Африканський театр бойових дій. Хто з нами і хто проти нас у війні з Росією

3 жовтня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вирушив до першого в історії української дипломатії африканського турне, яке триватиме до 12 жовтня. Воно є важливим елементом нової африканської стратегії Києва та стане прологом до проведення конференції Україна – Африка.

Це особливо важливо на тлі активності, яку Росія розвиває на континенті. Політична та економічна ізоляція з боку Заходу змусили Кремль шукати нові союзи в інших частинах світу.

Зокрема, в Африці. Вона дуже цікавила Росію вже давно, але до вторгнення в Україну Африка розглядалася в першу чергу як джерело сировини і час від часу як чинник в геополітичній грі. На цьому полі Росії доводилося конкурувати як з потужнішими економічно Китаєм, так і з Євросоюзом, що останні кілька років приділяє все більше уваги країнам Африки.

Сьогодні розклад дещо інший. Росія використовує у своїх інтересах вже існуючі досягнення в плані гібридного захоплення континенту, і продовжує нарощувати свою активність. Так, RT, головний іноземний пропагандистський ресурс Кремля, який із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну блокують у країнах ЄС, створює своє перше бюро в Африці, а це означає, що вплив російської пропаганди значно посилиться.

Низка країн Африки може стати серйозною підмогою для РФ у боротьбі з трансатлантичною спільнотою. Насамперед у наданні потужного політичного тиску на Європу та ООН.

На жаль, на тлі загрози продовольчої кризи, Москві вдалося досягти певних успіхів у розширенні свого впливу в Африці. За даними ВЕФ (Всесвітнього економічного форуму), Африка на 60% залежить від імпорту зернових, а відкрита війна Росії проти України призвела до стрибка цін на цю продукцію приблизно на 25% і вище.

Навіть незважаючи на те, що деякі країни залежать від постачання як з Росії, так і з України, частина з них краще сприймає кремлівські "пояснення" кризи, що зумовлено низкою чинників, серед яких відверто корупційні зв'язки, налагоджені на базі співробітництва ще СРСР та підкріплені найманцями Євгена Пригожина; а також активна дипломатія та пропаганда; та, власне, недостатня кількість дипмісій України на континенті. На сьогоднішній день Україна в Африці, де налічується 54 держави, має лише 10 посольств. Для порівняння у Росії – 37 посольств. Плюс "підстраховували" або "підстраховують" дипломатів РФ у щонайменше 26 країнах заслані козачки Пригожина.

Додамо сюди і те, що для Африки війна РФ проти України – щось не зовсім зрозуміле та цікаве, що відбувається досить далеко. Тому, що, в принципі, природно для всього світу, їх турбують більше власні проблеми з продовольством і не так вже й важливо, як вони будуть вирішені.

Пропонуємо детальніше поглянути на поточний стан справ в Африці в контексті впливу там Росії. Перелік країн, на які "ДС" звернула увагу, було складено на підставі наступних критеріїв:

• держави, куди Україна експортує продовольство (зернові культури, борошно, крупи тощо);
• результати голосування в ООН щодо українських резолюцій;
• діяльність російських найманців з ПВК "Вагнер" та "політтехнологів" Пригожина;
• візити високопоставлених представників режиму Володимира Путіна, наприклад, міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова чи голови Радфеда Валентини Матвієнко.

Але почнемо ми з країн, які включені в маршрут великого турне Дмитра Кулеби. Графік візитів МЗС зі зрозумілих причин не озвучує. Тому першими країнами в нашому переліку стануть Сенегал, який головує в Африканському союзі, і Кот-д`Івуар. У Сенегалі очільник української дипломатії вже провів перемовини з колегою Айсатою Таль Саль, президентом Маккі Салом та міністром економіки Уліматою Сарр. 4 жовтня Дмитро Кулеба прибув до Абіджану, столиці Кот-д`Івуару.

Сенегал

Основа економіки Сенегалу — це гірничодобувна промисловість, будівництво, туризм, рибальство. Країна розвиває видобуток залізної руди і фосфатів.

Фосфати, добрива, аграрна продукція та риба – це головні експортні позиції Сенегалу.

Також ведеться робота з розвитку видобутку власної нафти.

Колишню французьку колонію, Сенегал, називають однією з країн Африки, що найшвидше розвиваються: зростання економіки з 2014 по 2019 роки. становив 6-7%. Що зумовлено політичною стабільністю (після здобуття незалежності жодного перевороту чи великого конфлікту); а також проведенням реформ та активною боротьбою з корупцією.

Сенегал розвиває IT-сектор та інші галузі. Всі ці чинники спричинили величезний інтерес з боку іноземних інвесторів.

Найбільші експорт-партнери: Малі, Швейцарія, Індія, Китай.

Товари на експорт: золото, очищена нафта, фосфорна кислота, риба, мелені горіхи.

Найбільші імпортери: Китай, Франція, Бельгія, Росія, Нідерланди.

