Пекельні вибори в Росії. Чому Путіну саме час готувати "велику чистку"
Так званий "єдиний день голосування" в РФ, в якому в якості кандидатів було повсюдно відмовлено в участі представникам навіть найбільш невинною опозиції, був проведений по вже знайомому сценарієм. Він супроводжувався масовими протестами проти пенсійної реформи, побиттями, облавами і спробами влади мобілізувати явку. Родзинкою на торті стали "вибори" мера Москви, які п'ять років тому уродженець Ханти-Мансійський Няксимволя Сергій Собянін ледь не програв Олексію Навальному - на цей раз його опонентами Кремль дозволив стати лише кільком "мурзилками".
Переміг на складних і конкурентних праймеріз "Яблука" голова ради муніципальних депутатів округу Тверської Яків Якубович, представник руху Навального, голова Красносільської ради муніципальних депутатів Ілля Яшин, екс-депутат Держдуми, нині лідер "Партії змін" Дмитро Гудков - були брутально "випив" на стадії реєстрації. Так що єдиною інтригою в Москві (як і в більшості інших міст Росії) стала явка і демонстрації прихильників і союзників Навального проти пенсійної реформи - самого лідера непримиренної частини опозиції Кремль завбачливо і благополучно закрив.
Комедійність "виборів" лише підкреслювалася іншими чинниками, що дозволяють оцінити справжній стан російського суспільства і влади в умовах нової болючою девальвації рубля і напередодні введення "пекельних" західних санкцій.
По-перше, хвиля арештів і репресій, що прокотилася перед самими виборами" і мітингами виявилася абсолютно безпрецедентною, вона порівнянна хіба що з масовими посадками демонстрантів у травні 2012 р. під час протестів проти чергової фальсифікації Кремлем думських і президентських виборів. Замели не тільки всіх ланкових Навального по країні, але і його союзника лідера Лібертаріанської партії Сергія Бойка в Новосибірську, вивів кілька тисяч людей. Більше того, його навіть намагалася звільнити вулиця.
По-друге, масштабність акцій протесту, незважаючи на заборони, залякування, виявилася на рівні кращих успіхів руху Навального за минулі роки - здається, Путіну вдалося об'єднати проти себе наливающуюся агресією молодь, з тих, кому виїжджати вже нікуди, і обмишуренных пенсіонерів, яким він наплював у душу. Пенсіонерів і (який красномовний термін) "предпенсионеров", звичайно, вийшло трохи менше, але в Петербурзі жандармам таки довелося вдатися до розбивання голів. "Вибори" були абсолютно відтінені цими подіями.
По-третє, істерика режиму досягла нових висот маразму, неухильно вказує на перехід путінського правління з осені в зиму своєї історії. Мова навіть не про арешт 9-річних дітей. Так, за кілька днів до "виборів" прокуратура Псковської області (де не дали висунутися в губернатори ні популярного в регіоні "яблочнику" Леву Шлосбергу, ні навіть "сурогату" від опозиції) повідомила про порушення кримінальної справи за листівок місцевого відділення "Яблука" з абсолютно законним пропозицією псувати бюлетені на виборах. Це нібито перешкоджання реалізації виборчих прав громадян. А Центрвиборчком, Роскомнадзор і ФАС направили попередження в ...Google. Згода міжнародної компанії продавати Навальному рекламні інструменти розцінюється російськими відомствами як втручання в їх "вибори". Сумно, втім, що Google боягузливо до них прислухався.
Але, як заручник свого легитимизма, вибори Путін не міг не провести.
Це і довибори семи депутатів у Державну думу, адже, приміром, 3 жовтня 2017 р. депутат Володимир Васильєв був призначений тимчасово виконуючим обов'язки глави Дагестану для проведення "чистки". Це і вибори голів 26 суб'єктів федерації (22 прямих і чотирьох через голосування в парламенті, ці чотири закінчилися миттєво), які повинні затвердити горезвісних "юних технократів", а також вибори депутатів законодавчих (представницьких) органів державної влади в 17 суб'єктах Російської Федерації. Паралельно відбуваються і затвердження мерів і місцевих депутатів різних рівнів.
Кампанію 2018 р. багато експертів називають однією із самих непомітних. Реальної конкуренції немає - не допущені яскраві кандидати, а йти на вибори без підтримки влади небезпечно. У доповіді фонду "Ліберальна місія" осінні вибори вже назвали рекордними по числу "зняття" партійних списків після реєстрації
Правда, є три регіони з умовно найбільш слабкими губернаторами. Це Хабаровський край, це Хакасія і Володимирська область. Правда, навіть тих опозиційних кандидатів, яких реєстрували, в результаті знімали з виборів через суд за позовами партій-конкурентів. Однак якась інтрига існує з приводу законодавчих органів Єкатеринбурга, Бурятії, Іркутської і Ульяновської областей. Там є опозиційні кандидати, які пройшли за списками і кандидатури яких допущені до голосування.
У Москві ж - щось, що можна з зусиллям назвати референдумом довіри до чинної влади. Адміністративний ресурс витрачено на боротьбу з неугодними кандидатами на етапі їх висунення і реєстрації, з іншого - на мобілізацію виборців. Причому на "виборах" мера Москви вперше в історії 209 ділянок відкрито... за межами столиці. Деякі садові товариства сприймають показники явки на виборах як якийсь індикатор того, чи в їх дачному селищі розгорнута програма розвитку інфраструктури чи ні. Для "зручності" тих же дачників час роботи виборчих дільниць продовжили на дві години.
