Бацили Путіна. Як Латинська Америка навздогін до пандемії ковіду отримає епідемію рашизму

Пандемія коронавірусу – і викликані нею обмеження при перетині кордонів Росії, чия репутація дедалі погіршується і яку ось-ось оголосять країною-спонсором тероризму, а також посилення режиму всередині країни, що загрожує поверненням виїзних віз – все це, разом узяте, різко підняло інтерес заможних росіян до отримання виду на помешкання (ВНП) за межами Росії та другого громадянства.

Втеча з курника

І якщо перелік країн, на ВНП в яких підвищений попит, не зазнав особливих змін – це, як і раніше, Португалія, Кіпр, Мальта, Чорногорія і країни Карибського басейну, як варіанти, простіші й економніші в порівнянні з іншими країнами ЄС, то в плані паспортів виразно помітні нові тенденції. У відповідь на приблизно двадцятивідсоткове зростання попиту кілька країн Карибського басейну оголосили кампанію знижок на "золоті паспорти". Так, Сент-Кітс і Невіс знизив до кінця року поріг інвестицій для отримання ВНП зі 190 до 150 тисяч східнокарибських доларів. Ще далі пішла Домініка, скинувши ціну з 75 до 50 тис., та ще й розширивши поняття "утриманців", за яких взагалі не потрібно нічого платити. Ними тепер можуть вважатися люди до 30 років, а не 18, як було раніше.

З урахуванням того, що східнокарибський долар прив'язаний до долара США у співвідношенні 2,7:1, йдеться, по суті, про незначні суми. Навіть продавши скромну квартиру в Москві, можна прикупити паспорт маленької південної держави з безвізовим в'їздом до Великобританії і США, фактично ж – перепустку в нове життя з вічного російського кошмару. От тільки що робити в цьому новому житті? Як здобути хліб насущний? Безсумнівно, відоме оповідання Пелевіна про Затворника і Шестипалого чудове, але як довго змогли б прожити два втікачі, здійснивши фантастичну втечу з вольєра Бройлерного комбінату імені Луначарського, в якому важко не побачити прямий натяк на сучасну Росію?

Звичайно, про російських мільйонерів – чиновників і спецслужбістів, нахапавших достатньо грошей, щоб безбідно і безтурботно провести залишок днів на теплому південному піску, пішовши на спокій, не йдеться. З ними все зрозуміло. Але зараз ціни на вихід з Росії стали цілком доступні середньому класу, створюючи спокусу ризикнути на втечу. І тут уже все впирається в сакраментальне питання, поставлене колись сумним жартівником Лецем: "Ну припустимо, проб'єш ти головою стіну. І що ти робитимеш у сусідній камері?".

Підставні особи

Отже, є попит на роботу за межами Росії для вихідців з неї, що зуміли купити собі й близьким "золоті" паспорти та оплатити проїзд до місця, але не мають коштів для подальшого проживання. Попит, а він обіцяє бути масовим, повинен, очевидно, породити і пропозиції. Адже є ж, напевно, у вихідців з Росії якісь переваги порівняно з місцевими?

Є. По-перше, вони не місцеві, бігти їм нікуди і нема на що, зв'язків на новому місці у них немає. Зважаючи на це, киданути роботодавця їм украй складно. По-друге, вони знають російську мову й російські реалії. По-третє, люто потребують хоч якогось заробітку.

А тепер поговоримо про можливих роботодавців.

У середу, 29 червня, членами постійного підкомітету з розслідувань комітету Сенату США з внутрішньої безпеки і державних справ було представлено 150 сторінкову доповідь під назвою "Арт-індустрія і політика США, які підривають санкції". Вивчивши дані головних аукціонних будинків, які торгують творами мистецтва, таких, як Sotheby's і Christie's, приватних торговців творами мистецтва в Нью-Йорку і семи фінансових інститутів, автори дійшли висновку: відсутність регулювання в галузі арт-індустрії в Сполучених Штатах робить можливим порушення норм законодавства про боротьбу з відмиванням грошей. У числі головних відмивачів були названі відомі друзі Путіна — Аркадій і Борис Ротенберги, що перебувають під санкціями, але успішно обходять їх за допомогою підставних осіб. За даними доповіді, загальна сума угод з купівлі творів мистецтва, укладених Ротенбергами після впровадження проти них санкцій, тобто, з 14 березня 2014 року, склала $91 мільйон.

