Олександр Вальчишен: Країни, які опинилися під санкціями, все одно не зможуть повністю відмовитися від долара США
Дискусії про те, коли ж закінчиться гегемонія долара як світової резервної валюти, ведуться не перший рік. Однак цілий ряд подій на світовому фінансовому ринку додав гостроти цим обговоренням. Серед найбільш знакових - відмова Венесуели від "американця" при розрахунках за нафту, запуск Китаєм нафтових ф'ючерсів, номінованих в юанях, і, нарешті, вже анонсований перехід на євро при розрахунках за нафту між ЄС та Іраном. Чи здатні ці події підкосити панування долара, зможе чи інша валюта в осяжному майбутньому зайняти його місце, і що це означатиме для ринків, що розвиваються, - про це "ВД" розмовляла з керівником аналітичного підрозділу фінансової групи ICU Олександром Вальчишеным.
ВД: Аналітики вже давно пророкують юаню місце майбутньої світової резервної валюти. Чи зможе наблизити до цієї мети Китай запуск на Шанхайській біржі ф'ючерсу на нафту, номінованого в юанях? Адже Піднебесна є найбільшим у світі імпортером нафти.
А. В. Китайська влада дійсно роблять кроки по просуванню своєї валюти і посилення її значущості на світовому фінансовому ринку. І запуск нафтових ф'ючерсів - один із таких кроків. Але найбільш значущою подією у цьому плані стало внесення з 1 жовтня 2016 року Міжнародним валютним фондом юаня в розрахунок кошика спеціальних прав запозичення - SDR (штучний резервний і платіжний засіб, який використовується у розрахунках між МВФ і його членами, а також ще 14 офіційними організаціями. - "ВД").
Початкова частка юаня в SDR - 10%, що вище рівня ієни (8,3%) і фунта стерлінгів (8,09%). Хоча поки і значно менше, ніж долар (41%) і євро (31%). Таким чином, Фонд офіційно включив юань в так званий клуб резервних валют. Запуск нафтових ф'ючерсів, номінованих в юанях, - менш важлива подія. Однак воно підтверджує, що юань вже стає одиницею монетарного обліку на міжнародній арені. В цій грошовій одиниці компанії готові укладати договори на торгівлю товарами, послугами, фінансовими інструментами. У значущих для Китаю країн з'являються стимули включати монетарні резерви, номіновані в юанях, поряд з резервами в доларах, євро, фунтах і ієни. Китайський центральний банк їх вже надає національним центральним банкам ряду країн згідно з укладеними договорами співпраці. Таким чином, Китай поступово вибудовує міжнародну структуру з підтримання використання юаня в інших країнах.
ВД: Які нові кроки можуть бути зроблені Китаєм для просування своєї валюти на світовому фінансовому ринку?
А. В. Судячи з усього, Китай хоче стати другою Америкою. Але зараз ключове завдання китайської влади - утримання стабільного розвитку економіки і вихід на нову модель її розвитку. Китай намагається піти від моделі, за якої економічне зростання базується на внутрішніх інвестиціях та експорті продукції на зовнішні ринки, і перейти до моделі, при якій основу зростання економіки становить внутрішній попит. Зрослий рівень добробуту населення вже дозволяє розпочати рух у цьому напрямку.
Розширення використання національної валюти й перехід до нової економічної моделі - паралельні процеси. Для того щоб підвищити вага валюти на світовому фінансовому ринку, потрібно стати покупцем продукції з інших країн. Нарощування імпорту в тому числі дасть змогу задовольняти зростаючий внутрішній попит.
По суті, щоб юань міг претендувати на місце долара у світовій фінансовій системі, Китаю доведеться стати другими Штатами: перейти від торгового профіциту торговельного дефіциту і поступово нарощувати бюджетний дефіцит, завдяки якому відбувається безризиковий випуск своєї грошової одиниці.
