А в Байдена більше. Чому Трамп вперто блокує угоду про допомогу Україні

Чинний президент США випередив попередника у зборі коштів на кампанію

Фото з відкритих джерел

В неділю, 4 лютого, американський Сенат після трьох місяців складних двопартійних перемовин презентував нарешті проект закону про додаткове фінансування, в якому поєднано допомогу для України й Ізраїлю, а також кошти на посилення безпеки на південному кордоні США і на гуманітарні цілі. Голосування у верхній палаті Конгресу має відбутися вже в середу, 7 лютого.

Згідно з погодженим сенаторами текстом законопроекту, загальна сума, що пропонується до виділення на додаткове фінансування низки напрямів, складає близько $118 млрд.

З цих грошей представники від обох партій у Сенаті пропонують направити на підтримку Україні $60,06 млрд, а саме: 13,7 млрд – на закупівлю зброї за програмою USAI (Ukrainian Security Assistance Initiative); 13,4 млрд — на ремонт, заміну та закупівлю нової зброї для України, на поповнення складів та запасів партнерів; 5,6 млрд — на закупівлю пострілів; 1,6 млрд – програма FMF (тренінги, обладнання, допомога партнерам України); 7,9 млрд – безпосередньо вливання до українського бюджету.

Далі. На військову допомогу Ізраїлю виділяється $14,1 млрд, 4,83 млрд – на підтримку партнерів США в Індо-Тихоокеанському регіоні (серед яких, звісно, ж Тайвань). Також сенатори внесли до законопроекту 2,44 млрд для Центрального командування США, і стільки ж на підтримку операцій у Червоному морі у зв’язку зі значною активізацією іранських проксі – єменських хуситів.

Плюс до того ж законопроект передбачає $10 млрд на гуманітарну допомогу цивільним у зонах конфлікту, тобто і українцям теж, а окрім того – особам у секторі Газа і на Західному березі річки Йордан. При цьому в законопроекті міститься заборона на передачу коштів БАПОР, агенції ООН для допомоги палестинським біженцям, скомпрометованої участю її робітників у терористичній атаці ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.

Але найважливіша на поточний час і з точки зору політичної ваги саме в Штатах – це стаття витрат на жорсткіші заходи безпеки на кордоні з Мексикою. Власне, запропоноване фінансування сягнуло $20,23 млрд. Що істотно більше, аніж було у жовтневому запиті Білого дому до Конгресу, — на майже $7 млрд. Також було збільшено витрати на Індо-Тихоокеанський регіон – майже на 3 млрд; на гуманітарну допомогу – на 1 млрд. Водночас допомогу Україні й Ізраїлю дещо зменшили – на 800 млн і 200 млн відповідно. 

Демарш "знизу"

Отже, сенатори і Білий дім пішли назустріч консервативній частині Республіканської партії – збільшили витрати на безпеку і погодилися на жорсткіші заходи.

І заходи ці є одними з найбільш серйозних за останні роки, що розглядав Конгрес: це і ускладнення процедури запитів на отримання притулку, і розширення можливостей імміграційної служби щодо затримання мігрантів, і фактичне закриття кордону для нових мігрантів за умови збільшення випадків спроб незаконного перетину до 5 тис. щодня протягом тижня або 8,5 тис. спроб в будь-який інший день; і відповідне збільшення видатків на додатковий персонал, а також на ліжка для мігрантів у центрах утримання (з 34 тис. до 50 тис.).

Проте не всі вимоги республіканців було включено до законопроекту, зокрема щодо активнішого будівництва стіни на кордоні та обмеження програм, що дозволяють мігрантам без віз легально жити і працювати в Штатах, поки триває розгляд їх запитів.

З іншого боку, голова республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконнелл завважив, що кращої угоди від Білого дому не отримати, а тому його однопартійцям в обох палатах Конгресу варто підтримати цей законопроект.

