Африканський театр бойових дій. Хто з нами та хто проти нас у війні з Росією. Частина три
У військові консультанти президента Анголи затесався один із російських генералів, які командували окупаційними силами на Донбасі
Перше в історії України дипломатичне турне країнами Африки на чолі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою мало відбуватися з 3 жовтня по 12 жовтня, проте масований ракетний удар Росії по українських містах 10 жовтня змусив очільника української дипломатії перервати поїздку на візиті до Гани і повернутися додому
"ДС" продовжує аналізувати діяльність країни-агресора Росії в країнах Африки, яка помітно активізувалася на тлі тотальної геополітичної ізоляції, а також потенціал цих держав, виходячи з чотирьох наступних критеріїв:
- держави, куди Україна експортує продовольство (зернові культури, борошно, крупи тощо);
- результати голосування в ООН щодо українських резолюцій;
- діяльність російських найманців з ПВК "Вагнер" та "політтехнологів" Пригожина;
- візити високопоставлених представників режиму Володимира Путіна, наприклад, міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова чи голови Совфєда Валентини Матвієнко.
Цей матеріал розпочнемо саме з Гани, де й перервалося турне Дмитра Куліби.
Гана
Гана і багата на ресурси, і має дуже сприятливий бізнес-клімат. Розвинений і аграрний сектор, частку якого припадає близько 20% ВВП, і зайнято в ньому близько половини працездатного населення. Здебільшого це дрібні селяни.
Основними джерелами іноземної валюти є продаж золота, нафти, какао та грошові перекази. Зростанню економіки посприяв і розвиток нафтопрому з 2010 р. У 2014 р., щоправда, почався спад видобутку, але навесні видобуток стабілізувався на рівні 170 тис. барелів і почав зростати.
Найбільші експорт-партнери: Швейцарія, Індія, Китай, ОАЕ, ПАР.
Товари на експорт: золото, сира нафта, какао-продукти, марганець, кеш'ю.
Найбільші імпортери: Китай, Нігерія, США.
Товари, що імпортуються: металеві труби, судна, автомобілі, очищена нафта, рис.
Гана входить до списку африканських країн, які пріоритетні для Кремля. Москва намагається підтримувати активні контакти з місцевою владою, залучаючи її представників до своїх геополітико-економічних проектів на кшталт Петербурзького міжнародного економічного форуму, які використовуються в тому числі для корумпування іноземних чиновників.
Дипломатична діяльність Росії.
У квітні 2019 р. заступник міністра енергетики Гани Вільям Аїдо відвідав форум "Атомекспо 2019" для затвердження проекту будівництва першої в країні АЕС.
Торішнього серпня того ж року Лавров провів переговори з міністром закордонних справ Гани Ширлі Ботчвей.
У жовтні 2019 р. особисто президент Гани Нана Акуфо-Аддо взяв участь у саміті Росія-Африка, який проходив у Сочі.
Вже в лютому 2021 р. до Гани прибув з візитом спецпредставник Путіна Близьким Сходом та країнами Африки Михайло Богданов, який поспілкувався і з президентом, і з Ботчвей, а також з міністром у справах землекористування та природних ресурсів Самуелем Джинапором.
Крім того, Росія та Гана співпрацюють в нафтовому секторі: "Роснефть" та Національна нафтова корпорація Гани підписали під час ПМЕФ угоду про постачання ЗПГ до Гани через термінал у порту Теми.
У Гвінейській затоці тим часом дочірня компанія "Лукойла" зайнята розвідкою нафтоносного родовища.
Москва також планувала постачати до Гани літаки, вертольоти, вантажівки. Для цього дипломати РФ лобіюють інтереси компаній "Корпорація Іркут", "Вертольоти Росії", "КАМАЗ", "Росгео", "Автоваз" (було відправлено 150 од. автомобілів "Лада").
З урахуванням запровадження масштабних санкцій щодо РФ, що спричинило дефіцит компонентів та технологій, ці напрямки торгівлі з Ганою тепер під питанням.
Водночас Кремль не послабив "тиск" після вторгнення, лише посиливши інформаційну кампанію в Гані, у тому числі ретранслюючи пропаганду про Україну, НАТО, США, МВФ через свої веб-представництва, а також через деякі місцеві ЗМІ на зразок The Insight, News Ghana, GhanaWeb.
Задіяні місцеві ЛОМи та політики. Наприклад, лідер місцевої соцпартії Квесі Пратт виступає за інтенсифікацію відносин із Росією в інтерв'ю ЗМІ.
Російський інформаційний порядок денний просувають і співробітники дипмісії. Так, про цілі "спецоперації" 2 березня розповів віце-президенту Гани Махамуду Бавумії посол Сергій Бердников.
На жаль, у цьому плані Москва цілком ефективна, адже ще 10 березня міністр енергетики Гани Меттью Опоку Премпе, чиє відомство тісно співпрацює з російськими компаніями, у кризі на світовому нафторинку звинувачував "конфлікт" між Росією та Україною, який, на його думку, мовляв, став наслідком "браком порозуміння".