ВД: Почасти США самі провокують скорочення використання долара, розширюючи список країн, що опинилися під санкціями. Адже країни та компанії з санкційного списку не можуть використовувати в розрахунках з контрагентами долар і просто змушені переходити на інші валюти. Чи може це вплинути на позиції "американця" як головної світової валюти?
А. В. Відхід деяких компаній або навіть країн від розрахунків у доларах не змінить існуючої розстановки сил на світовому фінансовому ринку. Країни, що опинилися під санкціями, все одно не зможуть повністю відмовитися від долара США, оскільки вже обтяжені чималими боргами, номінованих у цій валюті. Це означає, що долар їм буде необхідний щонайменше для того, щоб розраховуватися за боргами.
Доступ до доларам як і раніше необхідний і для того, щоб і далі отримувати імпортну продукцію. У свою чергу, борги в доларах можуть мати і постачальники продукції в ці країни. При цьому обсяг боргів у доларах у що знаходяться під санкціями країн набагато менше обсягу нових боргів, які створюються бізнесом в тих же США і за їх межами.
ВД: чи Може євро стати альтернативною долара як світової резервної валюти?
А. В. Євро теж має досить сильні позиції на світовому фінансовому ринку, у цій валюті також випускаються досить великі обсяги боргів.
Але євро не вистачає внутрішньої стійкості: економіки деяких країн - членів ЄС застрягли в тривалій стагнації після глобальної фінансової кризи (ті ж таки Греція і Італія). Крім того, для підтримки ключової резервної валюти необхідна активна фіскальна політика як по податках, так і за видатками, яка буде підтримувати економіку через дефіцитний бюджет. Простіше кажучи, уряд (у разі ЄС - це Європейська комісія як орган виконавчої влади) повинна мати можливість реалізовувати бюджет, направляючи підтримку у відсталі регіони (країни), не остерігаючись зростання держборгу, так як він номінований у своєї грошової одиниці. Але в ЄС, і особливо в єврозоні, превалює зовсім інший підхід до фіскальної позиції національних урядів, а створення єдиної бюджетної політики для всіх країн ЄС все відкладається. Ключова країна єврозони, Німеччина, дотримується правила бездефіцитного бюджету. Дотримання жорстких фіскальних правил вимагається від інших країн - учасниць Євросоюзу (одне з них - дефіцит бюджету не більше 3% від ВВП). До того ж євро - не зовсім національна валюта, вона дуже залежить і від проблемних економік єврозони. Останній боргова криза, який, до речі, продовжує тліти, показав, що єврозона як монетарний союз має серйозні проблеми.
ВД: Які фактори будуть забезпечувати долара домінуючу роль у світовій економіці?
А. В. Для сильної грошової одиниці, яка використовується не тільки в межах своєї країни, необхідно три складових. Перше - сильна фіскальна політика, коли всі, від компаній до фізичних осіб, які суворо дотримуються правил сплати податків у своєї грошової одиниці. Друге - готовність влади дотримуватися дефіциту держбюджету. Третє - готовність позичальників (не тільки внутрішніх) залучати фінансування в цій грошовій одиниці. Наприклад, та ж Аргентина зовсім недавно випустила державні цінні папери, номіновані в доларах США, на 100 років. Згідно з даними Інституту міжнародних фінансів (IIF) за підсумками IV кварталу 2017 року глобальний борг зріс до рекордних $237 трлн.
За даними Банку міжнародних розрахунків (БМР), сукупний борг між країнами, виключаючи внутрішні борги, склав на кінець 2017 року $26,3 трлн. З них борг, номінований у доларах США, - $13,3 млрд, або близько 50%. Наступна позиція - у євро, це еквівалент $7,6 трлн, або 29%, далі йдуть фунт стерлінгів - 5%, японська єна - 3%, швейцарський франк - 1,5%.