Щосили використовуються технології нагону явки аж до примусу, використані на думської та президентської "кампаніях" першим заступником глави АП Сергієм Кирієнко - чорним магом Путіна зимових днів режиму. У штаб Собяніна (навіщо?) рекрутовано чуйні до побажань начальства "ліберали" - бенефіціари путінської клептократії, на зразок того ж Костянтина Ремчукова, господаря "Незалежної газети", колишнього депутата від СПС та помічника міністра економіки Грефа. У цілодобовому режимі чи не всі ЗМІ вивергали на москвичів трамбующую рекламу Собяніна - кандидата без конкурентів. Втім, формально вони є, інакше, враховуючи легітимізм Путіна, вибори довелося б визнати такими, що не відбулися. Хто ж ці люди?
Це будівельний аферист Михайло Баакин, він висунутий партією "Союз городян", колишній начальник оперативно-розпорядчого управління реалізації міських програм мерії Москви. Депутат Московської міської Думи VI скликання від ЛДПР. Балакін - засновник і колишній власник промислово-будівельної групи "Су-155", з гуркотом збанкрутілої в 2016 р. Залишивши пайовиків і пайовиків з носом, цей прихильник Жириновського, від якого той тепер відхрещується, в 2015 р. увійшов до Топ-100 найбагатших бізнесменів Росії за версією журналу Forbes (50-е місце).
Це офіційний кандидат від ЛДПР, 37-річний Михайло Дегтярьов, самарський вихованець особистого вузу Жириновського Московський інститут світових цивілізацій і третього факультету Військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації. Згідно з даними відкритих джерел інформації з 2001 по 2003 рр .. - голова Самарського регіонального відділення пропутінського молодіжного руху "ті, що Йдуть разом", з 2003 по 2005 рр. - заступник керівника, керівник самарського відділення молодіжного руху "Молодіжна єдність" партії "Єдина Росія". У 2014 р. потрапив у санкційний список ЄС, введений у зв'язку з агресією Росії проти України, тобто "невиїзною". У 2016 р. переобраний у складі федеральної частині списку, депутатом Державної думи VII скликання, голова комітету по фізичній культурі, спорту, туризму і у справах молоді.
Комуністи, у свою чергу, зґвалтувавши власних активістів, висунули корпоративного менеджера Вадима Куміна, для вигляду посудившегося з Собяніним, вимагаючи зняти "оленяра" з виборів
З 2000 по 2004 рр. Кумин - соратник ненависного лівим Анатолія Чубайса, перший заступник керівника департаменту технічного переозброєння та вдосконалення энергоремонта РАО "ЄЕС Росії". У червні 2008 р. обраний до ради директорів ВАТ "Зарубеженергопроект", що спеціалізується на проектуванні енергетичних об'єктів в Росії і за кордоном. У 2017 р. обраний головою ради директорів банку "Солідарність" - погодимося, що за 100 років більшовики зуміли прогресувати, тепер вони не грабують банки, як Сталін, а очолюють їх, як Кумін.
Нарешті, напівзабута "Справедлива Росія" висунула в мери юного землеміра-урбаніста, партійного функціонера Іллю Свиридова.
З 2014 р. він очолює муніципальний округ Таганський.
Звичайно, на цьому тлі Собянін, в 2007 р. відмовився від захисту вкраденої дисертації з юридичних наук - виглядає просто світочем моральності.
Відомий московський політичний аналітик Євген Іхлов, порівнюючи ритуал виборів, явка на які влада намагається домогтися співучасті керованих з відомим біблійним прикладом про монетах кесаря, коментує: "Вибори, на яких "заздалегідь шахрайськими прийомами, включаючи фабрикацію кримінальних справ (мова не тільки про Навального, але і про голову підмосковного району Шестуне), використовуючи спеціальні законодавчі пастки, відсікають неугодних - це імітація демократії, яку не треба заохочувати". "Може бути, той же Кумин - дуже навіть пристойний діяч, але монополію на опозиційність йому подарували, відмовивши Мітрохіну, засудивши Навального, заблокувавши Яшина. Тому підтримавши його підтримуєш і його штучний монополізм", - говорить Іхлов.
У будь-якому випадку головними новинами "єдиного дня голосування" стали протести і арешти. У Петербурзі в оточення поліції потрапило більше двохсот чоловік, десятки арештовані, побиття - загальне місце. Під час розгону жандарми били кийками журналістів міжнародних видань. Причому протестуючі намагалися прорвати поліцейське оточення. У Пскові поліцейські віддирали від стовпа активіста, прикував себе наручниками до фонарному стовпа, поки він виголошував промову перед демонстрантами.
Так що єдиний день фальсифікацій і спроби зв'язати хоча б помітну частину населення круговою порукою режиму-ізгоя строкатому опозиційного альянсу вдалося добряче зіпсувати. Безсумнівно, попереду нова хвиля репресій, але слід пам'ятати, чим більше активістів Путін відправить у в'язниці (і чим більше крові проллє), тим зліші і реалістичніше вони з них вийдуть, чітко усвідомлюючи єдиний метод лікування для правлячого класу Росії - давно скинули маски кримінальників. Картинка для глобальних медіа посилює і без того сформований, але ще не проник глибоко в душу Заходу образ російського правителя. Адже цей міжнародний хімічний терорист, пов'язаний з наркомафією старий клептоман, що отримує задоволення від брутальних розправ над власним населенням - недавній улюбленець сребролюбивых західних коментаторів і лобістів, а сьогодні фотографій рукостискань з ним уникає навіть Реджеп Тайіп Ердоган. У будь-яку хвилину вони можуть перетворитися у токсичний компромат. Так що наростаючий вуличний протест в Росії і дискредитація "виборів" режиму - робить не тільки роботу для майбутнього російського народу, але і для Заходу, отрывающего від себе липкі пальці цього старого кримінального паразита.
