Між Поті і Одесою. НАТО буде захищати Україну в Азовському морі, плаваючи по Чорному
У Вашингтоні з нагоди 70-річчя проходить саміт Організації Північноатлантичного договору (НАТО) за участю глав зовнішньополітичних відомств країн Альянсу і, звичайно ж, генерального секретаря Йенса Столтенберга. Він став першим керівником міжнародної організації, який виступив перед обома палатами Конгресу США. І його мова 3 квітня в деякому роді - це "компенсація" за статус проведення саміту на рівні глав держав та міністрів закордонних справ.
Послання Столтенберга, повний текст якого опублікований на сайті НАТО, було не сказати, що сенсаційним, проте вельми потужним, як і інформаційний фон навколо саміту. І прозвучали 3 квітня заяв можна виділити ряд чітких меседжів.
Від СРСР до Росії
Сигнал перший стосується безпосередньо Росії і подальшого протидії їй з боку НАТО. Причому генсек Альянсу розкрив тему відразу на декількох рівнях з головним акцентом на забезпеченні безпеки союзників. Один з рівнів - це, власне, нагадати союзникам через американських конгресменів, що Альянс існує не просто так, з чиєїсь примхи. Тому Столтенберг свою промову почав з цитування 33-го президента США Гаррі Трумена, у день створення НАТО заявив: "Цим пактом ми сподіваємося створити щит від агресії і страху агресії - бастіон, який дозволить нам займатися реальними справами держави і суспільства, рухом до більш повноцінного і щасливого життя для всіх наших громадян". Організація, підкреслює у своєму виступі генсек Альянсу, була створена для забезпечення загальної безпеки, включаючи в свій час протистояння СРСР, що, до речі, аудиторія зустріла гучними і тривалими оплесками.
Необхідність нарощувати м'язи аргументована проведенням чіткої осі зла через XX і XXI ст. - Гітлер, Сталін, "Ісламська держава", яких не можна було зупинити ні словами, ні мирними протестами. Путіна в цей ланцюжок не внесли. Поки що. Але негласно нинішній глава Кремля в цьому списку все ж таки присутня, враховуючи, що культ Сталіна є однією з підвалин сучасної гібридної ідеології в Росії. "Не будь як Сталін, Гітлер чи ІГ", - пропонує йому Столтенберг. Фактично все ще тримають злегка відкритим вікно, через яке Путін міг би обговорити умови перемир'я. Наприклад, для початку повернутися до виконання положень Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД), який Росія, як зазначила 3 квітня постпред США при НАТО Кей Бейлі Гатчисон, порушує щонайменше п'ять років.
І в той же час союзники не повинні зупинятися, відмовлятися від зміцнення оборонних можливостей, оскільки де-факто Росія - це не держава - спонсор тероризму, а держава-терорист. Що видно по тому, як чергував генсек у своєму виступі Росію, акти тероризму і непрозорі натяки на готовність НАТО захищатися. Так, торкнувшись питання порушення Росією ДРСМД, Столтенберг відразу згадав про теракт 11 вересня 2001 р., підкресливши, що тоді вперше Альянс застосував п'яту статтю договору. І вже через кілька днів після трагедії літаки НАТО патрулювали небо США, а військовослужбовці країн-союзниць разом з американськими вирушили в Афганістан.
Москва, як і півстоліття тому, знову представляє загрозу для НАТО. Альянс вже недооцінив її, що призвело до плачевних результатів - вторгнення росіян до Грузії і окупацію територій цієї держави. І навіть після цього належні зусилля організацією не були зроблені, оскільки через шість років у Європі вперше з часів Другої світової війни одна держава силою відібрав частину території іншої. Росія анексувала Крим. І НАТО до цього не було готове, як вчора ж заявив в інтерв'ю BBC екс-генсек Андерс Фог Расмуссен. За його словами, тільки після захоплення півострова Альянс зрозумів, що "Європа опинилася в абсолютно новій ситуації з точки зору безпеки". І у відповідь були введені війська НАТО країни на його східному кордоні, а остаточно очі відкрилися після краху Boeing рейсу MH17 на Донбасі.
Визнав неготовність Альянсу до агресії РФ і Столтенберг, як і те, що організація вже не в перший раз виявляється настільки непрозорливой: падіння Берлінської стіни, і теракт 11 вересня, і експансія ІГ, і анексія Росією Криму. І знову ця зв'язка "терористи - Росія", яка стає все агресивнішою на багатьох напрямах: в Україні, Сирії, Арктиці, Балтії, Середземномор'ї, Чорному морі.
Зупинятися Москва не демонструє жодного бажання. Мало того, вона змінює свою тактику. На це звернула увагу заступник Столтенберга Роуз Гетемюллер: атака російських військових, а не "зелених чоловічків", як у 2014 р., на українські катери і буксир і захоплення українських моряків у Керченській протоці демонструють відхід від Кремля гібридної війни в першу чергу в Чорному морі.
