милися в лазні, силовики готувалися "помити" їхніх прихильників на вулицях.

Виглядає ця історія в очах цих самих прихильників не дуже. Як і той факт, що після візиту Лукашенка в СІЗО під домашній арешт відпустили Воскресенського, а також директора IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича.

Таким чином, Лукашенко роз'єднує лідерів протестів і їх учасників, діючи за сценарієм, схожим з тим, який використовував венесуельський диктатор Ніколас Мадуро щодо місцевої опозиції. Але Лукашенко явно вбиває клин і між лідерами протестів. Так, на зустрічі не було близької до Тихановської Марії Колесникової. А сама Світлана Тихановська, яка має можливість (і її реалізує) спілкуватися з фронтменами ЄС, коментуючи цю зустріч в СІЗО, підкреслила: "Діалог в тюремній камері не ведеться. Він говорить про конституційну реформу, але робить це, тільки щоб послабити наш протест. Ми продовжимо жорстко стояти на своєму і мирно домагатися нових виборів".

Лукашенко консервується

Тихановська може розраховувати на підтримку Євросоюзу. Хоча далеко не всі схвалюють обережність, яку ЄС проявляє в контексті білоруської ситуації.

Так, напередодні засідання Ради ЄС міністр закордонних справ Канади Жан-Філіп Шампань, засудивши звірства силовиків в Білорусі 11 жовтня, повідомив, що має намір щільно про це поговорити з колегами з країн Євросоюзу під час свого візиту до Європи.

Хто з членів ЄС демонструє рішучість діяти жорсткіше? Це, крім Польщі і Литви, Німеччина і Франція, які лобіюють введення персональних санкцій відносно Олександра Лукашенка. Про це, зокрема, перед засіданням Ради ЄС в Люксембургу заявив глава МЗС Німеччини Хайко Маас. "Нам слід визнати, що з часу нашої останньої зустрічі ситуація не покращилася. Режим Лукашенка продовжує вдаватися до насильства, ми, як і раніше, бачимо затримання мирних демонстрантів. Я запропонував підготувати новий пакет санкцій, і Лукашенко повинен бути одним з фігурантів цього списку санкцій", — цитує Мааса Reuters.

Отже, Берлін не вразило СІЗО-захід Лукашенка. Який, як відзначають деякі білоруські експерти, за фактом став добровільним "приниженням", оскільки Лукашенко боїться санкцій, а тому пішов на діалог з опозицією.

Можливо, страх у нього і присутній. Однак саме те, що сталося після візиту Лукашенка, і є відповіддю на питання, навіщо йому потрібна була показуха в СІЗО і якої лінії поведінки він має намір дотримуватися.

Лукашенко не міг не розуміти, що побоїще на вулицях напередодні саміту ЄС йому відгукнеться. Що Берлін та інші країни — члени ЄС отримають черговий привід ввести персональні санкції. Тому все це схоже на спробу Лукашенка розколоти опозицію і консервувати свій режим, завершуючи остаточний відкат політики розширення зв'язків з Євросоюзом.

Санкції? Санкції — це, звичайно, погано. Але під санкціями Лукашенко особисто і його режим існують роками. Після жорсткого придушення протестів ще в серпні йому не було сенсу розраховувати на те, що діалог із Заходом повернеться в колишню колію без істотних поступок вулиці. А поступки — це перевибори і здача влади.

На такий варіант Лукашенко, звичайно ж, не погодиться. І в цій ситуації єдиним, хто допоможе йому втриматися на плаву, поки він зайнятий дискредитацією лідерів опозиції, залишається Володимир Путін, якому він приніс васальну присягу ще в Сочі.

На знак подяки Кремль погодився злити Світлану Тихановську — оголосити її в розшук наступного день після того, як вона запропонувала Путіну роль посередника у вирішенні кризи в Білорусі. Та й після цього продовжує говорити про дружбу з росіянами.

В її активі ще є почасти консолідована позиція ЄС і взагалі можливість бачитися з Ангелою Меркель, керівництвом Польщі, Литви та Євросоюзу загалом.

Однак на протилежній шальці терезів виявилася, очевидно, вже доленосна зустріч Лукашенка з окремими видатними опозиціонерами, яким він дозволив в лазню сходити, а деяким і зовсім вийти на свободу.

    Реклама на dsnews.ua