Такі борги визначають поточний і майбутній попит на грошову одиницю, в якій вони номіновані, тобто попит на долар. Це означає, що держави або бізнес будуть зацікавлені, можливо, навіть вимушено, в доларових розрахунків зі своїми контрагентами - їм потрібно отримувати долар з усіх можливих джерел, щоб обслуговувати свої борги.
ВД: Але от як раз готовність американської влади жити за коштами викликає великий сумнів. Штати активно нарощують борги, і той же МВФ не раз закликав США знизити рівень державного боргу. Тим не менш до 2023 року США, за розрахунками Фонду, обженуть Італію по співвідношенню національного боргу і ВВП: у Штатів це співвідношення зросте до 116,9%, а в Італії, навпаки, зменшиться до 116,6%...
А. В. Рівень державного боргу, безумовно, важливий, але не вирішальний показник. Наприклад, найбільший державний борг має Японія - майже 251% від ВВП за результатами минулого року. Але це не несе загрози її економіці, тому що борг сформований у національній валюті. Більш того, цей борг - основа багатства японських громадян та компаній. Адже власники державних цінних паперів отримують за ним стабільний дохід. Аналогічна ситуація і з США. Борги США номіновані в національній валюті, а тому стійкі. Штати повністю контролюють свій борг. І навпаки, борги в чужій валюті дуже ризиковані. Наприклад, борг буде автоматично зростати разом із зміцненням цієї валюти.
ВД: Зараз світові аналітики розділилися на два табори. Одні вважають, що до 2050 року китайський юань замінить долар статус світової резервної валюти. Інші вважають, що після долара не буде світової домінуючої валюти: будуть лише валюти, що мають вплив в окремих сферах. Який з варіантів вам здається найбільш реалістичним?
А. В. Розвиток світової економіки циклічно. І після підйому буде черговий спад. Як правило, кризи мають монетарну природу. Тобто починаються з того, що компанія або країна не може розрахуватися за своїми боргами. Такі кризи стають черговим приводом для перегляду існуючої в світі монетарної системи. І я не виключаю, що в майбутньому можливі різні експерименти в цій сфері, в тому числі у виборі грошової одиниці обліку, технології того, що з себе буде представляти грошові одиниці, створення монетарних спілок та їх модифікації. До речі, таким експериментом можна назвати реформування єврозони, також можна згадати зону радянського рубля - це був тривалий монетарний експеримент з відомим результатом. Але в кінцевому підсумку стабільна монетарна система буде базуватися на сильній державі, грошова одиниця якого підтримується діями держави у визначенні податків та інших платежів, їх стягнення, монетарних операціях, які будуть переважно в цій грошовій одиниці.
ВД: Що означатиме для ринків, що розвиваються, в тому числі і для України, зміна валюти-гегемона?
А. В.-Яка валюта не прийшла на зміну долару, у країн, що розвиваються, проблеми та загрози залишаться незмінними. Нарощуючи борги в чужій валюті, країна завжди має ризик неконтрольованого зростання боргу із-за зміцнення валюти, у якій номіновано боргові зобов'язання, і зростання процентних ставок по ній. Ще одна проблема - загроза різкого скорочення іноземного кредиту, як це відбувається зараз в ряді країн. Інвестори виходять з фінансових інструментів цих країн у більш ліквідні, і це супроводжується девальвацією національних валют. Так, зростання прибутковості держпаперів США (вже близько 3% по десятирічних облігаціях) стимулює відплив капіталів інвесторів з країн, що розвиваються, на більш стабільний американський ринок.
ВД: Як можна піти від цих ризиків, у тому числі й Україні?
А. В. Головний рецепт - перехід на випуск боргів, номінованих у своїй валюті. Звичайно, такі борги будуть цікаві інвесторам, якщо економіка буде стабільною. Витрати уряду повинні бути спрямовані на те, щоб зробити економіку інноваційної та здатної вигравати міжнародну конкуренцію з вироблених товарах і послугах, що надаються.