Американські Patriot у Туреччині. Ердоган Путіна розвів
Сполучені Штати і Туреччина ведуть торги. І небезуспішно. Кожна із сторін домагається свого, і навіть домоглася вже. Підсумком ж будуть не тільки внутрішньополітичні дивіденди, але й серйозні зміни в політиці Середземноморського регіону, які Вашингтон, по суті, і так запустив, коли до незадоволення Анкари суттєво покращив відносини з Грецією.
Переговори та торги ведуться відразу у кількох взаємопов'язаних напрямах. Зокрема, навколо поставок озброєнь. Тут варто нагадати, що Анкара зацікавлена в придбанні американських винищувачів п'ятого покоління F35. Два з них навіть отримала в Форт-Уэрте (Техас), але після процес застопорився, оскільки Туреччина — член НАТО — вирішила закупити російські ЗРК С-400. Що обурило і альянс, і США. Останні навіть прямим текстом говорили про можливі санкції, якщо турки все ж придбають ці комплекси. Сторони з різною інтенсивністю почали обмінюватися випадами на адресу один одного. Але при цьому Туреччина подає запит на купівлю чотирьох комплектів систем ПРО Patriot — з 20 пусковими установками і 80 ракетами-перехоплювачами. 18 грудня стає відомо, що Держдепартамент схвалив контракт на суму $3,5 млрд. Турецькі ВС отримають 20 автономних пускових установок M903, чотири станції управління перехопленням, чотири радіолокаційні станції керування вогнем AN/MPQ-65, 10 антен AMG, 80 зенітних керованих ракет Patriot MIM-104E і 60 ракет PAC-3 і супутнє обладнання. Тепер Туреччина убезпечить своє небо, замінивши нарешті застарілі MIM-14 Nike-Hercules (теж США). І це на руку як НАТО, так і Штатам.
Американські системи — альтернатива російським С-400, які Реджеп Тайіп Ердоган, очевидно, використовував як інструмент шантажу Вашингтона з метою дістати саме Patriot. На підтвердження цього наведемо слова його представника Ібрагіма Калина, який в кінці листопада сказав: Туреччина готова придбати ці системи, якщо отримає хорошу пропозицію" від США. Рішення Держдепу говорить про те, що це "гарна пропозиція" надійшло. Не повідомляється про те, чи буде виконана угода на постачання С-400 в 2019 р. Але очевидно, що Ердоган майстерно використовував Росію у своїх інтересах.
Та й в цілому суперечка між США і Туреччиною навколо поставок озброєнь, судячи з усього, рухається до вирішення. Наступним рішенням Держдепу цілком може стати зелене світло на продаж F35. Турецький президент двома днями раніше говорив про наміри закупити відразу 120 винищувачів. Яких саме, не уточнював. Однак пам'ятаючи, що один винищувач в залежності від комплектації коштує від $83 млн до $108 млн, угода була б дуже вигідною.
У сукупності з Patriot ці винищувачі п'ятого покоління значною мірою посилять військовий потенціал Туреччини, а отже, закріплять її в якості потужного регіонального лідера, з яким доводиться рахуватися навіть Вашингтону. До речі, інтерес у турків до комплексів Patriot є досить давно. Ще в 2012 р. три союзника Туреччини в НАТО — Німеччина, Нідерланди та США — на запит Анкари вирішили розгорнути шість таких батарей у трьох містах на кордоні з Сирією, де на той момент війна йшла вже рік. Правда, цього було недостатньо, оскільки захист турки як би віддали на аутсорсинг. Так чому б турецькій стороні і не обзавестися Patriot? Враховуючи, що у Анкари є свої плани на Сирію, на території якої в рамках військових операцій "Щит Євфрату" і "Оливкова гілка" турецькі сили створили буферну зону. До того ж на тлі переговорів з США Ердоган заявив 18 грудня про запуск нової операції проти сирійських курдів.
Курди, між іншим, друга складова переговорів і торгів. Анкара стимулює США прискоритися з "відселенням" своїх союзників за Євфрат. Щоб змусити Вашингтон погодитися на це, турецькі чиновники влаштували серйозну інформаційну атаку. Так, глава МЗС Мевлют Чавушоглу знову-таки на цьому тижні заявив, що президент США Дональд Трамп має намір вивести американські війська з Сирії. На наступний день слово взяв турецький міністр внутрішніх справ Сулейман Сойлу, привнесший в монолог Анкари нотку загрози. Він заявив, що Штати, мовляв, у 2017 р. не підтримали операцію "Щит Євфрату", погрожували в 2018 р., коли проводилася операція "Оливкова гілка", а "тепер же Вашингтон намагається зробити аналогічні кроки на схід від річки Євфрат. Туреччина не дозволила зробити це раніше, не дозволить і зараз".