Товари, що імпортуються: очищена нафта, сира нафта, рис, автомобілі, солодовий екстракт, одяг.

Росія має бізнес-інтереси у Сенегалі. Це не лише постачання нафти, добрив чи техніки, а й участь у будівництві низки м'ясофабрик та рибопереробного заводу.

Водночас президент Сенегалу Макі Салл, ініціатор тих самих реформ у 2012 р., також зараз є головою Африканського союзу. І як голова цієї організації він 26 травня буквально відчитав Кремль за розв'язання війни проти України та заявив про те, що добиватиметься від Росії розблокування експорту українського зерна.

Після цієї заяви Путін одразу побажав зустрітися із Саллом. Переговори відбулися у Москві 3 червня. Обіцяного візиту до Києва президент Сенегалу, втім, не здійснив досі.

Тим часом Салл також допоміг організувати онлайн-виступ Зеленського перед членами Африканського союзу.

Дипломатична діяльність Росії

Російська дипмісія активно наповнює свої веб-представництва, а саме сторінку у Facebook, ретранслюючи стандартний набір пропагандистських наративів, у тому числі з французького підрозділу RT, про вихід України з "Мінська", порушення нею прав людини, "неонацистів" тощо.

28 лютого вийшло кілька матеріалів із кремлівськими наративами у виданні Dakar Times.

1 березня посольство РФ розганяло матеріали про те, що громадяни країн Африки стикаються з труднощами під час евакуації з України.

9 березня Путін зателефонував Саллу і виклав йому свою версію того, що відбувається на війні, а також пообіцяв йому безпечну евакуацію громадян африканських країн. Дипмісія телефонній розмові присвятила кілька постів.

10 березня Leral TV транслював пресконференцію посла Дмитра Куракова про війну РФ проти України.

31 березня до Дакару прибув із візитом президент Татарстану Рустам Мініханов для участі у бізнес- та політичних зустрічах із впливовими сенегальцями.

4 квітня Путін привітав Салла із День незалежності Сенегалу.

8 квітня Сенегальська Асоціація Панафриканських ініціатив ("ПАРАД") та посольство РФ організувало нечисленний мітинг на підтримку РФ.

23 квітня ця ж асоціація організувала пресконференцію на підтримку РФ.

13 травня Кураков взяв участь у роботі "Школи Інопрактики та Російських сезонів", що популяризує російську культуру. Перша сесія "школи" тривала з 2 до 13 травня.

15 травня Москва організувала кінопоказ у Дакарі, за підсумками якого було підписано меморандум про співпрацю російських та сенегальських кінорежисерів.

25 травня Кураков взяв участь у прийомі з нагоди Дня Африки.

2 червня Кураков зустрівся з Ахмаду Алі Мбайє, ректором Університету Шейха Анта Діопа, щоб обговорити вивчення російської мови у його виші.

14 червня посольство РФ організувало прийом з нагоди 60-річчя встановлення дипломатичних відносин із Сенегалом.

24 серпня глава "ПАРАДу" зустрівся з Кураковим і передав співчуття у зв'язку з "боягузливим вбивством" Дар'ї Дугіної.

31 серпня Кураков дав інтерв'ю телеканалу iTV, під час якого розповсюджував фейки про "злочини" ЗСУ і, наприклад, про те, що в рамках Стамбульської зернової угоди агропродукція в Африку практично не поставляється, а та, яка все ж таки до неї доходить – це "зіпсована кукурудза".

16 вересня Кураков "на запрошення генерального халіфа муридів Серігне Мунтаха Мбаке" та з нагоди свята "Великий Магал" відвідав священне місто народу Тубу.

Дипломатична діяльність України

Посольство України у Сенегалі досить активно. Також багато контенту на FB-сторінці дипмісії.

24 липня посол Юрій Пивоваров дав інтерв'ю le Soleil, le Quotidien та TFM.

25 липня Пивоваров дав інтерв'ю сенегальській філії французької RFI та місцевому телеканалу 7TV.

На початку березня посольство публікувало низку заяв громадян країн Африки про відсутність расизму в Україні.

11 квітня Зеленський провів телефонну розмову із Саллом.

13 квітня Пивоваров дав інтерв'ю IRADIO Senegal.

21 квітня посол України провів переговори з міністром юстиції Сенегалу Маліком Салем щодо притягнення РФ до відповідальності.

7 травня у газеті Le Quotidien опубліковано статтю Пивоварова про внесок України у перемогу над нацизмом під час Другої світової війни.

20 червня Зеленський звернувся до країн Африканського союзу, очолюваного зараз президентом Сенегалу.

26 червня посольство відзначило День кримськотатарського прапора.

24 серпня голова об'єднання бізнесменів Сенегалу (Фундація Басіру Діаня) Діало Ель Башир Діань зустрівся з Пивоваровим, щоб передати вітання Україні з Днем незалежності. Відбувся обмін подарунками.