Крім офіційних осіб із Росії у Гані щільно працюють структури Пригожина. Ще у 2020 р. стало відомо про те, що його "фабрика тролів" на замовлення ГРУ наймала місцевих жителів для втручання в американські вибори, поширювала дезінформацію про суд над звинуваченими у збитті малайзійського "боїнгу" над Донбасом у 2014 р.
Для цього НУО Eliminating Barriers for Liberation of Africa (EBLA) ("Знищуючи перешкоди для звільнення Африки"), главою якої є вихідець з Гани, що живе в РФ, орендував будинок для "тролів".
Втім, цю діяльність Росії місцева влада намагалася припинити – 6 лютого 2020 р. поліція провела рейд. Facebook та Twitter у свою чергу видалили сітки облікових записів тролів.
Дипломатична діяльність України.
Україна не має посольства в Аккрі. Його функції виконує посольство у Нігерії.
6 жовтня під час візиту до Гани Дмитро Кулеба зокрема зустрівся з президентом Нана Акуфо-Аддо.
7 жовтня глава МЗС України відкрив бізнес-форум за участю представників ганійського та українського бізнесу у галузях металургії, машинобудування, фармацевтики, сільського господарства, виробництва продуктів харчування, будівництва, "зеленої" енергетики.
Тепер звернемо увагу на Південний Захід Африки, а саме на Анголу, яка має свою непросту історію відносин із Москвою.
Ангола
Як і Алжир, основна стаття доходів цієї країни – це нафтовий сектор. На нього припадає близько 50% ВВП та 70% доходів для скарбниці. 90% експорту країни – це нафту. Ще 5% – алмази. Обидва ресурси дуже привабливі для Росії.
Найбільші експорт-партнери: Китай, Індія, ОАЕ, Португалія, Іспанія.
Товари на експорт: сира нафта, алмази, природний газ, очищена нафта, судна.
Найбільші імпортери: Китай, Португалія, Нігерія, Бельгія, США, ПАР, Бразилія.
Товари, що імпортуються: очищена нафта, метал, м'ясо, рис, пальмова олія.
Зв'язки між Москвою та колишньою португальською колонією досить тісні і сягають корінням в СРСР в Ангольській війні (1975-2002 рр.).
"Совіти" разом з Кубою надавали підтримку лівим з МПЛА (Народний рух за визволення Анголи), а якщо конкретно: постачали зброю, відправляли військових (як мінімум понад 10 тис.), і в результаті допомогли МПЛА прийти до влади.
Сьогодні Кремль також робить ставку на МПЛА, активізувавши контакти з владою Анголи та особисто президентом Жоау Лоуренсу.
Дипломатична діяльність Росії.
Ці політичні контакти здійснює посольство РФ в Анголі та Сан-Томі та Прінсіпі (за сумісництвом), посол Володимир Тараров та особисто президент РФ Володимир Путін, який також спілкувався з ангольським президентом.
Той же Тараров стверджує, що Ангола вирішила дотримуватися нейтралітету в контексті війна Росії проти України, оскільки нібито "співчуває" РФ і розуміє, що Росія, мовляв, бореться за новий світопорядок. Мабуть росіяни в розмовах з керівництвом Анголи багато часу приділяли розповідям про те, яке місце за нового світопорядку займе власне Ангола.
9 травня у посольстві відбулися заходи з нагоди дня перемоги за участю Тараров та генерал-лейтенант Ігор Красін. Генерал прилаштований "до двору" — є військовим консультантом при верховному головнокомандувачі ЗС Анголи. Українцям Красін теж відомий, оскільки, як повідомляла у лютому 2019 р. контррозвідка СБУ, очолював один із окупаційних корпусів військ РФ у "ЛДНР". Відзначився створенням "заградзагонів" на Донбасі. І за свою діяльність у "ЛДНР", власне, і був винагороджений званням генерал-лейтенанта.
9 червня у резиденції Тарарова відбувся прийом з нагоди Дня Росії за участю міністра закордонних справ Анголи Тете Антоніу.
12 липня Москва поширила (як і інші посольства в РФ) заяву посла з особливих доручень МЗС РФ Олега Озерова про те, що відповідальність за продовольчу кризу та проблеми з постачанням добрив до Африки, нібито, несуть "західні країни". Заява прозвучала в рамках віртуального круглого столу, організованого "Росією сьогодні", в якому брали участь "експерти" з РФ, Анголи, Нігерії та Камеруну.
Водночас, як і у випадку з Алжиром, клином у відносинах між Анголою та Росією може стати питання експорту енергоносіїв, зокрема природного газу. Користуючись тим, що російська сировина зникає з європейського ринку, свою нішу в ЄС не проти зайняти Ангола. І росіяни вже намагаються погасити це полум'я заявами Тарарова про те, що Ангола найближчими роками замінити РФ у Європі не зможе, адже 2/3 газу Анголи йдуть на внутрішній ринок.
Дипломатична діяльність України.
Мінімальна. Так, медійна складова FB-сторінки висока, проте дипломатичних контактів, освітлених привселюдно, практично немає. Єдиний такий захід відбувся 15 липня – тоді держсекретар Анголи із закордонних справ Есмеральда та Сілва Мендонса зустрілася з в.о. голови посольства України.