Афера на мільярди та канцлер Німеччини. Чи змусить Шольца піти у відставку скандал із нотками порно

Хоча англійською вона звучить вкрай непристойно, поняття CumEx Files пов'язане не з порнографією, а з фінансовими аферами. Воно стало широко відоме публіці 18 жовтня 2018 року, коли було опубліковано спільне розслідування журналістів із 12 країн ЄС. Йшлося в ньому про податкові афери, що тривали 15 років, які завдали Євросоюзу збитків на щонайменше 55 млрд. євро. Переважно у Німеччині – близько 30 млрд.

У категоріях порнографії ця практика цілком могла б зійти за "трійничок". Пікантне слово (з латини cum – c, ex – без) означає схему (з дивідендами/без дивідендів) – це витончена схема видоювання у держави компенсації несплачених податків із дивідендів іноземному фіктивному власнику акцій.

Загалом вона виглядає так. За попередньою змовою в день виплати дивідендів власник дуже великого пакету акцій продає їх фіктивному покупцеві, а той – третьому. У цьому випадку перший зберігає право на дивіденди з акцій, що набігли до продажу. Вони оподатковуються 25% податком, але якщо ти позбавився активу, то податок вважається переплаченим. Про що власник і отримує довідку, що дозволяє повернути сплачене понад належне. Новий власник акцій робить те ж саме. І також отримує компенсацію. Напередодні наступних виплат схема вмикається знову. Оскільки угоди з прогоном акцій проходили швидко, фіскалам було неможливо встановити реальних власників. В результаті щоразу новий фіктивний власник отримував відшкодування податку на дивіденди з акцій, хоча цей податок був сплачений один раз. У дещо модифікованому вигляді (cum-cum) ця схема працювала і для іноземних власників акцій німецьких фірм. Вважається, що зі схемою було покінчено у 2015 році, але, на думку ряду експертів, у дещо видозміненому вигляді вона продовжує працювати досі.

Що вражає, найбільша фінансова афера у німецькій історії не викликала гучного скандалу. Викриття не призвело до ні ганебних відставок, ні епічних судових розглядів – переважна більшість фігурантів цієї історії (а до неї причетні близько тисячі осіб) залишаються на волі. Навіть консультант із оптимізації податків та колишній співробітник податкової служби Франкфурта-на-Майні Ханно Берген, якого слідчі вважають автором схеми. Він відкидає звинувачення, але відмовляється приїжджати на суд зі Швейцарії. Єдине, чого вдалося досягти німецькій прокуратурі – заборони виїжджати за межі конфедерації. Тож баталії навколо його екстрадиції ще попереду.

Або – ні, з огляду на рівень залучення німецького політикуму до цієї афери. Прокуратура Кельна передала слідчій комісії парламенту федеральної землі Гамбург 140 сторінок документів CumEx. Ефект бомби, що розірвалася, зробив звіт про торішній обшук у тепер уже колишнього депутата від СДПН Йоханнеса Карса: у його банківському сховку було виявлено 200 тис. євро готівкою невстановленого походження. Пікантності ситуації надає те, що Карс багато років був довіреною особою нинішнього канцлера Німеччини Олафа Шольца. Той у свою чергу потрапив у поле зору слідчих ще під час виборчих перегонів.

У них виникли питання, коли випливла наступна історія. У 2016 році гамбурзькі податківці зажадали від приватного банку MMWarburg сплати 47 млн. євро податків. Однак після зустрічі співвласника банку Крістіана Олеаріуса з мером цю вимогу було відкликано. А роком пізніше було списано ще 43 млн, незважаючи на пряму вимогу Мінфіну. Що примітно – банк фігурував у скандалі CumEx, а згаданим мером тоді був ніхто інший як Олаф Шольц. Сам Олеаріус тоді ходив під слідством за підозрою в ухиленні від сплати податків.

Під час виборчих перегонів він насилу згадав про зустрічі з Олеаріусом – спочатку про одну, потім – про дві, і то лише після того, як було знайдено відповідні записи у щоденнику банкіра.

Карс також зустрічався з Олеаріусом, й існує підозра, що знайдені гроші були відкатом. Тим більше, що в 2017 році його районний осередок Гамбург-Мітте отримав 38 тис. євро від того ж банку, а ще 7,5 тис. пожертв пішли до федеральної партійної скарбниці.

Тим часом прокуратура повідомила про те, що знайшла можливі докази підтасовування податкових відомостей. Крім того, згадується повідомлення у WhatsApp якогось податкового інспектора після того, як Warburg Bank отримав колосальні пільги: мовляв, "диявольський план спрацював".

Так чи інакше, в 2020 році Карс тихо пішов у відставку, завершивши парламентську кар'єру, що стартувала в 1998-му, а банк продовжує судитися з державою за 175 млн євро, які влада намагається з нього стягнути.

Щодо Шольца, то йому, мабуть, доведеться серйозно напружити пам'ять. І ХДС-ХСС, і "Зелені", та решта все наполегливіше закликають канцлера подати голос. Тим більше, що йому напевно пригадають і інші скандали. Чого варта лише історія з банкрутством Wirecard, що обійшлася в 1,9 млрд тільки чистого збитку. Адже тоді Шольц був міністром фінансів в уряді Ангели Меркель. Про традиційну для СДПН ніжну любов до російських грошей канцлеру також навряд чи дадуть забути.

Справа цілком може завершитися урядовою кризою та відставкою самого Шольца. Але поки до цього дійде, канцлер та його оточення демонструватимуть прозорість, щирість і – цілком імовірно, на якийсь час навіть наростять військово-технічну допомогу Україні. Просто щоб перебити скандал позитивним порядком денним.