3 жовтня з першим в історії української дипломатії турне країнами Африки в Дакар прибув Дмитро Кулеба. Наше МЗС скупо повідомляє про хід його візиту. Відомо лише, що він зустрічався із низкою офіційних осіб приймаючої сторони. Крім того, на полях відбулося кілька бізнес-форумів, які проводилися, як висловився Кулеба, оскільки Україна вважає Сенегал "точкою входу" на ринок Західної Африки.

Кот-д`Івуар

Колишня французька колонія, яка здобула незалежність у 1960 р., але зберегла тісні зв'язки з Парижем. Одна з найуспішніших економік континенту, каталізатором для процвітання якої стало виробництво та експорт какао після здобуття незалежності.

Однак у 2000-х держава зіткнулася з низкою криз, викликаних декількома військовими переворотами або спробами здійснити перевороти, що в результаті переросло в громадянську війну в 2002 р. Конфлікт на якийсь час був вичерпаний завдяки угоді президента Лорана Гбагбо і лідера повстанців Гійома Соро. Останній увійшов до влади як прем'єр-міністр. У 2010 р. – нові вибори та новий конфлікт, оскільки Гбагбо відмовився передати владу Алассану Драману Уаттаре, чинному президенту Сенегалу. Піти Гбагбо допомогло в тому числі втручання миротворців ООН та військових Франції. Екс-президента судили за злочини проти людяності.

Незважаючи на всі ці потрясіння, що завершилися з приходом Уаттари до влади, економіка країни останні 5 років демонструвала одні з найвищих темпів зростання у світі.

Кіт-д`Івуар багатий на природні ресурси. Там є нафта, природний газ, алмази, марганець, залізняк, кобальт, боксити, мідь, золото, нікель, тантал, кварцовий пісок. Як і раніше, вирощуються какао-боби, кава, виробляється пальмова олія.

Найбільші експорт-партнери: Нідерланди, США, Франція, Іспанія, Малайзія, Швейцарія, Німеччина, В'єтнам.

Товари на експорт: какао-боби, золото, каучук, очищена нафта, сира нафта.

Найбільші імпортери: Китай, Нігерія, Франція.

Товари, що імпортуються: сира нафта, рис, заморожена риба, ліки.

Як і в низці інших країн, які мають або мали тісні відносини з Францією, Москва дуже активна в Кот-д'Івуарі.

Дипломатична діяльність Росії.

Російське посольство в Абіджані також за сумісництвом є посольством РФ у Буркіна-Фасо, де напередодні відбувся черговий військовий переворот та пройшли акції протесту з російськими прапорами.

25 лютого російський посол Анатолій Байков дав велике інтерв'ю телеканалу 7Info про повномасштабне вторгнення РФ до України.

13 березня Байков з'явився в ефірі каналу NCI, під час якого знову просував кремлівські наративи про вторгнення в Україну.

18 березня в івуарській газеті "Інтер" було опубліковано інтерв'ю російського посла.

23 березня — Байков в ефірі телеканалу Life Talk. Тема і риторика ті самі – війна Росії проти України.

4 квітня – інтерв'ю Байкова газеті l`Intelligent. Цього разу крім війни посол також торкнувся теми розвитку співробітництва між Москвою та Абіджаном у "політичній, економічній та освітній сферах".

8 травня – посольство РФ в Абіджані провело на території дипмісії акцію "Безсмертний полк".

16 травня – Байков у зв'язку із завершенням каденції попрощався з міністром закордонних справ Кот-д`Івуару Кандією Камісоко-Камарою та президентом Алассаном Уаттарою.

11 червня — посольство РФ організувало прийом з нагоди дня Росії, на якому, судячи з відкритих джерел інформації, з представників влади Кот-д`Івуару нікого не було.

У вересні до Абіджану прибула заміна Байкова – Олексій Салтиков. 5 вересня він зустрівся із Камісоко-Камарою.

2 вересня, тобто ще до зустрічі з чинним керівництвом країни, Салтиков зустрівся з представником АНО "Міжнародний альянс стратегічних проектів БРІКС" у країнах Західної та Центральної Африки Ахуа Дон Мело з метою обговорення співробітництва росіян з місцевим бізнесом. Варто зауважити, що Дон Мело свого часу був речником автократа Гбагбо. Крім того, про цю зустріч російська дипмісія повідомила лише 26 вересня.

7 вересня до Абіджану прибув представник РПЦ – ієрей Георгій Максимов.

12 вересня Салтиков вручив вірчі грамоти Уаттарі.

22 вересня Салтиков зустрівся генсеком Африканського парламентського союзу Бубакаром Гадо Іді. АПС – форум для міжпарламентської співпраці країн Африки. Відповідно, російського посла цікавило те, як Москва може використовувати АПС у своїх інтересах.

22 вересня Салтиков також поспілкувався із керівництвом журналу Nouvelle Afrique щодо публікації російських пропагандистських матеріалів.

Дипломатична діяльність України.

Україна не має посольства в Абіджані. Його функції виконує посольство у Сенегалі.

4 жовтня стало відомо про прибуття до Абіджану міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.