Чорноморський відповідь НАТО
Другий меседж саміту НАТО стосується конкретних кроків і реакції Альянсу в цілому. Перше - розширення контексту чорноморської безпеки, тобто загроза Росії поширюється не тільки на Україну і Грузію, але також на країни - члени Альянсу: Румунію і Болгарію. Росія своїми діями перешкоджає свободі судноплавства, до якої у Вашингтоні, як відомо, ставляться з великим пієтетом. Ще не так давно про таке розширення контексту не було мови, а тепер крім активізації повітряних місій в регіоні НАТО також має намір збільшити присутність кораблів в Чорному морі. Що стане одним із заходів, які повинні затвердити глави Мзс.
В якості демонстрації намірів відразу після саміту у Вашингтоні в регіоні стартують масштабні морські навчання "Морський щит-19". Вони триватимуть з 5 по 13 квітня, і в них будуть брати участь 14 кораблів Румунії, шість від Болгарії, Канади, Нідерландів і Туреччини, а також 2,2 тис. військовослужбовців.
В рамках розширення присутності НАТО в Чорному морі буде интенсифицировано повітряне спостереження, а також збільшено число кораблів, постійно курсують між Одесою і Поті. Цими заходами Альянс сподівається "гарантувати безпечний прохід українських судів через Керченську протоку і Азовське море".
Зауважте, ніхто, однак, не говорить прямо про захід в протоку або Азовське море. Бо поки нинішній статус Азовського моря (внутрішнє море двох держав) юридично не буде піддано сумніву, нічого не зміниться. З точки зору міжнародного права, ті ж США не можуть відправити кораблі в ці води. В тому числі і за запрошенням України, оскільки Росія, безумовно, не дасть згоди, а також просто заблокує протоку, приміром, баржами, якщо корабель НАТО вирішить потрапити в Азовське море в компанії з українськими. Так що забезпечувати свободу судноплавства Альянс буде в акваторії Чорного моря. Більшого Україні він поки що запропонувати не може.
Трамп все ж молодець
Разом з тим очевидно, що НАТО продовжить зміцнювати оборону на флангах. І це не в останню чергу заслуга Дональда Трампа, який вимагав від союзників збільшення відповідних витрат. Генсек Альянсу похвалив Трампа, оскільки після декількох років скорочень витрат "за останні два роки європейські союзники і Канада витратили на оборону додатковий $41 млрд, а до кінця 2020-го це буде вже $100 млрд. Це добре, оскільки НАТО може вкласти більше коштів у винищувачі, ударні вертольоти, ПРО, безпілотники. З іншого боку, Трампу порадили трохи зменшити оберти, знизити градус критики на адресу союзників, оскільки НАТО сьогодні потрібно єдність, взаєморозуміння і взаємоповага, а не вимірювання військовою силою і економікою.
Примітно, що під прикриттям миролюбності Столтенберга щодо союзників Вашингтона в той же час передав кілька привітів Росії, а також Німеччини і Туреччини. Зокрема, віце-президент Майк Пенс від імені Трампа пройшовся по Берліну за витрати на оборону і підтримку "Північного потоку-2", а також фактично висунув ультиматум Туреччини: "Або обираєте НАТО, шановні, або ж ідіть далі разом з Росією, раз вам С-400 більше подобаються, ніж наші F-35". Держсекретар Майк Помпео прямим текстом дав зрозуміти Кремлю, що не дозволить копошитися на задньому дворі Сполучених Штатів - у Венесуелі і на Кубі. І на додаток командувач Космічними силами США Джон Реймонд заявив, що в 2022 р. Америка нарешті відмовиться від російських двигунів РД-180, якими Москва частенько намагалася вказати на лицемірство Вашингтона.
Ностальгія НАТО
В сухому залишку маємо наступне: НАТО стало міцніше завдяки агресії Росії і часом надмірного натиску Трампа, незважаючи на явний саботаж деяких членів Альянсу.
Але готових рецептів протидії Росії у НАТО поки немає. Альянс апелює до холодної війни і повертається до правил гри того часу: нарощування сил у відповідь на нарощування сил, паритетом перед загрозою ядерної війни, гонки озброєнь. В принципі, за винятком гонки озброєнь, така тактика не дасть бажаного результату у зв'язку з асиметричністю дій Кремля. Не на користь Альянсу і те, що відкрито про проведення Росією війні не йдеться. Так, Росія вторглася в Грузію, Україну, бєспрєдєльнічать в Арктиці і Чорному морі, труїть людей "Новачком", проводить кібератаки, але це, фактично зі слів Столтенберга, все ж просто більш агресивна поведінка.
І в деякій мірі небажання визнати дійсність, по суті, є такою ж складовою гібридної війни. Звідси, серед іншого, і перебування членства України в організації в підвішеному стані. Безумовним кроком уперед тут став би статус стратегічного союзника США поза НАТО. Добийся його президент, хто б ним не став, і спроби політиків Центральної і Західної Європи зберегти Україну в якості буферної зони стануть безглуздими. З іншого боку, НАТО довелося "завмерти", в тому числі і у зв'язку з президентськими виборами в Україні, коли не ясно, чи збереже Київ євроатлантичний вектор руху або ж реальністю стане відкат і замирення з Росією, аж до повернення в обійми Москви.