Втім, у Палаті представників дотримуються протилежної точки зору, яку висловив спікер Майк Джонсон. "Цей законопроект ще гірший, аніж ми очікували, і навіть не наближається до завершення прикордонної катастрофи, яку створив президент", — написав республіканець в X і пообіцяв, що цей законопроект у Палаті представників ухвалено не буде.

Схоже, що такої думки, в принципі, дотримується керівництво у Палаті представників, оскільки аналогічний коментар надав і лідер більшості Стів Скаліз, який свого часу був конкурентом Джонсона на посаду спікера.

Втім, впадає в око де-факто опозиція консервативному крилу РП у Палаті представників в Сенаті, що, власне, демонструє готовність до компромісу Мітча Макконнелла. І водночас це є чергове свідчення колосального впливу безпосередньо Дональда Трампа на партію попри очевидну шкоду для неї.

Так, якщо взяти Майка Джонсона, то він ще у січні, після спільної зустрічі з Байденом і спікером Сенату Чаком Шумером, називав перемовини "продуктивними" і говорив про наближення до "консенсусу". Але коли топ-кандидат РП – Трамп – виступив проти запропонованої угоди, одночасно посиливши, як повідомляє CNBC, тиск на республіканців з метою подальшого використання питання кордону у своїй передвиборчій кампанії, Джонсон теж змінив свій політичний вектор і доєднався до лав противників компромісу з демократами.

Разом з тим Джонсон, якому, до речі, трампісти раніше погрожували відставкою, зараз педалює відокремлення треку допомоги Ізраїлю від вищезазначеного загального додаткового фінансування. 3 лютого, зокрема, спікер Палати представників анонсував голосування цього тижня щодо законопроекту про допомогу Ізраїлю у розмірі 17,6 млрд. Що адміністрацією Байдена і демократами, які прагнуть поставити крапку щодо подальшої підтримки України, було сприйнято абсолютно негативно.

Однак відокремлення Джонсоном цього питання радше свідчить про те, що таким чином РП і Трамп намагаються, по-перше, не розгнівати донорів єврейського походження; а по-друге підтверджує: суперечки довкола кордону є суто політичним питанням і, так, — золотою гускою для Трампа в його боротьбі з Байденом.

Байден прискорився

Зміна позиції Трампом чи ультраконсерваторами виглядає вкрай малоймовірною.

Так, він зміг трансформувати чотири кримінальні справи проти себе в потужну медійну кампанію, а отже в електоральні бали.

І, так, його рейтинг вищий за рейтинг чинного президента Сполучених Штатів Байдена. Тому його шанси на реванш і повернення до Білого дому, варто розуміти, лишаються дуже високими.

Але є одне суттєве "але", яке не варто скидати з політичних терезів – це гроші.

Свою кампанію Трамп розпочав раніше за Байдена – у четвертому кварталі 2022 р. Зрозуміло, що в нього була фора у зборі коштів від донорів, але Байден, чия кампанія почалася у другому кварталі минулого року, за останні місяці не тільки наздогнав, але й випередив Трампа.

Згідно з даними Федеральної виборчої комісії, штаб Байдена лише у четвертому кварталі 2023 р. зібрав $33 млн (Трамп – 19 млн), і таким чином на сьогодні він зібрав загалом $79,9 млн, а Трамп, для порівняння, — $79,6 млн. Найближчий конкурент Трампа серед республіканців – експредставниця США в ООН Ніккі Гейлі – помітно відстає з її $36 млн, хоча якщо брати до уваги саме четвертий квартал 2023 р., коли вона назбирала 17 млн, то насправді вона дихає Трампу в спину.

І хоча її рейтинг помітно нижчий за трампівський (щонайменше на 30 п.п.), фактор залучення коштів є серйозною підставою для хвилювання Трампа. І ще більше – на тлі стрімкого донорського стрибка штабу Байдена. Звідси і впертість Трампа та його прихильників в питанні угоди про додаткове фінансування попри очевидні поступки демократів.