Помилка Трампа. Хтось оглушив американських дипломатів на Кубі

Вашингтон прийняв рішення ховати досягнення Барака Обами у відновленні відносин з Кубою. Джерела CBS News в Білому домі повідомили про плани відкликати більшу частину співробітників американської дипмісії в Гавані. Поки на острові залишать "основний персонал" посольства, якого явно не вистачить для повноцінної роботи. І відповідний меморандум вже направлений держсекретареві США Рексу Тиллерсону.

Таке рішення прийнято у відповідь на акустичні атаки, яким піддалися дипломати США на Кубі. В результаті, за останніми даними, з кінця минулого року 21 співробітник посольства і член їх сімей отримали різні фізичні ушкодження: струс мозку, постійну втрату слуху, деякі страждали від нудоти, головного болю та болю у вухах. Повідомляється і про різних розладах у роботі мозку.

Кубинці намагалися якось врятувати ситуацію. 27 вересня Тіллерсон в посольстві Куби у Вашингтоні з ініціативи Гавани зустрічався з міністром закордонних справ Бруно Родрігесом. Той запевняв держсекретаря, що Куба "ніколи не робила і ніколи не вчинить будь-які атаки на дипломатів". Він також апелював до відсутності у американської сторони даних про точної причини і виконавця.

Тіллерсон ж був непохитний: мовляв, є Віденська конвенція, яка зобов'язує влада Куби забезпечити захист співробітникам посольства іншої країни та їх сімей. Родрігес непереконливо заїкнувся про висилку двох кубинських дипломатів у травні. На це держсекретар підкреслив, що Штати пішли на відкликання дипломатів не тому, що підозрюють Гавану, а через її нездатність захистити співробітників посольства. І ще один жест відчаю з боку глави МЗС Куби - слова про те, що біля острова "бездоганна репутація" захисту дипломатів. Як бачимо немає вже цієї репутації. Навіть якщо за акустичними атаками стояло не кубинський уряд. Загалом зустріч явно виявилася провальною. Та й рішення про повернення дипломатів додому, судячи з усього, Вашингтоном вже було прийнято на той момент.

Безумовно, цього не сталося б без волі і бажання з боку безпосередньо президента США Дональда Трампа. Він планомірно і давно почав рубати кінці, орієнтуючись на насичену популізмом добровільну самоізоляцію. Згортав все, що тільки можна згорнути. І тим самим, підігравав зацікавленим сторонам ззовні. Мова, звичайно, про Росії чи Китаї. І так, між іншим, Родрігес говорив про те, що його уряд не дозволить третій стороні, ворожого США, використовувати свою територію для нападу на американців. Красива обгортка, не більше.

Справа в тому, що останні два роки не могли в одну мить вилікувати кубинських товаришів від поглядываний на Москву. Зв'язку, звичайно ж, збереглися, а контакти підтримувалися. Додамо і невисокий рівень життя на острові, що могло спонукати Гавану погодитися на такий небезпечний експеримент над американськими дипломатами (а може кубинців Кремль і не присвячував в деталі операції), в обмін на солідний бариш у вигляді великої суми грошей або танкера-іншого з нафтою, один з яких точно заходив у кубинський порт минулої весни. І не можна не згадати, що у жовтні минулого року міністр оборони РФ Сергій Шойгу озвучив плани про відновлення військових баз на Кубі.

Тобто ґрунт для здійснення акустичної атаки була сприятливою і росіянам, яким раніше було дуже комфортно на Кубі, при бажанні не склало б праці її організувати. А технологічний голод в РФ останніх років тому не перешкода. Як і у випадку з її "військовою міццю", Москва здуває пил з радянської спадщини - в СРСР, нагадаємо, проводилися експерименти з инфразвуковым впливом. Судячи з описів і симптомам це саме воно і було. Сама ж установка спокійно поміщається у валізу, який кубинці могли не помітити або як би не помітити.

Використання даної технології з виникаючими образами радянських лабораторій і секретних видів зброї привнесла, якщо так можна висловитися, якусь витонченість дії РФ. І дуже вписується в кубинську атмосферу. Ні, Кремль діяв дуже грубо, в тон всієї зовнішньополітичної діяльності, так і військової теж. Адже поки світ миниатюризирует озброєння для нанесення точних ударів, росіяни з божевільним і радісним гоготом застосовують "Буратіно" - важку огнеметную систему залпового вогню. Або скидають бочкові бомби на голови мирному населенню Сирії. Але на Кубі почерк був іншим, хоч і з варварським результатом, при цьому атака вписалася в практику асиметричних дій РФ.

Щоб здійснити таке, Москві просто треба було лише дочекатися своєї години, найбільш нестабільного етапу у відносинах з Сполученими Штатами, щоб нанести удар. Додати ще одну зону напруги для Заходу поряд з Україною, Сирією, Афганістаном, Північною Кореєю та Каталонією. Куба - ласий шматок. І ближче до берегів США, ніж та ж Венесуела, яку зараз на повну котушку поки не можна використовувати через саМадурства. Нестабільність обіцяє ризики, а Куба, нехай і не менш проблемна, але все-таки стабільна.

Трамп ж своєї антикубинской риторикою зробив відмінний подарунок росіянам. І це незважаючи на масу застережень з боку експертів і військових. Приміром, ще в травні генерал-майор Підлоги Ітон і бригадний генерал Девід Макгиннис в статті, опублікованій в журналі Politico, застерігали Білий дім від здачі свого "заднього двору" Росії і Китаю. "Холодній війні, можливо, не бувати, але Куба повернулася в якості поля битви на міжнародній арені, оскільки Росія і Китай все більш активно взаємодіють з Гаваною і домагаються впливу на острові менш ніж у 100 милях (161 км) від США", - писали генерали, вказавши Трампу на те, що втрата Куби зашкодить нацбезпеки країни.

На самій-то справі було чітко проглядається зближення США і Куби, американський бізнес досить потирав руки, а кубинці готувалися прийняти інвестиції. Змінювалася геополітична і регіональна картинка. І два роки прямої взаємодії при Обамі принесли більше користі нацбезпеки США, ніж 60 років ембарго. Але все пішло під хвіст того кота, якого колись малював головний вигодонабувач американсько-кубинського розриву. До нової блокади, звичайно, не дійде. Остаточно закопати успіхи на Кубі Трампу, який може вдруге і не потрапити більше в Овальний кабінет, не дадуть в Конгресі, уряді і Пентагоні.