Аеростати є, літаків наразі нема. Що показав дев’ятий Рамштайн

14 лютого відбулося вже дев’яте засідання Контактної групи з питань оборони України, більш відомої як "Рамштайн" (за місцем проведення – на військовій базі в Німеччині).

За його підсумками шеф Пентагону Ллойд Остін повідомив, що, зокрема, Данія, Іспанія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща і Португалія забезпечать надання Україні танків Leopard (Варшава звітує про перші танки вже в березні).

Окрім того, тандем США та Чехії додатково нададуть модернізовані і відремонтовані Т-72. Дев’ять країн пообіцяли засоби ППО, зокрема Франція та Італія — SAMP/T. І 15 держав-учасниць "Рамштайну" готують артилерію.

Проте топ-темою цього засідання все ж були літаки, а саме винищувачі F-16. Попри те, що напередодні, під час візиту президента Володимира Зеленського до Лондона, прем’єр-міністр Ріші Сунак повідомив про початок навчання українських пілотів на британських Typhoon, тобто британці знов виступили в якості піонерів у військовій допомозі, щоб розворушити союзників, все ж учасники "Рамштайну-9" ще не наважалися на відповідне рішення. Принаймні, за словами Остіна, оголошень щодо винищувачів в нього "сьогодні" немає.

Якщо ж відверто, то у позитивне рішення щодо бойової авіації на цьому "Рамштайні" не дуже вірилося. Далебі, тільки-но нещодавно ми "вибили" згоду на постачання "леопардів" та "абрамсів". Чому, завважимо, передували дуже потужні інформаційна кампанія, а також дипломатична робота Києва, Варшави і країн Балтії. Схоже, що питання винищувачів банально не встигли "накрутити" до такого ж рівня.

Втім з порядку денного літаки нікуди не подінуться. Дискусія продовжується і як, наприклад, зазначив сьогодні міністр оборони Польщі Маріуш Блащак перемовини можуть бути результативними. "Я думаю, що ця розмова також завершиться позитивними рішеннями, але для цього потрібен тиск", – цитує його Interia Wydarzenia.

Тим більше, що очільник американського оборонного відомства також зазначив, що ніхто не заборонятиме Варшаві передати Києву F-16, яких на озброєні в Польщі є 48 одиниць.

Та й голова об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі після "Рамштайну" констатував: Росія вже програла і Україна матиме допомогу для остаточної перемоги.

Реакція Росії

Москва, як відомо, на "рамштайни" завжди реагувала терором проти України – створювала такий собі фон з метою залякати Україну та її союзників.

Це, звісно ж, кожен раз були масовані ракетні удари із використанням БПЛА по цивільній та критичній інфраструктурі. І раз за разом ці удари призводили до ефекту, протилежного очікуванням Кремля. Замість жаху через чергову демонстрацію агресії, по-перше, українці ставали все лютішими (хоча здавалося, куди вже більше); по-друге, ми отримували ще більше зброї від партнерів, аніж очікували вони та й Київ.

Під дев’ятий "Рамштайн" до росіян нарешті дійшло, що вони роблять щось не так, тому вони цей "фон" дещо відредагували. Але не семантично, а лише географічно. Безпосереднім реципієнтом агресивних сигналів Кремля стали вже Європа та НАТО загалом.

Початок було покладено під час попередньої масованої ракетної атаки, 10 лютого. Тоді, нагадаємо, як повідомили офіціальні спікери Сил оборони, дві крилаті ракети "Калібр" порушили повітряний простір Молдови (вчергове), а потім зайшли і на територію Румунії, країни-члена НАТО, і вийшли вже на перетині трьох країн до українського авіапростору України. Що підтвердив особисто головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

Тим не менш Бухарест це спростував. У Міноборони Румунії заявили, що інформація про ракету в повітряному просторі країни не підтверджується. Водночас, коментуючи заяву румунського відомства, спікер Повітряних сил України Юрій Ігнат наполіг на тому, що радіолокацією зафіксовано перебування ракет у повітряному просторі Молдови та Румунії.

Але…Але ця провокація Росії країн НАТО ними була не проігнорована. Альянс не наважився на якісь конкретні кроки в той момент. І таким чином Кремль зміг знов перевірити готовність союзників до рішучих дій у відповідь.

Наступний епізод – це вже не ракети, а аеростати". І не тільки сьогодні. Взагалі повітряні кулі різних розмірів – це нова фішка Китаю та Росії, які таким чином і провокують візаві, і проводять аеророзвідку.

За неповний місяць було вже чотири випадки використання Пекіном таких куль, і три з них над Північної Америкою були збиті американськими винищувачами. Четвертий кружляв вже над Америкою Південною.

І ось, в день "Рамштайну-9", надходить інформація про кулі у повітряному просторі України, частина з яких залетіла знов-таки до Румунії. Бухарест підняв літаків і відзвітував про відсутність будь-яких аеростатів.

Ще один приклад неприхованого шантажу та залякування – кораблі з ядерною зброєю. Згідно щорічного звіту норвезької розвідки, у Балтійському морі вперше за 30 років Росія розгортає кораблі (надводні та субмарини), озброєні тактичною ядерною зброєю. Москва таким чином посилює алюзію на часи холодної війни.

Реакція НАТО

З одного боку, маємо відсутність реакції у вигляді, наприклад, знищення ракет над Румунією 10 лютого та аеростатів сьогодні. З іншого боку, на російську загрозу Альянс все ж реагує. За інформацією джерел Bloomberg, країни Організації Північноатлантичного договору вже розробляють інструкції на випадок застосування статті 5 про взаємну оборону або на випадок військових дій за межам дії цієї статті, тобто у разі участі союзників у конфлікті високої інтенсивності.

Вже цього тижня у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі мають бути візовані політичні керівні принципи, серед яких вимоги до підготовки країн НАТО до конфліктів, що є базою для більш технічних, процедурних документів – конкретних протоколів, що повністю регулюють функціонування такого великого організму як збройні сили 30 країн-членів НАТО.

Небажання союзників реагувати радикальним чином зараз, в принципі, можна зрозуміти. В Альянсі досі немає консенсусу щодо ініціації добре відомої п’ятої статті, оскільки хтось готовий давати відсіч (здебільшого східний фланг, а хтось – Західна Європа – бідкається і сумнівається). Тобто має бути спочатку цей консенсус, і не просто на рівні політичних домовленостей, а у форматі цілком конкретних протоколів. І якщо вже російські провокації не можна буде лишати без відповіді, ці інструкції, ймовірно, і будуть задіяні.

Тож поступове збільшення військової допомоги, в перспективі включно з авіацією, а ще заява Остіна про підтримку контрнаступу Сил оборони України і вищезгадані інструкції для держав НАТО все ж свідчать про те, що залякування Росією союзників буде малоефективним.