У Вашингтоні на войовничість Анкари вустами спецпосланця по Сирії Джеймса Джеффрі відповіли, що, по-перше, Штати підтримують курдів "тимчасово" і відносини з ними "ділові", по-друге, ідея Туреччини почати нову операцію "погана". Таким чином, США взяли в облогу турків, порадивши фактично не форсувати події. Простіше кажучи, буде вам операція і курдів ми "зіллємо" (знову), але не варто квапити події.
Такий обмін ударами — це нормально. Це дипломатія. Всі намагаються вичавити максимум і в якості компромісу досягти обопільної вигоди. У Туреччині і США поки виходить. Але при цьому переговори не обмежуються лише зброєю або операцією в Сирії. Ще одним каменем спотикання є екстрадиція проповідника Фетхуллаха Гюлена, обвинуваченого Туреччиною в спробі здійснення державного перевороту. Ну, як екстрадиції. Насправді Гюлен Туреччини в Туреччині і не потрібен. Як і США. Обидві сторони влаштовує його поточне місце розташування, оскільки таким чином для турків він залишається "коренем зла". І до того ж завжди є привід зустрітися і поторгуватися.
Наприклад, як зараз. Все той же Чавушоглу стверджував, що Трамп, мовляв, пообіцяв Ердогану на саміті G20, що розглядає питання екстрадиції Гюлена. У свою чергу, "Голос Америки" з посиланням на високопоставленого чиновника в Білому домі повідомляє, що нічого такого Трамп президенту Туреччини не обіцяв. Проте певний процес щодо FETO все йде. За словами глави МЗС Туреччини, агенти ФБР у Нью-Джерсі почали арешти членів організації Гюлена і ведуть роботу в їх відношенні в 15 штатах. Правда це чи ні? Цілком можливо. Якщо врахувати, що в листопаді до Туреччини з США був депортований голова фонду організації Саліх Гезегир, обвинувачений в спробі сексуального домагання. Американський телеканал NBC, посилаючись на високопоставлені джерела, вважає, що слідом за Гезегиром депортують і самого Гюлена в рамках угоди, метою якої нібито є допомога США кронпринцу Саудівської Аравії Мухаммеду бін Салману в рамках справи про вбивство журналіста Джемала Хашогги. В обмін на Гюлена, зазначає ЗМІ, Туреччина знизить вимоги до саудівцям. А Анкара, нагадаємо, наполягає на арешті причетних до вбивства колумніста The Washington Post.
Версія ця заслуговує уваги і дуже навіть реальна. Але, повторимося, Гюлен, проживає в Пенсільванії вже 20 років, турецькій стороні на лаві підсудних не потрібен. Проповідника Вашингтон "здавати" не буде, але може подумати щодо зміни статусу самої організації. І вже це стане подарунком Ердогану під місцеві вибори в Туреччині 2019 р., які, як говорив турецький лідер у жовтні, "можуть стати кінцем основної опозиційної Народно-республіканської партії (НРП). Гюлен вже в похилому віці (77 років). А Ердогану, выстраивающему свою неоосманскую імперію, потрібен наступник Гюлена в якості нового "вічного зла". У разі успіху на місцевих виборах опозицію адже "затрут", на що непрозоро натякнув сам Ердоган. Однак внутрішньо-зовнішній ворог потрібен для консолідації населення, і FETO підходить як не можна краще.
Просто Анкара зараз грає на підвищення ставок, щоб отримати від Штатів максимально доступне кількість "плюшок". США на ці численні спекуляції можуть відповісти, наприклад, справою про незаконне лобіювання інтересів Ердогана під час президентської кампанії у сша в 2016 р. І тут, як у випадку з росіянами, знову не обійшлося без екс-радника Трампа з нацбезпеки Майкла Флінна. Суд Вірджинії, як повідомляє The New York Times, звинуватив двох колишніх партнерів Флінна Экима Альптекина і Биджана Киана в порушення федеральних законів про лобіювання. Розслідування, нагадаємо, американські правоохоронці почали в 2016 р. після статті Флінна в The Hill, в якій він критикував Гюлена і закликав допомогти Туреччині. Кіан, за даними слідства, допомагав Флінна розробити лобістський проект для Конгресу США, щоб домогтися згоди законодавців на екстрадицію проповідника. Спонсорував проект Альптекін — близький до Ердогана бізнесмен. Тепер Кіану загрожує 15 років в'язниці, а Альптекину — 35 (його звинувачують ще й у дачі неправдивих свідчень ФБР). А Флінн... Його вже не шкода. Екс-радник спікся, але ще може бути корисний, щоб, наприклад, посилити переговорні позиції американців. Якщо Анкару влаштують умови угоди, запропонованої США, то саудівський принц буде навічно в боргу у нинішньої адміністрації, гарантуючи тим самим збереження міцного союзу Вашингтона і Ер-Ріяда. До всього ще й американо-турецькі відносини в значній мірі покращаться, як і ситуація в регіоні. Єдині переможені — Москва з її С-400 і, власне, ягнята з FETO.
