Зайти з півдня. Як Києву відповісти на постачання північнокорейських снарядів до Росії
Гостра нестача боєприпасів змушує росіян купувати їх у Північній Кореї
Американська газета The New York Times з посиланням на розсекречені документи розвідки пише, що Росія активно закуповується у північнокорейському воєнторзі – зокрема, купує мільйони артилерійських снарядів та ракет малої дальності для продовження війни проти України.
Що дуже схоже на правду, якщо згадати, що ще у березні до Пхеньяна, як повідомлялося, їздив особисто міністр оборони Сергій Шойгу. Їздив він для того, щоб забезпечити поповнення запасів ракет з північнокорейських арсеналів, свого часу наповнених завдяки "щедрості" Москви. А в Ірані Кремль, у свою чергу, за даними преси, роздобув безпілотники, оскільки знову-таки російські запаси зменшуються.
Ракети, снаряди та БПЛА – це далеко не єдині "витратні матеріали" на війні з Україною. Тому, як пише NYT з посиланням на американського чиновника, ймовірно, Москва сподівається придбати в КНДР й інше обладнання, зважаючи на те, що сильні санкції спровокували дефіцит високих технологій і комплектуючих для виробництва зброї та військової техніки.
Про що свідчить ця інформація щодо північнокорейських ракет та снарядів на службі у російських окупаційних військ?
По-перше, про те, що тактика Сил оборони України – знищувати логістику та склади з боєкомплектів окупантів за допомогою HIMARS, Caesar, Panzerhaubitze 2000, Krab – вкрай ефективна.
По-друге, потрібно оцінити ситуацію, що склалася, ширше і глибше. Така співпраця Росії та Північної Кореї демонструє не лише високий рівень ізольованості Москви від світу, а й глобальні проблеми у російській військовій промисловості, спричинені санкціями та значними втратами у живій силі та техніці в Україні. Що б там на форумі "Армія 2022" не говорили ані Володимир Путін, ані Сергій Шойгу.
Що характерно, як зазначає у коментарі NYT військовий експерт Фредерік Каган, Пхеньян постачає до Росії аж ніяк не високотехнологічний продукт. Йдеться про найпростіші 152-міліметрові артилерійські снаряди або про ракети для РСЗВ.
А це у свою чергу дає нам зрозуміти, наскільки катастрофічним є становище російського ВПК, нездатного зробити навіть такі прості речі. Втім, Каган вважає, що причина може бути в небажанні чи нездатності Путіна "мобілізувати російську економіку для війни навіть на базовому рівні".
Імовірна закупівля БК у Північній Кореї, про яку пише газета, може означати те, що Росія вже стикається або скоро зіткнеться з гострою його нестачею, а це позбавляє режим Путіна останніх надій на будь-які успіхи у його повномасштабній війні проти України.
З одного боку, катастрофічний стан російського ВПК – це безумовний плюс для України.
З іншого боку, у КНДР у засіках достатньо радянських реліктів із застарілою електронікою. Відтак українські захисники, а також мирні жителі і надалі обстрілятимуться смертоносним металобрухтом.
Хоча треба зауважити, що заповнити втрати в живій силі Кремлю все ж таки куди складніше, аніж знайти снаряди. А на відкриту мобілізацію Путін і Ко, як і раніше, зважитися не можуть. Тим більше зараз, коли, згідно з останнім опитуванням "Левада-Центру", відсоток росіян, які повністю схвалюють війну з Україною, знизився до 44% — з 53% у березні. Це наразі велика цифра, але треба розуміти різницю між вираженням підтримки диванним воїном та безпосередньою участю у м'ясорубці в Україні.
Але, повторимося, сам факт, що Москва знайшла якесь джерело снарядів і ракет, все ж таки не надає оптимізму. І поки що Київ ніяк не може вплинути на те, щоб доступ РФ до цього джерела був закритий, адже інструментів впливу на Пхеньян Україна не має. Кім пішов на угоду з Москвою: почалося все з визнання "ЛДНР", а потім перейшло у площину зворотного — з КНДР до РФ, а не з РФ до КНДР — військово-політичного співробітництва.
Тому, можливо, має сенс зіграти у підвищення ставок і зайти з іншого боку, щоб вплинути на позицію Північної Кореї. А саме інтенсифікувати військово-політичну співпрацю з Південною Кореєю, з якою Пхеньян, як показали останні місяці, зараз не має наміру намагатися шукати точки дотику.
Так, Сеул не залишився осторонь під час війни Росії проти України. Південна Корея вже виділила $100 млн. на каски, бронежилети, різне обладнання для України. Але йдеться не про гуманітарну допомогу, а про повноцінне співробітництво у сфері ВПК – тобто про спільні розробки, виробництво та закупівлю південнокорейської військової техніки. А вона є, якщо хтось не знав, і дуже навіть якісна – на рівні з тією, яку відправляють до нас США, Велика Британія, Франція чи Польща. До речі, Варшава після передачі Україні десятків та сотень одиниць різної техніки та озброєнь свою обороноздатність зміцнюватиме за рахунок південнокорейських танків K2 Black Panther та САУ K9 Thunder. Загалом поляки до 2025 р. планують в межах контракту отримати від Сеула 180 танків і 212 гаубиць. Тож нам є над чим подумати.