Принаймні три твердження в зв'язку з цим є цілком очевидними. Перше: торгівля творами мистецтва, – не єдина сфера, в якій Ротенберги через підставних осіб відмивають свої гроші, виводячи їх з Росії в США. Друге: Ротенберги – не єдині відмивачі грошей з Росії з використанням підставних осіб. Третє: саме недавні вихідці з Росії, які купили "золотий паспорт" якоїсь маленької країни, ідеально пасують до ролі підставних осіб для російських відмивачів. Крім причин, перелічених вище, вони ніде не засвічені поза Росією й навіть за бажання можуть запустити версію про те, як їх переслідували на батьківщині. Вони явно не мільйонери – але разом з тим цілком могли забрати з собою якусь розумну суму. Вони можуть відкрити бізнес, який стане несподіваною успішним. Можуть прикупити, і навіть колективно, об'єднавши свої вкладення якийсь твір мистецтва. Вони можуть дуже багато чого – і їх вже досить багато, щоб перевірити всіх досить детально було б складно. А скоро буде і в рази більше. І що лютішім перевіркам піддаватимуть вихідців з Росії контролюючі органи західних країн, то більше дешевих юнітів на роль зіцголів знадобиться російським відмивачам – а всі ці відмивачі, в кінцевому рахунку, замикаються на російські спецслужби. Хтось із юнітів, очевидно, попадеться – але впіймати всіх буде неможливо. І навіть упіймавши таку підставну особу, її буде складно в чомусь звинуватити. Звідки гроші? Взяв у борг у Росії! Ось, працюю, потихеньку розраховуюся.

Якісно нове явище

Це, безумовно, не шпигунство, та й не кожен емігрант годиться в шпигуни. Хоча й шпигунів, і агентів впливу, й інструкторів із підготовки терористів Росія теж напхає в цей потік, причому, по максимуму, в цьому немає жодних сумнівів. Але це вже відоме явище. З ним можна якось боротися, хай і не завжди ефективно, але все ж, методи проти ФСБшних "саприкіних" уже є, й вони досить добре відпрацьовані. І в місцях великого скупчення цієї публіки – на Кіпрі, на Мальті й у інших, їм подібних, місцева влада, під тиском пристойних держав, тобто держав, які не продають свої паспорти жодній підозрілій шпані, та часом і позбавляють особливо знахабнілих нових співвітчизників купленого ними громадянства. На Мальті, оцінивши наслідки їхньої активності, взагалі подумують про закриття програм індивідуального інвестора, оскільки аферисти, які використовують її паспорти, руйнують репутацію цієї країни, і без того, м'яко кажучи, не зовсім бездоганну.

Але Кіпр, Мальта, Болгарія – це зовсім інші масштаби, порівняно з тим, що починається зараз. На Кіпрі "золотий паспорт коштуватиме від 2 млн. євро. На Мальті старт починається від 1 млн. В Болгарії – від півмільйона євро. Порівняйте це з цінами на Доміниці, де паспорт коштуватиме менше 16 тисяч євро. При цьому, купивши його, жити на Домініці зовсім не обов'язково. Острів маленький, і зайнятися там, крім пляжного відпочинку, рішуче нічим. Жити можна в обох Америках, на вибір. Жити й працювати, наприклад – на Ротенбергів, як на зрозумілих і вигідних роботодавців.

Звісно, найм кожного дрібного зіцголови будуть здійснювати не самі підсанкційні особи. Очевидно, що вже найближчим часом з цією метою буде вибудувано ланцюжок тіньових HR-агентств. Такий перспективний напрям просто не може не бути відпрацьовано — адже відомо, що якщо російську людину ще можна вивезти з Росії, то вже вивести Росію з російської людини – ніяк. Недарма ж чимала частина російської еміграції через рік-другий починає пристрасно любити Путіна, хоча й не настільки сильно, щоб повернутися, а помірно, в розрахунку на вигоду для себе.

Коротше кажучи, кожен виходець із чумного бараку з дуже великим ступенем ймовірності несе в собі бацили чуми. Це повною мірою стосується й вихідців з Росії, що масово несуть у собі бацили рашизму. І цим, напевно скористаються мафіозні кремлівські бактеріологи, використавши можливість, що відкрилася в Карибському басейні.